Новини

Насичений літературними подіями вересень не обмежується Meridian Czernowitz у Чернівцях та Форумом видавців у Львові. У Києві естафету продовжує літературна програма ГогольFest. Читомо ознайомилося з переліком заходів та рекомендує 5 найцікавіших проектів літературної і навкололітературної тематики найближчих днів.

1. Поетичний проект «Воздух»

Синкретичний проект «Воздух» стане своєрідним дійством на перетині кількох видів мистецтва: літератури, театру, музики і візуального мистецтва. Учасниками проекту є поет Мирослав Лаюк та акторка театру «Дах» Тетяна Троїцька. Музиканти і художники «ГогольFest» спеціально для заходу розробили музично-візуальну програму. Мирослав Лаюк розповів «Читомо» про ідею проекту: «Ми говоритимемо про те, яким прекрасним і водночас трагічним є місце, де ми знаходимося, ми говоритимемо про квіти і кулі, красу і огиду, любов і війну, про те, як важко людина тримається за територію, але при цьому легко віддає слова, що їй належать, про те, як мова може убивати, душити і про те, як вона може зцілювати, вдихати в інших любов».

Текст для «Воздуха» складається із однойменного тексту з поетичної збірки Мирослава Лаюка «Метрофобія», також тут звучатимуть нові вірші і одна поезія із його попередньої книжки «Осоте!». Сюжетно вірші відповідають загальній темі цьогорічного «ГогольFest»: «Мистецтво війни, любові і миру». «Для мене цей проект є можливістю дати поезії нове й інше життя, а також напустити трохи свіжого повітря у наш дещо задушливий простір. Ми розраховуємо, що ця тема буде цікавою будь-кому, кого вона може стосуватися, тобто максимально широкому колу», – сподівається поет.

19 вересня, 20:30

2. «Тур футуристів Донбасом»

Цей вечір історій відбуватиметься не вперше. Він проходив на культурному форумі «ДонКульт» у Львові цього літа. Кураторка заходу поетка Любов Якимчук поділилася ідеєю заходу: «Весна 1929 року. Група футуристів здійснює тур індустріальним Донбасом. Вони спускаються в шахти, зустрічаються у клубах з шахтарями та робітниками, читають їм вірші, розмовляють. Так схоже на нинішні тури українських письменників, які роблять українські поїздки і поетичні читання в містах Донбасу, що побиті війною. Для чого? Про це і поговоримо. Це вечір історій із читанням віршів, уривків прози та репортажів».

Серед учасників вечора – сучасні українські поети Олег Коцарев, Таня-Марія Линвинюк, Артем Полежака, Вано Крюгер, Лесик Панасюк, Тетяна Давиденко та Юлія Кручак, модеруватиме Любов Якимчук.

19 вересня, 17:30

3. [ре]архівація

Проект літературної програми, що складається із 8 заходів. У їхній основі – звернення до архівів як місця фіксації пам’яті, зберігання знань про епоху у творах, відкриття й осмислення щільно закритого і майже невідомого чужого досвіду.

Ключовий концепт циклу – розгляд літератури ХХ століття у трьох вимірах: передчутті війни, власне війни та повоєнних періодів. Мирослав Лаюк, Ростислав Семків, Юрій Ковалів, Аліна Сандуляк, Ірина Забіяка, Оксана Щур, Олена Галета, Яніна Пруденко спробують крізь призму творчості Гюнтера Грасса, Мішеля Турньє, Джонатана Літтела, письменників Розстріляного Відродження, архівних фотографій та сучасного українського медіамистецтва відкрити нові дискурси літературного простору.

Щодня з 18 вересня о 19:00

4. Дискусія «Від факту до фікції. Як художня література розповідає про війну»

«Швидкі» тексти, які з’явилися одразу після революційних подій в Україні, викликали неоднозначну реакцію літературних критиків. Художня література, яка не спроможна у такий короткий період «пережити» всі події одночасно із суспільством має інші виклики та завдання.

Про це йтиметься під час дискусії проекту «Культура VS пропаганда», учасниками якої стануть Тетяна Трофименко, Богдан Жолдак, Василь Шкляр, Марія Семенченко.

Модераторка дискусії Тетяна Терен поділилася своїм баченням фіксації досвіду у художній літературі: «На мій погляд, будь-який болючий суспільний досвід має відображатися, фіксуватися в літературі. Хоча сила художнього слова не стільки у фіксації (над цим працюють історики), скільки в осмисленні, перепроживанні, переведенні особистісного на рівень загальнолюдського. Зрозуміло, що такі тексти не можуть писатися швидко, бо будь-яке осмислення потребує часу і певного відсторонення. Про другий Майдан і війну на сході було написано і видано чимало поезії (Жадана, Якимчук, Гуменюка, Лазуткіна), журналістських репортажів і розслідувань («Война на три буквы» Сергацкової і Чапая, «Книга змін» Цаплієнка, «Війна очима ТСН», «Неоголошена війна» від журналістів 5 каналу, публіцистична трилогія газети «День» та ін.), збірок текстів із соціальних мереж («Літопис самовидців. Дев’ять місяців українського спротиву» чи «Fантомная боль #maidan»).

Безперечно, ці теми вже починають звучати і в прозі («Синдром листопаду» Вікторії Амеліної, «Укри» Богдана Жолдака, «Маріупольський експрес» Галини Вдовиченко, «Іловайськ» Євгена Положія, «Чорне сонце» Василя Шкляра та ін.), але все це ще тільки окремі історії, окремі сторінки Майдану і війни, які не можуть претендувати на точне відображення цих подій – із тим, що їм передувало, і тим, до чого вони можуть призвети. Адже минуло занадто мало часу для осмислення, а ще й тому, що сама війна триває…»

Тому власне метою дискусії стає більш абстрактне і далеке поняття – майбутні тексти українських письменників, реакція на події чи сама фіксація, роздуми чи компіляції досвіду. «Звісно, передовсім, на тексти, які розкажуть нам і наступним поколінням правду про цю війну, слід чекати від письменників, що побували на фронті, чи працювали волонтерами, чи їздили на схід, щоби побачити все на власні очі. Так, справжній письменник уміє «всесвіт слухати з кімнати», але жоден талант і слух не замінять того, що людина сама пережила, відчула і побачила. Бо пережите особисто завжди виявляється найправдивішим і найближчим читачеві. Власне, тому, говорячи про тему війни в літературі, всі ми завжди згадуємо Ремарка чи Бьолля», – наголошує Тетяна Терен.

25 вересня, 20:00

5. Театралізована презентація збірки Арно Шмідта «Озерний пезаж із Пакахонтас» (реж. Алла Заманська)

Оповідання німецького письменника Арно Шмідта лише цьогоріч вперше побачили світ в українському перекладі. Його твори – це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу, написані в експресіоністсько-джазовій манері.

Оповідання «Озерний пезаж із Пакахонтас» – зображення повоєнного Пігмаліона, який відкриває для німців Фенімора Купера і створює свою Покахонтас, аби зліпити докупи уламки власного «я». 1995 року на нього було подано позов за розповсюдження порнографії та блюзнірство в оповіданні.

Українська режисерка Алла Заманська у рамках літературної програми покаже чим став роман під час відпустки для героя: еротичною пригодою чи пристрастю, що продирається крізь решітки буденності, поемою плоті чи виром літератури.

26 вересня, 20:30

Повну програму дивіться тут.

Увага, усі дні фестивалю у Книжковому кварталі діятиме Стенд малих видавців