Дайджест

Відкриття довгоочікуваної книгарні «Хармс». Дві українські письменниці із закордонним успіхом. Два проекти, що покликані замінити видавництвам руки верстальників, а подекуди – і самі видавництва. Конкурси логотипа та книжкового ролика. Новий книжковий рецензо-бізнес. Політики-письменнники і їхні чорнороби. Об’єктивно про Франкфурт від Марії Матіос.

НОВИНА

Оксана Забужко отримала «Анґелус»

Фото: fundacjaopenculture.org

Оксана Забужко отримала «центрально-європейську» премію «Ангелус» за «Музей покинутих секретів», опублікованій польською минулого року у WAB. Про черговий аргумент прочитати роман розвопідає ТВі. Нагорода викликала шквал критики. Головний редактор BBC-Україна Ніна Кур’ята коментує:

«От цікаво, чи є ще десь у світі така нація, представник якої отримав би престижну міжнародну літературну премію, а нація тут же кинулась би наввипередки вислювлюватись про те, що і роман-то не досить художній, і речення-то задовгі (хоча письменник має право на які завгодно речення, слова і розділові знаки у власному письмі), і мотиви-то були радше політичні (хоча поляків важко запідозрити у позитивному ставленні до УПА), і взагалі – “не читал, но осуждаю”? Отакі ми, українці. На даний момент з цієї теми у мене все. А за Оксану Стефанівну я щиро рада. Що і вислювлюю публічно».

КНИЖКИ

Полиця журналіста

Добірка з 5 книг, без яких журналіст не має права вступати в контакт із зовнішнім світом. Радить соціальний психолог Олег Покальчук на Mediasapiens.

МОЖЛИВОСТІ

Всеукраїнська бієнале студентського знака та логотипу 2014

Розпочато набір учасників на Всеукраїнську бієнале студентського знака та логотипу 2014. Результат конкурсу, а саме виставка логотипів і знаків, можна побачити за півроку, у квітні 2014 у КДІДПМД ім. М. Бойчука. Умови участі – тут

Фестиваль–конкурс «Книгопроектор»

До 14 листопада триватиме прийом заявок на конкурс відеороликів, що популяризують читання. Ініціатор проекту – Інститут громадського лідерства. Переможець отримає винагороду розміром 3 тисячі гривень та можливість стажуватися у кіностудії We cinema studio. Деталі та контакти організаторів – тут. До речі, заявку справді слід подати до 14-го, а не до 21-го, як зазначено в старих прес-релізах.

Назвати книгу Катерини Бабкіної

Фото: Facebook

Поетка та письменниця Катерина Бабкіна на своїй FB-сторінці пропонує вигадати назву для її наступної книги. Варіанти відповіді докладаються, власна фантазія вітається.

МІСЦЯ

Про «Книжкове бюро» на BigIdea

Фото: Ганна Грабарська для BigIdea

Про те, як створити книжковий магазин, у який би самим захотілося ходити, спеціально для Big Idea розповіли власниці «Книжкового Бюро» – Ольга Жук та Марія Недєлькіна. Про поп-ап-шоп, потенційне видавництво та правильний асортимент книжок: «Как это делается: «Книжное бюро» в Киеве».

Книгарня «Хармс» – відкрилася

Попри затримку відкривається обіцяна інді-книгарня «Хармс», що розташувалася через дорогу від «Книжкового бюро». За словами Хармса, тут поєднані «ретельно відібрана література, якісний вініл, правильна канцелярія та чудова кава». Звучить непогано. Виглядає, повірте – теж.

