Новини

Правда в тому, що літературне життя країни роблять не лише письменники. Вони – одна з багатьох ланок, які не можуть існувати без всюдисущих видавців, проникливих літагентів та впевнених піарників. І ця команда професіоналів розвивається та збільшується чи не щодня. За допомогою нових облич та свіжих ідей, які з’являються на літературній мапі та вливаються в потік постійних змін та нововведень, українська книга залишається в тренді. Читомо познайомилось із новачками та поцікавилося, які стратегічні плани вони мають, щоб стати сильними гравцями книговидавничої галузі.

Додати нашим книгам трохи більше нон-фікшину взялися творці презентованого на Книжковому Арсеналі видавництва «Pabulum». Дмитро Стретович, співзасновник і директор видавництва, розповів, що вони планують захопити нішу так званого «розумного нон-фікшину», який принесе читачам реальну практичну користь. Першою пробою видавництва стане книжка літературознавця Ростислава Семкова – «Як писали класики».

«Фактично, це збірка порад відомих письменників (Агати Крісті, Джорджа Орвелла, Рея Бредбері, Курта Воннеґута, Мілана Кундери, Маріо Варґаса Льйоси та Умберто Еко). Серед їхнього «творчого доробку» багато роздумів і конкретних праць про те, що таке література, як писати добре, і загалом вони ділилися своїми рецептами успіху. Тобто це збірка практичних порад, котрі підтверджені визнанням читачів на усіх континентах», – ділиться Стретович.

Відразу за цим літературним порадником видавці анонсували вихід наступної книжки, яка стане в нагоді не лише письменникам, а всім, хто прагне писати цікаві тексти.

Перші примірники книжок видавництва «Pabulum» з’являться на полицях книгарень уже цієї осені, а ціни,за словами видавців, коливатимуться від 100 до 200 гривень.

Поєднання гірського колориту та духовних роздумів – це сміливе рішення літературної агенції «Discursus», що започаткували цього літа новий видавничий бренд «Брустури». Директор агенції Василь Карп’юк розповів про виникнення настільки незвичайної ідеї:

«Якось я усвідомив, що в «Discursus» виходить чим раз більше книг, не притаманних його діяльності. Тобто «Discursus» видає сучасну прозу і публіцистику, відкриває нові імена… Але що тоді робити з такими успішними нашими виданнями як «Послання любови» Андрея Шептицького чи книгою прози про УПА «Лісові хлопці»? Вони вийшли у «Discursus», але не дуже вписуються в загальну видавничу лінію. Тому було прийнято рішення започаткувати нову видавничу гілку. По суті, це буде досить вузька тематика – гори, Гуцульщина і духовність, християнство».

Вже до цьогорічного Форуму видавців «Брустури» підготували три перші видання: «Терен у нозі. Гуцульська проза» Івана Франка, «Карпати на трьох» Петра Мідянки, Назара Федорака та Василя Зеленчука, «Знаки часу. Розпізнавання» Любомира Стринаглюка.

На варті декадентської поезії стало нове видавництво з Івано-Франківська – «П’яний корабель». Це – результат спільної праці перекладачки Христини Михайлюк та поета Мірека Боднаря. Вони готові видавати відверту та жорстку поезію пияків, самогубців та бунтарів, які давно захопили світову літературу, але ще не видавали в Україні.

«П’яний корабель» – це нішевий проект, що спеціалізуватиметься на літературі, яку умовно можна назвати «декадентською», але не в сенсі певних часових рамок, а радше настрою текстів. Назву обрали відповідну, за програмним віршем Артюра Рембо, який тією чи іншою мірою вплинув на всіх тих проклятих поетів і прозаїків, яких ми плануємо видавати», – пояснює директорка видавництва Христина Михайлюк.

Серед цих проклятих поетів можна буде побачити Рафала Воячека і його збірку «Незакінчений хрестовий похід», повне зібрання творів Джима Моррісона «Американська молитва», бітника Вацлава Граб’є, експресіоніста Ґеорґа Гайма, Теда Г’юза та Вадима Коваля.

«Зараз ми зможемо робити до 5 книжок на рік… Всі книжки поетичної серії ми друкуємо на одному з найдорожчих видів паперу, які доступні в Україні. Книжка Рафала Воячека, наприклад, коштуватиме 150 грн. Але читач бачитиме, за що він платить гроші, і сподіваємося, що придбавши нашу книжку, отримає задоволення від читання та з нетерпінням чекатиме нашого наступного видання», – упевнена Михайлюк.

Читайте також: Не в накладах щастя: найцікавіші малі видавництва 

За переклади світових бестселерів взялось оновлене видавництво «Рідна мова», частина видавничої групи «Азбука-Аттикус». Вони з’явились ще в далекому 2003 році, однак сповна активізували свою діяльність лише торік. Марія Шагурі, PR-менеджерка видавництва, пообіцяла, що вже цього року українські читачі зможуть придбати дебютні книги: підлітковий бестселер «Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих» Стівена Чбоскі та мистецький детектив «Безцінний» Зиґмунта Мілошевського.

Насамперед «Рідна мова» спеціалізується на перекладній сучасній і класичній літературі.

«Ми видаємо українською такі світові бестселери, як-от «Вуличний кіт на ім’я Боб»
Джеймса Бовена, «Світила» Елінор Каттон, «Манюня» Наріне Абґарян, «Таврована» Сесілії Ахерн, дитячі книги Астрід Ліндґрен та Памели Треверс…», – пояснює Шагурі.

Для дітей видавництво пропонує подарункові видання улюблених класичних творів, а також спеціальну серію для школяриків «Класна класика», яка потішить зручним форматом і низькою ціною.

Творчий колектив цього видавництва працював над дитячою та підлітковою літературою понад 10 років в іншому видавництві, і тільки зараз вони зібрались разом, щоб видавати художню літературу для дорослих під абсолютно новим іменем.

Наталя Бірічева, директорка видавництва, говорить: «У наших планах — представити читачеві найкращі твори найбільш титулованих вітчизняних і зарубіжних авторів — лауреатів Нобелівської, Букерівської, Гонкурівської, Пулітцерівської та Готорнденської премій, Національної книжкової премії США».

Більшість їхніх книг досі не представлені на видавничому ринку України. Це інтелектуальні бестселери, які виходитимуть одночасно двома мовами: українською та російською. «Наш стартовий капітал — це люди, які вміють і люблять працювати над книгою. Ми самі є найбільшою цінністю, а наші знання являють собою величезний капітал. Наші партнери — а це і типографії, і книгарні, і дистриб’ютори — для нас також гравці спільної команди, і стосунки у нас з ними майже родинні», — додає Бірічева.

Читайте також: Маніфести на 5 хвилин для видавців майбутнього

Спільними зусиллями групи компаній «1+1 медіа» та видавництва «Основи» на інтернет-просторах з’явився проект #книголав. Його ідейні натхненники зробили все, щоб українські читачі не загубилися серед виру цікавих книг та знайшли саме ту єдину, що потрібна саме їм та саме зараз. Нині проект почав співпрацю ще з одним видавництвом – «Наш формат».

Основним напрямом діяльності проекту є популяризація дитячої літератури, а також бізнес-література та світові художні бестселери.

Світлана Павелецька, PR-директорка «1+1 медіа» пояснює вибір сегменту, у якому працює #книголав: «В будь-якій європейській країні читають більше, ніж в Україні. Навіть на Африканському континенті існує всього кілька країн, де люди читають менше, ніж в Україні. І це при тому, що доступ до книг більш обмежений, ніж у нас. Саме тому ми почали думати, чому люди не читають і зрозуміли, що якісної та доступної літератури, особливо українською мовою, практично немає. І наші найближчі плани — розвивати цей напрямок і видавати якомога більше якісних книжок українською мовою». 

Незалежна мистецька ініціатива молодих літераторів, мета якої коротко й чітко сфокусована в її назві – Міст. Культурний міст між різними містами України, між молодими письменниками та поетами, між музикантами та літераторами.

Результатом роботи цього проекту стали електронні літературні антології. Кирило Поліщук, автор антологій, розповів про досягнення проекту:

«Ми вже створили 3 антології: «Перший міст» (Чернівці–Кіровоград), «Сьомий обрій» (Тернопіль–Кіровоград), двомовна українсько-білоруська антологія «30-меридіан» (Мінськ–Кропивницький). У майбутньому ми плануємо установити «зв’язок» і між іншими містами, зробивши кілька антологій».

Окрім того незабаром з’явиться дві перекладні електронні збірки сучасної білоруської поетки Катерини Массе та польської авторки Анни Свірщиньської. Ці антології можна безкоштовно завантажити із сайту avtura.com.ua, або погортати на сайті issu.com. Шукати потрібно за назвою.

Марк Оплачко та Любов Кривуца – засновники літературної агенції «Acris», яка з’явилась на світ лише в серпні цього року, готові працювати з багатьма жанрами, до яких належать трилери, історичні та пригодницькі романи, детективи та фантастика. Однак вони стверджують, що цікавий сюжет та легкий авторський стиль є для них найважливішими критеріями.

