Новини

11 листопада в Інституті української мови НАНу пройшов круглий стіл, присвячений мові сучасних українських підручників. Читомо публікуватиме найцікавіші моменти дискусії. А почнемо із процедури відбору й грифування підручників для середніх навчальних закладів, яку Міністерство освіти і науки планує кардинально змінити. Нове положення про конкурсний відбір підручників за два тижні мають оприлюднити до громадського обговорення. Тим часом пропонуємо дізнатися, яких змін варто очікувати. 

Доповідала про те, як відбиратимуть підручники, Олена Дубовик, начальник відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. Далі – основні тези її виступу.

Про попередню апробацію підручників

У нас держстандарти для загальної середньої освіти приймаються таким чином, що провести попередню апробацію підручників ми просто не встигаємо. Так держстандарт початкової школи був прийнятий постановою Кабміну у квітні 2011 року. Згодом, цього ж року було розроблено навчальні програми, за якими створили підручники. Часу для їх апробації не було, бо згаданий держстандарт почали впроваджувати вже наступного року. Попередньо апробувати видання невеличким накладом ми також не маємо змоги, тож робимо це протягом двох наступних років відтоді, коли нові підручники вже розподілено між навчальними закладами.

Не відповідає дійсності той факт, що вчитель не може висловити зауважень щодо підручника, який має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». До нас надходять результати моніторингу з областей, і якщо дійсно є претензії, то їх прописують.

Проводять апробацію безпосередньо вчителі, після чого її висновки узагальнюють в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, управліннях освіти і науки. Вони можуть бути різними – комусь мало завдань після параграфа, хтось знаходить помилки. Отримані зауваги віддаємо у видавництва, які доопрацьовують свої підручники. Але проблема в іншому – на те, щоб видати новий, доопрацьований за підсумками апробації, варіант підручника, не має коштів. З часу отримання новим підручником у наших школах користуються сім-вісім років. Тут не Міністерство винне чи Інститут – так склалося наше життя, що освіту не фінансують у необхідній кількості.

Про потребу грифування

Не погоджуюся з тим, що у світі немає процедури надання грифів. Слова «гриф» немає, а процедура є. У РФ це зветься федеральний список, у Польщі – список Міністерства народної освіти щодо літератури, яка може використовуватися в навчальному процесі. В інших країнах це теж є, просто називається по-іншому. На останньому засіданні колегії МОНу міністр Сергій Квіт заявив, що грифи для середньої освіти ми залишаємо в силі.

Щодо грифів на підручники для вищої школи, то неправильно говорити, що від них повністю відмовилися: їх надаватимуть безпосередньо вчені ради тих закладів, де цими виданнями користуватимуться.

Присутні члени експертних комісій, які відбирають рукописи підручників, підтвердять мої слова стосовно того, що помилок у них вистачає. Якби порядок надання грифів був скасований і рукописи не проходили експертизи, то в такому б вигляді вони потрапляли і до шкіл. Це одна з причин того, чому порядок надання грифів у нашій країн має бути.

Ми зараз працюємо над його вдосконаленням. Думаю, що десь за два тижні оприлюднимо на сайті МОНу для громадського обговорення. Усі охочі зможуть долучитися й надіслати свої зауваження.

Про нові правила відбору 

Нові правила конкурсного відбору підручників кардинально відрізнятимуться від попередніх. По-перше, розглядатиметься не рукопис, а оригінал-макет. По-друге, конкурс проходитиме у два етапи. Перший етап – здійснення експертизи, до якої долучатимуться представники Національної академї наук України, Національної академії педагогічних наук України, вчителі, методисти. Кількість експертів із різних предметів може бути різною (до 15 осіб).

На першій стадії видання відбираються за експертними висновками. У положенні не зазначено, скільки саме має бути переможців, тому всі видання, які отримали позитивні висновки, пройдуть до наступного етапу.

Другий етап, на мій погляд, взагалі є унікальним. Наші вчителі постійно кажуть, що отримують на місцях не ті підручники, за якими б хотіли працювати. Навіть якщо підручники їх влаштовують, то розподіл між навчальними закладами обласні управління освіти і науки здійснюють, не враховуючи побажання кожного вчителя. Отож, на другому етапі безпосередньо всі загальноосвітні навчальні заклади (їх в Україні майже 18 тисяч) відбиратимуть оригінал-макети.

Підручники будуть представлені в електронному вигляді на сайті нашого Інституту й на сайті спеціального створеного для цього репозитарію. Учителі кожного навчального закладу повинні будуть зайти, переглянути пропоновані видання й зазначити підручник якого авторського колективу й у якій кількості їм потрібен. Обласні методичні об’єднання участі в голосуванні не братимуть. Кожна школа надсилатиме свої замовлення безпосередньо нам. Обмежень немає, й, за потреби, навіть для паралельного класу підручники замовлятимуться окремо.

Щодо захисту авторського права, то електронні версії оригінал-макетів будуть розміщені лише для перегляду, без доступу до скачування.

Поки точної дати того, коли потрібно подати оригінал-макети для конкурсного відбору, не визначено – але приблизно це буде на початку січня 2015 року.

Додамо, що  влітку  українські ЗМІ повідомляли, що за часів Табачника (2010–2014 роки) деякі рукописи підручників навмисне не розглядалися. Окрім цього, новому керівництву МОНу вдалося зекономити близько 212 мільйонів гривень для Держбюджету, відстеживши низку корупційних схем, здійснюваних попередніми керівниками під час створення підручників, й переглянувши кошториси одних навчальних видань та зробивши прозорою процедуру конкурсного відбору інших. 

Читайте також: Найперші найгірші: доля скандальних «Букваря» й «Математики»