Читомо > Інтерв’ю > Засновники «Критики»: Сподіваємось, що прихильників “повільного читання” побільшає

Інтерв’ю

Засновники «Критики»: Сподіваємось, що прихильників “повільного читання” побільшає

26.11.2013 0 Автор:

Про те, що часопис і видавництво «Критика» працює над оновленим веб-порталом, оголосили ще минулого року. Нещодавно веб-ресурс, що має на меті поглиблювати співпрацю між українськими інтелектуалами та їхніми іноземними колегами, справді відкрився. Про розвиток першої мережі науковців, експертів, журналістів і публічних інтелектуалів із України і світу, про теми, які не з’являються в українських ЗМІ й чи позначаться такі зміни на друкованому часописі і на видавництві нам розповіли головний редактор порталу Олег Коцюба й відповідальна редакторка часопису «Критика» Оксана Форостина.

Про Спільноту

Ми тільки запускаємо Спільноту, і вона майже повністю складається з наших авторів та авторок – більше семисот. З усіма учасниками можна вільно ознайомитися – і сконтактуватися – на нашому порталі у розділі “Спільнота” – “Учасники”.

Для розширення кола учасників передбачена система запрошень: ядро Спільноти запрошуватиме тих, кого хоче бачити учасниками дискусій. Запрошені також зможуть запрошувати  осіб зі свого інтелектуального кола.

Стати учасником Спільноти Критики можна або за рекомендацією учасника, або зробивши власне подання модераторові Спільноти. Нам ідеться про максимальну прозорість кожного учасника, тому необхідною умовою є відкриття повної інформації про професійну діяльність, публікації, фото тощо.

Найважливішу проблему – відсутність майданчика для повноцінної розмови – можна проілюструвати прикладом з оффлайну. Уявіть, що кілька розумних людей у публічному просторі обговорюють важливе питання. Тут забігає натовп людей та починає шуміти, перебивати на півслові, ставити запитання на кшталт “Як ви ставитесь до панування інопланетян в урядах провідних країн світу?” Приблизно те саме відбувається в інтернет-дискусіях, вже дуже давно на форумах мас-медій, порівняно недавно – у мережі Фейсбук.

Бізнес-модель переважної кількості інтернет-видань побудована так, що добрим результатом є трафік, тому тролінґ заохочується, або принаймні йому не надто активно перешкоджають. Ми хочемо іншого результату – високої якості дискурсу та практичних рішень для країни.

krytyka

Про наповнення

Контент часопису є частиною наповнення порталу. Крім того, на сайті є унікальний контент – проект “Критичні рішення”. Особливою складовою є дописи учасників Спільноти у блоґах (авторських та тематичних колективних блоґах), на Форумі та у поширених коментарях до матеріалів порталу.

Окремим розділом стало мультимедійне наповнення: аудіо та відео-подкасти. Тут намагаємося інтеґрувати науковий підхід до вивчення складних питань із форматом, який сприяє уструнченню його презентації.

Наразі ми працюємо над змінами у часописі, але ці зміни не передбачають відмову від паперового.

Ми все ще викладаємо архіви “Критики” на сайт, тому технічно оновлення зараз відбувається постійно. Також ми сподіваємося на інтенсивні дискусії у Спільноті. Що ж до проекту “Критичні рішення”, то тут головний виклик – готовність авторів та авторок писати відповідно до запитів “Критики”. Ми очікуємо не того, що нашим авторам та авторкам хочеться сказати, або на що вони спроможні, а відповідей на конкретні запитання. Частота оновлення не є самоціллю.

“Критика” 16 років працює у вузькій ніші “повільного читання”. Водночас треба розуміти, що всі ми конкуруємо за увагу та сфокусованість читачів, тобто найобмеженіший у сучасному світі ресурс. Наше основне коло тем залишається незмінним.

Якщо ми говоримо про часопис, то завдяки ексклюзивному партнерству з The New York Review of Books, науковим журналом Harvard Ukrainian Studies, часописами Osteuropa та Boston Review, співпрацею з мережею Eurozine, ми прагнемо розширювати коло тем, більше писати про нове інформаційне середовище та пов’язані з ним виклики та можливості, технології, точні та природничі науки, зміни в економіці, кіно та візуальне мистецтво, але не зраджуючи нашого вдумливого, ретельного підходу. У “Критиці” завжди була блискуча есеїстика, ми цього будемо прагнути й надалі, шкода тільки, що попит на неї перевищує пропозицію.

Чи будуть пов’язані статті із практикою? Так, адже у нас є проблеми з рішеннями та ідеями, а також із

їхнім впровадженням. Але уявімо, що завтра ми дивом маємо відповідальну та ефективну владу на всіх рівнях. Що вона робитиме? Хто може стисло описати суть пенсійної реформи, яка потрібна Україні? А якою має бути освіта? А що робити з реформою судочинства хтось знає? Наше припущення полягає у тому, що “хтось” таки знає, і ми маємо на меті знайти це розуміння та систематизувати, викласти у зрозумілий спосіб.

Гори написаних чиновницькою мовою “стратегій” не варті паперу, на яких їх надруковано, поки не можна переказати основні пункти цих “стратегій” зрозумілою бодай журналістам мовою. 

Про аудиторію

Аудиторія порталу – насамперед читачі й читачки часопису “Критика”, а також уже сталий сеґмент – академічні середовища. Зараз для нас дуже важливо промовляти до журналістів, громадського сектору, а також професіоналів (у значенні суспільного прошарку) та підприємців. Ми маємо навчитися говорити з бізнес-середовищем: нам є що сказати, і ми точно знаємо, що нас готові слухати, є запит.

А ще ми працюємо з глобальною аудиторією. Так, ця аудиторія україномовна в тому сенсі, що може читати українською. Але це не означає, що українські медіа – єдина страва в її меню. Нас добре знають в українській европейскій та північноамериканській діаспорі, а це люди, які живуть в кількох контекстах, і їхні очікування сформовані на медіа на кшталт The New York Times та вже згадуваної The New York Review of Books. Це тримає в тонусі. Проте це справедливо й для українських читачів: я не маю на руках статистики зростання передплати The Economist в Україні, але наша аудиторія – мешканці Києва, які читають англійською більше, ніж українською, зокрема й через брак відповідної пропозиції.

Про плани

Найближчим планом ми працюватимемо над розбудовою Спільноти Критики, над новими матеріалами проекту “Критичні рішення”. Уже найближчим часом там будуть оновлення.

В оффлайні також будуть події: у грудні очікуємо на приїзд одного з наших авторів: одного з найпопулярніших польських блоґерів та колумніста журналу Polityka Едвіна Бендика. У кількох містах презентуватимемо наше спеціальне число, яке цього літа підготували разом з Польським Інститутом у Києві, нашими друзями та партнерами.

Сподіваємось, що через два роки ми матимемо англомовну та німецькомовну версії сайту. Важливо, що йдеться не тільки і не стільки про переклад, натомість про контекстуалізацію, пояснення України світові. Наш план – стати голосом України в англомовному та німецькомовному світі. Сподіваємося мати активну Спільноту та багатоголосу дискусію на найвищому інтелектуальному рівні про українські і глобальні виклики.

Будемо й надалі працювати з донорами та спонсорами. Ми робимо унікальний і недешевий інформаційний продукт, який потребує значних затрат. У цьому сенсі ми пливемо проти течії і усвідомлюємо, що якість дискурсу для нас важливіша за виключну комерційність проєкту. На цьому етапі ми розбудовуємо аудиторію й слідкуємо за тим, що відбувається на медійному ринку загалом. Робити прогнози про самоокупність можна буде на наступних етапах, коли ми вийдемо на новий рівень.

Гадаємо, що вільний доступ до інформації про книжки, можливість прочитати певну їх частину безоплатно, щоб переконатися у якості, доступність рецензій та оглядів на них збільшать кількість охочих їх придбати. На цей час також вивчаємо можливість запуску власної Інтернет-крамниці, через яку збуватимемо книжки у паперовому та електронному форматі.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe