Book Art

La Boussole – один з небагатьох журналів про мандри в Україні. Це саме та річ, яку ви могли бачити разом із Kinfolk на столах кав’ярень по всьому інстаграму. Його творці характеризують La Boussole як естетичний журнал, тож це передовсім красиві місця й картинки з різних куточків України. Але не тільки. У межах тематичного форуму Мандри на Форумі видавців головна редакторка журналу La Boussole Тетяна Костіна розказала про новий випуск журналу, присвячений водоймам України, й поділилась особливостями своїх подорожей і роботи над журналом.                                                                                                                                                   

Концепція

La Boussole у перекладі з французької – це компас. Як і у компаса, у La Boussole є 4 напрямки. Це місто, деталі, люди, заняття – чотири характеристики через які можна більш точно окреслити місто. Не тільки розказати про архітектуру, а й показати, які люди, живуть у місті, чим вони займаються.

Чому La Boussole французькою? Це певна данина історії, бо першими градоначальниками Одеси були французи, і перші газети в Одесі видавалися французькою мовою, а місцеві дуже скаржились на це. Тож французька назва – це спроба закарбувати цей цікавий факт.

Читайте також: Травелоги, або Як писати про подорожі

Формат

Формат журналу було обрано через те, що його творці – кінестетики, і їм хотілося, щоб це було щось матеріальне, чого можна торкатися. У такого формату є свої недоліки, адже при тиражі 1000 примірників важко досягнути мети і надихнути багато людей на нові подорожі. Щоправда, те, що La Boussole можна знайти і погортати у деяких кав’ярнях, розширює аудиторію і сприяє досягненню мети – показати, якою є наша країна.

Читайте також: Літературний Instagram: найкрасивіші профілі для книголюбів

Робота над журналом

У La Boussole великий штат фотографів, які фотографують і на плівку, і на цифру. Коли журнал тільки починався, його творці думали, що всі фото будуть на плівку, бо вона передає певну атмосферу, але плівка не завжди добре виглядає на сторінках журналу.

Над одним матеріалом працює від 2 людей (той, хто пише, і той, хто фотографує), але це може бути і одна людина, якщо вона вміє добре робити одне та інше. Але команда практикує подорожі по 5–7 осіб. Таким чином вдається помітити різні моменти, передати повну картину, а не лише суб’єктивне враження одного автора. У команді зараз 8 людей (ті, хто постійно на зв’язку), але в кожен випуск запрошуються автори, які хочуть поділитися своїми враженнями.

Команда намагається залучати місцевих жителів, бо вони можуть відкрити таємниці й особливості своїх міст. Завдяки спілкуванню з місцевим населенням вдається дізнатися, що турбує, надихає і вражає мешканців у своєму місті.

Читайте також: Література мандрівників, або як писати про подорожі

Акценти подорожей La Boussole:

Слухаючи про мандрівки до різних красивих водойм України, ми виокремили деякі особливі риси подорожей авторів журналу.

• Основний акцент на візуальній складові
• Естетичність. Бажання ділитись красивими місцями й краєвидами з іншими
• Мета: шукати і показувати, що в Україні є багато інших цікавих міст, крім Києва, Львова, Одеси.
• Акцент на історії, які розповідає місцеве населення
• Філософія позитивного мислення: висвітлювати позитивні риси України і подорожей Україною.

Читайте також: Від Києва до Ісландії, від калюжі до моря: дитячі книжечки-мандри

Тетяна Костіна,

засновниця і головна редакторка La Boussole:

«Наш перший випуск був про Одесу, і зараз ми будемо його переробляти. Минуло два роки і в місті дуже багато змінилося, і ми вже по-інакшому підходимо до цього проекту. Зараз ми зв’язалися з краєзнавцями, які розповіли нам дивовижні факти.

Ми зустрічалися з науковцем, який розповів, як Куяльник стає рожевим, і що насправді для екології це не дуже добре (хоча нам здається, що такий рожевий колір води – це дуже круто). Куяльник – річка, яку захопило море і зробило своєю затокою. А потім були піщані бурі і там, де було мало води, набіг пісок і відділив водойму від моря. Але ті води, що потрапили з моря, принесли сіль до вод річки. Це такий процес, про який важко щось знайти. І тільки людина, яка фанатіє від цього, може це зробити. І ми дуже шукаємо таких людей, бо це цікаві речі. Люди, які живуть у місті, про це не знали. Тож інколи ми відкриваємо місто не тільки мандрівникам і жителями інших міст, а й місцевим».

 Усі світлини зі сторінки La Boussole у Facebook

Партнер спецпроекту «Мандри» – Gorgany.com