Читомо > Майстер-клас > Лілія Шутяк: Бренд журналіста й бренд ЗМІ працюють один на одного

Майстер-клас

Лілія Шутяк: Бренд журналіста й бренд ЗМІ працюють один на одного

16.11.2015 0 Автор:

Лілія Шутяк – фахівець з онлайн-журналістики та піару, літературознавець, прес-секретар Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ та трішки залежна від Facebook-у людина 11 листопада на Школі громадянської журналістики при антикафе «Ґенеза» (м. Коломия) прочитала лекцію  на тему: «Соціальні мережі: від розваги до роботи». Перед початком лекторка дала завдання усім учасникам школи постити під хештегом #geneza будь-який контент, щоб наприкінці зустрічі переглянути та проаналізувати.

Про користь соцмереж

Соцмережі – це ті можливості, які ми повинні використовувати, аби встигати за всім, що відбувається у цьому світі.

Вплив соціальних мереж ми відчуваємо скрізь: у вирішенні щоденних справ,  організацій подій і, дуже гостро, у журналістиці. Вона (журналістика) почала змінюватись під впливом соціальних мереж, адже саме там ми часто черпаємо найсвіжіші новини.

Навіщо нам соціальні мережі: спілкування; контент користувачів; пошук інформації (навіть можемо цю інформацію попросити) та точок зору (можемо шукати чи запитувати думки експертів); пошук героїв (кожна історія, яку описує журналіст, базується на певній особі); розповсюдження новин (коли написали статтю і вам здається, що це класний і цікавий матеріал – діліться ним на своїй сторінці. Так ви отримаєте не тільки нових читачів, а й фідбек); активна участь у житті громади (не треба далеко ходити за прикладом – Майдан).

lilya_shutyak_3

Про моніторинг

Пошук та моніторинг інформації. У цьому нам сьогодні дуже допомагають хештеги. Вони діють практично у всіх соціальних мережах, що дозволяє знаходити різножанрову інформацію з теми, яка нас цікавить.

Звичайна людина через фейсбук може знайти все, що захоче. Головне у цьому – правильно підібрати друзів.

Для журналіста соціальні мережі також можуть бути резервним каналом інформації. Адже коли відбувається багато всього, то соцмережі адаптованіші до оперативного її поширення.

Інформаційні сайти потрохи втрачають інтерес читачів, адже набагато простіше прочитати щось у соцмережах, аніж переходити за лінком на сайт (тільки у випадку якихось дуже важливих аналітичних матеріалів).

Запускаючи певний проект, слід добре подумати, чи вам взагалі потрібен сайт, якщо цю саму інформацію буде легко просувати у Фейсбуці. Але це певною мірою дискусійний момент, адже треба зважати на суть та масштаби запланованої роботи.

Редакторка Meduza: Важливо ранжувати новини і відсіювати зайві

 

Про публічність журналіста

Соціальні мережі мають велике значення для працівника ЗМІ, коли мова йде  про збереження його життя. Якщо журналіст їде на якесь небезпечне завдання (до політика, на розслідування резонансної справи тощо) і відчуває певну загрозу, то необхідно дати знати про це якомога більшій кількості людей. Згаданий момент публічності у журналістській діяльності не варто недооцінювати, бо іноді він може врятувати вам життя.

Ми повинні збирати професійне коло у соцмережах – френдити колег, людей, які займаються приблизно тією ж справою, що і ми.

Сьогодні бренд журналіста та бренд видання працюють один на одного. Так склалося, що саме соцмережі допомагають журналісту стати часом навіть крутішим за певне медіа. Але це клопітка систематична робота, яка вимагає щоденної діяльності.

Важливо відповідати на адекватні коментарі, взаємодіяти з людьми.

lilya_shutyak

Що необхідно повідомляти про себе, заповнюючи профайли у соціальних мережах кожному журналісту: хто ви?; яка ваша спеціалізація?; чим ви унікальні?; що ви знаєте/вмієте/практикуєте?; чому до вас варто прислухатися?. Чим правильніше заповните цю інформацію, тим більше шансів, що вас знайдуть фоловери.

Все, що плануєте постити, має бути пов’язаним із вашою професійною діяльністю. Слідкуйте за контентом, який є на вашій сторінці. Необхідно, щоб це була якісна інформація з теми, у якій ви є експертом. Збирайте фоловерів, створюйте коло людей зі спільними інтересами, слідкуйте за якістю своїх текстів, – саме така діяльність допомагає стати брендовим журналістом у певній сфері.

Пам’ятайте, що ваш сторінка відкрита для багатьох людей і ми ніколи не знаємо, хто зайде на неї. Тому треба серйозно ставитися до контенту, який публікуємо.

З одного боку, це моя сторінка, що хочу, те і пощу: рецензії на книги, аналітичні статті, а захочу – поститиму котиків. З іншого, якщо я працюю в якомусь медіа і на своїй сторінці висловлюю думку про певну політичну силу чи якусь публічну особу, то мене на можуть запитати, чи це моя власна думка, чи думка редакції, обличчям якої я є (як журналіст).

Кожен журналіст повинен висвітлювати об’єктивну позицію, а не суб’єктивну думку, і дотримуватися балансу інформації: брати коментар не тільки в однієї, але й іншої сторони. Для висвітлення власної думки, яка може викликати певний резонанс у суспільстві, публічні журналісти часом заводять ще один акаунт, мовляв, один для редакційної політики медіа, а інший – особистий: що хочу, те й пишу.

Екс-редактор Esquire: Редакторське свавілля загартовує характер

Про стислість як стиль і репортаж у Twitter

Twitter використовувати треба бодай для того, щоб навчитися коротко і чітко висловлювати думки: без зайвих прикметників, суджень, складних синтаксичних кострукцій… Якщо ваш матеріал може обійтися без якогось слова і текст не втрачає від цього змісту – сміливо викидайте. Сприймайте власні пости у Twitter як вправу, яка навчить вас писати про найосновніше.

Пам’ятайте, що найбільш дискусійні теми: політика і релігія.

Набирає обертів і twitter-репортаж. Передовсім треба заздалегідь визначити хештег, з яким ви будете вести репортаж (спеціальна мітка, що дозволяє поєднати різні повідомлення від різних авторів у єдине ціле). Анонсуйте майбутній репортаж та оголосіть хештег. Запросіть приєднатися до репортажу інших користувачів Twitter. Час від часу повідомляйте, що це репортаж. Можна повідомити користувачам про початок репортажу і в кінці – про його завершення.

Жанр твітів дозволяє писати багато постів, оскільки інформація обмежена кількістю знаків – вона легко і швидко сприймається.

lilya_shutyak_2

Про занурювання й ігнор

Соціальні мережі не мають бути просто «холодним комп’ютером», адже людям цікаві внутрішні процеси, що відбуваються в ЗМІ: хто працює у редакції, як ці люди проводять час на роботі, як відбуваються їхні наради, що вони читають, як проводять своє дозвілля…

Якщо ви цінуєте свій час, то не вступайте у неадекватні дискусії, які відбуваються на сайті чи під публікаціями у соцмережах, адже є люди, яким нема чим більше зайнятися, тому вони пишуть, «аби було»; є і свідомі тролі, яким платять за те, щоб вони оффтопили – розпалювали певні дискусії, які відходить від основної теми.

Про шери чужого

Кожен лайк, кожен пост, а особливо кожен коментар актуалізує вашу новину у стрічці на Фейсбуці.

Не постіть бездумно: у день може бути не більше трьох постів, адже ви можете засмітити своїм контентом стрічки ваших підписників. Поважайте їхній вибір вас як медіа, адже кожен хоче отримувати інформацію дозовано.

Контролюйте трафік: не засмічуйте ефір, говоріть тільки про важливе, резонансне, цікаве.

Коли ви ділитеся лінком, додавайте свій коментар чи емоцію: це може бути фраза про те, чому ви вирішили цим поділітись або влучне речення зі статті, риторичне запитання тощо. Таким чином цей шер не загубиться серед інших поширень, а матиме свою унікальність і його швидше побачать. Адже коли ми чимось ділимось, то на це є вагома причина. Вкажіть її.

Люди не хочуть переходити зі сторінки на фейсбуці до сторінки сайту, а читати тут. Це, звісно, не найкраще впливає на відвідуваність сайтів, але така тенденція спостерігається протягом кількох останніх років.

lilya_shutyak_5

Про безпеку

Пам’ятайте про власну безпеку в Інтернеті: заведіть декілька скриньок електронної пошти, різні адреси для реєстрації на сайтах та сервісах, які ніхто не знає + різні паролі для різних адрес; для кожної з соціальних мереж має бути інший пароль (змінюйте його раз у півроку); не постіть особисту інформацію (ваше місце перебування); особисті фотографії або фотографії друзів без їхнього дозволу. А найголовніше – не приймайте в коло друзів людей, з якими незнайомі особисто. Ніколи не знаєш, хто ховається з того боку екрану.

Світлини Софії Ангелюк

Юкка Ріслаккі: Навіть під час війни журналісти мають дотримуватися фактів

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe