Новини

Сергій Жадан й Юрій Андрухович брали участь у музичній програмі фестивалю «ГогольFest», а літературний простір протягом минулого тижня на ВДНГ заповнили молоді автори, амбітні проекти та міждисциплінарні заходи.

Формат

Цього року літературна програма мала цілісну концепцію, що дозволило кураторці Анастасії Євдокимовій працювати відразу у кількох напрямках.

«У нас було кілька цілей. Загальна ідея фестивалю «Мистецтво війни, любові, миру»  прослідковується у таких подіях, як читання поезій Сунь-Дзи, читання «Білі прапори» та серії лекцій протягом усього фестивалю. Також у нас була потреба у нетрадиційних презентаціях книжкових новинок, ми змінювали формат, варіанти подачі книг та авторів», – пояснила «Читомо» кураторка програми.

Локація

На кіностудії Довженка для літературного простору планували відвести цілий будинок із довгим коридором, у  якому дуже розгалужена система кімнат. Там би відбувся книжковий ярмарок європейського рівня. Проте на території ВДНГ, куди за місяць до старту «переїхав»  фестиваль, літературу заселили у найменший павільйон, у якому проходили події.

В окремій кімнаті «поселився» кіт Інжир. Авторка зображень Олена Павлова спеціально до фестивалю підготувала кілька малюнків з «гоголівською» і літературною тематикою.

Книжковий ярмарок пройшов на одному майданчику з Kyiv Market. «Книжковий квартал – це проект, який, згідно з задумом, мав виглядати як вулиця з умовними ятками. В результаті залучено 25 видавців, але це і видавництва, і журнали, і блокноти – все, що має вигляд книжкового типу. Ярмарок відносно вдалий.

Зважаючи на те, що видавці привезли чимало новинок за доступними цінами, це дуже добре для Києва. Ми не хочемо ставати чиїмись конкурентами, але плануємо з часом зайняти свою нішу. Цього року представлені і крихітні видавництва, такі як «Три мурашки» з Одеси, і великі відомі «Видавництво Старого Лева», «Книги-ХХІ», також своїх лауреатів привезла «Коронація слова».

«Чи будемо ми продовжувати надалі проводити такий «Книжковий квартал» у рамках літературної програми залежатиме від того, де буде фестиваль, в цьому павільйоні чи ні. Була ставка на те що з Kyiv Market – відомий ярмарок, він має свою аудиторію, і ми познайомимо з книжковими новинками якомога більше людей», – розповідає Анастасія Євдокимова. До «Книжкового кварталу» долучилися й «Малі. UA».

Події

33 заходи відбулося у рамках літературної програми. Одна з центральних подій – проект «[ре]архівація». Метою цього лекторію  було переосмислення архівів і звернення до них як місця фіксації пам’яті, зберігання знань про епоху у творах, відкриття й осмислення щільно закритого і майже невідомого чужого досвіду. Під час циклу вдалося розглянути історію літератури ХХ століття у трьох вимірах: передчутті війни, власне війни та повоєнних періодів.

Повний зал зібрав музично-театральний перформанс «Воздух», у якому взяли участь поет Мирослав Лаюк, акторка театру «Дах» Тетяна Троїцька та Руслана Хазіпова з гурту «Dakh Daughters». Текстом проекту є однойменний твір поетичної збірки Лаюка «Метрофобія», яка вийшла у травні.

Також звучали нові вірші і одна поезія із попередньої книжки поета – «Осоте!». Лаюк з шахтарським ліхтариком прочитав у темній залі вірші «ні на горі ні внизу немає більше воз-ду-ху/ вдихаємо частинки слів/ воз-воз». Сюжетно вірші відповідають загальній темі цьогорічного «ГогольFest», присвяченому «Мистецтві війни, любові і миру».

Публіка літпростору на більшості подій була активною, долучалась до розмов, дискутувала зі спікерами. Найбільш жвавими виявився круглий стіл, присвячений квір-літературі з автором нещодавно виданого роману «Тепло його долонь» Юрієм Яремою, літературознавцем Тетяною Трофименко, перекладачем Іваном Рябчієм та представником ЛГБТ-спільноти Фрідріхом Чернишовим.

«Квір-літератури в Україні немає. Її мета – показати, що не існує бінарності», –зазначив Чернишов. «Мені не подобається, коли цей твір визначають як «гей-роман», бо це звучить якось так не дуже коректно і викликає патріотичні алюзії «егегеееей», – поділилася думками модераторка столу Тетяна Трофименко. Роман «Тепло його долонь» Юрія Яреми вона вважає художньо слабким твором.

«Стиль книги, особливо в одній сексуальній сцені, яка тут є, нагадує твори Квітки-Основ’яненка чи Нечуя-Левицького, але ніяк не в контексті світової літератури на цю тему», – наголосила критик. Варто відмітити, що учасники круглого столу більшою мірою намагалися розібратися у термінах, ніж у ЛГБТ-тематиці творів, хоча всі зійшлися на тому, що працювати письменникам у цих тематичних межах потрібно. До події, хоч і пасивно, долучилися поліція та швидка допомога. Вони слідкували за порядком навколо приміщення літпростору.

Інший популярний захід було присвячено мандрам. Один з учасників розмови письменник Богдан Ославський нещодавно видав книгу «Льонтом» про досвід власних подорожей.

«Це занадто довгі історії, які ніхто не хоче слухати, тому варто писати книги про мандри», – поділився своїми думками автор. Логвиненко ж пише свої історії у Facebook і не планує найближчим часом їх видавати їх. «Я довгий час жив у Південно-Східній Азії і навчився там нікуди не поспішати», – так пояснив він свою неквапливість.

Імпровізації й експерименти

«Багато видавництв були не готові до таких екпериментів, тому не представлені тут. Ми були обмежені в часі підготовки. Моя принципова позиція – я знаю, яким має бути кожен захід», – наголосила Євдокимова. Бажання експериментувати, що притаманне усій гогольфестівській програмі, має внести свіжий подих в українські літературні тенденції.

Після традиційних презентацій у межах Форуму видавців інколи складно витиснути із себе ще один якісний продукт в столиці, але цьогорічна літературна програма «ГогольFest» показала, що це можливо, а кількість відвідувачів – що ще й необхідно.

Світлини Марії Задорожної, Олени Павлової та з офіційного сайту Гогольфесту