Нині агенція займається промоцією нового трилера Макса Кідрука «Зазирни у мої сни», але вже відібрало кілька заявок для подальшої співпраці.

«Нам за перший тиждень прийшло близько 30 рукописів і це стало підтвердженням того, що ми рухаємося у вірному напрямку. Також ми для себе визначили, що, яке б рішення щодо автора ми не прийняли, прочитавши синопсис та два розділи твору, ми завжди даємо обґрунтовану оцінку у відповідь. І це дуже відповідальна місія, адже ми впливаємо на творчий розвиток молодого прозаїка», – ділиться Оплачко.

За його словами, старт літературної агенції не вимагав від значних коштів, тому засновники усе профінансували із власних кишень. Зараз агенція працює над юридичним статусом. В агенції не чекають швидкої фінансової віддачі, але Оплачко та Кривуца готові до цього.

Читайте також: Література у провінції: 5 книжкових ініціатив українських міст

Якщо з паперовими книгами та їх промоцією в українських реаліях більш-менш все зрозуміло, то з електронними книгами справи йдуть не так просто. Почати варто з того, що ринку електронних книг в Україні взагалі немає, як такого. Лише поодинокі ініціативи окремих видавництв, які десь собі блимають, однак уваги не привертають і прибутків не приносять. А тим часом розвивається піратство, плагіат та інші недоброякісні наслідки зловживання сучасними інноваціями.

Виправляти цю ситуацію взявся Андрій Афонін: спочатку з проектом «Кассіопея – сузір’я електронних книг», а тепер і з новою інтернет-платформою DoubleApublishing.

«Багато авторів у світі сьогодні стають відомими і популярними завдяки самостійно опублікованим електронним книжкам на світових платформах, після того, як їм відмовила велика кількість видавництв. Вони вирішили довірити оцінку не одній людині з видавництва, а мільйонам людей одразу. І не помилились», – розповідає Афонін.

Портал буде спрямований на просування книжок, авторів та видавництв на українському та світовому ринку, надання статистичних та аналітичних даних, інформування про продаж авторських прав та їх безпосередній продаж на світовому ринку. Поки що презентація платформи відкладається через бажання працівників удосконалити її настільки, наскільки це можливо, враховуючи попередні промахи та побажання користувачів. Перша спроба запуску DoubleApublishing повинна відбутись у жовтні на Франкфуртському книжковому ярмарку.

Видавництво з оригінальною назвою «Видавництво» вийшло на літературну арену на цьогорічному Форумі видавців. Його співзасновник Ілля Стронґовський розповів: «Видавництво» почалося років 15 тому, коли я зрозумів, що жоден з представлених на українському книжковому ринку гравців не відповідає моїм про нього уявленням». Спільно з Лілією Омельяненко вони уже мають спільний проект  «Добра листівка». «З роками бачення викристалізовувалося і закономірним є те, що після успіху Листівки ми взялися втілювати ще одну нашу мрію. Ми не передбачали, що нашою першою книгою буде щось з-поза дорослого читання, але тепер бачимо закономірність – на ринку відсутні дитячі й підліткові видання, які можуть розповісти про реалії нашого суспільства і це терміново треба виправляти», – пояснює Стронґовський.

Появу «Видавництва» презентували на цьогорічному Книжковому Арсеналі, а улітку з’явилася перша книжка – відвертий підлітковий щоденник Анни Хьоґлунд «Бути мною», що встигла потрапити до всіх можливих мастрід-списків. Передзамовлення на книжку приймали з ще з квітня. Нині вона уже з’явилася у книгарнях. Ціна на книжку – вища середньої, проте якість друку й оформлення книжки теж на високому рівні.

«Від самого початку ми вирішили, що наші видання мають ставити певну планку для українського ринку загалом – ретельна підготовка, гідний рівень оплати всіх причетних, перфектна якість поліграфії і запровадження нових форматів та підходів, небачених у нас. З одного боку виявилося, що собівартість при цьому теж має дорівнювати європейській, але приємно, що і читач, морально і фінансово для цього готовий, теж уже є»,  – пояснює Омельяненко.

Також «Видавництво» на Форумі видавців анонсувало український переклад першого тому трилогії американського письменника Вільяма Ґібсона «Кіберпростір»: Нейромант. З цієї книжки розпочався розвиток кіберпанку, і вже на початку 2017 року українські читачі зможуть насолодитися свіжим перекладом.

«Крім першого тому Ґібсона до кінця року у нас має вийти дитяча книга українського автора про дівчинку із двома мамами і маємо амбітні плани на наступний рік – сподіваємося продовжити розмову, започатковану гештеґом #яНеБоюсьСказати», – анонсували у «Видавництві».