Інтерв’ю

Розмова про важливе: програмний директор Запорізької книжкової толоки Олена Заставна розповіла Читомо про культурні зрушення та надії свого міста. Ми познайомилися в розпалі роботи над виставкою та фестивалем, і лише тепер маємо нагоду спокійно озирнутися на зроблене, порадіти здобуткам та пожартувати з неоковирностей.

— Ваш вклад в організацію Запорізької книжкової толоки величезний, і ви добре знаєте всі успіхи і проблеми, які пов’язані з нею. Найперше, що цікавить не лише мене: як народилася ідея толоки, а ще важливіше ? як ця ідея стала реальністю?

— У 2014 році зібрались активні діячі культури міста і заснували громадську організацію «Асамблея діячів культури Запоріжжя» (АДКЗ), що об’єднала представників багатьох організацій, діяльність яких пов’язана з культурою, мистецтвом, творчістю, патріотичним вихованням. До АДКЗ також долучились приватні особи, яким не байдужий розвиток культурного середовища нашого міста. У Запоріжжі вже понад 7 років не відбувалося жодних книжкових ярмарків. Хоча ще 2002 року започаткували книжкову виставку-ярмарок «Хортицькі джерела».

2007 року її було внесено до загальнодержавного плану заходів щодо підготовки та проведення в Україні Року української книги. 2009 року через фінансово-економічну кризу кошти з обласного бюджету вже не були виділені. Крім того, навіть книжкових магазинів у нас небагато. Тому на одному із засідань «Асамблеї діячів культури Запоріжжя», було прийнято рішення про проведення книжкової толоки. Адже і Захід, і Центр нашої держави мають подібні фестивалі. А ми, регіон, який межує із зоною військового конфлікту, повинні, чи не найбільше дбати про культурний рівень своїх громадян.

— Культурне середовище Запоріжжя: які ключові місця, акції, фестивалі мають найбільший вплив?

— «Центр мистецтв „Арт-простір”» провів 2014 року низку заходів, що були об’єднані загальним форматом – Толока. Толока – це спільна допомога на чиюсь користь (в нашому випадку – на користь громади). Так у Запоріжжі відбулися: Кіно-Толока, Блюз-Толока, Фото-Толока, Рок-Толока, Джаз-Толока. Очевидно, що цій компанії бракувало Книжкової Толоки.

— Ваше бачення культурного життя у Запоріжжі: мови, національності, традиції, нововведення, сучасні тенденції?

— Запорізька область дуже особлива за національним складом. За переписом населення 2001 року на території нашої області було нараховано понад 130 національностей. Також у нашій області налічується найбільша в Україні кількість національних спільнот. Водночас регіон є значною мірою російськомовним. Але наразі помічаємо тенденції, що тішать: молодь тяжіє до вивчення української мови зокрема та української культури в цілому.

Скрізь у місті можна записатись на безкоштовні курси з вивчення української. На вулицях все частіше лунає вона, і, як наслідок, у населення пробудилася зацікавленість до українських традицій, що впливає на тематику фестивалів. Так, наприклад, влітку відбувся фестиваль Традиційних українських мистецтв. Все частіше організовують молодіжні акції «Говори українською» та «Українською прикольніше» тощо.

Нові формати заходів також зумовлені сусідством із зоною конфлікту: на початку вересня відбувся Перший всеукраїнський фестиваль домашньої консервації «Нас не подолати», де доводили, що консервація – це один з видів мистецтва. Зібрані заготовки були передані воїнам АТО.

Читайте репортаж із Запорізької книжкової толоки

— Ви виконали в організації Запорізької книжкової толоки вкрай важливу роль, адже Ви – програмний директор. Які успіхи та невдачі, які висновки після фестивалю? Чи є щось, що Ви б змінили в його організації?

— Запорізька книжкова толока для всієї команди організаторів стала справжнім іспитом, адже ні в кого не було досвіду у проведенні таких масштабних заходів. Але ми впоралися, і результати навіть перевершили наші очікування. Ми планували прийняти 30 видавництв, запросити 40 авторів, провести 40 заходів і мали сподівання, що нас відвідають до 5000 осіб. Натомість до нас долучилися 42 видавництва, ми реалізували 180 заходів, з нами працювали 100 авторів, і ми прийняли 7000 відвідувачів. Це дійсно дуже гарний результат для першого заходу.

Звісно, були проблеми. Так, неочікуваною перешкодою стала проблема із звуком на першому поверсі сучасного виставкового комплексу. Приміщення настільки велике і, до того ж, вибудоване зі скла та металу, які відбивають звук, що було дуже гамірно, і неможливо виставити звук таким чином, щоб на локаціях було чутно лише свого доповідача. Але це питання досвіду, і на майбутнє ми обов’язково врахуємо цю особливість.

— Як ви гадаєте, що зміниться в місті після проведення першої толоки? Яке значення вона має для Запоріжжя?

— Це був дуже потужний і резонансний для Запоріжжя захід. По-перше, ми довели усім, що Запоріжжя – українське. Що тут люди теж читають українською, і навіть більше ? зголодніли за українськими книжками. По-друге, ми зламали стереотип, що Запоріжжя ? дуже провінційне містечко з російськомовним населенням, яке взагалі не цікавиться українською літературою. І, по-третє, ми збурили хвилю зацікавленості сучасною українською літературою серед мешканців міста й області.

— Що нам чекати наступного року?

— Ми вже розпочинаємо роботу над Запорізькою книжковою толокою – 2016. Обіцяємо докласти максимум зусиль, щоб ця подія відбулася і до того ж стала щорічним традиційним книжковим святом.

Олена Заставна народилася в місті Приморськ Запорізької області. Закінчила факультет іноземної філології Запорізького національного університету, за фахом французька мова та література. Працює в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О. М. Горького, завідувачка відділу періодичних видань та електронних ресурсів. Член Асамблеї діячів культури Запоріжжя.

Про Толоку-2015:

Анастасія Дмитрук:

Хочу ще раз подякувати Запоріжжю за незабутні враження від книжкової Толоки… Рівень організації перевершив і львівський Форум, і київський Медвін. Все було пречудово! Продали усі мої книжки, які ми привезли. Мене здивувало, що у Запоріжжі мене знають краще, ніж у Львові, судячи з усіх тих незліченних обіймів, теплих слів, а також гостей, які не вмістилися на локації в неділю, на моєму читанні. Дякую вам!

Форум видавців-2015: ринок ожив, конкурує і експериментує

Видавництво «Люта справа» про Запоріжжя і Толоку, Євгенія Чуприна:

Приїхала з Запоріжжя. Це був культурний шок. Мені розповідали, що там всі такі російськомовні та й шансон слухають, і нічого не хочуть знати про Україну. А насправді люди настільки патріотичні, що після концерту Ореста Лютого у гламурному клубі слухачі встали на пісню «Слава Україні та її синам», а по закінченні концерту весь клуб за власною ініціативою заспівав гімн.

Вано Крюґер:

Дякую організаторам за прекрасні прийом і фестиваль. Головне так витримати і далі – тоді поруч зі Львовом і Києвом з’явиться третя точка збору – Запоріжжя. Так тримати!

Пам’ятник Дзержинському в Запоріжжі дуже красивий – його за жодних обставин не можна чіпати! Якщо він вже так вам не подобається, прикрутіть біля нього табличку «Вано Крюґер» – так дешевше і гуманістичніше. Все одно, потім пам’ятник мені доведеться ставити – зекономите кошти з міського бюджету.

Іван Семесюк:

Так класно з’їздили на Книжкову Толоку до Запоріжжя, що я аж захворів і не в змозі навіть накатати нормальний звіт про цю визначну (без жодної іронії) подію. Запоріжжя – реально молодці.

Антон Санченко:

Зрозуміло, що першого разу такий масштабний захід не міг бути без накладок, але вони вже й забулися в тому морі позитиву, який подарували гостям запорожці, бо подія безумовно вдалася якнайкраще. І те, що відвідувачів одразу на вході зустрічали волонтери і розповідали, що, де й куди, і аніматори для дітей та окремий дитячий майданчик, де розважали цю примхливу публіку і презентували дитячі книжки. І те, що в п’ятницю учні приходили цілими класами; і добре, що до простору не підійшли як до ангара з книжками, організували його, щоб цим екскурсантами було з чим фоткатися на тлі картин і плакатів тощо. І навіть те, що на відкритті грав симфонічний оркестр. Так починається у європейських книжкових виставок. Не з рок-н-ролу і не з Лепса.

Що я для себе відкрив: запорізькі видавці існують, це не фантастика, але їм майже неможливо пробитися на загальноукраїнський книжковий ринок. З трьох, з ким спілкувався, це вдалося зробити лише одному завдяки інтернету й непосидючості, та тому, що зміг знайти свою доволі унікальну нішу (це не художні книжки, звісно). Але всі як один – страшенні оптимісти.

Потрапив також на презентацію книжки одного з видавництв – все зроблено на найкращому київському рівні, а ще відчувалося благоговіння до книжок, і конкретно до цього автора, і до героїв, і до поезії (книжка про АТО з віршами і фото з передової, автор добре відомий в Запоріжжі, учасник АТО, на презентацію втік з реанімації, починали без нього).

Ті, кого я вважав молодими запорозькими літераторами (двотисячники), насправді літератори вже бувалі, їм є що показати і порадити молодшим, це змістовно і цікаво. Столичних літераторів запорізького походження, як ось Вольвача чи Красюка варто бачити в їхніх природних ландшафтах, багато що звучить інакше.

Усі видавці, які ризикнули приїхати, не скаржилися на продажі, в деяких книжки на стендах закінчилися вже на другий день. Для української книжки Запоріжжя – як цілина, яка до того ж давно чекала дощу. Все всотується миттєво. Чудово відпрацювало телебачення, інтернети й преса, відвідувачів було багато. Море позитиву. Дякую творцям цього свята.

Читайте також: Intermezzo: неквапний ритм фестивалю оповідання

Богдан Горбай, Видавництво Старого Лева:

Запоріжжя буває різне. По-різному його й сприймають. Але моє Запоріжжя феєричне! Чудові люди, місто з цікавим обличчям і свято Запорізької книжкової толоки!

Юлія Баткіліна:

Запорізька книжкова толока була для мене дуже цікава – шкода, що я змогла приїхати лише ненадовго. У мене вже повна голова ідей, що б я зробила ще в таких умовах, і що могло бути цікавіше. Дуже дякую організаторам, що дали можливість взяти участь. Дуже насичена програма, дуже круто, сподіваюсь, що це вперше, але не востаннє.

Тетяна Винник:

Моє перше враження від Запоріжжя: усі, з ким я спілкувалася в магазинах, кіосках, гуляючи містом, розмовляли російською – це були люди різного віку, статі та соціального статусу. Але місто сподобалося, фестиваль чудовий, може, дещо й треба буде іншого разу врахувати, але то дрібниці. У цілому – гарні організатори, вдячні слухачі і читачі. Дякую Запорізькій книжковій толоці за вдячних читачів і за можливість познайомитись із цікавими людьми.

Читайте про найбільші цьогорічні книжкові виставки в Україні: Книжковий Арсенал (Київ),Форум видавців (Львів), Kharkiv BookFest (Харків), «Зелена хвиля» (Одеса).

Світлини автора