Читомо > uncategorized > Анатомія кіно Сергія Параджанова

uncategorized

Анатомія кіно Сергія Параджанова

30.07.2014 0 Автор:

COVER_PARADZHANOV_UKR_front_300-200x300

.

Екранний світ Сергія Параджанова. – К.: Дух і літера, 2014. 336 с.  32 ілюстр.

Сергію Параджанову цього року могло б виповнитися дев’яносто років. До такої дати у видавництві «Дух і літера» вийшла збірка «Екранний світ Сергія Параджанова», читання якої можна доповнити альбомом «Колаж. Асамбляж. Предмет». В альбомі зібрані роботи Параджанова як художника, а статті з «Екранного світу» зусібіч аналізують кінематографічний доробок Параджанова-режисера.

.

.

У збірці знайдете тексти кінознавців як із радянських України, Грузії, Вірменії, так і зі США, Франції, Польщі. Частина з них написані властивою академічним кінознавцям мовою, але є також есеї та нариси-спогади. Дехто з авторів та авторок віднаходить у Параджанова сліди Ієронімуса Босха, Рене Маґрітта і навіть Джованні Бокаччо, а хтось відчайдушно намагається налагодити діалог солідарності СРСР та Заходу:

«Те, що відбувається з вашими художниками, так само стосується нас, як і те, що відбувається з нашими, стосується вас» (Герберт Маршалл «Справа Серго Параджанова»).

Упорядники збірки не включали до неї нищівних статей про персону Параджанова та його творчість, написаних у період репресій режисера. Хоча можливо, нам варто було б їх почитати – задля розуміння настрою епохи. З того періоду, щоправда, є стаття Івана Дзюби, але її автор був по один бік барикад із режисером «Тіней…».

parajanov

Шість із семи розділів книжки присвячені окремому фільму Параджанова. Кількість статей не намагалися зрівняти: якщо про «Тіні забутих предків» та «Колір гранату» нам пропонують по шість-сім матеріалів, то розділ «Акоп Овнатанян» містить лише один текст. Фільми, зняті до «Тіней забутих предків», оминули увагою як «ще не параджанівські», згідно з думкою кінознавців. А це вісім картин, половина з яких – повнометражні. Немає окремого розділу і про «Сповідь», останній і незавершений фільм Параджанова.

Не обов’язково починати читати «Екранний світ» із першого розділу, навіть якщо ви в захваті від усіх фільмів Сергія Параджанова, від «Тіней…» до «Ашик-Керіба». До прикладу, на початку вміщена стаття радянської кінокритикині Неї Зоркої «З історії радянського кіно», в якій авторка трохи передала меду. Але якщо ви все ж почали з «українського Параджанова», то зверніть увагу на текст Вадима Скуратівського, який вписує попередні, непомічені фільми режисера в кіно-пенталогію, що завершується «Тінями…».

10402744_10152425311259687_5694842184142881432_n

Кадр з фільму “Колір гранату”

Вже в дипломній роботі «Андрієш» Скуратівський знаходить натяки на «Тіні…». На його думку, це «зовсім не “примітивний” дебют, а “алгоритм”-примітив, який передвіщає у своєму осерді склад прийдешнього в історії кіношедевру». А щодо фільмів, знятих Параджановим на Київській кіностудії протягом 50-х років, Скуратівський зауважує, що «у них немає щонайменшого – естетичного – хабара побутовому реалізмові, будь-якій побутовій правдоподібності, до яких настільки енергійно спрямовувався основний потік тодішньої радянської кінопродукції».

Ашик-Керіб

Також деякі цікаві факти про «Андрієш», зокрема реакція Олександра Довженка на цю дипломну роботу та подальша міфотворчість самого Параджанова довкола фільму, містяться у статті Сергія Тримбача з розділу «Постскриптум», одному з небагатьох текстів, написаних спеціально для збірника.

Читайте також: Книгу про Параджанова презентували його друзі й молоді кінознавці

А після «Тіней…» перейдіть до розділу, присвяченому фільму «Київські фрески». Хоча фільм і мав темою Вітчизняну війну, але так і не був знятий повністю через «конфлікти з владою». Джеймс М. Стеффен назвав «Київські фрески» «найсильнішим з-поміж нереалізованих сценаріїв Параджанова після “Сповіді”». Після його ґрунтовної статті, де вміщені уривки сценарію та докладний аналіз стилю все ж таки відзнятого 13-хвилинного матеріалу «Фресок», ви матимете враження, що бачили цю картину на великому екрані.

Кадр з фільму "Київські фрески",1966 р.

Кадр з фільму “Київські фрески”,1966 р.

Підозрюю, немає людини, яка не дивилася б «Тіні забутих предків». Щодо решти фільмів Параджанова не маю певності в цьому, тому цей збірник – чудовий путівник для маршруту творчою біографією режисера для початківців, а окрім цього – корисне постпереглядове чтиво. Фільми Параджанова залишать чимало питань, на які можна шукати відповіді у збірці.

«Позбавлені можливості розуміти вірші, прочитані грузинською, вірменською чи перською мовами, ми поглинаємо зображення», – писав французький славіст Жорж Ніва про «Колір гранату».

Може здатися, що «Екранний світ Сергія Параджанова» показує режисера лише з одного боку: як генія-страдника, творця шедеврів. Щоб переконатися в протилежному, раджу спинитися на статті «За канвою канви», у якій Кирило Разлогов аналізує, чому фільми Параджанова набули репутації «найвищої естетичної респектабельності». Натрапимо на висновок, який стосується фільму «Ашик-Керіб», який комусь може здатися суперечливим, комусь – неприпустимим, але він вносить різноманіття у загальну позитивну інтонацію книжки. Порівнюючи фільм зі східним базаром, де різниця в якості представлених предметів нівелюється самою суттю базару, Разлогов завершує:

«У цьому контексті екранний варіант «Ашик-Керіба» мені бачиться новим експонатом великосвітського кітчу, дотепно вигаданим виробом… розрахованим на успішну містифікацію поважної публіки, що всуціль складається з витончених естетів, які наївно вважають, що вони нарешті знайшли твір, який відповідає їхнім високим критеріям».

  • кінознавцям;
  • сінефілам;
  • ловцям образів, метеликів та снів;
  • переконаним, що кращого за «Тіні…» Параджанов не зробив.

  • якщо маєте PhD за напрямком Film Studies;
  • переконані, що тексти про кіно – марнування паперу, а їх читання – марнування часу;
  • вважаєте, що кількість зірочок у рейтингу фільму – найліпший показник якості.

До речі, про Параджанова: радимо роздивитися альбом Колажі. Графіка. Твори декоративного мистецтва

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe