Новини

Після довгих дискусій, роздумів і досліджень словом 2016 року Oxford Dictionaries обрали лексему «постправда» (post-truth) – прикметник, що позначає обставини, в яких об’єктивні факти менш впливають на формування громадської думки, ніж емоції або особисті переконання.

Чому обрали саме це слово?

Концепція «постправди» існувала протягом десятиліття, але Oxford Dictionaries помітили сплеск у частоті його вживання цього року після референдуму у Великій Британії і президентських виборів у США. Слово також почали використовувати з іменником у виразі політика постправди.

Постправда у 2016 році

Постправда перетворилася з рідкісного слова до загальновживаного в політичних обговореннях і тепер використовується відомими ЗМІ без потреби в поясненні чи тлумаченні у своїх заголовках. Термін спочатку був відносно новим, але за рік став зрозумілим широкому загалу, продемонструвавши вплив на національну і міжнародну свідомість.

Концепт постправди наростав останнє десятиліття, але Oxford показує зріст у вживанні цього слова в контексті референдуму Brexit у Великій Британії та президентських виборів у США, і початок його вжитку з іменником – політика постправди.

Коротка історія постправди

Слово постправда ілюструє розширення у розумінні префіксу пост-, що став доволі вживаним за останні декілька років. Замість простого позначення часу після того, як сталася якась конкретна подія – поствійна чи постматч – префікс у постправді має значення більш як «приналежність до часу, де визначена концепція стала неважливою чи недоречною». Схоже, що цей нюанс взяв свій початок в середині ХХ століття, у таких формуваннях, як постнаціональний (post-national) у 1945 році і пострасовий (post-racial) у 1971.

Постправда перше було вжита у своєму значенні в 1992 в есеї сербсько-американського драматурга Стіва Тесіча у журналі The Nation. У роздумах про Іран-контрас і війну в Перській затоці, Тесіч нарікає, що «ми, люди на волі, чомусь добровільно вирішили, що хочемо жити в світі постправди». Є докази, що це слово вживали й до Тесіча, але вочевидь у значенні «правди, яку дізналися пізніше» і без нового підтексту, що сама правда стала неважливою.

Книжка Ральфа Кайза «Ера постправди» з’явилася у 2004 році, а в 2005 американський комік Стівен Колбер популяризував неофіційне слово, що має спільну концепцію з постправдою: truthiness, яке Oxford визначив як «властивість здаватися правдивим, навіть якщо це не так». Постправда розширює це поняття від окремої властивості певних тверджень до загальної характеристики нашого часу.

Короткий список

adulting, іменник, неофіц. – практикування поведінки, схожої на поведінку дорослої відповідальної людини, особливо, якщо це досягнення у нудній, але обов’язковій справі;

alt-right, іменник, вжив. у США – ідеологічне угрупування, що пов’язане з консервативними поглядами, схарактеризоване відмовою від головних політичних течій і використанням онлайн-медіа задля розповсюдження навмисно суперечливого контенту;

брекзітер, іменник, неофіц. брит. – особа, що є прихильником виходу Великої Британії з ЄС;

чатбот, іменник – комп’ютерна програма, створена для імітації розмови з людьми в інтернеті;

коулрофобія, іменник, рідкіс. – надмірний чи ірраціональний страх клоунів;

скляна скеля, іменник – використовується задля опису ситуації, в якій жінка чи член меншості займає лідерську позицію в ситуації зі складними обставинами, де присутній великий ризик поразки;

hygge, іменник – почуття затишку і зручної святковості, що породжує відчуття вдоволеності чи добробуту (визначальна характеристика датської культури);

Latinx, іменник/прикметник, множина Latinxs – особа латиноамериканського походження, гентерно-нейтральна чи гендерно-варіантна альтернатива Latino (чол. рід) чи Latina (жін. рід);

woke (той, що прокинувся; прокинутися), прикметник, неофіц. американ. – обізнаний щодо несправедливостей в суспільстві, зокрема в расизмі.

Борис Петренчук,

головний редактор електронного словника неологізмів «Мислово»:

«Як зазначили самі укладачі Оксфордського словника, вони обрали «постправду» словом 2016 року через вихід Сполученого Короліства з ЄС та президентські вибори у США. Очевидно, цей вибір відображає стурбованість ліберальних еліт Заходу розвитком тамтешньої політичної ситуації та глибшими соціальними процесами, які обумовлюють саме такий її розвиток. Тут можна згадати концепцію постдовіри, яка породжує цю саму постправду, а також фактично повний синонім «постправди» – «правдність» (англ. truthiness) – неологізм, який вже був словом року у 2005 та 2006 роках (за іншими версіями слова року).

Цікаво спостерігати за зміщенням значення префіксу «пост-». Якщо раніше він був синонімом префіксу «після-» й означав лише хронологічну послідовність подій, то тут він вживається для позначення часу, коли означуване явище стало неважливим або взагалі недоречним. Можливо, префікс «пост-» означає пост у соцмережі та вказує на роль соціальних медіа у сучасному світі, але Оксфордський словник про цю версію нам нічого не каже.

Здається, що слово «постправда» саме по собі є постравдою, адже цим словом називають те, що хочуть, але з якихось причин не можуть назвати брехнею та маніпуляціями.

Щодо нашої версії слова року, то переможця та шортліст ви обов’язково дізнаєтесь, коли прийде час. Зазвичай це трапляється у перших числах січня».

Тетяна Печончик,

дослідниця неологізмів:

«Постправда, слово року від Oxford Dictionaries, на позначення превалювання емоцій і власних переконань над фактами при конструюванні картини світу, є актуальним зараз не тільки для британського суспільства. Думаю, не в останню чергу виникненню цього слова сприяв бум соціальних мереж, де користувачі трактують ті чи інші події та процеси через призму своїх емоцій та сприйняття, кліпізація та фрагментизація інформації, коли популярними є короткі «шматки» контенту, фото, відео, враження.

На полі постправди дуже вільно себе поручає пропаганда і популісти, і тенденції в багатьох країнах світу – Росії, Великобританії, США, Франції ще одне тому свідчення».

За матеріалами oxforddictionaries.com