uncategorized

Відомий український комікс-художник Ігор Баранько вже більш ніж три роки живе і працює в Таїланді. Заховавшись у гірському містечку подалі від туристичних районів, Баранько чаклує над графічною сагою «Махабхарата». Але, щоб почати творити цей комікс за мотивами грандіозного індійського епосу, автор вже провів кілька років відлюдником у ведичному храмі в джунглях Таїланду.

Фантастика, містика, історичні пригоди, соціальна сатира — переважно такі жанрові уподобання художника-графіка Ігоря Баранька. Його техніка — це туш, перо і папір. Таким чином він малює усі свої роботи й навіть експериментальні авторські твори.

В активі Баранька налічується 6 закінчених історій. Та наймасштабнішим проектом, над яким він зараз працює, є графічна сага «Махабхарата».

Махабхарата» (????????? / mah?bh?ratam, «Велике сказання про нащадків Бхарати») — історія епічної боротьби за престол давнього індійського царства Куру між нащадками двох родів ? Кауравів і Пандавів, які належали до племені Бхаратів. Поруч із «Рамаяною», це найбільш відома книжка індійського релігійного епосу, де викладена практично вся індійська міфологія і космогонія, величезна кількість давніх притч, казок, легенд, через які можна простежити історію індійського народу.

Перші згадки про «Махабхарату» датуються ІV—ІІІ ст. до н. е., а сучасний вигляд епос отримав вже у ІІІ—ІV ст. н. е. Авторство «Махабхарати» приписують поету Ваясі, але епос — це, перш за все, результат майже тисячолітньої словесної традиції, тому Ваясу не можна назвати одноосібним автором, хоча й він зробив свій внесок у формування тексту.

Читайте також: Made in Ukraine: інді-комікси та інша альтернатива

Загалом обсяг «Махабхарати» у 8 разів перевищує «Іліаду» та «Одіссею» ? 1 000 000 шлок (двовіршів). Дослідники називають її давньоіндійською енциклопедією, адже в цьому класичної форми героїчному епосі викладено етичний кодекс давньоіндійського суспільства, який переслідує 4 мети: опис дхарми (морального закону), артхі (практичної поведінки), ками (любові) та мокші (духовного визволення).

Композиційно епоси є громіздкими комбінаціями традиційних епізодів свят, ігор, військових змагань, битв, оплакувань тощо. Тут також можна знайти й епос в епосі: велика кількість вставних епізодів, які іноді доповнюють, уточнюють, розвивають канву розповіді, а іноді виглядають досить самостійними історіями.

У 2013—2014 рр. на індійському каналі Star Plus транслювався 267-серійний телесеріал «Махабхарата», але й ще до того було чимало екранізацій давнього епосу. Ще у березні 2014-го стало відомо про намір індійського підрозділу компанії Disney також екранізувати «Махабхарату». Повнометражний мультфільм має вийти у двох частинах, а режисером обрано Абхішек Капура, який раніше двічі співпрацював із американською компанією.

Спроба передати «Махабхарату» графічно теж вже була і називалася вона «18 Days» (2010, співпраця «Dynamite Entertainment» і «Liquid Comics»). Авторами її були шотландський автор, сценарист і творець коміксів Ґрант Моррісон (Grant Morrison), відомий роботою над «Фантастичною четвіркою» (Fantastic Four: 1234), «Суперменом» (All-Star Superman), «Бетменом» (Batman & Robin), «Невидимими» (The Invisibles) і Мукеш Сінгкх (Mukesh Singh).

Презентація коміксу «Махабхарата» вперше відбулася у Києві на сьомому найбільшому фестивалі йоги й ведичної культури в Україні Vevalife-2017 у вигляді виставки плакатів і сферичного кінотеатру. На більш як 20-ти плакатах були зображені батальні сцени та основні герої графічної саги, як от Вішну на ложі з кілець змія Шеші. А відео у сферичному кінотеатрі тривало близько 7 хвилин. Заходиш усередину, напівлежачи вмощуєшся на кріслі-мішку і картинки починають рухатися: один химерний світ наповзає на інший, ще химерніший. Та це не пекло Данте, кільця якого рухаються донизу, — тут усе рухається вгору, у космос.

«Це перший комікс, який ми робимо у віртуальній реальності, — зазначив продюсер фестивалю Георгій Аїстов, — але який ми поки що не будемо видавати у паперовому варіанті. Віртуальна реальність, сферичне кіно ? це нові формати, які тільки захоплюють людську свідомість».

Читайте також: Made in Ukraine: комікси великі й маленькі

Аїстов чесно зізнався, що новий формат вони підгледіли в американців, але нашими українськими програмістами все серйозно покращили. «Це scrolling, scrollmotion, ми ведемо пальцем по сторінці — і все в коміксі анімується. Хочемо швидко анімувати — швидко водимо пальцем, уповільнити — повільно. Це нова технологія, яка розроблена нами. Як і все нове, вона виходить зі старого — ідеї анімації з паралакс-ефектом (шари зображень рухаються з різною швидкістю під час прокручування сторінки, що додає «глибини» і створює ефект псевдо-3D. — Читомо). Інтерактивні бульбашки, на які можна буде тиснути пальцем і герої розмовлятимуть. Фактично — це комікс-мультфільм-фільм», — говорить Аїстов.

Інтернет в Індії зростає кожного року на 30%. Зараз практично всі люди зі смартфонами, тому автори проекту надумали «залізти» у смартфон кожної людини й дати їй не просто розвагу для задоволення, а чудову історію.

«Індія — надзвичайна країна. Але велика кількість молоді фактично нічого не знає про свою культуру, тому ми вирішили повернути індусам їхніх героїв, — розповідає Аїстов про мультимедійний проект. — Це надзвичайно складне завдання, адже потрібно створити світ, який ніхто й ніколи не бачив».

Окрім Баранька до команди проекту пізніше долучився й Олексій Чебикін, який на той час вже закінчив малювати своїх козаків із «Даогопака». Він відразу вирішив, що буде малювати у 360°, віртуальній реальності, адже у Photoshop вже є новий функціонал.

За словами Аїстова, зараз уже є намальовано близько 600 малюнків. «Малюнки світів або битв, які малював Ігор, ? це приблизно 1,5 м на 15 м у довжину. У віртуальній реальності не «прокатить» малюнок на сторінку А4, розбитий на фрейми. Нам потрібна епічна битва на 20 тис. персонажів! А те, що ми привезли на виставку ? лише 1% від зробленого»

Олексій Чебикін відкрив цікавий факт: у дитинстві Баранько намалював більше ніж 300 сторінок епосу «Рамаяна», про Сіту і Раму, але цей твір не зберігся, бо він був настільки популярний, що його сторінка за сторінкою рознесли всі його однокласники й не повернули.

«Моє завдання — зробити мобільний контент, — каже Чебикін. — Це нетрадиційний для графічної прози підхід, — використовувати сучасні технології — 360° панорами, анімацію, інтерактивну анімацію. Це дуже цікавий і досить складний матеріал для роботи. А крім самої «Махабхарати» потрібно читати ще чимало ведичної літератури, яка пояснює всі ці моменти, які описуються в епосі. Тому частина часу в мене йде на малювання, а частина — на вивчення матеріалу».

«Окрім драматургії, у «Махабхараті» багато історій про воїнів і битви. Я можу припустити, що тодішній стиль ведення битв дуже схожий на той, що ми практикуємо у нашому бойовому мистецтві, яке називається гатка», — розповідає Танеджая Дасс, майстер бойових мистецтв.

Гатка — дуже практичне бойове мистецтво, воно призначене не для боротьби сам на сам, а для битви з багатьма суперниками. У «Махабхараті» є різні воїни, їх називали ратхі, і найвищий ступінь має той воїн, який може битися з безкінечною кількістю суперників. Особливість бойового мистецтва гатки — це вміння контролювати все навколо себе, битися з багатьма суперниками й постійно рухатися. Гатка — як танець. Це така собі величезна динамічна медитація.

Великий воїн і лучник із «Махабхарати» Арджуна отримав свої найвищі уроки бойових мистецтв у світах богів, де його вчили асари. Тому коли він бився на полі бою — це був дивовижний танець.

Данді Махарадж — монах, філолог, санскритолог, перекладач та філософ. Він працює з історичними текстами й допомагає команді порадами щодо особливостей «Махабхарати» і ведичного космосу. Він також консультував Баранька у Таїланді.

«Загалом творчість — це сакральний акт, — говорить Махарадж. — Ігор намагається долучитися до цієї ділянки. Коли в нього це виходить — він малює, а як ні, то він чекає відповідного часу. Не можливо примусово проявити цю реальність, вона проявляється лише сама. Те, що робить Ігор, виходить за межі просто роботи художника. У процесі цієї роботи він сам змінюється. Хоч зараз він живе у Таїланді, відгороджений від усього того, що відбувається в Україні, він говорив мені, що відчуває динаміку життя. У цьому сенсі Ігор Баранько — художник-візіонер, цим і цікава його творчість».

«Ми стартували цей проект на КомікКоні у Сан-Дієго і там він розірвав усім мізки. Звісно, там люди не так добре розуміють східну культуру, як у нас, але вони були шоковані, бо ж це вже не Спайдермен. А скоро ми їдемо в Індію, де вже домовилися з усіма КомікКонами ? Пуна, Делі, Мумбаї, ? десь п’ять КомікКонів, які відбудуться восени в Індії. Ми робимо там велику виставку і мобільний додаток. Зараз ми також ведемо переговори щодо екранізації «Махабхарати» за нашим коміксом із великими продюсерами», ? розповів Георгій Аїстов.

Творці проекту мають амбітні плани, але немає нічого неможливого і хочеться вірити, що новий мультимедійний комікс Ігоря Баранька матиме успіх не тільки в Індії чи Україні, але й в усьому світі.

Читайте також: Кай Пфайффер: «Комікси заслуговують визнання»

Світлини: backgroundmachine.com, www.comixology.com, Нати Коваль.