Інтерв’ю

Читомо намагається відстежувати ініціативи, пов’язані зі створенням електронних навчальних видань. Більшість із них, швидше, є альтернативними, хоча проти співпраці з офіційними структурами їхні представники категорично не відмовлялися. Цього разу ми розповімо про тих, хто, навпаки, мають тривалу історію такої співпраці з українськими державними відомствами та прагнуть налагодити із закордонними. Мова піде про київське видавництво «Розумники». 

Досьє видавництва

Команда нинішнього видавництва «Розумники» існує на ринку мультимедійного навчального контенту понад 10 років. «Ми мали різні назви, а саме торгову марку «Розумники» зареєстрували 7 років тому. Кілька років тому відкрили також мультимедійне видавництво «Розумники», – зазначає співзасновник видавництва Ігор Каплаушенко.

З його слів, вони починали зі створення мультимедійних педагогічних програмних засобів (ППЗ) на замовлення Міністерства освіти. Щороку держава виділяла на розробку мультимедійного навчального контенту десятки мільйонів гривень.

«Проводилися тендери, в яких ми часто перемагали. Але з часом цього фінансування ставало дедалі менше, а десь у 2008 році воно припинилося взагалі, тож ми перебудували свій бізнес під комерційну діяльність, – розповідає Каплаушенко і додає: Передовсім ми почали продавати згадані ППЗ (всього їх було близько 170), які можна придбати й досі. Ліцензій на ці засоби, що розроблені під desktop-комп’ютери, ми продали чимало, але десь два роки тому зрозуміли, що потрібно переходити на інші формати, зокрема пов’язані з тач-пристроями».

Читайте також про досвід впровадження е-підручників у школах США

Напрямки діяльності

Наразі «Розумники» працюють у кількох напрямках. Один із них – це створення мультимедійних дидактичних ігор в рамках педагогічного експерименту Smart Kids.

Ще один напрямок – платформа для дистрибуції цифрових копій шкільних підручників «Е-підручники». «У головному офісі видавництва постійно працює  близько 25–30 осіб. Крім того, є люди, які працюють на аутсорсі, адже під кожен проект у нас формується своя команда», – каже Каплаушенко.

Співпраця з офіційними структурами

У червні 2014 року в ЗМІ з’явилася інформація про тендери на закупівлю електронних підручників для «Центру матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів» Чернігівської облради у 2013 та 2014 році на суму 395 тис. грн та 285 тис. грн відповідно. В обох випадках перемогли «Розумники, при тому, що їхнім єдиним конкурентом, за даними ЗМІ, був Валентин Рогоза – теж представник цього видавництва.

«Оскільки ми партнери міжнародних корпорацій, а вони мають свої правила безпеки і все чітко відстежують, то до нас були питання з цього приводу. Наше пояснення є таким. Ми як виробники електронних підручників не маємо потужних конкурентів, які б теж вкладали гроші й розробляли мультимедійні підручники. Тому серед тих електронних підручників, які закуповують, – на 90 % це наша продукція. І ми беремо участь у таких тендерах. Але в нас є партнери, які продають нашу ж продукцію, в інших регіонах чи по інших каналах. І за рахунок тих знижок, які ми їм надаємо, вони також беруть участь у цих тендерах. Це стандартна ситуація, якщо є якийсь до певної міри ексклюзивний товар. Ми відкриті до конкуренції, просто її немає», – пояснює ситуацію співзасновник «Розумників».

При цьому конкурентами, з його слів, можна вважати лише тих, хто розробляє цифровий контент, який відповідає педагогічним вимогам МОН України та чинній навчальній програмі. «Такі засоби навчання перевіряє дві комісії Міносвіти, вони мають відповідний “гриф” допуску для використання у навчальному закладі», – додає Ігор Каплаушенко.

Оскільки Читомо не перший рік стежить за ринком інтерактивних навчальних і дитячих видань, то не може не згадати про ті проекти, які створюють справді якісний продукт, не співпрацюючи при цьому з МОН. Адже наявність міністерського грифу нині, на жаль, не завжди є ознакою якості. А от інтерактивна бібліотека EdEra Books, видавництво GUTENBERGZ , що також взялося за електронні підручники, вже встигли завоювати довіру й визнання читачів і авторитетних партнерів (так EdEra має успішну краудфандингову кампанію, в GUTENBERGZ – топові продажі в Appstore і залучення грантів від венчурних компаній). Відтак можемо говорити про потенційних конкурентів, до того ж дехто з них уже працює над оптимізацією вимогам МОН.

Щодо Валентина Рогози, то він, зі слів Каплаушенка, не є співробітником видавництва «Розумники», ні компанії Vivere Bene, яка також працює під торговою маркою «Розумники».

«Це спеціаліст Інституту педагогіки НАПН, якого ми залучаємо для проведення майстер-класів чи виставок. Але подібним чином ми запрошуємо до співпраці багатьох фахівців. У тендері ж він брав участь як приватний підприємець. Я знаю, що він по різних областях надає такі ж послуги, продає нашу продукцію і в Чернігівську область теж», – додає співрозмовник.

А той факт, що на сайті видавництва у низці матеріалів Валентин Рогоза фігурує як керівник науково-методичного відділу видавництва «Розумники», Ігор Каплаушенко пояснює тим, що цей відділ складається не лише зі штатних працівників видавництва – до нього входять методисти, вчителі-практики зі шкіл, наукові працівники (в тому числі Рогоза) Інституту педагогіки. «Така співпраця є ефективною та корисною як для нашого видавництва, так і для тих установ та закладів, в яких працюють залучені спеціалісти. Наприклад: науковець досліджує тему впровадження ІКТ у початковій школі. Ми розробляємо для початкової школи педагогічні ігри. Як він може долучитися до цього процесу? Хіба тільки ставши нашим штатним працівником? Звісно ні. Є багато інших форм співпраці», – зазначає співзасновник «Розумників».

Читайте також: БеркоШко: навчання без офіційних підручників і зі здоровим глуздом

Педагогічний експеримент Smart Kids

Це проект, офіційно затверджений МОН, що стартував у травні 2014 року і розрахований на три роки: протягом першого року в ньому брали участь дві школи Оболонського району Києва, наразі долучилися приблизно 20 шкіл із різних областей України.

«Smart Kids відбувається за участі науковців, які відстежують ефективність використання в навчальному процесі наших дидактичних ігор. Це єдина в Україні розробка, що виконана в ігровій формі, але повністю відповідає навчальній програмі. Існують, звісно, інші навчальні чи розвивальні ігри, що стосуються фрагменту програми, наприклад, вивчення таблички множення, ми ж охоплюємо навчальну програму повністю. На основі отриманих результатів дослідники сформують наукові рекомендації щодо використання таких технологій», – пояснює Каплаушенко.

Технічне обладнання експерименту складається з пристроїв для учнів (Impression 110ES, Palace Hill, що можуть працювати в режимі нетбука й планшета, ультрабуку для вчителя (Impression X70.04), інтерактивної дошки й мережевого обладнання. Пристрої для учнів купують батьки, але в перших двох столичних школах купували за гроші спонсорів.

«Вартість одного пристрою для учня складає близько $380», – зазначає Наталія Романченко, вчитель початкових класів Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького, цьогорічний перший клас якої також бере участь в експерименті.

Скріншот інтернет-магазину «Розумники»

Використання

Учасники Smart Kids вчаться з використанням дидактичних ігор з математики та навчання грамоти. Зі слів, Наталії Романченко, з початку 2016 року організатори проекту обіцяють також надати основи здоров’я та природознавство.

«Дидактичні ігри є доволі об’ємними продуктами. Приміром, математика для 1 класу складається з 8 частин, кожна з яких містить близько 400 завдань», – каже співзасновник «Розумників».

У Луцькій гімназії згадані ігри використовують протягом 15 хв на уроці. Окрім них, на свої пристрої учні більше нічого не завантажують.

«Мені як вчителю імпонує те, що дидактичні ігри допомагають уникнути проблем, пов’язаних із тим, що діти ще не вміють добре читати й писати. Умови задач озвучені, й за урок нині ми можемо зробити до 50 прикладів, тоді як раніше, коли я все це писала на дошці, ми розв’язували близько 10, – пояснює пані Романченко і додає: Нинішня програма, яку ще затвердив Табачник, є дуже складною, і Smart Kids завдяки своїй ігровій формі роблять її засвоєння простішим. Немає потреби мотивувати, змушувати учнів. Потреба в застосуванні таких технологій виправдана. Ці діти з дитинства ладнають із різноманітними гаджетами, тому для них зайчики і яблучка з друкованих підручниках – позавчорашній день».

Вчителька також розповіла про інтерес батьків до навчання з такими девайсами. «Коли наш директор оголосив участь в експерименті, то багато батьків приходили й казали, що вони хочуть вчитися саме там. У моєму класі, приміром, 32 учні, й були ще охочі, але більше ми взяти не могли», – зазначає вона.

.

Урок математики в Луцькій гімназії з використанням дидактичних ігор

Розповсюдження й продажі

Поза експериментом дидактичні ігри можуть придбати всі охочі. Зі слів Каплаушенка, серед покупців переважно батьки.

«Для розповсюдження ігор у нас діє інтернет-магазин, ми представлені в Google Store та Windows Store (наразі у нас є додатки для Android і Windows, найближчим часом вийде для iOS), але найчастіше реалізація наших продуктів відбувається разом із продажем планшетів, ноутбуків, нетбуків різних виробників. Наразі педігри придбали більше 20 000 користувачів через різні канали продажу», – каже він.

«Розумники» також прагнуть працювати із замовниками з-за кордону, орієнтуюючись передовсім на співпрацю з офіційними структурами.

«Для більшої популяризації ми переклали одну з частин математики для 1 класу англійською і китайською, а також всі частини російською мовами для того, щоб можна було вивчати реакцію різних ринків. Врешті ми дійшли висновку, що навчальний контент – це настільки вузька ніша, і створений в одній країні контент не може бути використаний в іншій. Якщо такими проектами займатися, то тільки за участі тамтешніх авторів, методистів і відповідно до їхніх навчальних програм. Ми вже працюємо з міністерствами освіти Азербайджану і Грузії. Співпрацюємо, але повільно з освітнім відомством Молдови. Це будуть проекти на державному рівні, але щоб там у нас повірили, треба, щоби в Україні наш педагогічний експеримент відбувся успішно», – каже співзасновник видавництва.

Читайте також: Літературні лекції онлайн: де шукати

Е-підручники

Це сервіс, орієнтований на українських видавців шкільних підручників, яким пропонують перевести pdf-версії їхніх видань у формат html 5.0, зробити їх інтерактивним і захистити. Затим переформатовані файли розміщують на окремому сайті.

«Для цього проекту в нас зареєстрована окрема юридична особа, що так і називається «Е-підручники». Бізнес-модель у цьому випадку збудована на тому, що видавництва сплачують нам певний відсоток за використання нашого майданчика, переформатування є безкоштовним. Зараз ми працюємо над тим, щоб розмістити на нашій платформі якомога більше підручників, що мають гриф МОН. Цей сервіс допомагає видавцям протистояти піратству і продавати цифровий контент», – розповідає Каплаушенко.

Скріншот сайту Е-підручники

Вартість однієї копії підручника на згаданій платформі складає 25 грн. Там також є можливість безкоштовно завантажити додаток для перегляду цих підручників.

«Наш додаток має мінімалістичний інтерфейс й відтворює сторінки видань у високій якості. До того ж тут є інтерактивні можливості: можна зробити закладинку, написати нотатку, викликати інтерактивний зміст і швидко перейти на потрібну сторінку, скористатися пошуком слова чи фрази по всьому документу. Я можу відкривати в цьому вьювері необмежену кількість підручників. При цьому на іншому девайсі ці файли вже не відкриватимуться», – зазначає співзасновник «Розумників».

Він додає, що в рамках цього проекту їхня команда прагне збільшувати кількість мультимедійних елементів підручника. «Ми вже розробляли на замовлення американського фонду USAID підручник з фінансової грамотності, де просто на сторінках представлені інтерактивні завдання, ролики тощо). Для видавництв ми теж можемо робити такі речі, але це буде вже наступний етап розвитку цього проекту».

Читайте також добірку із семи історій про альтернативні підручники в Україні

Фото з Facebook-сторінки «Розумників»