Відео

Booktube ? це спільнота  на Youtube, яка набула шаленої популярності за минулі 5 років. Книголюби знімають відеоролики про книги, які вони читають/прочитали/планують прочитати і викладають на власних каналах у Youtube. Це справді чудовий засіб дізнатися цікавинки щодо окремих книг, брати собі до уваги новинки, які варто прочитати, й просто знайти однодумців, з якими приємно поспілкуватись.

Букт’юбери також створили свої спільноти на Twitter, Instagram, і Snapchat. Вони записують відео, інколи навіть спільні, викладають фото, коментують їх, спілкуються, дають один одному поради, зустрічаються в реальному світі, відвідують разом книжкові фестивалі, обмінюються книгами і листівками.

Про жанри букт’юбінгу

На Booktube різножанрова система відеороликів. Зазвичай у назві ролика є слово, що вказує на жанр відео. Серед найпопулярніших – book haul, unhaul, wrap up, monthly TBR тощо.

Проходячи повз книгарню справжньому книголюбу завжди важко утриматися від спокуси  зайти й купити чергову книжку. А краще три, адже книжок багато не буває. Саме такому букшопінгу присвячені відео book haul, які, по суті, є оглядом  трьох чи більше нещодавно придбаних книг з  різними коментарями.

Чи доводилося вам стикатися з ситуацією, коли в книжковій шафі вже не залишилося місця? Якщо так, то у вас є два варіанти дій: купити нову шафу або ж зняти unhaul-відео. Саме так називають відеоролики, в яких читачі прощаються з книгами, які їх розчарували чи з різних причин не сподобались, аби тим самим звільнити місце для нових придбань.

Своєрідний відеопідсумок всієї прочитаної літератури за певний часовий проміжок, найчастіше за місяць називають . Букт’юбери перераховують прочитане, коментують, оцінюють, порівнюють і радять у відео, що мають назву wrap up.

Відео, в якому користувачі говорять по свої плани та розповідають про кожну книгу, яку планують прочитати наступного місяця називається Monthly TBR. Іноді букт’юбери діляться у роликах інформацією про те, звідки дізнались і чи що спонукало їх взятись за певну книгу.

https://www.youtube.com/watch?v=oCo7dzm6cSU

Часто зустрічаються записи з хештегом #FridayReads у Twitter, Facebook, Tumblr. Таким чином користувачі діляться тим, що вони читають щоп’ятниці, вказуючи назву книги й автора. Букт’юбери у відео з такою поміткою часто розповідають про всі ті книги, які вони планують прочитати впродовж вікенду.

https://www.youtube.com/watch?v=ceBcNemvCHY

Tags – це питанння про книги, поставлене тим чи іншим букт’юбером спільноті читачів. У відеороликах з поміткою Tag  букт’юбери дають відповіді на ці питання, при цьому обов’язково назвавши того, хто його поставив. Часто наприкінці відео вони заохочують інших поділитися своєю думкою у власному відео чи у коментарях.

Challenges – пошук книги за певною деталлю на обкладинці чи за якимись ключовими словами, або ж впізнавання книги за першим абзацом. Варіантів багато. У таких відео найчастіше знімаються кілька осіб, часто різні відомі букт’юбери збираються разом для створення подібних роликів.

Review/Discussion – це той жанр, з якого почався букт’юб. В основі – відеоогляди нещодавно прочитаних книг, часто зі спойлерами, що містять переказ основного сюжету, власні враження, роздуми про переваги й недоліки книги, порушені проблеми. Фактично, це щось на кшталт відеорецензії.

У кожного книголюба має бути книжкова шафа, а то й не одна. Її вибір – важливе питання, до якого треба підходити з усією відповідальністю. Колір, матеріал, форма, розмір, кількість полиць.. А ще потрібно розташувати там книги. За кольором палітурок? За тематикою? Хронологічно? Саме таким буденним життєвим проблемам присвячені відеоролики з поміткою bookshelf.

Відео в яких букт’юбери діляться радістю розпаковування щойно доставлених книг мають помітку unboxing. Часто це дуже красиві подарункові видання, а також огляд різноманітних цікавинок, пов’язаних з книгами.

 Читайте також: Найкращі лекції від TEDx про літературу, книжки й читання

Комерціалізація чи професіоналізація?

Співтовариство Booktube постійно зростає. Все більше шанувальників долучаються до обговорення книг і речей, пов’язаних з ними на своїх відеоблогах. Тому останнім часом у світі точаться розмови про майбутній напрямок діяльності Booktube і наслідки цього успіху. Відеоролики книголюбів набирають достатньо переглядів, щоб почати впливати на видавничу індустрію.

