Читомо > Новини > Франкфурт по-французьки: make European Union great again

Новини

Франкфурт по-французьки: make European Union great again

25.10.2017 0 Автор:

Франція у гостях у Німеччини на 69-му Франкфуртському книжковому ярмарку. Що очікувати від такого тандему? Нескромності, рефлексій над ідеєю Європейського Союзу з його постулюванням єдності й відкритості, замилувань франкофонією, зверненням до історичних коренів, демонструванням настояної традиції відносин і не тільки культурних. Ну і ще бути впевненим, що всі ці очікування справдяться. Спойлер: так воно й вийшло.

Читайте також: Забужко про Україну у Франкфурті: Говорити про статус Почесного гостя зарано

Концепція

На семантичне поле «посилення правих настроїв – Брекзит – Каталонія – Трамп – біженці» головні економічні партнери й одні з найвпливовіших «берегинь» ідеї Європейського Союзу, Німеччина й Франція, вирішили відповісти семантичним рядом «культура – знання – діалог – гостинність – розмаїття – рефлексія – еволюція».

«Культура – найкращий антидот проти нетолерантності й фанатизму, яка створює для нас життєво необхідний форум, де ми можемо зустрітися, подискутувати й обмінятися думками. Саме це, зрештою, має опинитися на центральній сцені тієї Європи, яку ми хочемо бачити сильною, щедрою та готовою давати раду з викликами майбутнього. Побудувати цю культурну Європу можна лише тоді, як ми всі розділимо бачення: сила французько-німецьких відносин зостається наріжним каменем цього прагнення … Нині, як ніколи сильною є потреба узгодити позицію, що наш обов’язок – захищати разом свободу вираження й творчості, промоцію авторських прав і культурного розмаїття у відкритому світі», – з такими словами звертається у програмі почесної гості міністр культури Франції Француаза Ніссен (Françoise Nyssen).

«Франкфуртський книжковий ярмарок є нагодою відзначити те, що об’єднує і пов’язує нас як європейських громадян: наша спільна видавнича культура. Ця культура є цінним і водночас крихким надбанням тривалої, збалансованої економічної моделі, яку ми маємо захищати. … Майбутнє видавничої сфери в наших країнах насправді підіймає питання майбутнього Європи, її ідентичності, наших демократичних цінностей і нашого способу життя: Європи перекладів, розмаїття у друці, поширення знань і гостинності», – зазначає Поль де Синеті (Paul de Sinety), який очолив команду, відповідальну за присутність Франції на ФКЯ як почесної гості.

∏_Marie_Preaud_IMG_1147_S

Зал Forum, у якому розмістився павільйон почесної гості

Францію уже запрошували почесною гостею на FBF 1989 року – якраз на 200-ту річницю Французької революції, щоб відзначити внесок французької думки й авторів у розбудову демократичної системи – ключової умови для розвитку видавничої справи й культурної багатоманітності. Цього разу участь у FBF в статусі почесної гості є також апогеєм року французької культури, який триває у Німеччині й протягом якого відбувається серія заходів під назвою «Франкфурт по-французьки». Це понад 500 заходів у більше ніж 40 містах країни – тут не лише література, але й театр, сучасна музика, візуальні мистецтва, кіно тощо, за участі 250 митців і франкомовних авторів. Відповідати за присутність Франції на FBF французький уряд доручив Французькому інституту (Institut français).

Читайте також: Не Польщею єдиною: книжкові інституції в країнах з успішним видавничим бізнесом

Фокусом присутності Батьківщини Бодлера й Ґюго саме на ярмарку стала французька мова: все через те ж прагнення проартикулювати потребу в прийнятті й розумінні іншого, а ще, як зазначили організатори, «цінностей і викликів суспільств, які часом позбавлені демократії і свободи».

https://twitter.com/FraFra2017/status/918762000930562048

«Лінгвістична гостинність, у якій втіха від опанування мови іншого винагороджується втіхою отримання слова незнайомця у власному домі», – під цими словами французького філософа Поля Рікера з книжки Sur la traduction підписалася понад 50 французьких літераторів саме з нагоди 69-го FBF. За даними, які наводить автори концепції, французькою у світі говорять 274 мільйони людей на п’яти континентах. Ця мова є другою, з якої найбільше перекладають у Німеччині. 2015 року німецька була на третьому місці серед мов, з яких найчастіше перекладають у Франції. На час FBF представники країни-почесної гості організували 300 подій, до участі у яких запросили 180 франкомовних авторів – не лише з Франції, але й Гаїті, Лівану, Канади, Бельгії тощо.

Окрім французької мови, ключовими моментами присутності Франції На FBF, зі слів міністра Європи й закордонних справ Жана-Іва Ле Дріана (Jean-Yves Le Drian), були визначені також молодь та інновації. Однак зверталася почесна гостя до молодих поколінь і демонструвала готовність відповідати технічному прогресу, не забуваючи про свою виплекану культурну традицію.

