Читомо > Новини > Чи є українській літературі місце на чеському книжковому ярмарку?

Новини

Чи є українській літературі місце на чеському книжковому ярмарку?

02.06.2017 0 Автор:

З 11 по 14 травня 2017 року у Празі відбувався 23-ий Міжнародний книжковий ярмарок і літературний фестиваль «Світ книги». Цього року він був присвячений темам «Genius loci у літературі / Міс(то/це) у головній ролі», «Книга як об’єкт», «Аудіокнига».

 

Вже традиційно фестиваль і ярмарок відбувалися переважно на території празької виставки в Голешовіце – трохи віддалений центр, розлога територія, павільйони з кінця 19 століття. Частина подій перемістилася в інші локації – клуби, вулиці (йдеться про літературні екскурсії), а також у Дирижабль «Гулівер», частину центру сучасного мистецтва DOX. На відміну від попередніх років, цього разу офіційно не було єдиного почесного гостя, проте одна з трьох великих виставкових зал була виділена під стенди саме від різних країн-учасниць. Цього року, на жаль, серед них не було українського.

Читайте також: Книжковий Арсенал-2017: дискусії й виставки у фокусі, переговори у розфокусі

Замість одного почесного гостя, до участі були запрошені міста, які, як і Прага, мають статус ЮНЕСКО «Креативне місто літератури». Серед них – Барселона, Дублін, Едінбург, Гейдельберг, Краків, Любляна, Ноттінгем, Обідуш і Львів. Саме останньому завдячуємо і хоча б мінімальній, але все ж участі українських гостей на ярмарку. Як зазначив директор подієвої частини фестивалю Ґійом Бассе, саме бажання побачити різноманітність літературного життя Європи спонукала запросити до участі Юрка Іздрика і Григорія Семенчука. У рамках фестивалю вони мали читання, концерт, Григорій став також учасником дискусії про поезію Центральної Європи (більше про неї – за посиланням). На тлі значної кількості подій, що відбувалися протягом фестивалю за участі чеських і закордонних гостей, ці акції, можливо, не були такими вже масовими, та публіку збирали постійну.

13

Організацією ярмарку та фестивалю традиційно займається Спілка чеських продавців книг і видавців – професійна організація, що опікується інтересами гравців книжкового ринку (до неї входить переважна більшість видавництв), зокрема раз на два тижні видає «Книжкові новинки», з оглядом нових книг, раз на рік пропонує звіт про стан книжкового ринку в Чехії, а також відзначає найкращого молодого автора чи молоду авторку за дебютну книгу – премія Їржі Ортена. Цього року в рамках фестивалю її отримала Зузана Култанова за роман «Августин Циммерман».

Читайте також: 15 важливих книжкових ярмарків 2017 року

Минулого року у фестивалю змінився керівник, ним став Радован Ауер, який до цього займався, наприклад, маркетингом великого проекту «Плзень, головне європейське місто культури 2015». З цим пов’язані, як на мене, і певні особливості цього ярмарку – увага до потреб ринку (зокрема залучення як великих, потужних видавців, так і малих, які мали цього року свій окремий стенд-намет і власну програму), увага до потреб споживача (багато вільного місця, зовнішні/внутрішні майданчики, місця для їжі та відпочинку, туалети), а також прогностичне бачення: Чехія уже сьогодні готується бути почесним гостем на Ляйпцизькому книжковому ярмарку у 2019 році, тому одним із пріоритетів різних інституцій, що займаються книгами, є поширення чеської літератури за кордоном.

10

Про таке бажання свідчать, наприклад, ціла низка дискусій про переклад, літературних агентів, особливості чеського книжкового ринку, а також премія Їржі Тайнера – для тих, хто пропагує чеську літературу за кордоном. Цього року її отримав Едґар де Брюн – голландський перекладач і літературний агент, який представляє у світі багатьох чеських авторів (українці знають книги Патріка Оуржедніка «Європеана», Яхима Топола «Майстерня диявола», Яна Балабана «Ми ще тут»).

Читайте також: Вільнюський ярмарок #17: багато читачів малої країни

Окремими темами фестивалю були «нетрадиційні» книги – аудіо- та візуальна їх складова. Аудіокниги є специфічним чеським феноменом, який походить із традиції радіочитань і радіоп’єс. Протягом фестивалю звучали нові аудіокниги відомих авторів, відбувалися воркшопи та зустрічі з різних питань їх виробництва і поширення, можна було взяти участь у записі власної аудіокниги. Крім того, відбувалися виставки найгарніших книг – світу, Чехії, окремих премій. Взагалі виставки – значна частина супровідної програми цього фестивалю: присвячені окремим письменникам, видавництвам, преміям, аудиторіям. Щодо аудиторії – вона справді охоплена якнайширше, є події для дітей, для людей старшого віку, для любителів фантастики, окремо можна відзначити стенд «Готуємо з книгою», біля якого завжди було багато відвідувачів. Кілька разів від знайомих почула, що їх діти дуже хотіли відвідати ярмарок – для себе відзначила це як комплімент для нього.

11

Серед почесних закордонних гостей фестивалю варто відзначити Корін Гофманн зі Швейцарії, відому своїми книжками про Кенію, та Джона Бойна з Ірландії, його книга «Хлопчик у смугастій піжамі» розповідає від імені дитини про трагедію Голокосту і стала основою для успішного фільму.

Серед чеської програми фестивалю особливою популярністю користувалися цьогорічні лауреати головних чеських премій – Бьянка Беллова і її роман «Озеро», що розповідає про умовне озеро, яке помирає, і з ним помирає і народжується знову самоідентифікація головного героя (отримала головну премію в національному конкурсі Magnesia Litera та премію Європейського Союзу за літературу); Марек Шінделка і роман «Втома матеріалу» про міграційну кризу в Європі (Magnesia Litera за кращу прозову книгу), а також уже добре відомі письменники з новими книгами – Яхим Топол із романом «Чуттєва людина» – про міграцію, загрозу з боку Росії й особисту кризу середнього віку (українською можна прочитати його «Майстерню диявола»), та Їржі Гаїчек із романом «Дощова палиця» також про кризу самовизначення, який отримав під час фестивалю нагороду Чеська книга року (українською саме виходить його роман «Риб’яча кров», презентація відбудеться у рамках Книжкового Арсеналу).

03

На ярмарковій частині «Світу книг» представлені дуже різноманітні видавництва. Від гігантів ринку, як-от «Albatros», який займає величезну площу і має власну сцену і програму, до вже згаданих малих видавництв, що концентрують увагу на унікальних виданнях. Останні розміщувалися в окремому шатрі, що увиразнило їх і без того оригінальний підхід до книг. Варто згадати тут видавництво «Labyrint» із дуже гарними дитячими книгами, «Baobab» – із неповторним стилем також переважно дитячої літератури, «Verzone» – невеликий, але цікавий візуально проект, «Torst», який зокрема видає Яхима Топола та іншу якісну домашню і перекладну літературу. В основних виставкових залах панували більші гравці ринку – «Mlad? fronta», «Argo», «Host».

Читайте також: Лондонський книжковий ярмарок: без українського стенду і з комп’ютерними іграми

Як правило, кожне з них має кілька паралельних лінійок літератури: дитяча, домашні автори бестселерів (для Чехії – це близько 10 тисяч проданих примірників), молоді домашні автори, перекладна проза. Особливістю ярмарку, в порівнянні з Україною, є наявність стендів окремих видань (наприклад, часопис іноземної літератури «Plav», який докладає зусиль і до популяризації української літератури), стендів університетських видавництв, академічного видавництва, Національної бібліотеки, а також – Чеського телебачення і Чеського радіо. Останні забезпечують високу медійну увагу до події, мають свою програму, зокрема радіо робило спеціальні випуски програм прямо з фестивалю, а також розмістило частино аудіокниг на своїх сторінках для тимчасового доступу.

09

Мабуть, найбезцінніша частина подібних фестивалів і ярмарків – спілкування: з видавцями, агентами, письменниками, перекладачами. І цьому Празький ярмарок сприяє. За келихом пива чи в публічній дискусії зустрічаються різні цілі, досвіди та візії книжкового ринку. Чеські видавці зацікавленні у продажу прав на своїх авторів за кордон – це є одним із їх пріоритетних завдань, у великих видавців цим займаються окремі працівники, які добре знають свій асортимент, але гірше – потреби, наприклад, українського ринку. Відчутний інтерес і до купівлі прав із-за кордону, основна вимога – «аби книжка продавалася, аби була сучасною і цікавою чеському читачеві», і тут уже все залежить від конкретних пропозицій українського ринку. Взагалі основним правилом можна було б назвати таке: краще менше, але влучно і красиво, тоді книжка здатна зацікавити та знайти собі шлях на чеський ринок. Що сталося, наприклад, у випадку «Зубра» Оксани Були – її чеський переклад можна вже знайти у видавничому плані видавництва «Host» на осінь цього року.

Читайте також: Україна на Лейпцизькому книжковому ярмарку: like/dislike

Розмови про потребу українського стенда точилися постійно – серед україністів, дипломатів, видавців. Чеський і український ринки мають багато подібного: борються із фінансовими проблемами, малою увагою з боку «великих» літератур, засиллям світових бестселерів, нестачею власних великих романів. Та водночас мають вони й відмінності – у тематиці, традиції оформлення, поширення і читання книг. А це, як на мене, прекрасне підґрунтя для обміну досвідом. Можливо, вже в найближчому майбутньому.

 

Фото: svetknihy.cz

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe