Читомо > Майстер-клас > Травелоги, або Як писати про подорожі

Майстер-клас

Травелоги, або Як писати про подорожі

07.07.2016 0 Автор:

Під час курсу «Як писати жанрову літературу», який організував Центр літературної освіти, відбулась лекція про травелоги. Про те, як правильно обрати напрям твору про подорожі так, щоб зробити його цікавим та захопливим, ділився із слухачами літературознавець Ростислав Семків. Лектор також розповів про техніки, прийоми написання та обов’язкові елементи травелогів. Читомо занотувало для вас найкорисніші та найцікавіші поради.

Особисті переживання – основа якісного травелогу

Травелог не є складним літературним жанром, тому в кожної людини, що мандрує, є шанс його написати. Важливо пам’ятати, що це має бути перш за все особистісна історія, тобто обов’язково з описом власних вражень та думок від зустрічі з якимсь об’єктом чи місцем, а не лише переліком відвіданих місць.

Саме це відрізняє травелог від більш утилітарного жанру історії мандрів – путівників. Водночас, не слід забувати, що великих пригод можна зазнати навіть не мандруючи далеко, а пережитий досвід перебування в якомусь місці в будь-якому випадку буде унікальним для кожної людини.

Чужий чи інший?

Нам усім притаманна допитливість, прагнення пізнання чогось нового, невідомого, небаченого, того, що відбувається з «іншими». Відмежовуючись від своїх сусідів, розуміючи різницю між нами і ними, ми краще починаємо розуміти себе. Саме жанр травелог базується на протиставленні понять «ми-вони», і ставить перед собою питання:

  • Хто живе поруч з нами?
  • Хто живе далі від нас?
  • Хто ми?

Психоаналітики Жан Лакан та Славой Жижек вважали, що людина вибудовує своє ідентичність тільки у віддзеркаленні з іншими. Тобто окрема людина чи навіть цілий народ краще розуміє себе, коли проводить порівняння з іншими.

ship-in-a-bottle-26569_1280

Тому наявність жанру травелогу є закономірним явищем, що свідчить про відкритість спільноти, здатність через мандри порвінювати себе з іншими і таким чином краще вибудовувати свій образ. Тобто певною мірою це не просто терапевтичний жанр, а й дуже важливий для психологічного здоров’я народу, тому що, коли люди не бачать інших, в них може з’явитися неадекватне уявлення про самих себе.

Історія виникнення жанру

Травелог – це літературний жанр, який виникає одразу після історичного роману. На противагу історичному роману, що дає можливість спільноті людей краще зрозуміти самих себе, розповідаючи що відбувалося з ними в минулому, травелог – жанр, що дає можливість зрозуміти і уявити світ, відмінний від свого.

Саме з цих двох жанрів – історичного роману та травелогу – починається історія літератури, яку ми асоціюємо з європейською цивілізацією. У VIII столітті до н.е. Гомер написав дві поеми, які в зародках містять ці жанри: «Іліада» – перший начерк історичного роману та «Одіссея» – перший травелог, що описує історію довгої мандрівки, і містить не лише картину далеких земель, де побував Одіссей, а й пригоди та переживання героя.

Читайте також: Ростислав Семків: Відстань між Вакарчуком і Гектором невелика

Перші автори травелогів

Ксенофонт (V століття до н.е.) – грецький мандрівник, автор книги «Анабазис», в якій описав відступ грецьких військ-найманців.

Козьма Індікоплов (VI століття) – візантійський мандрівник, автор трактату «Християнська топографія», що, окрім описів мандрівок, містить його уявлення про влаштування світу.

Марко Поло (1254 – 1324) – венеційський мандрівник, що близько 20 років прожив у Китаї, та написав «Книгу чудес світу» про свої спостереження та враження від подорожей Азією.

Фернан Пінту (1509 – 1583) – португальський мореплавець, перший європеєць, який описав Японію, автор книги «Паломництво», що містить його досвід мандрівок Азією.

У ХVI столітті дуже багато іспанських і португальських мандрівників записують свої подорожні спостереження, проте ці травелоги все ще архаїчні, і художність в них не стільки навмисна, скільки закономірна.

У ХVIІІ-ХХ століттях найбільше починають мандрувати англійці, які й почали писати вже саме травелоги. Травелогибагато тогочасних європейських майстрів художньої прози – Даніель Дефо, Генрі Філдінг, Йоганн Вольфґанґ Ґете, Генріх Гейне, Марк Твен, Чарлз Діккенс та інші. Проте в ті часи багато з них ще писали так, щоб показати, що своє обов’язково краще, а чуже гірше, або, в кращому разі, смішне. Таким чином продукувалось дуже багато стереотипів про все невідоме.

Стереотипи та боротьба з ними

Жанр травелог є тим і цікавим, що, пишучи такий твір, автор постійно буде наштовхуватися на стетеотипи, і хороший автор повинен намагатись це змінити, подивитись на все очима іншого.

Дуже часто мандрівна проза використовувалася для створення стереотипів цілеспрямовано

У своїх книгах «Орієнталізм» та «Культура й імперіялізм» американський літературний критик Едвард Саїд досліджує цю проблему. Орієнталізм для нього – це комплекс уявлень та очікувань європейців про Схід, продукованих саме англійською літературою мандрів.

Вся ця література мандрів ХVIІІ-ХІХ століть написана імперськими націями – Британією, Францією, Іспанією, Росією – суттєво впливала на уявлення одних націй про інші та сприяла створенню стійких стереотипів.

Навіть сьогодні тури мандрівок у більшість країн зроблені дуже типово і закріплюють різні стереотипи. Тому від травелогу завжди чекають чогось більшого від того, що вже знають.

Читайте також: Великі відкриття Індії, малі відкриття Колумба-молодшого

Позавіковий жанр

Сюжет дороги насправді вплітається в значно більшу кількість творів, ніж здається на перший погляд. Травелоги – це твори, які легше, ніж наприклад, історичні романи, можуть перейти у дитячу літературу.

Підліткова література класично починається саме з текстів мандрів, адже підліткам притаманне велике прагнення пізнання нового

Майже зразковим прикладом підліткової літератури мандрів є дев’ять книг із серії «Пригоди Томека Вільмовського» знакового слов’янського автора Альфреда Шклярського. В кожній книжці підліток Томек їде на інший континент, і там переживає якісь пригоди. Таким чином автор дає читачам дуже хороше джерело географічних відкриттів.
travel

Іншим талановитим автором, якому як і Шклярському, вдалось завдяки високому рівню своєї обізнаності та підготовки, створити чудові травелоги, не мандруючи далі дверей свого письменницького кабінету, був Жуль Верн. Його найвідоміший роман «Незвичайні подорожі» містить багато пригод, авантюр, інтриг поряд з географічними описами.

Читайте також: Від Києва до Ісландії, від калюжі до моря: дитячі книжечки-мандри

Визначними прикладами вже «дорослих» романів дороги у світовій літературі є:

  • «На дорозі» Джека Керуака. Це класичний травелог одісеєвського типу, знакова книжка для покоління бітників, що намагаються передати читачеві атмосферу тих років, та зокрема їхнє бачення дороги як символу свободи.
  • «Дорога» Кормака Маккарті. Це постапокаліптичний трилер, в якому зображаена необхідність людини кудись іти і чогось досягнути. В цьому романі дорога постає символом виживання
  • «Навколосвітня подорож вітрильником наодинці» Джошуа Слокама. Книга, що містить враження і мандрівні спостереження людини, що самостійно здійснила навколосвітню подорож.
  • «Уздовж Амазонки» Еда Стаффорда. Травелог, що описує пригоди чоловіка, який без особливого спорядження пройшов вздовж Амазонки від витоків до Тихого океану за 860 днів. В цій книжці є і побутові описи, і особисті враження, і досвід спілкування з місцевими мешканцями, що зустрічались на шляху героя.

Типи травелогів

Травелог – це жанр, що балансує на межі документальної та художньої прози. Залежно від сюжету історії мандрів, його можна описувати різними способами, тому слід одразу обрати один з трьох напрямків написання тексту:

  • формальний/неформальний путівник – звичайний перелік відвіданих місць;
  • нарис мандрів (власне травелог) – особистий щоденник подорожей у вигляді документальної історії мандрів з максимальним збереженням точності опису подій та місць;
  • роман дороги – роман, в якому може бути багато вигадки, і окрім описів ландшафту та географії, виставляється наголос на інтризі та пригодах, а сама дорога набуває символічного значення.

Читайте також: Чужа нестримна свобода і табурети до океану

Елементи травелогу:

  • чужий національний наратив . Травелог повинен пропонувати погляд зсередини – уявлення про чуже нам місце від людей, які там живуть;
  • свій національний наратив. Через спостереження чужого наративу та порівнняння з власним, можна краще зрозуміти та відчути свій;
  • політична проблематика. Порівняння «своє-чуже» неминуче веде до політичних висновків. Необов’язково акцентувати на суто політичних питаннях, краще показати, як впливає інша форма правління на виразні особливості життя людей та культурний феномен цієї країни;
  • побутова панорама. Гумус, на якому виростає травелог – це побут країни – звички, страви, одяг, преференції в уявленнях тощо;
  • злам стереотипів. Чим більше ми дізнаємося, тим більш «захитаними» стають типові погляди, й сталі стереотипи піддаються сумнівам;
  • біографічна панорама. В травелозі обов’язково повинен бути особистий погляд автора, що вирізняє його серед інших.

Обов’язкові складові травелогу:

  1. Географічне тло (найважливіше, що повинно бути в творі про подорожі, адже читач цього жанру прагне отримати нові географічні знання):
    • ступінь деталізації та достовірності (залежить від вибору автора, але коли йдеться про реальні пейзажі, то краще дотримуватись достовірності);
    • реальні та вигадані пейзажі (вигадані краще використовувати лише в романі дороги).
  2. Особиста історія, квест (особиста історія, тобто взаємодія особистості з ландшафтом – реакція героя на те нове, що він бачить, і те, що відбувається довкола; квест – обов’язково має бути в романі дороги, тобто це завдання, яке герой виконує впродовж свого шляху, це завжди додає інтриги).
  3. Любовна інтрига (необов’язкова в травелозі, але бажана в романі дороги).
  4. Трансгеографічні паралелі (порівняння не лише свого й чужого, а й порівняння усіх досвідів власних мандрів).
  5. Діалектика фіналу (зазвичай в травелозі читач чекає, що автор наштовхне до думки, що всюди добре, а вдома найкраще, але це відкритий момент – з очікуваннями читача можна гратися).

plane-145467_1280

Читайте також: Ростислав Семків:  10 концептів, що рухають літературу

Історія українських травелогів

– «Мандри по святих місцях Сходу» Василь Григорович-Барський (1778) – відомий бароковий травелог, в якому автор описав 24 роки свого життя, проведені у мандрах Угорщиною, Сербією, Австрією, Італією, Малою Азією, Палестиною, Єгиптом та на горі Афон. Оскільки автор був монахом, то значна частина тексту – опис монастирів. Крім цього, в тексті є його малюнки, які він робив протягом подорожі.

«Листи з чужини» Ярослав Окуневський (1898) – мандрівні листи адмірала Австро-Угорської імперії. В книзі багато описів Середземнмор’я та тогочасної європейської культури.

Сучасні українські травелоги

Сьогодні травелог в Україні  – це жанр, який набирає сил і повертається з полиці підлітковості, куди він симптоматично був виштовханий в радянські часи, адже писати правдиві травелоги для дорослих в закритому ідеологічному в суспільстві було складно і небезпечно.

Найвідоміші сучасні травелоги:

  • «Мексиканські хроніки» Максим Кідрук,
  • «Подорож із Мамайотою в пошуках України» Артем Чапай,
  • «У пошуках Оґопоґо» Леся Воронина,
  • «Baby travel» Ірена Карпа,
  • «Льонтом» Богдан Ославський.

Читайте також: Література мандрівників, або як писати про подорожі

Історії мандрів, що балансують на межі між документальним і художнім жанром:

  •  «Anarchy in the Ukr» Сергій Жадан – опис мандрів колишнім краєм Махновської вольності, дослідження території української анархії з вкрапленням багатьох ліричних моментів
  •  «Біг Мак та інші сторії» Сергій Жадан – подорожі не культурною, а «трешовою» Європою початку 2000-х років.
  • «Я, побєда і Берлін» Кузьма Скрябін  – подорож до Берліна і назад.
  •  «Левантійські канікули» Антон Санченко – підлітковий травелог про морські мандри.
  •  «Лексикон інтимних міст», «12 обручів», «Перверзія», «Московіада», «Рекреації» Юрій Андрухович – майже всі ці книги є романами дороги з потужною авантюрною чи любовною інтригою, окрім власне мандрів.

Читайте також: Левантійські канікули: морські пригоди й експрес-курс для салаг

В наш час люди подорожують все частіше, тому жанр травелогу буде дуже динамічно розвиватися й надалі. Оскільки травелог не обов’язково має бути глибоким та інтертекстуальним, то написати його може будь-який мандрівник.

Головна вимога до захопливого й цікавого тексту з історією – це авторське переживання простору, його атмосфера

Найкращий визначник якісного травелогу – читацьке враження про власну подорож на сторінках книги.

Світлини pixabay.com
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe