Новини

Українські видавці дедалі активніше працюють на міжнародному ринку, тож книжки українських авторів та ілюстраторів усе частіше з’являються у перекладах та під брендами закордонних видавництв. Але кожен з ринків має свої особливості, тож Читомо зібрали думки світових менеджерів з прав, а також розпитали українських видавців про те, як не варто поводитися з французами, що варто запропонувати литовцям і з ким сподіватися на «випадкові» зустрічі.

.
Французький ринок

Пія Ґьотц, екс-менеджерка Ullstein Buchverlage: «Вони на 100% знають, чого хочуть, у французів свій стиль і своє бачення. Продавати французам буде, дуже важко. Переважно вони хочуть купувати «французькі» тексти та ілюстрації, звісно, вони купують права і в Німеччині, у Швеції, але їхній смак справді дуже специфічний. Шукайте друзів. Говоріть французькою! Найкращий шлях до французького ринку».

Анетта Антоненко (Видавництво Анетти Антоненко): «Як не дивно, але французи більш «відкриті» до нового, ніж інші країни старої Європи. Адже у Франції чи не найбільший % саме перекладних книжок, дуже багато перекладів з англійської в першу чергу. Вони обережні і виважені. Пропонувати треба саме то, що вони хочуть почути – і це можуть бути гарні історії, великі романи, але вони мають кардинально вирізнятись від французької літератури (а це не так просто, бо французький ринок продукує все і вся. Є практично ВСЕ). На мій погляд треба гарно моніторити все, що виходить кожного року у Франції (і не тільки премійовані книжки!)».

Елеонора Сімонова з видавництва «Нора Друк» вважає, що ситуація на французькому книжковому ринку для українських видавців може бути сприятливою через те, що у Франції є досвідчена перекладачка і агентка Ірина Дмитришин, якій вдається просувати на французький ринок як масову, так і елітарну літературу.

.
Італійський ринок

Один з найдосвідченіших гравців на італійському ринку – видавництво «Нора Друк». На їхню думку, книжковий ринок Італії почав впевнено зростати після чотирьох років кризи. Якщо в 2015 році загальний оборот книжкового ринку був 2,53 мільярда Євро, то наступний рік, 2016, показав приріст на 0,2 відсотка, хоча і не досягнуто піку 2011 року у 3,1 мільярди Євро. Цей ринок є дуже привабливим для тих, хто хоче продавати і купувати права.

Читайте також: Європейський ринок електронних книжок у цифрах

В основному, італійські видавці працюють через агентів, тут дуже багато агенцій, схоже, що більше, ніж в будь-якій іншій європейській країні. Але марно сподіватися продати права у велике видавництво. Більш реально спробувати співпрацювати з невеличкою агенцією чи незалежним видавництвом. Особливо варто звернути увагу на ті видавництва, які вже видавали авторів зі Східної Європи.

Анетта Антоненко: «Робота через агентів вимагає від українських видавців чіткої дисципліни. Часто терміни підписання контрактів можуть бути довше ніж 2-3 місяці. Активна присутність на ринку агентів суттєво заплутує пошук прав, але це на першому етапі. Потім легко звикаєш і працюєш швидко. Італійський ринок завжди був цікавим і продуктивним. Свого часу дебютний роман Любка Дереша «Культ» вийшов в дуже креативному італійському видавництві Fazi Editore».

Скандинавські ринки

Всі хочуть продавати права у Скандинавію, особливо у Швецію. Ціни на права там вищі. Але скандинави дуже повільні. Будуть думати інколи й по п’ять років. Підганяти скандинавів? Забудьте про це. У них своє власне розуміння часу. Проте закордонні літагенти радять не забувати нагадувати про себе. Вони мають деякі ніші, які заповнюють перекладною літературою, проте це невеликий ринок. Щодо мови, дрес-коду зі скандинавами можна розслабитися, переважно вони прості у спілкуванні люди. З досвіду «Видавництва» – у скандинавських видавців найменше додаткових питань і найбільше готовності йти назустріч.

Читайте також: Письменницькі тренди: що пишуть скандинавські автори

Ринок США

Пія Гош: «Цей ринок дуже непростий, з неймовірно високою конкуренцією. Він настільки багатий, що, будьмо відвертими, всього тут вдосталь і порожніх ніш просто нема. Часто вони оперують аргументом, що американці не люблять читати переклади, але це неправда. Хороший твір – це хороший твір. Якщо він зачепив місцевих читачів, став популярним на території одного ринку, то завжди є шанс продати його у США. І це доводить Амазон, де люди купують безліч перекладів. Якщо ви вирішили продати права на книжку видавцеві – мусите мати приклад перекладу англійською. Ані британці, ані американці іншими мовами не читатимуть».

Анетта Антоненко: «Взагалі хочу зауважити, що ніякі видавці не будуть читати іншою ніж англійська. І не тільки британці і американці, бо це світовий видавничий стандарт багато років».

Марія Шакура (КСД): «Необхідно мати хоча б фрагменти для ознайомлення, перекладені англійською. Однак імовірність того, що видавці з англомовних країн зацікавляться книжкою, дуже невисока – це ринки з найнижчим відсотком перекладних творів».

Польський ринок

Це дуже живий і цікавий ринок, що активно розвивається. В цьому переконані європейські літагенти та менеджери з продажу прав. «Польські видавці найчастіше зацікавлені у бестселерах, з ними легко спілкуватися, і можна знайти достатньо ніш, які можна заповнювати. З польськими видавцями, як і з іншими, найкраще домовлятися про зустрічі на ярмарках завчасно, проте вони не такі педантичні, як німці, тож є шанс зустрітися «випадково» і про все домовитися», — ділиться досвідом Елка Фурман, менеджерка з продажу прав німецького видавництва Fischer.

Анетта Антоненко не вважає польський ринок цікавим для України: «Він дуже заангажований, я б навіть сказала корумпований. Не бачу там бізнесу для українських видавців. Польські менеджери по більшості не відповідають на листи, не приходять на зустрічі. Витрачати час на цей сегмент не варто».

Читайте також: Президент Варшавського книжкового ярмарку про ринок, літературу та культурний обмін

Марія Шакура дотримується іншої точки зору: «З огляду на територіальну близькість, Польща є цікавим потенційним партнером, адже інтереси читачів в Україні та Польщі багато в чому збігаються. Це підтверджується і популярністю польських авторів серед українських читачів, і тим, що рейтинги бестселерів обох країн часто перетинаються. Це дає підстави стверджувати, що при продажі прав варто звертати увагу, насамперед, саме на сусідні країни і пропонувати твори туди. Не забуваючи, звісно, про особливості ринків, з якими маєте намір співпрацювати. Головне ж під час співпраці з польськими партнерами після укладення угоди — тримати руку на пульсі, відстежувати дотримання польським видавцем умов договору і своєчасне звітування про продажі».

Німецький ринок

Тут панує величезна конкуренція. Якщо ви не маєте суперзірку літератури, але дуже вірите у своє видання – шукайте нішового або просто мале видавництво. Великі видавці переважно рідко йдуть на контакт, особливо з видавцями, які не мають багатотисячних накладів. Але не забудьте, що німці пунктуальні, чіткі й педантичні – призначайте зустрічі завчасно і не запізнюйтесь. Знання німецької мови буде великим плюсом, але переважна більшість вільно спілкується англійською.

Анетта Антоненко: «Злегка «зіпсований» ринок українськими авторами постмодерної епохи. Німецькі видавці не очікують від українських видавців тому гарних сучасних потужних авторів. Щоб змінити ситуацію треба дати не 1-2, а цілий пласт українських текстів і показати, що в Україні вони є».

Читайте також: Школа видавців у Франкфурті. Частина 1: побачити все зсередини

Грузинський ринок

Досвідом співпраці з грузинськими видавцями поділилася екс-менеджерка видавництва КСД, а нині засновниця видавництва «Вівсянка» Зінаїда Бакуменко: «Шляхи розвитку грузинського та українського ринків схожі. Наклади книжок менші в декілька разів, але світові тенденції заходять на півроку – рік раніше, а видавці помітно сміливіші щодо вибору тем та естетики. Порада для видавців від Зінаїди така: не варто намагатися суттєво заробити на продажі прав у Грузію – невеликий наклад не передбачає високого авансу, але видана грузинською книжка матиме більше шансів на зацікавлення від європейських видавців. Сміливо можна розраховувати на інтерес до новаторського з точки зору дизайну продукту, до літератури свіжих тем та нових кутів висвітлення. Уривок, перекладений англійською, додасть вам шансів у порівнянні з російським перекладом».

.
Литовський ринок

Зіна Бакуменко: «Ще один активний європейський ринок. Не можна говорити про його швидке зростання, існує тенденція до падіння накладів, але кількість нових назв росте. На ринку працює декілька великих комерційних видавництв, що швидко перекладають світові бестселери і підхоплюються тренди, їх легко зацікавити жанровою художньою літературою – класний детектив, моторошний трилер, захоплива фантастика або романтичний tear squeezer мають всі шанси бути розглянутими і перекладеними, те ж саме можна сказати і про self help та feel good книжки, особливо орієнтовані на жінок».

Читайте також: Микола Шейко: Український книжковий ринок довго не поповнювався новими силами