Автори та ілюстратори

У традиційному форматі інтерв’ю «7 запитань» ми знайомимо читачів із найцікавішими українськими письменниками та ілюстраторами. Героїня сьогоднішньої розмови – художниця Надія Кушнір. 

1.  Розкажіть про себе та свій творчий стиль. 

Я належу до людей, які не можуть не малювати. Майже постійно я зайнята роботою, деколи не встигаю їсти й спати. Це одна з причин моєї такої довгої відповіді на ваші запитання (хаха).

Але я люблю й водночас ненавиджу те, що роблю. Мені здається, тільки з таким ставленням варто займатися чимось. Тільки тоді, коли тебе аж ламає, коли тягне й ти не можеш протистояти цьому тяжінню до роботи.

Я вчилася в кількох навчальних закладах професійного спрямування, але основу моєму малюванню заклали в Академії дизайну. У мене була чудова викладачка, яка вчила не так малювати, як бачити.

Наразі, у мене ще не виробився мій «власний» творчий стиль ілюстрування до кінця, але всі одразу помічають і впізнають те, що малювала я. А я ж сама знаю, як я хотіла б малювати, і впевнено до цього йду, щодня навчаючись і цілодобово малюючи.

2.  Назвіть книжки, які ви проілюстрували. 

Я проілюструвала багато книжок, але не далеко не всі з них були видані.  Серед проілюстрованих мною є книжки Всеволода Нестайка  «Про Комарика Зюзю» та «Кузя, Зюзя та компанія»;  «Шубки Невидимки. Лисеня та цуценя» Тетяни Вівторової та «Абетка» Світлани Кісар для видавництва «Веселка»; «Bajka o ciekavskim Kotku» Йоганни Кордис для польського видавництва та фундації Fundacja Centrum Badan Polska-Ukraina.

Також намалювала декілька обкладинок для видавництва «Урбіно», зокрема до книжок : «Ляля» Яцека Денеля, трилогії «Кава з Кардамоном», «Шоколад із чилі» та «Тирамісу з полуницями» Йоанни Яґелло, «Позолочена рибка» Барбари Космовської та «Пекло ввійшло до раю» Богдана Лебля.

Для видавництва «Кальварія» малювала обкладинки до книжок «Зміїна сорочка» Грігола Робакідзе, «Усі тварини живі та вільні» Марікена Йогмена та «Посмертні записки Браса Кубаса» Машаду де Асісса.

Також на книжковому арсеналі планується презентація проілюстрованої мною нової дитячої книжки Тані Стус  «Де Ойра?», що вийде друком у видавництві «Віват».

Читайте також: 7 запитань ілюстратору: Інна Черняк

3. Чи є улюблена техніка? Яка? 

Я обожнюю акварель. Я ніколи нею не малюю замовлень, адже переважно я в роз’їздах і все своє ношу із собою, а акварель із собою не дуже повозиш. Але вона в моєму серці має окремо відведене місце:)

Для мене ж звичним у роботі є цифровий живопис.

4.  Опишіть ваше робоче місце.

Моє робоче місце всюди. Часом це автобус і малювання на колінах, часом це ліжко, часом підлога. Коли я більше жила на одному місці, у мене був стіл, але навколо мене одразу обростає багато їжі й книжок, а це скоріше спонукає до відпочинку, а не до роботи:)

5.  Що надихає вас до роботи? Що заважає? 

Мене дуже надихають життєві ситуації. Я веду сторінку «Гуся» у фейсбуці, так там узагалі всі малюнки намальовані з життєвих ситуацій. Дуже легко знайти будь-який сюжет чи просто натхнення до роботи в тому, що нас оточує, головне старатися побачити й відчути.

Я дуже чутлива людина, і мене можна абсолютно демотивувати, сказавши якусь дурницю. Переважно саме ці дурниці й заважають мені працювати. Я стараюся переконувати людей у тому, що мені можна довіряти й прийшли вони до мене, як до професіонала, і я, у свою чергу, у своїй роботі справді повністю викладаюся.

Саме тому, правки в стилі «посунь на пару міліметрів туди-сюди», які тривають кілька днів і не мають ніякого сенсу, насправді мене взагалі бісять і відбивають бажання з цими людьми працювати. Я ціную свій час і час замовників, стараюся бути максимально чесною й люблю, коли чесні зі мною.

6. З якими темами для дитячої книжки вам подобається працювати? Чому? З якими темами не подобається? Чому? 

Я належу до дуже швидких художників. Беруся тільки за книжки, які мені справді подобаються, і робота йде надшвидко. Я майже ніколи не малюю чернеток, а відразу малюю оригінали. У своїй голові, маючи текст, я відразу будую цілий макет і знаю, де й що точно буде та яким воно має бути.

Терпіти не можу коли мені дають текст, а потім кажуть довго чекати на формат книжки або на зверстаний макет. Усе це відбувається надповільно, і я вже й не хочу тоді нічого малювати. Узагалі, будь-які зайві витрачання чи розтягування часу не для мене.

Читайте також: 7 запитань ілюстратору: Катерина Степаніщева

7. Що для вас значить термін «книжка-картинка» (книжка в малюнках)? 

Книжка в малюнках для мене – це річ, яка вводить у певний стан, має певну динаміку в собі. По ній і без тексту має бути зрозуміло, де кульмінація, де варто звернути увагу на щось. Кожна деталь – важлива, навіть якщо це просто чорна цятка посеред білого аркуша. Це як театр, тільки на папері.

Читайте також: Найкращі дитячі книжки світу від Bologna Ragazzi Award-2017

Фото Надії Кушнір