Казкарка

У підсумковому огляді ми нагадуємо, чим жила українська дитяча й підліткова література протягом року. Нагороди, рейтинги, освітня реформа, благодійність, екранізації та інші важливі події й процеси засвідчують, що галузь відчувала значне пожвавлення попри економічну кризу.

Лідери продажів

Найбільш охоче українці купували дітям перекладні бестселери. При цьому нерідко на перших місцях опинялася не стільки художня література, скільки книжки для творчості, вімельбухи та картонки для малят. Показово, що до топів продажів потрапили й книжки українських авторів. І це не очікувана класика, а свіжі видання.

У видавництві КСД лідерами продажів серед дитячих і підліткових книжок другий рік поспіль були креативні блокноти канадської ілюстраторки Кері Сміт «Знищ цей щоденник» (понад 100 тис. примірників), «Безлад» (30 тис.) та «Кишеньковий сміттяр» (20 тис.).

Серед підліткової художньої літератури лідером стала фентезійна трилогія Ренсома Ріггза «Дім дивних дітей», «Місто порожніх» та «Бібліотека душ» (44 тис. примірників). Молодшим школярам найактивніше купували нон-фікшн «Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди» (17 тис. примірників).

Видавництво Vivat за рік видало друком 226 дитячих і підліткових книжок загальним накладом 953 тисячі 450 екземплярів. У п’ятірці лідерів – знамените «Сховище» Анни Франк, підлітковий бестселер Рейнбоу Ровелл «Елеанор і Парк», мотиваційно-антидепресивна книжка «Це серйозно» Сари Андерсен, книжка українського автора Марка Лівіна для молодших підлітків «Бабине літо» та американський роман про дитину з особливими потребами «Диво» від  Р.Дж. Паласіо.

«Видавництво Старого Лева» за 2016 рік підготувало 65 видань для дітей і підлітків. Лідерами продажів (понад 15 тис. примірників) стали вімельбухи «П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя» Чіхіро Маруями та «Рік у лісі» Емілії Дзюбак.

На другому місці (понад 10 тис. примірників) кілька книжок: «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі та Стівена Гокінґів, «Хто проти суперкрутих» Аудгільд Сульберґ, «Під землею, під водою», Олександри і Даніеля Мізелінських, «Джордж і скарби космосу» Люсі та Стівена Гокінґів, а також комплект двомовних картонок для найменших від Олени Забари.

«А-ба-ба-га-ла-ма-га» очікувано назвала лідером продажів книжку «Гаррі Поттер і прокляте дитя» – п’єсу Джека Торна за мотивами поттеріани Джоан Ролінґ. В Україні було продано 88 тисяч примірників. На другому місці – власне Джоан Ролінґ із першою частиною серії – «Гаррі Поттер і філософський камінь» (19,2 тис.). На третьому – Всеволод Нестайко та його «Тореадори з Васюківки» (18,5 тис.).

Читайте також: Український книжковий 2016-ий рік: імена, жанри, тенденції

Українські премії та рейтинги

У січні-лютому підбивали підсумки 2015 року «Літакцент року», «Рейтинг критика» та «Книжка року». Найкращим дитячим виданням за версією порталу «Літакцент» стала книжка-картинка «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин та Андрія Лесіва.

«Рейтинг критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року»  озвучив свої рекомендаційні списки серед книжок-картинок, дитячої та підліткової прози, поезії, пізнавальних книжок та перевидань класики.

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» найкращими виданнями 2015-го назвав класику – «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері з ілюстраціями Владислава Єрка та «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького з ілюстраціями Лєри Схемки.

У червні переможців у численних дитячих номінаціях назвала «Коронація слова». Серед прози було відзначено «Любовні історії для дітей» Володимира Читая, «Медову казку» Василя Тибеля, «Золотого короля» Мії Марченко та «Мідне свічадо» Олени Крижановської.

У серпні оголосили лауреатів Корнійчуковської премії. Перші нагороди в різних вікових групах отримали Ніна Воскресенська («Інше життя Касандри Котової»), Мія Марченко («Місто тіней»), Анна Вербовська («Фея Бамц другого рангу»), Іван Андрусяк («Лякація») та ін.

До найкращих книжок 23-го Форуму видавців у Львові увійшли кілька дитячих видань:

• Франко від А до Я. Тексти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз. Графічне опрацювання: Романа Романишин, Андрій Лесів. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
• Олександра і Даніель Мізелінські. Під землею. Під водою. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
• Григорій Фалькович. Шалахмонеси. Вірші для дітей. Ілюстрації Пінхаса Фішеля. Київ: Дух і літера, 2016.
• Іван Франко. Коли ще звірі говорили. Художник: Валерія Соколова. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

У грудні книжкою року за версією БіБіСі в дитячій номінації було названо «13 історій у темряві» Галини Ткачук.

Найкращі родинні видання наприкінці року назвав і портал про дитячу літературу «Барабука». Загалом було відзначено 13 книжок.

Читайте також: Дитячий форум – 2016: повернення суперсил?

Міжнародні відзнаки

Українські видавці протягом останніх років почали усвідомлювати важливість міжнародного представництва, брати участь у міжнародних книжкових ярмарках та конкурсах. Подібна активність не лише збагачує досвід, але й переростає в домовленості щодо продажу прав. Як і в попередні роки, міжнародних досягнень в української дитячої книжки було небагато, проте всі вони були важливими.

До каталогу «Білі круки-2016» Міжнародної бібліотеки для дітей та юнацтва ввійшли дві українські книжки: повість для молодшого підліткового віку «Вітер з-під сонця» Оксани Лущевської та проза для молодшого шкільного віку «Хто росте у парку» Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Оксани Були. «Білі круки» покликані презентувати найкращі дитячі та підліткові видання з різних країн світу.

У жовтні на Франкфуртському книжковому ярмарку українська обкладинка до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі та Стівена Гокінґів увійшла до топ-20 премії «The Global Illustration Award». Автори роботи – Романа Романишин та Андрій Лесів (Творча майстерня «Аґрафка»). За перші місця обкладинка змагалася з понад 10 тисячами робіт з 50 країн світу.

У  колекції фонду «Мистецтво книги» на Франкфуртському ярмарку представили й українські дитячі видання: «Шептицький: від А до Я» Галини Терещук і Оксани Думанської, «Війна, що змінила Рондо» (обидві книжки – в оформленні «Аґрафки»), а також «Ташенька і кактус» Слави Шульц.

Читайте також: Україна в «Білих круках»: добре, але не досить

Зіркові гості

Однією з найгучніших літературних подій став приїзд до України знаменитого шведського дитячого письменника Ульфа Старка. Автор відвідав Київ у квітні, щоб взяти участь у «Книжковому Арсеналі». До його приїзду «Видавництво Старого Лева» видало друком підліткову повість «Диваки і зануди» та книжку «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» в перекладі Галини Кирпи. Наприкінці року з’явилася ще одна новинка – «Маленька книжка про любов».

Гостею «Книжкового Арсеналу» стала й норвезька дитяча письменниця Вігдіс Йорт. Переклад її книжки «Йорґен+Анна=любов» вийшов друком у «Видавництві Старого Лева» в перекладі Наталі Іваничук.

Для участі в презентації книжки про варшавське гетто «Ковчег часу» Україну кілька разів відвідав й один із найпопулярніших сучасних польських письменників Марцін Щигельський.

Ці та кілька інших імен засвідчують: завдяки поширенню перекладів та популяризації дитячої літератури в медіа в Україні нарешті почав формуватися запит на зустрічі зі знаменитими дитячими письменниками з різних країн.

Читайте також: Ульф Старк: «Тримайте зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною»

Освіта

Освітньою подією року, що безпосередньо впливатиме на практику дитячого читання, стало оновлення програм для молодших класів. Міносвіти наполягло на ревізії кола читання. Було вилучено застарілі чи невідповідні вікові тексти. Натомість дітям 2-4 класів запропонували твори сучасних українських дитячих письменників – загалом 44 нових автора (це 35% від загальної кількості імен у програмі).

Такі зміни мають заохотити дітей до читання, оскільки сучасні тексти будуть дітям світоглядно ближчими, зрозумілішими та цікавішими, зазначають експерти. Читання сучасної дитячої літератури в початковій школі відповідає провідним світовим практикам.

Щоб вирішити проблему з доступністю нових текстів, Міносвіти виділило кошти на друк хрестоматій сучасної української дитячої літератури. Їх вийшло дві – для 1-2 та 3-4 класів. Упорядкувала видання письменниця та експерт із дитячого читання Тетяна Стус, підготовку книжок узяло на себе «Видавництво Старого Лева». Було надруковано 640 тисяч примірників. Цього вистачить, щоб забезпечити екземплярами шкільні бібліотеки країни. Батькам і вчителям, які хочуть мати особисті примірники, наразі пропонують завантажувати електронну версію на сайті МОН.

Читайте також: Оновлена програма: як і що читатимуть діти в молодших класах

Медіа

Увага до дитячої літератури у ЗМІ зростала, хоча її не можна було назвати достатньою.

Найбільшу аудиторію, поза сумнівами, зібрав запущений у січні телеканалом 1+1 книжковий пітчинг «Книголав». Його метою було знайти талановитий рукопис дитячої книжки з харизматичним персонажем, що може стати улюбленцем українських дітей. Певна штучність такого «виробництва хітів» не зупинила охочих прийняти участь. На конкурс подали 800 заявок, понад 340 пройшли модерацію та взяли участь у змаганні.

У березні оголосили переможця – текст «Хроніки звичайної надзвичайної людини» студентки з Чернівців Родіки Іоняк.  Головний герой «Хронік» – всиновлений 6-річний хлопчик Тимур, який утікає з дому й потрапляє в чарівне королівство. Згодом виявляється, що він – загублений принц цієї країни. Вихід книжки накладом 15 тисяч примірників анонсувало видавництво «Основи».

У липні проект «Читомо» та блог про сучасну дитячу літературу «Казкарка» оголосили про злиття для об’єднання аудиторії, популяризації якісних дитячих книжок і культури читання. Редакція «Казкарки» стала дитячим відділом «Читомо». Дитяча література усвідомлюється нами як окремий серйозний сегмент, який потребує фахового висвітлення.

У жовтні на сайті ТСН.ua запустили розділ «Книжки». У ньому можна прочитати про українські та світові літературні новинки, книжкові топи та головні події в книжковій сфері.

Читайте також: Книжкові відкриття-2016 від знаних книголюбів

Екранізації

У жовтні на екрани вийшов український 3D-анімаційний фільм «Микита Кожум’яка» за мотивами казки Антона Сіяники. Головний герой Микита – син легендарного богатиря Кирила, який переміг змія. Та от зло відродилося, і зупинити його доведеться тепер уже хлопчику.

Орієнтуючись на західний ринок, творці мультфільму відступили від традиції та залучили «міжнародних» персонажів: замість змія у фільмі дракон та грізний троль. Режисером стрічки став Манук Депоян, відомий роботою над мультфільмом «Пригоди бравого вояка Швейка».

Головною українською прем’єрою року мав стати фільм за пригодницько-фантастичною повістю Володимира Рутківського «Сторожова застава». Вихід довгоочікуваного фентезі на широкі екрани запланували на кінець року, та в останній момент перенесли на початок 2017-го. Українських глядачів продовжували розігрівати трейлерами, а ті обіцяли не розчарувати.

Головний персонаж історії – сучасний школяр Віктор. Через часовий портал він потрапляє в 1097 рік, де зі славетними українськими богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та Добринею захищає батьківщину він нападників. Зйомки тривали в живописних місцях України – на скелі Олекси Довбуша, в Коростишівському кар’єрі, Тетерівському коші та ін. На знімальному майданчику збудували масштабні декорації. На глядачів чекають ефектні двобої та батальні сцени. Над достовірністю візуальної частини добряче попрацювали історики та реконструктори.

У ролі юного мандрівника в часі дебютував Даниїл Каменський, Олешка зіграв Роман Луцький, знаний за фільмом «Століття Якова». Книжку Рутківського адаптував у сценарій інший не менш популярний дитячий письменник Сашко Дерманський, а також Ярослав Войцешек. Режисер стрічки – добре відомий майстер реклами Юрій Ковальов.

Читайте також: ПреКрасне письменство: 22 помітні книжки 2016 року

Спеціальні видання

Видань для дітей з особливими потребами в Україні досі вкрай мало, ще менше з них виконано на належному естетичному рівні. Гарний прецедент створило нове видавництво Dyvogra. Воно видало друком першу в Україні дитячу книжку, що навчає читанню за допомогою піктограм PCS. Це адаптована «Білосніжка» з ілюстраціями сучасного італійського художника Томмазо Д’інкалчі. Піктограми міжнародної системи символів PCS роблять книжку доступною для всіх дітей, зокрема з особливостями розвитку або труднощами сприймання тексту. Поява такої книжки може означати, що окремі видавці почали нарешті звертати увагу на естетику книжок для дітей з особливими потребами.

У ювілейний рік Івана Франка вийшли друком дитячі тексти письменника рельєфно-крапковим шрифтом: «Лис Микита», «Коли ще звірі говорили», «Грицева шкільна наука». Кожна книжка має ще й компакт-диск із аудіозаписом.

До зимових свят шрифтом Брайля надрукували дві сучасні дитячі книжки – «Казки Різдва» Богдани Матіяш та дитячу поезію «Про кита» Оксани Лущевської. Невеликий наклад (50 примірників) надіслано в спеціальні школи-інтернати.

Читайте також: Вийшла друком «Білосніжка», написана піктограмами

Благодійність

Традиційно опікувалася книжковими питаннями Фундація Дарини Жолдак. На початку року підбивали підсумки чергового етапу національного соціально-освітнього проекту «100 тисяч книжок для бібліотек». Зібрані з травня 2015 до січня 2016 року 50 тисяч книжок (переважно дитячих) надіслали до українських бібліотек.

Навесні в Києві запрацював інноваційний хаб «Книжкобус». Це мобільна бібліотека на колесах з інноваційним обладнанням, яка пересувалася столицею, популяризуючи читання серед дітей.

«Книжковий Арсенал», Yakaboo.ua та «Книжкова сотня» збирали книжки для прифронтових бібліотек і дітей героїв АТО. За півтора місяці ініціативи було зібрано понад 1350 книжок для бібліотек та культурних центрів у Сватовому, Старобільську, Лисичанську, Краматорську, Слов’янську, Сєвєродонецьку та Бахмуті.

Понад 1000 книжок для дитячих будинків було зібрано в межах традиційної акції «Подаруй дитині книжку» на «Форумі видавців» у Львові.

Увагу ЗМІ привернув проект письменниці Катерини Бабкіної, яка написала книжку «Шапочка і кит» про дитину, хвору на лейкемію. 5 гривень від вартості кожної книжки перераховувалось до міжнародного благодійного фонду «Таблеточки» на допомогу дітям з раком крові. «Видавництво Старого Лева» не називає кількості проданих книжок, проте, за словами авторки, це доволі хороші результати за короткий термін.

У статті використано зображення ВСЛ, «Київпастранс», МОН