Новини

Перший літературний подкаст в Україні з’явився ще у 2008-му році, але слухати аудіозаписи можна і сьогодні. Завдяки подкастам легко прослідкувати еволюцію не лише літпроцесу, а й самого явища подкастинґу. За останні кілька років програм про книжки стало більше. Нині інтернет-радіостанції записують власні програми про літературу, а подкасти на книжкову тематику з’являються як додаткова опція онлайн-медіа. Читомо пропонує добірку українських книжкових подкастів.

5books

Подкаст вінницької медіатеки «5books» оновлюється майже щодня. Це записи культурних подій Вінниці та Львова, студійні розмови і авторські програми Олександра Мельника. На Soundcloud’і можна послухати випуски навіть річної давності. Серед тем — українська література, письменництво, перекладна література та український книжковий бізнес. Тривалість — від 15 хвилин до двох годин.

Читайте також: TED: 5 лекцій про книжки, мови та поезію.

.

Подкасти радіостанцій

Окремі книжкові програми діють на радіо «Aристократи». «Книжное сословие» про літературні події, огляди новинок і рецензії за мікрофоном розповідав літературний оглядач Юрій Володарський. Серед гостей – письменники, перекладачі, літературні критики і видавці.

.

Ведучою розважально-інформаційної щотижневої програми про книжки, що базувалася на проекті Bookchallenge_ua «Bookself Шоу» про улюблені книги відомих людей на «Aристократах» була Катерина Бабкіна. Письменниця Оксана Забужко, видавчиня Дана Павличко, музиканти Дмитро Шуров і Каша Сальцова та інші гості розповідали про те, що вони люблять читати. Загалом вийшло 9 програм.

.

Нові книжкові подкасти можна послухати на Old Fashioned Radio. Кілька місяців тому поет Мирослав Лаюк почав вести на радіо літературне шоу «ЧИТвер» та запрошує у гості персоналій літпроцесу України. Подкасти із письменниками, видавцями, менеджерами культури присвячені розмовам про книжки, літературний процес і сучасні видавничі тенденції.

.

Літкритик Євгеній Стасіневич спільно із журналісткою Тетяною Кисельчук у «Гонзо-ефірі» говорять про різні культурні події, серед яких і книжкові. В одній програмі тут поруч можуть стояти серіал «Шерлок» від ВВС, мюзикл «Ла-ла-ленд» і романи Фолкнера. Перший сезон програми триває вже 15 випусків, наступний можна зловити у середу о 12:00.

.

Про книжки можна послухати і подкасти журналістки Львівського радіо Єви Якубовської. Вона  опублікувала серію покастів «Велике повернення», що є своєрідним путівником, мапою для розуміння початків існування Нью-Йоркської групи. Розповідь про перших сім учасників групи, як вони співіснували та розвивались.

Читайте також: Юрій Тарнавський: Не було впливів шістдесятників на Нью-Йоркську групу

.

В ефірі львівського Radio Skovoroda теж з’являються подкасти на літературну тематику. 15 випусків поетичної програми «Незрима Рима» можна слухати на їхній сторінці у Mixcloud. До ведучого Андрія Чемеса приходив Юрій Андрухович, а Володимир Бєглов спілкувався із «Aґрафкою».

На Громадському радіо журналістка Ірина Славінська випустила кілька сезонів програми «Антена». Її формат максимально відкритий: тут можна почути й інтерв’ю, і читання прози чи поезії, й навіть експериментальні формати. Випуски можна завантажити на iTunes, а також на сайті Громадського радіо. У програмі – розмови про книжкові новинки та розмови про літературу з письменниками, а також новини візуального, музичного, театрального і кіномистецтва. 

Український літературний подкаст

Дарма що нових випусків подкасту не було з 2012 року — старі можна переслухати і сьогодні. Це проект BookLand, ведучою якого була журналістка Ірина Славінська.

Тут українські письменники читають уривки зі своїх улюблених творів: від Вано Крюґера з Леопольдом фон Захер-Мазохом і до Андрія Куркова з Іваном Франком. Аудіо у непоганій якості, тривалістю до 40 хвилин.

Бонус: ще два старих подкасти на Booklab. «Чорна ящірка» — мистецькі теревені з українськими письменниками. «Українська К» — розмови на читацькі теми, наприклад — «рідер чи паперова книжка». На жаль, в обох подкастах лише по чотири епізоди.

.

Літературний подкаст «кабі.net»

Перший український літературний подкаст. З 2008 по 2014 рік з’явилося близько 200 його випусків. Це були записи літературних зустрічей, що відбувалися у львівській кав’ярні «Кабінет» (пізніше «Квартира 35»). Під час зустрічей, модерованих Юрієм Кучерявим, запрошені автори розповідали про свою творчість і обов’язково читали власні тексти. Створений для популяризації української літератури і розрахований на всіх, хто цікавиться сучукрлітом. Наприклад, тут записували і перші виступи DrumТИатру.

 Читайте також: Літературні лекції онлайн: де шукати

.

.

Андрій Іздрик,

звукорежисер, ініціатор подкасту «кабі.net»:

«Закінчивши культурологію,  прийшов до мистецького об’єднання «Дзиґи» у Львові писати про їхні події — виставки, концерти і літературні зустрічі зокрема. Але з огляду на специфічний спосіб їх ведення (засновник і ведучий циклу літературних зустрічей Юрко Кучерявий намагався створити
радше літературний салон чи клуб, а не медійний продукт) я ніяк не міг вичленити головної думки, щоби подати її у статті. Тому я вирішив піти простішим шляхом: записати цілу зустріч і викласти в інтернет — хто захоче, розбереться сам.

Досвід роботи зі звуком у мене з часів студентських забавок з електронщиною був, а у «Дзизі» знайшовся
роздовбаний пульт і пара мікрофонів; директор ідею схвалив — так і почали. Подкастинґ якраз в ті часи в Україні тільки з’являвся, тому виявилося, що ми стали одним із перших подкастових проектів. Ми навіть
отримали з ним перемогу в категорії «Прорив року-2009» на «Best Ukrainian blog awards». Хоча аудиторія ніколи не збиралася більше за 250 людей за випуск.

«Дзиґа», схоже, закрила цей проект остаточно разом із сайтом, на якому записи хостилися. Частина їх збереглася, інша частина — на kabinet.podfm.ru, а також на фестивалях Fort.Missia в 2011 і 2012 роках ми роздавали компакти з повним натоді архівом — можливо, вони в когось ще є.

Не рекомендував би нікому повторювати власне той формат, в якому це було зроблено у нас — з медійної точки зору там було неправильно все. Але як артефакт свого часу і, передовсім, свого місця (таких продукт не міг би виникнути, скажімо, в Києві — «Український літературний подкаст» Ірини Славінської, єдиний на той час конкурентний продукт, це чітко продемонстрував) воно, думаю, має якусь музейну цінність для літературознавців.

Кілька із представлених там авторів уже померли, тому може виявитися, що саме ці записи були би винятково корисними для майбутніх досліджень саме тому, що не вписувалися в класичні канони інтерв’ю, і автор там трохи по-іншому розкривається.

А ще в ньому був шарм львівської необов’язковості й дилетанства — саме тому, що там було неправильно все.
Якщо ж хтось спробує зробити щось аналогічне, скоріш за все, в нього вийде просто радіопрограма про літературу, інтерв’ю з письменником чи щось таке. Чи потрібні вони — хай кожен радіо/подкаст-слухач з’ясовує для себе сам. Я переконаний, що коли йдеться про культуру, то в ній треба робити все, що можеш, навіть коли воно не збирає бажаної аудиторії. Просто тому, що так треба. Чому так треба — тема для
окремої розмови».