Павільйон

Прагненню показати, наскільки Франція відкрита, гостинна й культурно багата, відповідав і павільйон, який розробили студенти Вищої школи мистецтва й дизайну Сент-Етьєна.

∏_Marie_Preaud_IMG_3503

Це динамічна й легка конструкція з дерева, перегородки якої зонували приміщення окремого холу під назвою Forum, відведеного для країни-гості, й водночас слугували полицями для книжок різноманітної тематики – французькі комікси, мистецькі книжки французьких видавництв, переклади французьких авторів іншими мовами. До речі, комірка з українською мовою насправді наполовину складалася з російськомовних книжок.

 

 

46 тисяч книжок для павільйону надала заснована у Франції міжнародна фундація Biblionef, що передає нові книжки дітям і молоді в країни, що розвиваються. До Франкфурта їх привезли з найближчих локацій для зберігання, куди й повернуть після ярмарку, щоб потім віддати читачам.

Ці повітряні урбан-стайл розмежування не відволікали, пересуватися між майданчиками було доволі зручно, при цьому вас постійно супроводжували полички з книжками, не взяти яких до рук було неможливо. Хоча подекуди скупчувалося чимало народу, як-от біля пресу Ґутенберґа, де франкомовні автори на очах у відвідувачів друкували першу сторінку свого останнього видання, перекладеного німецькою.

Біля пресу «зачекінилися» також канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон, які відкривали цьогорічний ярмарок. Разом вони надрукували першу сторінку Загальної декларації прав людини.

P1110345

Крім того, Франція мала стенд у холі національних стендів, який був чи не найжвавішим за кількістю переговорів і відвідувачів серед усіх інших країн.

Програма

Згаданий ґутенберґівський верстат – один із доказів того, як почесна гостя прямує в майбутнє, не забуваючи вшанувати минуле. Ще один – виставка, яка присвячена понад 200-річній історії французького книговидання. Її поділили на чотири теми, щоб закцентувати на головних особливості цієї сфери у Франції: фіксована книжкова ціна, захист авторських прав і створення Міжнародного бюро французького книговидання (Bureau International de l’édition française).

 

Представлячи себе, французи не скупилися на використання інноваційних технологій. Так виставка Machines à Lire exhibition, яку організовував Французький інститут, обравши твори, що мали відкрити відвідувачам нові способи читання й при цьому багатство та унікальність французької креативності.

∏_Marie_Preaud_IMG_3228

На іншій виставці, яка складалася з десяти бібліобоксів і яку підготувала організація Книжковий ярмарок та молодіжна преса (Salon du livre et de la presse jeunesse, місто Монтрей), можна було дослідити екстраординарні книжки, торкаючись їх та розглядаючи у 3D.

La Cabine L.I.R. (Книжка в кімнаті) – проект на межі літератури й візуальних мистецтв. Це окрема кімната, де можна було на кілька хвилин «уникнути реальності й пірнути у фантазії письменників». Відвідувач обирав книжку, заходив у цю камеру, де перед ним розгортався звуковий і візуальний ряд, яку за уривком із того чи іншого видання створив театр Théâtre Nouvelle Génération – CDN de Lyon 
з мистецьким колективом Haut et
 Court.

frafra2017

Дивитися, слухати, тачскрінити можна було й на виставці, що презентувала сьогодення французького коміксу (він разом із американським та японським є ключовим у цьому сегменті у світі) на прикладі робіт 24 найбільш видатних сучасних авторів коміксів. Відвідувачам пропонували уривки з фільмових адаптацій, твори в цифровому форматі, доступні на планшетах, чи автобіографії, начитані акторами. Крім того, була можливість познайомитися з історією Charlie Hebdo, представленої у вигляді диджитал-фрески.

Про комікс нагадувала також величезна інсталяція на вулиці, біля Forum, у вигляді Астерікса – найвідомішого героя цього жанру made in France. Зустріч із авторами пригод Астерікса й Обелікса Жаном-Івом Феррі (Jean-Yves Ferri) та Дід’є Конрадом (Didier Conrad) була однією із найажіотажніших. Це було 14 жовтня, за 5 днів до того як світ побачив новий, 37-й випуск серії.

https://twitter.com/PLCommunication/status/918507303669657600

Організатори запрошували відомого ілюстратора й письменника Томі Унґерера (Tomi Ungerer), який своїми дитячими книжками й карикатурами, зробив багато для французько-німецького культурного обміну. Та, на жаль, митець не зміг приєднатися до FBF.

Водночас фул-гаузними були зустрічі з іншими відомими французькими літераторами – Мішелем Ульбеком та Ясміною Резою, що проходили в місцевому театрі Schauspiel Frankfurt.

Щодо форматів, присвячених художній літературі, то, окрім персональних сесій із друкування на ґутенберґівському верстаті, були ще зустрічі INCIPIT!, куди авторів запрошували поговорити про першу фразу їхнього останнього твору. На ARTE talk команда журналістів ARTE інтерв’ювала сучасних франкомовних письменників, на Das Blaue Sofa («Синя софа») редактори запрошували авторів презентувати їхні останні книжки . Суть Exercices d ́admiration («Вправ із захоплення») полягала в тому, що літератор розповідає про автора, який справив на них значний вплив. Ще один цикл зустрічей Dialog der Ideen був присвячений розмовам із перекладачами.

Окремим напрямком програми почесної гості були заходи від Європейська лабораторія (European Lab), платформи, яку 2011 року заснувала організація Arty Farty, прагнучи залучати молодих митців до дискусій про майбутнє європейського суспільства й роль культури в ньому. Під час FBF European Lab провів низку обговорень, із темами, які ми заслужили: «Криза демократії, література як екстрена допомога»; «Нові форми письма й передачі знань»; «Коли краса і впевненість вгамовує біди демократії»; «Університет – критична совість Європи?»; «Перевинайти європейський демократичний проект, роззираючись поза кордони»; «Америка Трампа як нагода для підйому громадянського руху й пробудження Європи».

P1110408

Серед країн, на які роззиралася гостинна Франція, зокрема задля видавничої співпраці на FBF – Туреччина, Індія, Китай, яким Французький інститут присвятив нетворкінг-сніданки. У заходах із серії Weltempfang («Запрошуючи світ») обговорювали також арабські комікси й видавничу діяльність в Африці.

Більше прекрасностей

Вище згадано делеко не всі способи, якими Франція показувала свій трепет щодо вигадливості й успішно творила атмосферу свободи творчого вираження. Була ще наприклад, виставка ABC, l’esprit de la letter («Дух літер») – алфавіт, присвячений дитячій літературі. Постери з літерами підготували двоє письменників і 26 ілюстраторів – знову ж, щоб показати мистецьке різноманіття франкофонії.

∏_Marie_Preaud_IMG_2857

На вікнах залу Forum, які виходили на головне подвір’я FBF, відбувалося каліграфічне шоу. Усі п’ять днів ярмарку студенти паризької школи мистецтв École Estienne наносили на скло цитати письменників, які з’являлися на сцені павільйону.

 

Ілюстратори, які долучилися до проекту Пінг-понг, фіксували своє бачення того, як втдбувається 69-й FBF у вигляді скетчів. Побачити хвилинні ролики work-in-progress митців можна на каналі Lyon BD Festival, який і організував цей коміксовий перформанс.

∏_Marie_Preaud_IMG_3060

10 й 11 жовтня на відвідувачів Forum’у чекав інший перформанс – Commandos poétiques («Поетичний аванґард«). Група митців Les Souffleurs (актори, письменники, танцівники, музиканти, кінематографісти), вбраних у чорне, з чорними парасолями й віялами, намагалися «сповільнити світ», взаємодіючи не лише між собою, але й з відвідувачам.

 

P1100690

∏_Marie_Preaud_IMG_9045_S

 Митці залучили до перформансу й міністра культури Франції Француазу Ніссен (Françoise Nyssen)

Ще один зразок уваги до деталей і мистецького підходу, про який хочеться згадати, – Instagram-профіль, присвячений спеціально «Франкфурту по-французьки».

frafra2017_3

Уже стільки разів було згадано про гостинність, але без жодного покликання на чи не найпершу асоціацію з цим словом – їжу. Про гастрономічний вимір своєї присутності почесна гостя потурбувалася теж, але без зайвих спокус, які б відволікали від духовної їжі. Поверхом нижче від павільйону розташовувався стильний ресторан від Едуарда Сета (Édouard Set), де високоякісно познайомити з розмаїттям французької кухні. На цьому ж поверсі було два стенди із закусками й напоями, у самому ж павільйоні був бар, де щодня влаштовували щасливі години й частували відвідувачів місцевими стравами. Крім того, Франція мала свій стенд у холі Gourmet Gallery, присвяченому взаєминам книжок і гастрономії.

frafra2017_4

Почесна гостя ФКЯ 2018 – Грузія

15 жовтня Франція урочисто передала естафету Грузії. Гасло її присутності на ярмарку наступного року (з 10 по 14 жовтня) звучить так: «Грузія – зроблено літерами», а зосередиться в концепції своєї програми вона не лише на літературі й мові, а й на письмі як такому, грузинській абетці, що ЮНЕСКО внесла до переліку Культурної Спадщини Людства в 2016 році.

∏_Marie_Preaud_IMG_5413_S

P. S. Окремо хочеться згадати про роздатковиі матеріали, каталоги, прес-паки, які готували організатори. Вони є в цифровому форматі, вільному доступі й англійською тут. Один із найцінніших матеріалів звідти – спецвипуск Livres Hebdo про французький видавничий ринок – із цифрами, аналітикою, коментарями гравців. Також є окремий сайт, присвячений «Франкфуртові по-французьки».

Фото авторки, з Facebook-сторінки «Франкфурта по-французьки», Buchcontact.de

Читайте також цьогорічні звіти про присутність України на FBF та інсайти бізнес-клубу ярмарку

Анастасія Івашина, Катерина Котвіцька, Світлана Жиляєва

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe