Читомо > Новини > Літературний Сопот: Ізраїль, книжки зі знижками та зустрічі на пляжі

Новини

Літературний Сопот: Ізраїль, книжки зі знижками та зустрічі на пляжі

29.08.2016 0 Автор:

Сопот розташований на березі Гданської затоки і є одним із найпопулярніших курортів Польщі. В 60-ті роки ХХ століття міжнародний пісенний конкурс в Сопоті мав стати головним конкурентом Євробачення. І хоч звання музичної столиці Сопоту не вдалося здобути, щороку, протягом чотирьох днів останні п’ять років, місто перетворюється у літературну столицю Польщі. 

Фестиваль «Літературний Сопот» («Literacki Sopot») відбувається із 2011 року. Головною ціллю є промоція літератури і читання серед мешканців Tr?jmiasta (назва, якою окреслюють три балтійських міста Польщі – Гданськ, Гдиня, Сопот), а також туристів.

Організаторами уже вп’яте виступили Міська громадська бібліотека та адміністрація міста Сопот. Щороку тематика фестивалю змінюється. Відтак, минулого року запрошеною країною була Чехія, а цьогорічною ювілейного «Літературного Сопоту» – Ізраїль. Протягом чотирьох днів (фестиваль проходив із 18 до 21 серпня) відбувалися літературні зустрічі, майстер-класи та дискусії. Окрім цього, кожен охочий мав можливість побувати та придбати книжки на ярмарку, який був розміщений на центральній площі міста, а також переглянути вистави та кінострічки запрошеної країни.

Події «Літературного Сопоту» діляться на три блоки: для найстарших – дискусії, літературні зустрічі, презентації; головним акцентом для молоді були майстер-класи та для наймолодших читачів, які протягом чотирьох днів мали можливість читати, малювати на окремій локації фестивалю, в парку.

Park-KsiazkiСвітлина Мацей Чарняк / Trojmiasto.pl

Ця продумана організаторами схема дозволяла захопити різні вікові категорії мешканців та гостей міста. Окрім цього, «Літературний Сопот» не обмежується літературою. Це і кіно, музика, театр, історія, кулінарія, і навіть ігри з елементами екскурсії.

Читайте також: У Варшаві пройде незалежний книжковий ярмарок

Різний Ізраїль

У каталозі, де можна знайти усю інформацію про фестиваль: події, гості, локації і навіть переклад фрагментів із книг авторів, які цьогоріч запрошені на фестиваль, зазначили: «Зв’язки з ізраїльською та польською культурою є настільки сильно вкорінені, що існує мало людей у яких ця тема не викликає емоційної реакції».

«Ізраїль слова» – саме так організатори назвали літературну частину запрошеної країни. На фестивалі представлені різні покоління ізраїльських письменників та митців.

Зустрічі розпочалися із відомої й поза межами своєї країни ілюстраторки – Руту Модан. Жінка понад двадцять років малює ілюстрації та комікси. Її роботи можна побачити у різних виданнях світу: The New York Times, New Yorker, London Times та Le Monde. Графічний роман «Наскрізні поранення», який вона написала та проілюструвала у 2007 році, був перекладений на 12 мов і отримав Премію Айснера, яку часто називають «Оскаром коміксу».

14034752_1161788623886097_1597749222613665522_nРута Модан (у центрі)

У 2014 році Модан повторила свій «Оскароносний» успіх. Та, окрім зустрічі, молодь мала можливість записатися на майстер-клас від жінки, на якому не тільки можна було послухати про творення коміксів, а й побачити увесь процес на власні очі.

Читайте також: Найкращі ілюстратори світу: Ізраїль

Гостями у перший день фестивалю також були письменниця Яель Нееман та режисер Ран Таль. Їх об’єднувала тема, над якою кожен із них у різних мистецьких сферах працювали – кібуци, один із найцікавіших феноменів в історії Ізраїлю.

14067710_1161788680552758_6992038845286021274_nРан Таль

Кібуци – це спільноти, які намагалися донести ідеї рівності, свободи і суспільної справедливості, відкидаючи приватну власність, індивідуалізм, а також «буржуазні» родинні зв’язки. У кібуц ніколи не існувало «я», вони жили поняттям «ми». Але окрім тематики, письменницю та режисера об’єднувало й те, що кожен із них народився у такій специфічній для світу спільноті.

У наступні дні, голосами Ізраїлю, були Доріт Рабіньян та Дрор Мішані – сучасне покоління ізраїльської літератури. Їхні книжки отримали низки нагород, перекладені багатьма мовами світу.

DSC_3082_700x467Доріт Рабіньян

Мішані є автором книг про детектива Аврахама Аврахам, яку в квітні цього року розпочали екранізовувати. «Я хотів описати злочини, які трапляються в Ізраіїлі. Такі історії складно знайти в газетах чи в телевізійних новинах», – розповідає він.

А нова книга Доріт «Живопліт» стала об’єктом розмов в Ізраїлі. Жінка описала любов між палестинцем та ізраїльтянкою, які тимчасово проживають в Нью-Йорку. І все б нічого, якби Ліат, головній героїні, не потрібно було б повертатися до Ізраїлю.

«Сила роману – це не провокаційні меседжі чи радикальні цінності. Навпаки, силою роману є її витонченість. Тому я не приписую собі авторство скандалу, який викликала моя книжка», – поділилася Рабіньян.

Спеціальним гостем фестивалю був один із найпопулярніших ізраїльських авторів на світі – Етґар Керет. Письменник народився в Рамат-Ган в родині польських іммігрантів. Керет пише на івриті. Автор розповідав, що після прочитання однієї з його книг, мама сказала: «Ти не ізраїльський письменник, ти – польський письменник на вигнанні». Керет ствердив, що Голокост є частиною його життя. Письменник також жартував, що в сучасному, конфліктному світі, який він описує в своїй прозі, він почувається, як незграбний слон.

_DSC4462_700x467Етґар Керет

_DSC4335_700x467

Читайте також інтерв’ю з Етґаром Керетом

Для фанатів творчості письменника була організована акція  – під час зустрічі письменник відповідав на найцікавіші питання, які з’явилися в соціальних мережах під хештегом #ZapytajKereta чи #AskKeret.

Книжки як засіб комунікації

На фестивалі були 24 видавництві. Жодного із поза меж Польщі. Ця кількість без сумніву не може змагатися із книжковими ярмарками у Франкфурті чи Варшаві, але тематика представленої літератури – різноманітна. Від дитячих книг до художньої літератури на івриті.

1651071-Impreza-byla-dobrze-widoczna-w-centrum-miasta-zas-kazdy-kto-dotarl-na-Plac-Przyjaciol-Sopotu-nie-mogl-nie-zauwazyc-wielkiego-namiotu-Targow-KsiazkiСвітлина Мацей Чарняк / Trojmiasto.pl

Юстина Савіцка працює у видавництві, яке спеціалізується на дитячій літературі, а також філософії та історії мистецтва – «Видавництво TAKO». Вона розповідає, що видавництво бере участь у фестивалі «Літературний Сопот» вп’яте. Савіцька помічає, що покупці тут інші, аніж на книжкових ярмарках у Варшаві чи Кракові: «Люди, які купують на цьому фестивалі книги зазвичай не є зорієнтовані у темі. Є ті, хто вперше дізналися про наше видавництво і книги, які ми пропонуємо. На більших книжкових ярмарках, як наприклад Варшавський, люди приходять до нас із конкретними питаннями».

Жінка розповідає, що значимість таких локальних фестивалів є вагомим через цілком інший клімат. «Ти можеш зустріти у кав’ярнях письменників, улюблених авторів і порозмовляти з ними. Натомість, на більших книжкових форумах чи літературних фестивалях – це зробити складніше»,пояснює вона.

DSC_3164_700x467

Читайте також: Варшава книжкова: стадіон читання, бізнес-вектор і 200 гостей-іноземців

На одному зі стендів можна зауважити книги Бруно Шульца – письменника, який народився в Дрогобичі. Магдалена Ліс працює у видавництві «Slowo/obraz terytoria», створеному у Гданську. За 11 років роботи, видавництво зібрало власну команду шульцологів. Та, окрім Шульца, «Slowo/obraz terytoria» спеціалізується на гуманістиці, видаючи книги про фільми, малювання, мистецтво, літературознавство та інші. Ліс розповідає, що фестивалі локального характеру є вагомими для їхнього видавництва, адже дозволяють контактувати із читачами.

«На таких фестивалях ми маємо можливість спостерігати, як люди реагують на книги, які ми видаємо. Бо наша література є дещо специфічна, нішова. Не кожен цікавиться нею. І ми дуже тішимося, коли люди високо цінують, видану нами літературу», – ділиться вона.

1650604_Targi-KsiazkiСвітлина Мацей Чарняк / Trojmiasto.pl

Найбільше, що впадає ввічі знижки. Щороку книжка в Польщі дорожчає. Відтак, за останні чотири роки ціна піднялася на 7 злотих. Тому знижки у 30%, 50% чи 70% давали можливість придбати світову класику за 20 злотих.

Читайте також: 22 найкрасивіші польські книжки

Свіжа кров

Однією із важливих подій фестивалю є зустріч з авторами, які номіновані до «Літературної премії Ніке» і премії імені Ришарда Капусцінського. Як розповідають організатори – ці зустрічі вагомі, бо дозволяють представити авторів, які дебютували і вже здобули визнання на літературному ринку. «Ніке» – премія, яка має на меті популяризувати сучасну польську літературу. Фундаторами цієї нагороди є «Ґазета Виборча», а також Фундація Агори.

Цього року фіналістами «Літературної премії Ніке» стали двадцять авторів. Вероніка Мурек та Мачей Плаза були одним із них. Якщо книга Вероніки «Культивація південних рослин методом Мічуріна» є синтезом літературних жанрів, то книга Мачея «Скорунь» повертає польську літературу до народництва, деталізовано описуючи життя польського села у 80-их роках.

14079490_1163449370386689_1034031909857248746_nВероніка Мурек

14095897_1161788563886103_8966715155518327438_nМачей Плаза

Нагороду імені Ришарда Капусцінського вручають щороку. Вона є однією із найпрестижніших літературних премій Польщі у жанрі літературного репортажу.

Цьогоріч премію за книжку «Диявол і плитка шоколаду» отримав Павел Решка (польський журналіст і репортер – Читомо). Кароліна Домагальська та Міхал Кшьонжек були її фіналістами. У книжці «Nie przeprosze, ze urodzilam. Historie rodzin z in vitro» («Не попрошу вибачення, що народила. Історії родин з in vitro») Домагальська підіймає тему штучного запліднення, яка слабо регламентоване в правовому полі Польщі.

Авторка розповідає історії «класичних», тобто гетеросексуальних, «нових» родин: геїв, лесбіянок, які пішли на крок штучного запліднення, але й також жінок, які хотіли мати дітей, попри відсутність партнера. Співрозмовники Кароліни не тільки поляки, жінка подорожує до Ізраїлю, Нідерландів та Великої Британії, де пильно вивчає правові норми проблем штучного запліднення, порівнюючи їх із польськими.

Читайте також: Історія нас не розсудить, або про українців у Польщі та поляків в Україні

Героєм книжки Кшьожека є не людина і не місто, а дорога. 816 – дорога, яку називають «Надбужанка» і яка проходить вздовж польсько-білоруського та польсько-українського кордону. Ця розповідь про пограничне життя, сплетіння і накладання різних культур, шляхів і значень.

Історії молодих авторів різні, як і різні стилі, тематики та жанри написання. Але присутність молодого слова на фестивалях змінює у позитивному руслі літературні процеси країни.

Документалістика над морем

На фестивалі було 13 локацій, які розміщувалися у межах центральної частини міста. Події відбувалися, як і в галереях, театрах, так і в парку чи на пляжі. Однією із них був Культурний Пляж Tr?jka. Розташована посеред пляжу сцена, де щодня протягом години відбувалися зустрічі із репортажистами та письменниками, які працюють у жанрі детектив. Це були єдині події, які відгалужувалися від ізраїльської тематики фестивалю.

_DSC3876_700x467

14068131_1162721753792784_1657858322329433009_n

Відтак, в перші дні гостями Культурного Пляжу були журналісти – Міхал Ногашь та Юстина Копіньська. Жінка є першою журналісткою із Польщі, яка отримала нагороду European Press Prize, часто іменовану європейським Пуліцером. На зустрічі із Копінською можна було побачити різних за віком людей – як і студентів, так і літніх людей. Юстина розповідала, що у дитинстві мала мрію – стати слідчим: «Я хотіла викривати справи про насильство над беззахисними людьми. Тепер я роблю це через журналістику». На питання модератора: «Звідки Ви такі взялися, Юстино?» жінка посміхнулася, а потім відповіла: «Не розумію Вашого питання».

У наступні дні спікерами Культурного Пляжу були Марек Краєвський та Катажина Бонда. Обох спікерів об’єднує жанр письменницької діяльності – документалістика. Та якщо у книжках Краєвського жіночий голос є непомітним, то у Бонди – жінка виступає центральною фігурою.

На зустрічі Краєвський пообіцяв, що протягом десяти років з’являться десять романів. «Щороку на початку вересня з’являтиметься нова детективна історія. Це я обіцяю тут, на Літературному Сопоті», заявив він.

«Але чи складно знайти час, ідею, щоб щороку писати один детектив – перепитав модератор. «Найскладніше придумати й відповісти собі на питання: хто, кого і для чого вбив. Вигадування сюжету триває довго. Часом три тижні, а часом місяць. Це складна робота», відповів Краєвський.

Автор розповів, що намагається не повторювати власних мотивів, хоча це складно і не читає детективів. Окрім цього, кожен зі спікерів ділився власними рецептами писання та, коли вони вперше літературно «вбили».

Читайте також: Не Польщею єдиною: книжкові інституції в країнах з успішним видавничим бізнесом

«Літературний Сопот» фестиваль, де протягом чотирьох днів кожен охочий мав можливість познайомитися із різними поколіннями митців, письменників Ізраїлю. Відвідувачами фестивалю були різні вікові категорії, як і літні люди, так і найменші. Були й ті, хто націлено приїжджав на «Літературний Сопот», щоб зануритися у світ ізраїльської культури. Організатори розповідають, що наступного року запрошеною країнею буде Іспанія. А відтак, над Балтійським морем буде вирувати літературна атмосфера у симбіозі із пристрасним фламенко.

Світлини Bogna Kociumbas / Literacki Sopot
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe