Новини

Нещодавно Український інститут книги запустив у мережі флешмоб #читайукраїнське. Читомо вирішило промоніторити, які з українських книжок читають відомі політики, музиканти, телеведучі. Ми свідомо оминаємо письменників та інших наближених до літератури, адже вони й так завше читають і підтримують українське. Нам же цікаво було віднайти нових адептів української книжки.

Першими до флешмобу долучилися міністр культури Євген Нищук та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Нищук розповів про книжку «Як у тіні» видавництва «Артбук». «Це спроба подивитися на особу-феномен Георгія Якутовича крізь призму однієї з проілюстрованих ним книг “Тіні забутих предків”. Це подорож уявним та химерним світом українських Карпат Івана, Марічки, Палагни та Мольфара… Подорож у глибини народних вірувань через перо геніального художника. Цього літа разом з командою Павла Гудімова, які й створили цю книгу, я був саме там, у місцях, де творив Якутович, де він надихався силою гір та лісу, де й народжувались ті неймовірні образи, які назавжди увійшли в історію української культури», — написав він.

Володимир Гройсман показав на своєму столі бестселер професора Гарвардської бізнес-школи Клейтона М. Крістенсена «Дилему Інноватора». «Сьогодні ми багато говоримо про інновації, рівняємося на успіх тих, хто не просто йде в ногу з часом, а випереджає час – технічно, технологічно, інформаційно. Та ми майже не бачимо наскільки складним є цей інструмент – інновації. Вони можуть підняти на космічні висоти, а можуть розбити вщент – в залежності від мети, з якою вони запроваджуються. І це також треба знати, бачити і вчитися. І я вчуся – на кращому досвіді, на яскравих прикладах – рідною мовою», — зазначив він.

Перший віце-прем’єр-міністр та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів читає «Читанку» — унікальний автограф-рукопис, створений понад 200 років тому класиком національного письменництва, поетом і богословом Маркіяном Шашкевичем для дітей у народних українських школах. ««Читанка» написана простою українською мовою і є живим втіленням реальних історій з життя простих людей. Свого часу «Читанка», як і багато творів Шашкевича, була заборонена і майже втрачена. 100 років тому послідовники автора віднайшли оригінальний рукопис і завдяки зусиллям багатьох людей цьогоріч книга вийшла друком. А її історії проникають у серце незалежно від віку», — зазначив він.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зізнався, що у вільний від роботи час захопився останнім романом Юрія Винничука «Лютеція». Проте детальніше про книжку вирішив не розповідати.

Віце-прем’єр-міністр-міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко читає зараз дві книжки: «Час Великої Гри. Фантоми 2079 року» Юрія Щербака, яку автор подарував йому особисто. А також нотатки японського філософа, письменника Кенко-хоші «Нотатки знічев’я».

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич вирішила розповісти не просто про книгу українського видавництва, а й про щось пов’язане з освітянською тематикою. І зупинилася на книзі Пасі Спілберга «Фінські уроки 2.0. Чого може навчитись світ з освітніх змін у Фінляндії». «Думаю, що вона буде цікава усім, адже це не просто книга про освіту, реформу, вчителів та учнів — це історія успіху», — зазначила міністр.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що ініціатива #читайукраїнське має стати «реальним драйвом в нашому суспільстві», пообіцяв долучатися більше і заохотив усіх до частішого читання. «Жодного тижня без книги українською», — закликав він. Також міністр поділився фото книжками, які зараз читає: Даріуш Дембровський «Польща і Закарпаття», «Розстріляне відродження. Поезія та проза» і Віталій Портников «Евора».

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов запевнив, що дуже любить читати книжки і читає їх щодня. За його словами, на його столі лежать три видання, які хотів би порекомендувати. Це «Спогади Павла Скоропадського», видані минулого року видавництвом «Наш Формат», ще одне видання від цього видавництва — світовий бестселер, перекладений українською, «Чому нації занепадають?», а також книга «Добробати» від видавництва «Фоліо». Остання –  це хроніка історії добровольчого руху, який у перші дні російської агресії проти України став до бою з окупантами. «Тема для мене особисто близька, оскільки, як волонтер АТО, долучився до становлення кількох добровольчих батальйонів. Книга описує їхній бойовий шлях та сучасний стан. Усе це безпосередньо з уст учасників подій, політиків, військових, громадських діячів та волонтерів», — зазначив він.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян розповів про «Занепад влади» Мойсеса та «Виховання надзвичайної дитини» Курсінки. Перша — про те, що «сакральність і абсолютизм влади остаточно зник у сучасному світі». «І це необхідно прийняти як платникам податків, що «верховний вождь» будь-якої справи вже не є вершителем, а в кращому випадку залишився медіатором, third party neutral; так і самій владі, що «держава — це я» — кануло в лету. Vision, mission, challenge — це те, чим Ви повинні керуватися, йдучи у владу. І не чекайте подяки, в кращому випадку, про Вас згадають скупим рядком в шкільному підручнику. В найгіршому — теж, але Вашим дітям буде соромно носити Ваше прізвище в третьому поколінні. Час геніальних новаторів або злочинних посередностей», — проаналізував він. Курсінку Омелян лише планує читати. Також у планах — «Пообіцяй мені, тату» Джо Байдена, яку міністр замовив на Амазоні.

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе вирішив написати про книгу, яку прочитав уже не вперше (російською, але тепер знайшов українською). Це «Аеропорт» Сергія Лойка. «З впевненістю можу сказати, що це головна книга про війну на Сході країни. Автор Сергій Лойко описує події, які відбувались в Донецькому аеропорту та про життя Кіборгів. Автор на власні очі бачив війну, тому в деталях та з фотографіями розповідає, як все відбувалося. Всі, хто ще не читав цю книгу, обов’язково рекомендую», — наголосив він.

Заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань щиро зізнався, що з літа не прочитав жодної художньої книжки. І поділився фото книжками, які зараз читає: «Транспортні коридори» власного авторства, «Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року» та «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що? Чому і як?».

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська написала про 3 книжки, які в її сім’ї зараз на читальній полиці. Це «Літачок-рятівничок» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА), «Бон чи тон, або гарні манери для дітей» (УРБІНО) і «Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей» Салмана Рушді (ВСЛ) (читайте уривок). Перша — улюблена книжка її сина Марка, яку той отримав «у спадок» від старшого брата Луки. «Перечитала вже точно більше сотні разів. Обов’язково в кожній бібліотеці — класика для дітей. І найкращі ілюстрації. Про добро, допомогу і що не потрібно боятись бути собою, (іншим, ніж усі)», — розповіла вона. Другу читає її старший син Лука. Остання, за її словами — казка для дорослих: з магією, мудрістю тисячі років, добром і злом. «Фантастичний переклад, прекрасна мова. Читати всім, хто хоче поринути в інший світ», — порадила Микольська.

Прес-секретар Президента Порошенка Святослав Цеголко зізнався, що, оскільки, має небагато вільного часу, кожну книжку читає довго і здебільшого кілька одночасно. Зараз це чотири книжки: давньокитайський військовий трактат «36 стратагем», «Чому нації занепадають» Аджемоґлу і Робінсона, «Данина Каталонії» Орвелла та «(Не)історичні миті» Володмира В’ятровича. На його думку, остання — це «початок сценарію доброго фільму про нашу історію, який варто знімати».

Народний депутат Микола Княжицький розповів про останні прочитані книги українських видавництв. Це — його улюблений Станіслав Вінценз з гуцульським епосом «На високій полонині» у перекладі Тараса Прохаська («Лілея- НВ») та проект Валентини Кирилової «Nomina.Україна. Сторінки родинного альбому» (ArtHuss).

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія обрав «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі в перекладі на українську Миколи Бажана. І зацитував на своїй сторінці уривок.

Історик Володимир В’ятрович після того, як закінчив читати «Red Famine», яку поки що не видали в Україні, відразу почав попередню книгу Енн Епплбаум «Залізна завіса. Приборкання Східної Європи 1944-1956». Це історія «гібридної» війни Росії проти Східної Європи після Другої світової війни. Іншу книжку В’ятрович читає перед сном синові Юрку, коли той «конфісковує першу». Це «Тихі віршики на зиму» Мар’яни Савки.

Журналіст Віталій Портников вирішив поділитися книжкою польського політика і митця, соратника Пілсудського і Петлюри Генрика Юзевського «Замість щоденника». Цю книжку, видану луцьким видавництвом «Вежа-Друк», йому подарували друзі зі Східноєвропейського національного університету під час присвяченої Юзевському українсько-польської конференції. «Поляки вважають Юзевського, корінного киянина й волинського воєводу довоєнних часів, великим другом українців. Як на мене, ця людина була насамперед польським патріотом. Такі книжки дозволяють краще зрозуміти логіку сусідів щодо України і українців, побачити кордони доброзичливості й можливості компромісу. Таких книжок нам дуже не вистачає», — наголосив він.

Художниця Алевтина Кахідзе зізналася, що читає «по-чесному» українською з 1995 року, відколи приїхала до Києва. І купує українські книжки теж з того ж року. Перші її куплені книги — це «Вибрані твори» Михайля Семенка та «Друга стать Сімони де Бовуар». Остання — «Чорна земля. Голокост як історія і застереження» Тімоті Снайдера.

Акторка Ірма Вітовська читає «Колекцію театральну» («Видавництво Анетти Антоненко») та «Яйця динозавра» Олеся Ульяненка («Люта справа»).

Радіоведуча Соня Сотник радить мати у бібліотеці автобіографічну книгу Олександра Ґранаха «Ось іде людина». «А людина ця пройшла прекрасний шлях від с. Вербівці, Городенківського району, Івано-Франківської області через Відень та Берлін до Голлівуду. Емоційна історія сповнена любові до рідної Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Особливий респект перекладачці пані Галині Петросаняк (Івано-Франківськ)», — зазначила вона.

Ведуча телеканалу «112» Тетяна Хмельницька читає роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія», який їй подарували разом із автографом авторки.

Співачка Джамала лаконічно сказала, що читає книгу Елізабет Гілберт «Природа всіх речей» (читайте рецензію) і поцікавилася, що читають її підписники.

Генеральна продюсерка освітнього напряму Суспільного мовлення Тетяна Кисельчук, судячи з флешмобу, читає найбільше. Вона розповіла аж про 8 книг. Це Сковорода (Terra Incognita), Жадан (Meridian Czernowitz), Катерина Калитко «Земля загублених, або маленькі страшні казки» (ВСЛ) (читайте рецензію), Пауль Целан «Фуга смерті», (Meridian Czernowitz), Сол Беллоу (ВСЛ), Річард Бротіган (Komubook), «Уот» Беккета (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА) та «Флаш» Вірджинії Вулф. Також Кисельчук додала, що з нетерпінням чекає на український переклад Сільвії Плат «Під скляним ковпаком», яке ВСЛ обіцяє до середини грудня.

Редакторка L’Officiel Ukraine Наталя Васюра відзначила нові «Коханці Юстиції» Андруховича, яких вона нещодавно прочитала і неодмінно радить. А також поділилася своїм літературним відкриттям останніх років. Це «Краткая книга прощаний» і «Долгота дней» Володимира Рафеєнка.

Акторка театру Дах Наталка Біда поділилася фото книжки Михайля Семенка «В садах безрозних» («Темпора») і зацитувала строфу: «Прийшов сам. Капало з дахів. Хотілось грому, гріхів».

Один із лідерів фольк-рок-гурту «Kozak System» Іван Леньо сказав, що останні п’ять років читає виключно україномовні книжки. І зізнався, що лежить біля нього в ліжку… Це «Антологія Української Поезії XX ст.» — від Тичини до Жадана. «Хоча, по приколу можна було б назвати — від Бажана до Жадана», — додав він. «Нереальний згусток чудової поезії. Просто купаюсь в римах, формах, метафорах, образах. Розумні і талановиті люди – ці поети, не те, що ми, музиканти», — пожартував Леньо.

Лідер рок-гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк зупинився на «вже затертій до дір» поетичній збірці Павла Коробчука «Хвоя» (ВСЛ), яка, за його словами, вже добрі півроку надихає його своїм змістом та обкладинкою як на будні, так і на нові пісні. «І це попри те, що поезію я читаю вкрай рідко, віддаючи перевагу прозі», — зауважив він.

Вокаліст гурту «Без обмежень» Сергій Танчинець поділився книжкою Мирослава Дочинця «Лад» («Многії літа. Благії літа», «Вічник», «Світован»).

Телеведуча на каналі «Україна» Oльга Грицик запевнила, що вона – «книгоголік», в дитинстві читала все підряд, проте зараз «гурманить», «любить, коли тексти смачні, як в «Історії»». Маючи на увазі книжку Ксенії Харченко.

Ведуча телеканалу «Еспресо» Марія Гурська «порушила правила» і проанонсувала книжкову премію «Еспресо». Вибір читачів», запостивши фото із книгами-переможцями в номінаціях «Література для дорослих» і «Дитяча книга».

Співачка і телеведуча Анджеліка Рудницька зізналася, що останні роки у її житті багато «війни і Жадана». «Прифронтові дороги ми з Сергієм об’їздили вздовж і поперек. Я досі не наважилася записати побачене. А Жадан написав. «Інтернат» (читайте рецензію). Пронизливо, чесно, з непрозаїчно складними метафорами і прозаїчними матюками. Кілька разів я залишала книжку. «Мені вистачає цього болю і бруду в наших поїздках», — скиглила я сама собі. Потім знову продовжувала читати. Бо хотіла знати, який фінал напророчив Класик (для тих, хто не в курсі — це атошне прізвисько Жадана). Фінал майже голлівудський. І за це я окремо дякую Сергійкові, бо іншого фіналу моє серце б не витримало», — поділилася вона. Також Рудницька додала, що далі читатиме «Трощу» Василя Шкляра.

Акторка Римма Зюбіна виставила фото з новим романом Наталки Сняданко «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма».

Нагадаємо, навесні поети Богдан-Олег Горобчук та Елла Євтушенко започаткували у Facebook літературний флешмоб під тегом #PetPoetryChallenge. Учасники акції записували відео, на якому зачитували вірші разом зі своїми домашніми улюбленцями, а потім передавали естафету далі – своїм друзям та знайомим.