Місця

В один із грудневих вечорів організатори та учасники культурного проекту «ВХІД на СХІД», що його реалізувала агенція «АртПоле» спільно з Бердянським художнім музеєм ім. Бродського, розповіли про децентралізацію, шляхи її втілення та результати проекту. «ВХІД на СХІД» має на меті відкрити та оживити культурне життя у маленькому місті на сході України.

Це вже не перший проект, якому дали життя організатори цієї агенції: схожі заходи втілили на Одещині, Луганщині та у Криму, а розпочинали вони ще в 2003 році – у Шешорах Івано-Франківської області відбувся фестиваль «Шешори», який згодом змінював локації — мандрував і на Вінничину, і на Одещину.

Читомо побувало на зустрічі і занотувало для вас найцікавіше.

Кілька слів про витоки

«ВХІД на СХІД» — проект, який тривав у Бердянську в жовтні-листопаді 2015 року. Впродовж цих місяців місто відвідали митці зі Львова, Києва, Мінська, Мюнхена і Стамбула; відбувались перфоменси, лекції, виставки. Зокрема, у рамках проекту реалізували музично-поетичний діалог «Абрикоси Донбасу», що його втілили Любов Якимчук (текст, голос) і Марк Токар (контрабас); виступи львівських музикантів Уляни Горбачевської та Володимира Бедзвіна, що поєднали архаїчні пісні, давні та авторські тексти з імпровізаційним потоком (проект «Степ»); вечір захопливих історій «Тур футуристів Донбасом» за участю Любові Якимчук та поетів Бердянська; круглий стіл «Свої-чужі» на півдні України» тощо.

Однією з популярних інсталяцій стали прості білі стіни, на яких кожен міг написати про все, що хотів. Ще одним прикладом можна назвати запис історій жінок, які тікали з окупованих територій та перебувають зараз у Бердянську.

Читайте також: Запорізька книжкова толока:

література проти загарбників

Впродовж цього часу натхнення шукали і фотографи. Результатом став випуск календаря з фотографіями міста. Авторами стали Вадим Ільков з Києва та Сергій Кравченко з Мінська.

«У проекту було 2 мети: познайомити Бердянськ із сучасним мистецтвом та познайомити із сучасним світом Бердянськ», ? зазначає Мирослава Ганюшкіна, директор агенції «АртПоле». Організатор та автор перфомансу Ольга Михайлюк також додає, що, демонструючи проект публіці, мали багато очікувань щодо того, як вона сприйме його, і це теж є своєрідним перфомансом.

Читайте також: «Зелена хвиля»: спека, одеські

письменники і затемна книжкова ніч

Чому саме Бердянськ?

Для більшості, можливо, стане загадкою, чому саме Бердянськ, але організатори пояснюють це кількома причинами. Мирослава Ганюшкіна згадує, що Бердянськ – це прифронтове місто та перше українське місто, куди вона потрапила, виїхавши із зони АТО. А Ольга Михайлюк наголошує, що у місті зараз проживають близько 18 000 переселенців.

Тобто це не тільки типове українське містечко, але й осередок людей, які змушені були залишити свої оселі на Луганщині та Донеччині. Створити такий проект – це ніби спроба показати, як повинна працювати культурна децентралізація. Про культуру у Києві не говорить тільки лінивий, але в невеликих містах ситуація відрізняється.

Перша частина проекту відбулася ще в серпні, вона була орієнтована на глибше дослідження традиційного мистецтва цього регіону. Дослідження триватиме й зараз, адже Приазов’я має неймовірне етнічне різноманіття: болгари і німці, греки і роми, караїми, росіяни, поляки, українці.

Читайте також: Intermezzo: неквапний

ритм фестивалю оповідання

Реакція публіки

Говорячи про кількість відвідувачів та публіку, організатори зазначають, що велику підтримку надало місцеве телебачення. І головним завданням було залучити до проектів якомога більше молодої аудиторії. Вік відвідувачів ? від 15 до 80 років. Організатори зазначають, що проект відвідали багато людей, і приходили вони за власним бажанням. На думку Мирослави Ганюшкіної, «ВХІД на СХІД» вдався, і у планах є ідея його продовжувати.

Читайте також: Kharkiv BookFest: від ярмарку

у саду до Книжкової Ради

Важливим аспектом стало те, що до Бердянська приїжджали не тільки запрошені гості-переселенці, але й відвідувачі із сусідніх міст. Також проект має і соціальну значимість, адже жителі Бердянська самі почали створювати свої культурні події. У цьому ключі згадується історія Ольги Михайлюк, яка розповідаю про найменшого гостя перфоменсів і про те, що її перфоменс надихнув хлопця створити власний.

Організатори на цьому зупинятися не хочуть, і вже планують на Сході втілити в життя нові мистецькі ідеї. Зокрема на початку березня у 6 українських містах показуватимуть проект «роздІловІ», який поєднує поезію, музику та відео. Його ідея та візуальне втілення належать Олі Михайлюк, свої тексти читатиме Сергій Жадан, музику виконуватимуть Олексій Ворсоба та Влад Креймер.

Долати відстані доводиться і учасникам проекту — на виступи вони приїздитимуть з Києва, Харкова, Донецька та Мінська. «роздІловІ» представлять в Бердянську, Маріуполі, Краматорську, Слов’янську,

Бахмуті, Сєвєродонецьку та Києві. Найголовніше, чого прагнуть організатори, — показати, що до культури та мистецтва може долучитися кожен. І, таким чином, сформувати культурно активну спільноту, яка б могла комунікувати з митцями та самостійно організовувати події.

Читомо запитало жителів Бердянська про зміни у культурній сфері їхнього міста за минулі два роки

Олексій Сухомлинов,

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янської філології Бердянського університету менеджменту і бізнесу, голова польського товариства

Як на мене, робиться усе можливе для міжкультурної інтеграції багатонаціонального міста – своєрідне інтеркультурне виховання, щеплення толерантності до Іншого (особливо на тлі переселенців зі східних регіонів).

Ми зараз створюємо «лабораторію культури», один з напрямків роботи якої – інтеграція переселенців і місцевих, кожного індивіду в етнокультурний простір, забезпечувати усе можливе, щоб Україна була складовою європейського простору. Адже єдність у різнорідності й сприйнятті мозаїки культур.

Істотно змінився формат заходів – скажімо, проведення Днів польської культури було навіяним «АртПолем». Тепер плануємо низку заходів за участю людей, які були учасниками їхніх подій. Воєнні події згуртували багатьох, але, можна відзначити й поляризацію думок. Така собі бінарна дихотомія: патріоти – ватники.

Віктор Дудукалов,

учасник Бердянського Майдану, співорганізатор «Акустичних вечорів в Бердянську», активіст

Дуже цинічно звучить фраза «завдяки війні», але в моєму рідному Бердянську саме за таких обставин значно розширився та урізноманітнився культурний простір. Серйозні та тривалі заходи, такі як «Вхід на Схід», а також заходи, що організовуються діаспорами для підтримки духу місцевих та переселенців, виступи військових культурних колективів стали нормою для міста, хоча багато містян досі приємно здивовані столичним рівнем організації цих перфомансів.

Звичайно, це спонукає і місцевих культурних діячів підтягувати свій рівень, я впевнений, що це дасться взнаки, до того ж оновлена місцева влада рішуче налаштована на позитив в цьому напрямку. Розвивається художній музей.

Хоч я і працюю зараз не в місті, ми з однодумцями досі проводимо регулярні акустичні вечори, нашим заходам вже пішов третій рік, і ми рухаємось далі в унісон із розвитком міста та рідної країни.

Юлія Рябоволик,

журналістка газети «Бердянські відомості», студентка факультету журналістики БДПУ

Кількість культурних подій у місті однозначно збільшилася. Заходи проводились навіть по кілька разів на тиждень. Етноконцерти, виставки фоторобіт, картин, різні тематичні зустрічі – все це, безумовно, вплинуло на культурний рівень нашого міста.

Мене, наприклад, найбільше вразила робота білоруського художника Сергія Кравченка. Його дорожні нотатки про Бердянськ в ансамблі з фотографіями, зробленими в різних куточках міста, пробирають до мурашок. Приємно і навіть трохи страшно, як людині з іншої країни, місцевості (а сам він з Мінська) вдалося відчути душу міста до найдрібніших деталей. Адже Сергій побачив ту красу Бердянська, яку не помітить простий турист. Ця виставка не тільки здивувала всіх, але ще і нагадала місцевим, в якому прекрасному місті вони живуть.

Плюс до всього, відчути культуру і душу інших регіонів України корисно кожному, адже це об’єднує!

Анжеліка Рудницька,

керівник студії «Юн-прес»

За минулі два роки збільшилася кількість культурних заходів завдяки активістам міста, готових вигравати гранти, брати участь у проектах. Популярними в Бердянську був і проект «АртПоля» «Вхід на Схід». Проведення під відкритим небом майстер-класів, виставок робіт художників і фотографів, концерти українських гуртів, презентація фільмів давали місцевим жителям відчуття не тільки свята, а й глибоке інформаційне підживлення.

Музей імені Бродського опинився в епіцентрі уваги завдяки низці зустрічей з культурними діячами: письменниками, музикантами, художниками. Фестиваль документального кіно Docudays UA був пізнавальним для студентів і школярів. Однозначно – це тільки початок переродження національної самосвідомості і духу.

Дмитро Михайлов,

журналіст бердянського інформаційного сайту 06153.com.ua

Через конфлікт на окремій території Донецької та Луганської областей, а також політичної та економічної ситуації в країні, Бердянськ втратив курортну привабливість. Потік туристів з України, а також з країн СНД зменшився. Саме цей чинник був основним у розвитку культурного життя міста.

У минулі часи Бердянськ був містом фестивалів. Зараз про це звання згадують зі скорботою. Тому війна дуже вплинула на культурне життя курортного містечка.

Основу культурного життя Бердянська формують, як і раніше, творчі колективи міста. За підтримки відділу культури влітку, щосуботи та щонеділі, відбувались концерти на головних концертних майданчиках міста. Величезний внесок вніс муніципальний оркестр міста «Азовська чайка». У липні 2015 року відбувся Міжнародний фестиваль мистецтв «Зірки пекторалі», який переїхав до Бердянська з Ялти. Вплинув на культурне життя міста і проект «Вхід на Схід», який тривав у місті з середини літа і аж до початку листопада. У співпраці з художнім музеєм пройшло чимало культурних заходів.

Тепер Бердянський художній музей є популярним серед містян. Значущим культурним заходом осені став фестиваль «З країни в Україну». Київські діти з проекту «Вхід на Схід», а також «З країни в Україну» надали позитивний вплив на культурне життя міста. Також в Бердянську відбувся фестиваль Docudays UA, завдяки якому на базі центру творчості з’явився клуб любителів документального кіно.

Зміни в культурному житті міста стаються лише ближче до літа, в надії на більший наплив туристів. У міжсезоння Бердянськ засинає. Для значних змін у культурному житті міста потрібні роки перетворень та ініціативні громадяни у відділі культури, молоді та спорту.

 У підготовці матеріалу висловлюємо вдячність Лілії Хльосткіній, практикантці родом із Бердянська

Читайте також: Відеопоезія: поміж кліпом і перфоменсом під музику

Фото авторки

Чільна світлина — Jane Right