Казкарка

12 серпня у просторі для сімей «Halli Galli» відбулася лекція «Хороші книжки у житті дитини», яку прочитала Марія Мельник – дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт, мама чотирирічного сина. Читомо відвідало лекцію та занотувало те найцікавіше, що варто знати усім батькам, котрі прагнуть прищепити дітям любов до читання.

Як привчити дитину читати? Є кілька важливих моментів. Перше – почати читати з самого раннього дитинства. Найкращим віком для цього є вік 7 місяців. Вікові норми розвитку семимісячної дитини говорять про те, що в цьому віці дитина має уміти перегортати сторінки – звісно, книжка мусить бути з товстими картонними сторінками; до того ж саме у сім місяців у дитини починає формуватися первинне розуміння мовлення, важлива навичка, від якої бере початок розвиток інтелекту, сама мова, комунікація з батьками, первинне пізнання світу.

Читайте також: 13 жахастиків і примарок з дитячих книжок

Добре, коли мама має змогу увесь час ходити за дитиною, щось їй розповідаючи: це – сонечко, це дерево. Але є мами-інтроверти, котрі не можуть щось бубоніти кожну хвилину, і тоді дитина недоотримує мовлення. Я вважаю, що недостатнє читання книжок впливає на те, що останнім часом у світі зріс відсоток розладів мовлення у дітей. Причин цьому є декілька, але одна з них – це те, що з дитиною не розмовляють через зайнятість батьків та доступність різноманітних ґаджетів.
.

.
Ще однією причиною я назвала б дві- або навіть три лінгвістичне середовище, зокрема – книжки для найменших кількома мовами. Мало того, що дитина в будь-якому разі росте в російсько-українському середовищі, але їй додають ще, скажімо, англійську мову, перевантажуючи їй нервову систему. А зараз якраз є тренд на такі книжки. Тому якщо у родині заведено розмовляти якоюсь однією мовою, важливо, щоб до трьох або хоча б до півтора року книжки дитини були написані цією мовою.

Якщо мама не належить до тих, хто здатен постійно щось «бубоніти» дитині, вона може просто багато читати. Це привчить дитину до того, що мама увесь час з книжкою, і привчить її до книжок загалом – це вже питання радше не психологічне, а культурне: ми маємо вчити наступне покоління читати. Ми маємо зараз велику проблему «діти+ґаджети», і так само маємо проблему з якісною освітою в країні, але якщо ми не маємо гідної освіти в школі, ми  можемо у всякому разі забезпечити її вдома.
.

.
Майже завжди любов дитини до книжки залежить від двох речей: якість книжок та їх доступність. У дитини має бути власна книжкова полиця, до якої вона матиме постійний вільний доступ.
.

.
Дорослий завжди має бути готовий почитати з дитиною, відгукуватися на її прохання, навіть якщо він наразі зайнятий, то слід сказати «зараз я доварю борщ, і тоді ми з тобою почитаємо». Але мусить бути книжкова полиця для того, щоб дитина могла читати і сама, і це теж можна починати робити з семимісячного віку. Слід пам’ятати, що дитина, котра не вміє читати, не може обрати книжку за корінцем, тому книжки на цій полиці мусять бути розверненими до неї обкладинками, трохи перекриваючи одна одну.

Читайте також: Дитячі книжки у форматі поп-ап: тренди, історія, шедеври

Одна з важливих якостей хорошої дитячої книжки – це її міцність. Хороша книжка має коштувати дорого, але не завжди ціна відповідає якості, тому, віддаючи по кілька сотень гривень за книжку, слід бути впевненими у її якості. Особливо це стосується зовсім маленьких дітей, що рвуть книжки. Коли батьки купують сто книжок, а дитина їх тут же знищує, то в результаті не залишається ні книжок, ні любові до них.
.

