Новини

Минулого року Львів увійшов до мережі креативних міст ЮНЕСКО, отримавши титул міста літератури. Про здобутий під час підготовки заявки досвід та нові виклики, які отримали зі здобуттям титулу міста, про плани-підтвердження здобутого статусу та роботу на волонтерських засадах розповіли координаторка проекту «Львів — місто літератури» Богдана Брилинська та аналітик культурних процесів, голова «УАК-Львів» Ольга Муха на II Конгресі «Промоція літератури в Україні».

Богдана Брилинська

Ідея подати заявку на здобуття титулу міста літератури ЮНЕСКО виникла у 2012 році, вона є ініціативою Форуму видавців, а звідти потрапила і в управління культури. Ми всі асоціюємо літературний Львів з Форумом видавців, він є візитівкою міста. До цієї спроби заявкою займалися інші організації, проте невдало. Коли розпочалась співпраця ГО «Форум видавців» та управління культури Львівської міської ради, справа нарешті зрушила з місця.

У 2012-2013 році я тільки почала працювати в управлінні культури, мене запросила Ірина Подоляк на посаду і на цей проект, з чітким меседжем щодо нього — «Мust do it». Сьогодні у нашій команді — Ольга Муха, я (Богдана Брилинська — Читомо), Григорій Семенчук, Тарас Гакавчин, Наталя Винярчук та інші. Загалом це комбінація людей з першої та другої робочої групи.

Першим нашим завданням було організувати маленьку конференцію «Львів — місто літератури», на яку вдалося зібрати близько 80 учасників.

Під час конференції ми напрацювали чимало проектів, які покликані розвивати літературу різних напрямків. Це був перший крок до аплікації — ми збирали ідеї. Окрім того, потрібно було отримати підтримку міст, які вже є в мережі, і Національної комісії в справах ЮНЕСКО.

Ми отримали фідбек. Перше — у нас не було стратегічного бачення, ми не бачили сфери, бракувало міжнародної співпраці. Не було координації між владою і середовищем. Друге — ми мали негативний фідбек від середовища, з іншого боку, мали суспільний запит, а з третього, — проблему міської забезпеченості.

Ольга Муха

Насправді на етапі аплікації ми стикнулися з дивовижними речами. Часто від того опускалися руки, зокрема від інфраструктурних речей, з якими довелось працювати. Ми уявляли, у що входимо і що з цим пов’язано багато проблем. Перше подання мало негативні наслідки, але маємо об’єктивні чинники і зауваження до нашої роботи. Аплікація була велика за обсягом.

У час, коли ми починали працювати, якраз у розпалі була Революція Гідності, і ми часто дискутували, чи на часі наша робота, чи ні. Чи сприйматимуть нас політично, чи гратиме нам це на руку, чи навпаки? Чи не будуть нас інтерпретувати негативно? Інколи величезний масив роботи перетворювався на політичні дискусії. Багато перекладачів-волонтерів переключили свої сили на більш актуальні на той час речі.

Читайте також: На звання місто літератури – Львів і 10 предентентів

Ми зробили важливу справу цим першим поданням. Я насправді дуже тішусь, що ми не отримали цей титул першого разу, бо він би не був, по-перше, заслуженим, по-друге, перша мотиваційна конференція запустила ідею в соціум і загалом підготовку до аплікації. Нам важко було переконувати не лише своїх, а й самих себе. Нам було важче переконувати українські професійні спілки, складно було всередині робочої групи. Відтак наше перше подання відкрило нові ініціативи, більш прискіпливу увагу до проекту.

Є кілька рівнів міфологій Львова. Наше завдання — запропонувати інші варіанти. Не мати за конкурентів туристичні кластери, а взяти їхню стратегію, ґрунтуючись на історичних дослідженнях та залученні інвестицій, почати працювати в схожий спосіб.

Друга аплікація була чіткіша і складніша. Там було 13 сторінок. Нам треба було виокремити конкретно, чим займатися наступні роки, як будемо виконувати те, що вимагає мережа. Тепер перед нами завдання — розвиток креативності загалом. Участь в активностях мережі, створення відкритих культурних середовищ, долучення до культури вразливих верств населення. Це величезний обов’язок і відповідальність і перед містом, і перед мережею ЮНЕСКО. Відчуття роботи з одного боку барикади ще немає.

Читайте також: Книжкові перемоги українців у конкурсах світу – 2015

Богдана Брилинська

Цей титул не приносить грошей. Фактично те, над чим ми працюємо зараз — це наш вибір і ціль. Цей титул — назавжди, але його потрібно підтверджувати, і дуже не хотілося б, щоби Львів за бездіяльність його втратив.

Проекти, які планують реалізувати у мережі найближчим часом:

«Слова у світлі» – написи поезії на стінах і перетворення тим самим громадського простору у місце літературного досвіду;

«BookFood» – Міжнародний культурний проект, спрямований на популяризацію та дифузію кулінарної культури і літератури поміж Туреччиною (Газіантеп), Швецією (Устерсанд) та Україною (Львів);

«Літ-трикутник: Львів – Краків – Вроцлав»:

• «Вроцлав – європейська столиця культури у Львові» – тематичні заходи, культурні мости та флеш-моби (квітень-травень, 2016),
• участь у Краківському книжковому ярмарку та Фестивалі Джозефа Конрада (жовтень, 2016);

участь у З’їзді креативних міст (Устерсанд, 2016) – активне входження до Креативної мережі, що передбачає представлення пулу спільних проектів та включення до відповідних мап і програм, а також презентація промоційних матеріалів про Львів;

комплексна програма «Місто літератури»:

• Програма підтримки читання (2015-2020),
• Промоція читання серед незахищених груп населення,
• Положення про міську літературну премію «Львів – місто літератури»,
• Програма ревіталізації бібліотек (2016-2021);

видання «Львів – місто літератури» – туристично-промоційно-художнє видання «Місто, що надихає… книгу», яке започаткує серію «Місто, що надихає». Книга представляє історію і сучасність літературного Львова, презентує актуальний літературний простір міста та пропонує альтернативні туристичні маршрути;

літературний мапінг – створення і маркування літературних маршрутів у Львові, які охоплюють різні площини: творців, творів, етнічні спільноти, гуманітарні чи інфраструктурні конструкти. Розповсюдження мап серед містян та гостей міста. Включення у мережу Use It Europe;

«Франко на Старому Ринку» – площа Старий Ринок оживе словами Франкових творів, а місто охоплять студентські квести, слідами локацій одного із найвідоміших наших містян;

ЛітСКВЕР – літературний осередок просто неба, що створює можливості для проведення розмаїтих заходів, пов’язаних із популяризацією читання та літературної творчості, як індивідуальних, так і публічних.

Світлини Нати Коваль, Поліни Городиської зі сторінки Litcentr у Facebook