Новини

Присудження Нобелівської премії з літератури завжди викликає низку суперечок у літературних колах. Переможця передбачити досить складно, особливо зважаючи на те, що навіть список номінантів тримають у таємниці до останнього. Та й Кадзуо Ішіґуро  серед фаворитів букмекерів не був, та це не завадило отримати найвищу літературну нагороду. Читомо пропонує 15 фактів, після яких ви точно знатимете трохи більше про нобелівського лауреата цього року, і надіємось, бажання прочитати його книжки вас не відпустить.

1. Кадзуо Ішіґуро став 113-м лауреатом Нобелівської премії. 62-річний письменник був відзначений як автор, «який у романах величної емоційної сили розкрив безодню нашого ілюзорного відчуття зв’язку зі світом».

2. Ішіґуро народився 8 листопада 1954 року в японському місті Наґасакі, що за 9 років до того зазнало вибуху атомної бомби. Цікаво, що в день народження Кадзуо на світ з’явилися й такі письменники як Девід Брет (відомий своїми книгами-біографіями зірок шоу-бізнесу) та Тімоті Еґан (американський журналіст та прозаїк).

3.  Сідзуо Ішіґуро, батько Кадзуо, працював океанографом. У 1960 році він перевіз сім’ю в британське містечко Гілфолрд, адміністративний центр графства Суррей, де отримав роботу в Національному інституті океанографії.

4. Після завершення школи Кадзуо протягом року мандрував теренами США та Канади, мріючи про кар’єру музиканта. Хлопець виступав у невеличких музичних клубах, зробив кілька демозаписів, які надсилав музичним продюсерам, однак безуспішно.

фото The Independent

5. Нобелівський лауреат є одним із тих небагатьох авторів, які здобули фахову письменницьку освіту. Кадзуо Ішіґуро закінчив у 1978 році Кентський університет зі ступенем бакалавра мистецтв з англійської мови та філософії, присвятив рік літературній діяльності, зокрема написанню фантастичних оповідань, а тоді вирішив продовжити навчання й подався в Університет Східної Англії, де в 1970 році Малкольмом Бредбері та Ангусом Вілсоном був запроваджений перший в Британії академічний курс творчого письма.

6. Письменницький дебют Кадзуо Ішіґуро відбувся в 1981 році, коли в антології Introduction 7: Stories by New Writers було опубліковано три його оповідання. Двічі – в 1983 та 1993 році – автору вдавалось отримати грант «Кращий молодий британський письменник

7. Громадянином Великобританії Кадзуо Ішіґуро став у 1982 році, у віці 28 років.

8. Минуло майже 30 років після того, як в п’ятирічному віці Кадзуо Ішіґуро покинув Японію, коли в 1989 він повернувся туди як член програми Japan Foundation Short Term Visitors. І хоч події перших двох романів письменника («Там, де у димці пагорби» та «Художник хиткого світу», останній, до речі, здобув премію «Уітбред») відбуваються в Японії, проте їм не характерний стиль, типовий для японської літературної традиції.

9. У 1989 році письменник став членом Королівського літературного товариства.

10. Письменник певний час працював у соціальній службі. Так він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Лорною Макдугол, яка теж була соціальним працівником і з якою живе дотепер і виховує доньку Наомі. Безумовно, згаданий досвід роботи став у пригоді під час написання роману-антиутопії «Не відпускай мене».

 На фото з дружиною, Belfast Telegraph

11. Кадзуо Ішіґуро є також автором пісень. Якось, у 2002 автор був запрошеним гостем програми Desert Island Discs на радіо BBC, де назвав 8 улюблених музичних композицій, серед яких була і They Can’t Take That Away from Meджазової співачки Стейсі Кент (Stacey Kent). Згодом після цього письменник і співачка зустрілися, і це знайомство стало початком творчого партнерства: Кадзуо написав тексти для кількох пісень Стейсі, що увійшли до альбомів «Сніданок в ранковому трамваї» (Breakfast On the Morning Tram, 2007) та «Мінливі вогні» (The Changing Lights, 2013)

12. Роман «Не відпускай мене» вийшов у 2005 році і був одним з головних претендентів на здобуття Букерівської премії, однак поступився «Морю» вісімнадцятому роману ірландця Джона Банвілла. Іронія в тому, що раніше, у 1989 році, коли Ішіґуро отримав Букера за свій третій роман «Залишок дня», його основним конкурентом була саме «Книга доказів» Банвілла. Загалом Ішіґуро  був номінований на Букерівську премію чотири рази. Збірка короткої прози «Ноктюрни: П’ять оповідань про музику й присмерки» (Noctures: Five Stories of Music and Nightfall), що вийшла у 2009 році, була номінована на Меморіальну премію Джеймса Тайта Блека (James Tait Back Memorial Prize).

13. Кадзуо Ішіґуро посів 32 сходинку у рейтингу 50 найбільших британських письменників, починаючи з 1945 року, за версією журналу The Times,а його антиутопія «Не відпускай мене» (читайте рецензію на його книжку – Читомо) увійшла у топ-100 найкращих англійських романів усіх часів, складений американським тижневиком Time. Наразі це єдиний твір нобелівського лауреата, перекладений українською. Книжка, перекладена Софією Андрухович, вийшла у Видавництві Старого Лева 2016 року.

Читайте також: Нобелівці: українською не перекладено

14. Романи «Залишки дня» (The Remains of the Day) та «Не відпускай мене» (Never Let Me Go) були адаптовані й екранізовані у 1993 та 2010 роках відповідно. Фільм «Залишки дня» отримав вісім номінацій на премію «Оскар». Ішіґуро також спробував себе в ролі сценариста, долучившись до створення фільмів «Біографія Артура Дж. Мейсона» (1984), «Гурман» (1987), «Найсумніша музика у світі» (2003) та «Біла графиня» (2005).

кадр з фільму «Залишки дня»

 15. Твори Ішіґуро перекладені понад 30-ма мовами світу.

16. Одним із перших цьогорічного лауреата привітав його давній друг Салман Рушді, якого теж вважають потенційним претендентом на здобуття Нобелівської премії: «Вітання моємі старому другові Ішу, твори якого я люблю і захоплююсь ними відтоді як прочитав «Там, де у димці пагорби»».

Як Нобель заповів: секрети головної літпремії світу