Музей Стуса

У цей же час в Горлівці відкривається музей Стуса – в кращих традиціях української музейної справи: з кімнатою репресій, обеліском жертвам, «документами» та навіть окремою стіною для Тараса Шевченка – «через схожість доль». Цю новину повідомляє «УТ»

ПУБЛІКАЦІЇ

Про книжки і літературу на Кольті

Здається, невдовзі нам доведеться писати окремі огляди лише про Colta, бо тематичних публікацій там стає все більше. По-перше, цього тижня Евгенія Вежлян написала, чому літкритика боїться термінів та про необхідність її некласичних моделей. По-друге, матеріал про сервіс Ridero, що має врятувати книжковий ринок, або декого з його мешканців від кризи. І по-третє, лікбез Віктора Голишева «Що таке переклад?»: роздуми перекладача Джорджа Овела, Трумена Капоте, Вільяма Фолкнера, Френсіса Скота Фіцджеральда, Чарльза Буковскі і т.д. і т. п.

ІНТЕРВ’Ю

Письменники-політики: від Мономаха до Обами

Мало який політик не відчуває потягу до письменства. І мало який політик не прагне скористатися пером чорнороба, щоби й собі долучитися до літературно-політичної традиції, що пішла ще від Мономаха. Юрій Бондар в інтерв’ю для «УТ» розповідає про політиків, що справді вміють писати і про тих, хто справді уміє писати замість політиків.

Літературний менеджмент – у широкі маси

Фото: Facebook

Координатор Центру літературної освіти Дмитро Стретович розповідає про літературний менеджмент на сторінках однієї з найчитаніших газет усіх метрополітенів країни. Читайте і ви: Письменники за партою

ПРОЕКТ

Етнографічно-мистецький проект про Донбас

Фото: Flickr

Письменник Сергій Жадан та американська режисерка Варляна Ткач ініціювали мистецький проект
«Мрії з Донбасу», що покликаний розказати, про що мріють і що сниться жителям міста, які їхні переживання, думки та душа. Про це пише газета «День».

ТЕХНОЛОГІЇ

Readymag: альтернатива друкарському верстату та InDesign

Антон Герасименко – український дизайнер з лєбєдєвською закалкою вирішив створити Readymag, друкарський верстат цифрової епохи. Докладніше – в інтерв’ю. І Readymag, і Ridero, про який ішлося вище –
симптоматичні для ринку проекти, що дуже промовисто свідчать про самвидавні тенденції, що докотилися до нас із заходу.

ДИСКУСІЯ

Чи можливий бізнес Андрія Кокотюхи?

Фото: Facebook (Campus 3.0)

У відповідь на листи із проханням відгукнутися на рукопис один із найплідніших українських письменників Андрій Кокотюха народив ідею заснування рецензо-бізнесу, що працюватиме за зразком візового центру: за розгляд ваших документів ви платите гроші, та це не гарантує позитивного рішення посольства. Отже, чи можливий такий видавничий бізнес, дискутують у ФБ.

ІНФОГРАФІКА

101 причина любити Україну

«День» зібрав українські діалекти й говірки у вигляді інфографіки – на мапі та в ролях. Уважно почитати та роздивитися «101 причину любити Україну» можна на «Україна Incognita».

ЦИТАТА

Марія Матіос:

«Я була свідком, як туди (до українського стенду на Франкфуртському книжковому ярмарку – Ред.) підходили представники закордонних видавництв, але з українського боку не було чиновників, які б володіли іноземними мовами й могли вести перемовини. Краще вже нікуди не їхати, ніж виглядати так убого і потім звітувати на всіх сайтах, що Україна взяла участь у Франкфуртській виставці. Який ефект від такої участі? Тільки огида, неприйняття і злість. Цей стенд хочеться від сорому обійти і не зізнаватися, що ти з України. Щоб зробити по-людськи, не треба великих грошей – узяв у руки пензель, фарбу і написав великими літерами “Україна”. Тож хай чиновники з Держкомтелерадіо не розказують казки, що держава грошей
не дала».

Джерело: інтерв’ю Аніти Грабської для «Німецької хвилі», в якому йдеться про успіх німецького видання «Солодкої Дарусі» та контексти української культури.

ВІЗУАЛЬНЕ

Обличчя світової літератури

Дивитися, викарбовувати в пам’яті

Травневі свята. Сіверський донець. Поблизу Ізюма, UA

Фото: Марія Снєгірьова