Book Expo America з 2014 року включили питання книжкових відеоблогів у свою  програму. І деякі видавці зважають на цю нову тенденцію, вони почали надсилати відомим букт’юберам примірники своїх нових книг ще до офіційного старту продажів.

Окрім різноманітних бренд-інтеграційних угод, укладених з видавцями, багато букт’юберів використовують партнерські програми з BookDepository.com та іншими онлайн-книгарнями як джерело прибутку для своїх каналів.

Проте шанувальники цього явища ставлять під сумнів можливість співпраці букт’юберів з видавцями, адже це може призвести до втрати об’єктивності відеооглядів. Професіоналізація неминуча для будь-якої спільноти, що зростає і розвивається.

Booktube перетворив типове проведення часу один на один з книгою і з власними думками  в соціальну активність. Книги, як правило, спонукають до трансформацій думки, зачіпають питання нашої ідентичності. Як і всі книголюби, букт’юбери відчувать цей зв’язок з книгами, потребу в них, і прагнуть знайти інших людей, яких охоплює та ж пристрать. В цьому і полягає сутність Booktube.

Читайте також: Нетипові способи промоції книги: іноземний досвід

Український сегмент Booktube ? це поодинокі спроби, а не спільнота відеоблогерів. Одним з найбільш якісних та інформативних є канал «Літогляди Сущука», на якому букт’юбер Максим Сущук розповідає про різноманітні книги сучасної української літератури. І хоча кількість переглядів поки вимірюється не тисячами, а сотнями, та для каналу, якому тільки 8 місяців ? це досить непоганий результат.

Максим Сущук, букт’юбер:

«Я все життя пов’язував себе з письмом. Сім років я будую кар’єру діджитал-копірайтера, а для цієї професії потрібні дві ключові компетенції ? цифровий маркетинг та володіння мовами. При цьому, чим більше мов знає копірайтер, тим краще для нього, бо він бачить ширший арсенал мовних засобів.

Моя родина говорить російською, тексти на роботі я пишу англійською, а в зв’язку з нещодавньою мандрівкою в Іспанію, став вивчати іспанську. І тільки українська мова була наче осторонь, хоча сам я українець і намагаюся зрозуміти своє місце в країні.

Так і прийшла ідея створити новий формат для висвітлення української літератури ? книжковий відеоканал на YouTube. Нового в ньому нічого не було, окрім того, що, на відміну від інших букт’юберів, я даю більше їжі для роздумів. Мета ? популяризувати українську літературу серед читачів, але в той же час і показати авторам, що їм є ще куди рости.

З точки зору бізнесу я застосував свій досвід в маркетингу та роботі зі стартапами, щоб створити спеціальну гнучку стратегію для запуску успішного каналу. Перевіряв гіпотези і збирав зворотній зв’язок, щоб модифікувати стратегію. Як охарактеризувати такий досвід? Якщо порівнювати, то кількість підписників зростає досить швидко, принаймні, швидше, ніж 90% інших україномовних каналів, започаткованих аматорами. Але це тільки початок. Треба говорити про певні успіхи мінімум через рік після старту роботи.

Минулого року я перейшов на фріланс, щоб трохи відпочити від офісної роботи, і почав знімати літогляди, які вже тоді забирали половину мого робочого часу. З грудня я знову працюю на повний робочий день, і в зв’язку з цим мушу адаптувати свою стратегію, бо часу на кар’єру і на це хобі не вистачає. Адже за кожним відео ? близько 5 годин читання, 3 години створення сценарію, 1 година його вивчення, 3 години зйомок і понад 5 годин монтажу.

Зі своїми підписниками я комунікую, наскільки це можливо. Знайшов серед них нових друзів, колег і просто знайомих, які готові поділитися своїми думками, щоб я зміг ще краще написати сценарій.

Щодо комерціалізації / професіоналізації букт’юбінгу на заході, то з точки зору бізнесу ? це чудово. Це величезна робота, яка має оплачуватися, хай би яке задоволення вона не приносила, бо одним задоволенням ситий не будеш. На зйомку двох відео на тиждень реально потрібні всі сорок годин робочого часу. Монетизація також створює конкуренцію за якість букт’юбу, а отже і непрямим чином впливає на якість літератури.

Однак весь цей бізнес має мало спільного із мистецтвом, що змінює світ на краще. Якби можна було знайти хоча б одного кваліфікованого зарубіжного критика чи літературознавця, який би доносив власні думки через свій відеоканал, тоді би букт’юб рухав ще й би культуру».