Фетиш

Ви, напевно, знаєте, що назва видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» пішла з оповідання Івана Франка «Грицева шкільна наука», герой якого так називав абетку. Але як щодо інших українських видавництв? Чому «Видавництво Старого Лева» зветься саме так? Що спонукнуло братів Капранових обрати назву «Зелений пес»? І яке зі значень слова «кальварія» мали на увазі засновники однойменного видавництва?

Спеціально для Читомо українські видавці згадали, чому свого часу охрестили своє дітище саме так.

Пропонуємо кілька найцікавіших історій.

Видавництво Старого Лева

Мар’яна САВКА, засновниця і головний редактор видавництва

Видавництво Старого Лева – назва, що поєднала в собі казку і реальність. Отож це було, як мені здається, страшенно давно. Заснували видавництво двоє людей – Юрій Чопик і Мар’яна Савка. На той час це був наш маленький сімейний проект. Усе починалося ще у 2001 році, хоча перші книжки вийшли влітку 2002-го. Звичайно, постало питання про назву видавництва. Сиділи, обговорювали. Крутилися довкола слова «Лев», бо ж і місто короля Лева, і цар звірів – Лев. Це Юрко запропонував це сполучення слів «Старого Лева». Я ще сумнівалася щодо «старого».

Але майже відразу ми отримали майже містичне підтвердження. Я ще працювала в НДЦ періодики при Наукові бібліотеці ім. В.Стефаника. Отож сиділа, працювала над якимось старим львівським виданням, і тут раптом розгортаю сторінку – а там «Казка Старого Лева». Не згадаю вже, що то за видання і хто автор, – але це й не так важливо. Так постала назва, а за нею я відразу написала легенду про Старого Лева, а потім казку – видавця, колекціонера казок, котрий мешкає в мансарді, на площі Ринок.

На той час до площі Ринок нас ніщо, окрім легенди, не прив’язувало. Зате діти, прочитавши казку у збірнику «Казки Старого Лева» (вже раритетне видання), водили батьків по Ринку, шукаючи домівку Старого Лева. І ось нарешті на площі Ринок з’явилася Книгарня Старого Лева – куди можна прийти з дітьми за книгами для всієї родини.

Читайте також: Мар’яна Савка: Для успіху потрібна велика віра у свою справу

Лаурус

Микола КЛИМЧУК, головний редактор

Лаурус — це латинська назва лаврового дерева, (ботанічне Laurus nobilis). Лавровий вінок для героїв збігається із прізвищем засновниці і натхненниці видавництва Поліни Лаврової. Тому знайти назву було нескладно.

Кальварія

Петро МАЦКЕВИЧ, засновник видавництва

Слово «кальварія» походить від латинського calva, яке має два основних значення: 1) – череп і 2) – горіх із гладкою шкаралупою. Від цього походить і значення «лисий» у широкому сенсі (зокрема й позбавлена рослинності гора – лиса гора).

Поширеним є використання слова Calvaria в значенні Голготи — місця розп’яття Христа на лисій горі, призвело до того, слово «кальварія» стало досить поширеним топонімом у християнських (передовсім, католицьких країнах), який може мати дуже різні значення: пагорб із хрестом нагорі; лиса гора; площа на такій горі чи вулиця до неї (наприклад, площа і вулиця на вершині Монмартра в Парижі); каплиця або цілий цвинтар (наприклад, в Ужгороді цвинтар має назву Кальварія); монастирські комплекси (наприклад, Кальварія-Зебжидовська в Польщі); містечка (у Литві, Словаччині, Білорусі); місцевість у Палестині, де розташована Голгота; просто як назва католицьких святих місць (монастир, каплиця, церква).

Найекзотичніший варіант «кальварії» — це дерева з острова Маврикій, наймолодшому з яких близько 300 років.

Але в 1991 році, коли видавництву давали назву, — як завжди, в останню ніч перед реєстрацією, – усього цього біблійного підґрунтя засновники видавництва просто не знали, – знали лише про гору у Львові. Вона відома ще як Княжа гора, і за версією Івана Крип’якевича, яку підтверджує Панорама Гоґенберґа, стара Княжа гора розташовувалася із заходу Замкової гори. Верх був між будинком садівника і штучною печерою — гротом теперішньої нижньої тераси парку «Високий Замок», і був значно вищим. Між нею та сусідньою Замковою горою ішов глибокий яр, який у XIX ст. засипали. Вважається, що на горі стояв дерев’яний Княжий замок збудований під керівництвом Галицько-Волинського князя Лева Даниловича — перша фортеця Львова.

У XVII ст. цей пагорб мав назву «Лиса Гора» (лат. Mons Calvus), або «Кальварія». Потім на Княжій горі поставили хрест, побожні містяни ходили сюди на прощі.

Цікаво, що старі львів’яни сприйняли цю назву досить неоднозначно, адже кальваріями на початку ХХ століття у Львові називали банди, котрі орудували в районі Підзамче — промисловій частині Львова, розташованій під Замковою горою (Кальварія)… і про це багато хто ще пам’ятав.

Літературна аґенція Discursus

Ярослав ГОЛОДЮК, співзасновник аґенції

«Discursus» з латині означає «той, який перебуває в постійному русі». Ідея назви прийшла в голову, коли ми з Василем Карп’юком подорожували Прикарпаттям, презентуючи антологію віршів. Упевнений, що для видавництва динамічність і вміння йти в ногу з часом настільки ж важливі, як якість та цікавість книг.

Читайте також: 5 історій молодих видавництв України

Урбіно

Божена Антоняк, співзасновниця видавництва

Оскільки мій чоловік харків’янин, то назва Урбіно пов’язана з літературною групою Урбіно, створеною в Харкові в 1924 році. Група прибрала назву італійського міста Урбіно, розквіт якого припадає на добу кватроченто. У цьому місті народився один з найвидатніших представників Високого Відродження Рафаель Санті.

Видавництво створили для наближення українського читача до літератури європейських країн на високому перекладацькому і видавничому рівні. Таким чином ми проводимо паралель між італійським Урбіно як центром культурного Відродження і  Харковом як центром українського культурного відродження і сучасним часом, коли Україна спрямована в Європу, куди без розвиненої культури немає шляху.

Зелений пес

Віталій та Дмитро Капранови, засновники видавництва

У нас є дві версії: перша, що пес був нормальним, жовто-синім, а друкар напився і змішав фарби, от і вийшов зелений.

Друга базується на вірші Степана Руданського «Зелений пес». Зелений пес – привід для знайомства, а ми, власне, і знайомимо читачів з письменниками.

Читайте також: Література у провінції: 5 книжкових ініціатив українських міст