.
Протягом розвитку дитини до семирічного віку, в неї двічі міняється тип мислення. Тому важливо, щоб книжки відповідали наявному у даний момент типу. У дитини до трьох років основною є координація «рука – око». Їй потрібно обмацувати все руками, інакше вона не запам’ятовує. У дитини від трьох до шести – образне мислення, тобто вона мислить «картинками». А от після шести-семи років починається словесно-логічний спосіб мислення – вони мислять реченнями, як дорослі. Спосіб мислення впливає на сприйняття, на здатність навчатися, тому навчальні матеріали, і зокрема книжки, мають бути орієнтованими на те, як дитина зможе їх зрозуміти.

Звісно, навіть ідеальне знання вікових норм розвитку не позбавляє батьків від дослідницької роботи – адже усі діти різні за своїми інтересами, темпераментом та розвитком, – тому орієнтуватися слід також на особливості та потреби конкретної дитини.

Я завжди прошу батьків обирати такі книжки, які б подобалися їм самим.
.

.
Є мами, які читають дітям нудним, монотонним голосом. Звісно, талант цікаво читати вголос мають не всі, але його потрібно розвивати.
.

.
Маленька дитина потребує дуже активного залучення дорослого у читання, тому від участі батьків у цьому процесі залежить подальша її любов до книжок. Часто читання – це ще й дуже хороший спосіб проведення часу з дитиною, бо спільне дозвілля – це популярна нині проблема, зокрема для татів, які не розуміють, що робити з дитиною, особливо після важкого робочого дня.

Читайте також: Особливі видання: 6 книжок для дітей із вадами розвитку з колекції IBBY

Спільне читання є хорошим виходом, особливо якщо це якась книжка з дитинства самих батьків, що їм подобалася. Дитина дуже орієнтується на емоційну віддачу дорослого, тому якщо ви читаєте те, що вам не подобається – навіть чудово артикулюючи – дитина одразу це відчує. Під час читання ви можете щось додавати від себе, ставити додаткові питання, «забувати» слова, щоб дитина вам їх підказувала, вигадувати якийсь альтернативний розвиток подій. Ці деталі залежать від віку, але важливо додавати до читання елементи творчості, що розкриватимуть читання як засіб цікавого дозвілля.
.

.
Коли книжки є особливо помічними для батьків? По-перше, це ритуали – скажімо, відхід до сну. Ритуали виробляють у дитини звичку обирати книжки, у неї з’являються улюблені книжки; вона звикає до того, що ви проводите з нею час. По-друге, коли дитина – особливо, рухлива та активна дитина – хворіє, сидить удома, і ставить все з ніг на голову від нудьги, її потрібно чимось зайняти. Є хороші книжки, у яких закладено безліч варіантів різного прочитання та гри з ними, і вони дуже виручають втомлених батьків, у яких в голові може бути нуль ідей щодо того, чим зараз цю дитину розважити. По-третє, книжка дуже допомагає у подорожах або подіях на кшталт візиту до поліклініки з чергами до кожного кабінету.

Хороші дитячі книжки розвивають мовлення, допомагають дитині накопичувати словниковий запас. Крім цього, вони також розвивають смак. Є дослідження, які свідчать, що все, що оточує дитину до трьох років, формує базові уявлення про світ, смаки, впливає на інтереси у подальшому житті. Тому важливо, щоб дитину оточували якісні книжки, бо є момент, котрий мене дуже непокоїть – хороші книжки коштують дорого, але на ринку є й безліч поганих, якими грішать чи не всі великі видавництва. Це коли на кілька справді якісних книжок знаходиться сто жахливих трешових книжок по двадцять гривень.

Читайте також: 10 книжок на літні канікули для дітей та підлітків

Приклади гарних дитячих книжок, що підходять різним віковим групам

7 міс. – 1,5 роки: Ерік Карл «Дуже голодна гусениця», «З голови до ніг» (Читаріум); серія «Картинки для дитинки» (Навчальна книга «Богдан»); Василь Федієнко, серія «Сторінки-цікавинки» (Школа Харків); «Пограємо з пальчиками» (Зелений пес), Ерве Тюлле «Жива книжка» (Artbooks); «Ріпка» (Махаон); «Ріпка», «Рукавичка» (Аґрафка); «Книжка-шурхітка» (КМ-букс).
.

.
1,5 – 3 роки: Олена Разумова «Перша подорож» (Glowberry books); Антон Сіяніка «Історії маленького будиночка» (Glowberry books); «Рік у лісі» (ВСЛ); Сюзанна Бернер, серія «Городок» (Самокат); Моріс Сендак «Там, де живуть чудовиська» (Читаріум); Ервін Мозер «Мануель і Діді» (ВСЛ); «Мій дідусь» (Основи); «Про кита» (ВСЛ); «Улюблені вірші» (А-ба-ба-га-ла-ма-га); «Груффало» (Читаріум); «Цифри і кольори» (Аґрафка); Іван Малкович, Софія Ус «Мед для мами» (А-ба-ба-га-ла-ма-га); Джудіт Керр «До нас на чай заходив тигр!» (ВСЛ); Марійка Луговик «Вовченятко, яке запливло далеко в море» (А-ба-ба-га-ла-ма-га).
.

.
3 – 6 років: «П’єр та місто лабіринтів» (ВСЛ); Річард Скаррі «Місто добрих справ», «Найкращий словник» та інші (Ранок); серія «Мій перший словничок» (Ранок); Катерина Міхаліцина «Хто росте у парку» (ВСЛ); Ян Екгольм «Людвігові Хитрому – ура, ура, ура!» (ВСЛ); Майкл Бонд «Паддінгтон» (Ранок); Беатрікс Поттер «Кролик Петрик та інші історії» (Астролябія); Дженні Брум «Анімаліум» (ВСЛ); Олександра та Даніель Мізелінські «Під землею. Під водою» (ВСЛ); Торбен Кульман «Ліндберґ. Історія неймовірних пригод Мишеняти-летуна» (ВСЛ); «Що ховається у лісі?» (ВСЛ); Рут Мартін «Моє дивовижне тіло» (Книголав); «Відверта розмова про це» (КМ-Букс); «Звідки я взявся?» (Віват); Стів Дженкінс «Книга про тварин» (Рабарбар); Анна Копилова «Червона книжечка» (Основи); «Антоніми» (Аґрафка); Катерина Галицька, Ольга Черепанова «Книжка-з’їжка» (Glowberry Books); «Мишачий дім і речі в нім» (Аґрафка); трилогія Тараса і Мар’яни Прохаськів «Хто зробить сніг», «Куди зникло море», «Як зрозуміти козу» (ВСЛ); Брейдін Фернворт «Дзеркалинка» (Основи), серія «Волшебные створки» (Робинс); Кетрін Холаберд, Гелен Крейг, серія «Анжеліна-балерина» (Махаон).
.

.
7 – 10 років: Юрій Нікітінський «Тайна старой пекарни», «Таємниця викраденого горщика» та інші детективи (Glowberry Books); Елізабета Дамі, серія коміксів «Джеронімо Стілтон» (Ірбіс);  серія коміксів «Смурфи» (Ірбіс); Ейтан Борітцер «Що таке любов», «Що таке смерть» та інші книжки серії «Що таке?» (Чорні Вівці); Роальд Даль «Чарлі та шоколадна фабрика», «Відьми» й інше (А-ба-ба-га-ла-ма-га);  Елеанор Портер «Полліанна» (Богдан); Міхаель Енде «Нескінченна історія» (ВСЛ); Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула» (ВСЛ); Свен Норквіст, серія «Пригоди Петсона та Фіндуса» (Богдан); Аліс Пантелмюллер, серія «Лотта та її катастрофи» (Школа Харків); Іван Малкович, Ростислав Попський «Куди відлітають риби (А-ба-ба-га-ла-ма-га); класичні казки «Пеппі Довгапанчоха», «Пригоди Мумі-троллів», «Карлсон» і т.д.

Фото: Bradan’s World, Tes, Vanderbilt News, Natural Society