Читомо > Book Art > Гетьман України, рукою власною: 9 козацьких факсиміле

Book Art

Гетьман України, рукою власною: 9 козацьких факсиміле

22.08.2016 0 Автор:

Підпис керівника держави, який ставиться на указах, постановах, міжнародних угодах — по суті, такий самий атрибут державності, як і печатка чи герб. До 25-ліття незалежності України Читомо вирішило оглянути факсиміле керівників «другої української держави» — козацької.

Щодо козацтва в українському суспільстві ніколи не було одностайної думки. Одні вважали козаків лицарями, захисниками українського народу, інші — розбишаками, що українську землю занапастили. Так чи інакше, але саме козацтво стало тією суспільною силою, завдяки якій протягом 1648-1764 р.р. було можливе існування українського державного утворення.

14054662_1265343606809657_1833661178_n-2

Богдан Хмельницький

Найбільш потужна і неоднозначна постать в історії козацької України. Його ненавидять поляки й обожнюють росіяни, українці ж ставляться до засновника козацької держави, переважно позитивно, незалежно від своїх політичних вподобань.

Безумовно, ідеологічні та міфологічні нашарування не сприяють об’єктивному сприйняттю цієї визначної особи. Власне, навіть портрети гетьмана, знайомі пересічному українцеві — результат пізнішої творчості художників, що іноді нічого спільного з дійсністю і не мала.

Єдиний прижиттєвий портрет Богдана Хмельницького — гравюра фламандського картографа, гравера і художника Вільгельма Гондіуса, яку ми і наводимо у нашій публікації. Також атрибутом, що належав гетьманові безпосередньо, був його власний підпис.

14087243_1265343703476314_2049811253_o

У літерах підпису Богдана Хмельницького впізнаємо скоропис, характерний для тогочасних українських та білоруських канцелярій. Вільні, розмашисті розчерки, надрядкові літери, різний натиск пера — все це є абсолютно відповідним тій буйній епосі.

 

 

14111888_1265343580142993_341385931_nІван Виговський

Наступник Хмельницького Іван Виговський був перед тим гетьманським писарем — власне, головою гетьманської канцелярії. За Виговського була скасована унія України з Московією і проголошене Велике князівство Руське, що об’єднувалося у федерацію з Великим князівством Литовським та королівством Польським.

Прижиттєвих портретів Виговського не збереглося — всі ті відомі нам парсуни — це пізніші копії, що іноді значно відступають від оригіналу.

У нашій публікації використана копія ХІХ століття невідомого художника. А от підпис гетьмана Виговського зберігся в оригіналі.

14074454_1265343720142979_567844456_o-2

Бачимо, що це підпис людини, для якої письмо було фахом. Тут більше експресії, більше розчерків, в тому числі суто декоративних. Напис загалом кирилицею, але використані деякі латинські літери: w, g, причому зроблене це абсолютно органічно: -w- нагадує нам омегу, а -g- виглядає взагалі як декоративний розчерк.

Читайте також: Нечитома буква – це мистецтво для мистецтва, а не грамотний дизайн

 

14101686_1265343610142990_167808595_n

Юрій Хмельницький

Кажуть, що на дітях геніальних людей природа відпочиває. Звичайно, це далеко не завжди так, але у випадку з Юрієм Хмельницьким ця приказка спрацювала.

Тричі його обирали на гетьманство, і тричі він зрікався булави. Розриваючись між Варшавою та Москвою, він, врешті потрапляє у васальну залежність від Стамбула, але так і не доводить державу до пуття.

Саме за гетьманування Хмельницького-молодшого почався той період в історії України, який ми називаємо «Руїна».

Як не дивно, ми маємо прижиттєвий портрет Хмельницького, який був надрукований у римському виданні «Історії Леопольдо Цезаре» 1670 року. Фрагмент цієї гравюри ми і подаємо.

А от його підпис виглядає не надто цікаво, хоча і простежується намагання скомпонувати певний ритм з петельних розчерків.

14074473_1265343723476312_1289158244_o

Після Хмельницького-молодшого в Україні могло бути одночасно три(!) гетьмани (саме з тих часів відома приказка) — пропольський, протурецький і промосковський.

Не маючи змоги оглядати підписи абсолютно всіх тогочасних гетьманів, ми обмежимося лише тими особами, в підписах яких є ті чи інші цікаві особливості.

 

 

14080959_1265343596809658_1500176780_n

Іван Самойлович

Промосковський гетьман Іван Самойлович, як і більшість його попередників, не отримав вдячності від своїх сюзеренів, які вважали що «всє ґетьмани малоросійскіє билі прєдатєлямі».

Оригінального прижиттєвого портрету не збереглося, подаємо, знову ж таки, копію ХІХ століття.

Самойлович був сином священика, тож з дитинства мав справу з книгами та письмом.

14113814_1265343716809646_864793734_o

Це простежується і у його підписі — дуже органічному та цілісному: бачимо гарний український скоропис та, на відміну від його промосковських колег традиційне гетьманське «рукою власною».

Читайте також: Новий шрифт Kobzar KS і лист від Шевченка

 

14054817_1265343613476323_2069867524_nДем’ян Многогрішний

Портрет Дем’яна Многогрішного, на відміну від інших гетьманів, завжди подають у профіль.

Це обумовлено історичним зображенням, що походить до ілюстрації з Літопису Самійла Величка. Це, звичайно, не прижиттєвий портрет, але принаймні єдиний історичний.

Дуже показово як підписується Дем’ян Ігнатович Многогрішний — на московський манер: Дем’ян Ігнатов!

14074358_1265343733476311_579431700_o

Хоча сама форма підпису — чудовий бароковий рукопис. На відміну від підпису наступного фігуранта нашої публікації.

 

 

14102016_1265343736809644_1392309635_n

Михайло Ханенко

Так, це той самий Ханенко — предок меценатів Богдана та Варвари Ханенків, ім’я яких зараз носить один з київських музеїв.

Гетьман Ханенко був прихильником пропольської орієнтації, змагався із Іваном Самойловичем і Петром Дорошенком за контроль над всією Україною.

Підпис Ханенка на диво примітивний та нецікавий за графікою, але наскільки самодостатній: Михайло Ханенко, без жодних коментарів.

14045447_1265343763476308_1622662419_o

Врешті, приватною особою він і завершив своє життя, склавши гетьманську булаву на користь Самойловича.

Читайте також: Діярії про громадські справи й малий побут XVII-XVIII століть

 

14101647_1265343740142977_1441278711_n

Петро Дорошенко

Портрет про турецького гетьмана України Петра Дорошенка прижиттєвий — з уже згадуваного нами видання «Історія Леопольдо Цезаре» 1670 року.

Підпис гетьмана має ознаки українського скоропису, але простежується у ньому якийсь західний присмак, при тому, що нагадаємо, Дорошенко був гетьманом про турецької орієнтації.

14087371_1265343760142975_324311298_o

 

 

14081171_1265343713476313_387829167_n

Іван Мазепа

Портретів Івана Мазепи існує досить багато, але майже всі вони фантастичні, тобто такі, що до особи реального гетьмана не мають жодного стосунку.

Чи не єдиний прижиттєвий портрет Мазепи, що зберігся до наших днів — на гравюрі Івана Мігури 1708 року, фрагмент якої ми і репродукуємо.

14074598_1265343780142973_1297962683_o

Підпис Мазепи, як і будь-яка мистецька пам’ятка українського мистецтва тих часів — типовий приклад «козацького бароко».

Читайте також: Наукова бібліотека при університеті у Львові: 3 пожежі, грабіж і найбагатша колекція

 

14055561_1265343766809641_1399894151_nКирило Разумовський

Портрет останнього українського гетьмана Кирила Разумовського виконували німецькі майстри, а сам гетьман, який мав хорошу західну освіту, жив переважно у Петербурзі.

У своєму підписі Разумовський ніяк не міг визначитися чи то він російський граф, чи український гетьман. У графіці цих літер ми не бачимо барокового буйства попередніх часів, цей напис виконаний уже, швидше у класицистичному стилі. Відчувається, що Разумовський вчився у Франції, що наклало відбиток і на його рукопис.

14037904_1265343783476306_1608959697_o

Гетьмануванням Разумовського скінчилася епоха козацької України. Якийсь час існувала ще, як би за інерцією, Запорозька Січ, але «козацьке бароко» відходило у минуле. Цю естетику, в тому числі і у шрифті, відроджуватимуть на початку ХХ століття, під час «третьої української держави», але це вже зовсім інша історія.

В огляді використані матеріали із видання «Україна – козацька держава» / автор-упорядник Володимир Недяк. – К.: ЕММА, 2007. – 1216 с. 

 Світлини надані автором

Чільна світлина — Універсал гетьмана Івана Мазепи із
фондів Центрального державного історичного архіву України / cdiak.archives.gov.ua
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe