uncategorized

27-28 вересня Читомо взяло участь у КиївМаркеті 5.0 – завдяки підтримці українських видавців, які надали нам безкоштовно свої новинки. Завдяки цьому ми зможемо близько місяця виплачувати гонорари своїм авторам, а наразі поділимося кількома враженнями від продажу.

Спостереження

По-перше. Відгукнулися всі видавництва, до яких ми зверталися. «Необтяжливою кількістю книжок» в середньому для наших меценатів виявилося приблизно 10 видань. Загалом ми зібрали понад 100 книжок, які продавали за видавничими цінами – тобто дешевше, ніж у книгарнях. На читомівському метрі торгової площі ми не відстоювали інтересів якогось окремого видавництва, а представляли усіх, що вийшло цілком успішно.

По-друге. Ми змінили думку про аудиторію. Отримавши сотню книжок, признатися, ми скептично поставилися до можливості її реалізації. Бо коли книга з’являється там, де її не шукають, вона, як і будь-який інший товар, не завжди має високі шанси на комерційний успіх. Тут, з-поміж вінтажних окулярів, дизайнерських або секонд-гендівських суконь, саморобного мила, футболок та веганських канапок, звісно, є шанс уникнути видавничої конкуренції (на відміну від торгівлі, скажімо, на Форумі видавців чи Книжковому Арсеналі), але на Пейзажці й аудиторія відповідна – ті, хто полює за чимось оригінальнішим за книжки.

Але помилились: продавці суконь із заздрістю поглядали на скупчення людей біля нашого заваленого книжками столика, а більше нас товару продали, напевне, тільки кавовари та канапкоторговці. Найкрасивіше та найцікавіше розібрали ще в перші години Маркету, і якби ми не довозили книжки Видавництва «Кальварія» у другій половині дня, то дивитися б на нашому стенді вже й не було б чого.?? Для більшості покупців історії створення книжок та усні рецензії були в новинку, як і переважна більшість книжок.

Що продали?

Із сотні книжок у нас лишилося 40, частина з яких піде на рецензування. Вісім книжок віддали для обраних сільських бібліотек від Фундації Дарини Жолдак, а також для проекту «100 книжок для сільської бібліотеки». А тепер про бестселери.

З книжок «Видавництво Старого Лева» не всім вистачило примірників «Напівлихого» та «Рецептів Мумі-Мами». Останню книжку, як не дивно, купували для хлопчиків, і це нас порадувало. Були відвідувачі, які просили «Покажіть нам все, що у вас є від “Старого Лева”!» – і купували цілий стос, не особливо роздивляючись.

Видання «Фонтану Казок», попри нещодавню появу на ринку, продавалися напрочуд добре, особливо великі за форматом і помітні здалеку «Коротунчик» і «Третій сніг».

Окреме місце ми відвели видавництву Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько» Сашка Дерманського та «Дракони, вперед!» – діти обрали самі, хоч батьки пропонували щось іще.

Бестселлер «Братського» – книжка «Скільки? / How many?». Додаткової привабливості книзі додавала історія створення за рахунок краудфндинга через Kickstarter.

Видану «Лаурусом» книжку Умберто Еко «Три оповідки», ілюстровану Евдженіо Кармі спершу сприймали за книгу для дорослих (бо Еко) та контемпрорі арт (бо Кармі), але не оминав майже ніхто. Зрештою книгу придбали таки для дитини, оскільки «ці казки дуже на часі», а «ілюстрації – це щось особливе!».

Особливий інтелектуальний сегмент книжок для дорослих становили видання «Комори» (видання українських мислителів), «Кальварії» (тексти Нобелівських лауреатів), «Лауруса» (від поетичних до рідкісних на українському ринку науково-популярних видань) та «Смолоскипа» (від прозової класики до авангардної та сучасної поезії). Признатися, тут дещо хотіли лишити собі, але не встигли)))

З книжок «Дулібів» найбільше покупцям сподобались хоч і не надто свіжі, але тематичні «Фатальні маршрути» (2006) – подорожні нотатки киргизького лікаря-нарколога.

«Наш Формат» надав нам альбомне видання «Майдан. (R)Еволюція духу» Антіна Мухарського, до якого щочверть години хтось підходив і роздивлявся. Зрештою, купили.

Насамкінець

Загалом приємно, що нам справді вдалося провести просвітницьку роботу – для когось відкрити нові імена, для когось – видавництва, а також зацікавити практичного кожного, хто підходив до стенду. Як бачите, було чим. Але зазначимо, що продавець інтелектуального продукту має більше шансів продати, якщо знає, що він реалізує і дійсно може зацікавити виданнями. А для видавців, які прагнуть досягти цільової аудаторії (не кажучи вже про залучення нової) лишається актуальним правило інвестування не лише в зміст, але й дизайн, що в багато разів окруповується жвавими продажами і забезпечує видимість на стелажах.

Дякуємо видавцям, завдяки доброчинності яких на «Читомо» й далі з’являтимуться якісні матеріали.