Читомо > Новини > Що ми знаємо про американський міф?

Новини

Що ми знаємо про американський міф?

22.03.2016 0 Автор:

Чи існують міфологеми, які пронизують менталітет, культуру та літературу американців, що й вирізняє американську націю з-поміж усіх інших? Наталія Висоцька розробила для Культурного Проекту авторський курс «Американська національна міфологія: від святого до супермена» і розповіла про уявлення, на яких побудована американська національна ідентичність та вплив літератури у становленні національної міфології. Читомо записало найцікавіше з курсу.

 

Що таке національна міфологія?

Міф розглядають як оповідь, що виконує три функції:

  • розповідає про історичні витоки певного встановленого порядку;
  • сприяє створенню зразка або норми суспільної поведінки та обґрунтуванню законів та етичних стандартів;
  • виявляє себе через ритуали і слугує безпосередньому згуртуванню індивідуумів у колективних діях.

У суспільстві ці три функції, як правило, розподілені між різними сферами культури. Так, наука відповідає за вивчення історії та природних процесів, юриспруденція та етика формулюють норми, а мистецтво духовно об’єднує окремих індивідуумів. Синтез цих трьох функцій можливий лише в тому разі, коли їм приписується сакральна природа. 

Міф як оповідь про історію не піддається сумнівам чи перевіркам, адже «має ж бути щось святе». Окремі концепти, що лежать у серцевині міфу, називаються міфологемами. До національних міфологем відносяться оповіді про історичні події, національні символи, фізичні предмети, славетні особистості.

Історична оповідь стає міфологічною завдяки своїй функції: вивести теперішній час з певних історичних джерел. Героїчне минуле, великі люди, слава – ось головний капітал, що підтримує національну ідею. Міфи про спільний спадок, віддзеркалені у колективній пам’яті, довговічні. Нація як така може розглядатися як міф. Фізичні об’єкти, в яких нація живе і виявляє себе, такі як архітектурні пам’ятники, документи, культові місця стають частинкою кожного, хто ідентифікує себе з цією нацією.

FirstThanksgiving

Читайте також: Кілька слів про американський епос

Будь-яка національна ідеологія базується, перш за все, на канонізованій та сакралізованій національній культурі в її часовій та просторовій цілісності (часто уявній), включно з її системою цінностей та вірувань, традиційними міфами та героями. У кожного представника тієї чи іншої нації є певний образ цієї нації. Йдеться не про реальні стосунки у спільноті, що утворює націю, а про уявлені, в тому числі, культурні зв’язки.

Національна міфологія допомагає розв’язати нагальну для сучасного постмодерного суспільства проблему самоідентифікації, яка в літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. є однією з центральних. У США колективна ідентичність полікультурна. Відсутні традиційні зв’язки, що поєднують народ з державою. Тому їх довелося замінити новими ідеями – мрією про релігійну, пізніше політичну свободу, побудову раю на землі.

В Америці етнічна та національна ідентичності не пов’язані. Американська ідентичність завжди ґрунтувалася на словесній згоді вірити у певний корпус текстів: спочатку Біблія, потім Декларація Незалежності й Конституція. Остання базується на утвердженні віри, на риторичних конструкціях, на вербальному висловлюванні відданості. Тому формування американської нації не історичне, а риторичне.

Читайте також: Американські бестселери 2015

ляля

Американське просвітництво і світська міфологія

Під час боротьби за незалежність віра в божественне покликання Америки трансформується у віру в її соціально-політичну місію. Народжується демократичний міф, обґрунтований правом народу на зміну форми правління. Саме під час боротьби за незалежність і сформувалася американська нація. Пророцтва батьків-пілігрімів доповнилися гаслами батьків-засновників.

Особлива місія Америки почала вбачатися не так у поверненні до біблійних норм, як у побудові тут, на землі, справедливого й демократичного суспільства, яке забезпечує кожній особистості свободу самореалізації. Таким чином, «американська мрія» на певний проміжок часу зливається з суспільним ідеалом Просвітництва. При цьому ідея національної винятковості, обраності нікуди не зникає – якщо не Богом, то історією ця країна призначена слугувати зразком для решти людства.

trumbull

Читайте також: Американські письменники про улюблені книгарні

Свідомої та несвідомої міфологізації зазнають батьки-засновники: Томас Джефферсон, Бенджамін Франклін, Абрагам Лінкольн. Зокрема, про Джорджа Вашингтона склалося уявлення як про «батька нації», ідеального напівбога, життя якого зображали як легенду, агіографію. Проте на сучасному етапі ці постаті починають зазнають переоцінки та гумористичного заниження.

 

Афроамериканці: від рабства до ренесансу

Чорношкірі американці зробили відчутний внесок до культурних парадигм США – спочатку як об’єкт, а пізніше і як суб’єкт міфологізації. Шлях від виправдання до засудження рабовласництва в американській громадській думці був досить довгим і пролягав через стереотипізацію.

Образ афроамериканця проходив різні стадії сприйняття:

  • афроамериканець як комічний персонаж, блазень для білих (вистави рабів на плантаціях, менестрельські вистави, «Джим Кроу», американський шоу-бізнес);
  • бестіалізація (чорний як брутальна істота, позбавлена людських характеристик);
  • чорношкірий як дитина (забобони, страх перед надприродними силами).

Важливим також є переосмислення біблійної образності в афроамериканській культурі, як складова міфологізації афроамериканцями власної історії, культури та духовності (ідентифікація чорного раба з Христом, спіричуели) та «оповіді рабів» як первинна матриця афроамериканської літератури. Також варто наголосити на явищі Гарлемського ренесансу як культурного руху письменників та художників у США в період 1920-1930 років, що спричинив до активізації культурних процесів та створення образу «нового негра».

Читайте також: Як екранізували твори Селінджера, Набокова і Мелвілла

vysotskaНаталія Висоцька, професорка, завідувачка кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету, лекторка курсу:

«Художні та документальні тексти відіграють величезну роль у становленні як американської ментальності, так і відповідної національної міфології. Це пов’язано з історичною долею американської нації, яка не складалася століттями, як європейські, з урахуванням багатовікових традицій, а формувалася пришвидшеними темпами, коли час вимірявся не століттями, а десятиліттями.

Першими зі знакових текстів для американців європейського походження були біблійні тексти. Пуритани, які колонізували землі Нової Англії, співміряли свої життя з подіями Старого і Нового заповітів (особливо, Старого), долучаючи себе у такий спосіб до священної історії. Далі, роль застановчих текстів стали відігравати Декларація незалежності і Конституція США. Пізніше, для різних суспільних, національних, расових груп утворюються корпуси власних «сакральних» чи текстів, якими могли бути як та чи та поправка до Конституції, так і роман Селінджера «Над прірвою у житі» або культовий комікс.

Щодо української національної міфології, тут, крім «Кобзаря», можна назвати «Велесову книгу», навколо якої точаться запеклі суперечки. Тексти масової культури відіграють у наш час таку саму роль, як архаїчні міфи на відповідному історичному етапі. Річ у тім, що занепад міфу і традиційного фольклору аж ніяк не означає втрати людиною міфологічної свідомості. Як продемонструвало багато науковців ХХ століття, що займалися різними дисциплінами (К.Г. Юнг, М. Еліаде, Р. Барт, Е. Мелетинський та ін.), міфологізм перебуває у глибинних стратах людської свідомості і, відповідно, потребує поверхневих виявів. Їхню функцію значною мірою перебирає на себе масова культура, дія якої ґрунтується на цих глибинних архетипах (під)свідомого. Так твориться неоміфологія космічного, електронного, техногенного, пост-гуманістичного суспільства – неоміфологія кіборгів та супергероїв».

Ольга Герасименко, слухачка курсу:

«США – це країна моєї мрії. Я люблю у ній все: від Нобелівських лауреатів та захоплюючої історії до Макдональдсу, Кока-Коли та аромату індички на День Подяки. Вірю, що колись мені вдасться здійснити свою власну American Dream і помандрувати Штатами від узбережжя до узбережжя, а наразі я ще маю час, щоб пізнати душу цієї країни якомога глибше.

Крім того, я дуже люблю і шаную американську літературу.Ця любов починалася у одинадцятирічному віці з романів Стівена Кінга. Фактично, можна сказати, що саме через Кінга я пізнавала Америку. Багата на подробиці стилістика, яка декого дратує, мене захоплює: він багато уваги приділяє деталям. З роками коло читаних авторів все розширялося, а любов до Америки – посилювалася. На мою думку, американський міф у всьому його різноманітті є невід’ємною частиною американської літератури, будь то Кінг, Драйзер, Стейнбек, Мітчелл чи Фітцджеральд.

Під впливом багажу прочитаної літератури я вичленяла для себе певні міфологеми, характерні для американської культури, але мені не завжди вистачало знань для того, аби самостійно «дати їм ім’я» чи провести причинно-наслідковий зв’язок: звідки, як і чому вони зародилися та розвинулися. Книжка, яку я дуже високо ціную і яку вважаю одним з найкращих романів, що представляють критичний погляд на аспекти сучасної американської дійсності – це роман Лайонел Шрайвер «We need to talk about Kevin» (в російському перекладі – «Цена нелюбви»)».

grygorenkoГалина Григоренко, директорка освітніх програм Культурного Проекту:

«Курс з американської міфології важко назвати виключно літературним, хоча він все ж таки базується на текстових джерелах (документи, художні твори, театральні п’єси, публіцистика тощо). І через ці свідчення різних епох лекторка розкриває особливості американської ментальності. Дивлячись через ці тексти з новою оптикою, ми починаємо розуміти, що хвилювало людей у той час, що вважалось прийнятним, а що викликало острах. Коло зацікавлених у цьому курсі досить широке – не тільки ті, хто цікавиться американською культурою. Насправді, цей курс демонструє метод вивчення іншої культури, а значить розширить і методи пізнання світу наших слухачів».

Рекомендована література:

  • Алексіс де Токвіль «Демократія в Америці»
  • Ален Локк «Новий Негр»
  • Анна Бредстріт «Плоть і дух»
  • Артур Міллер «Суворе випробування»
  • Бенджамен Франклін «Альманах бідного Ричарда»
  • Бенджамін Франклін «Автобіографія»
  • Великі промови корінних американців (Great Speeches by Native Americans)
  • Гаррієт Бічер-Стоу «Хатинка дядька Тома»
  • Генрі Водсворт Лонгфелло «Пісня про Гайавату»
  • Генрі Форд «Моє життя і праця»
  • Декларація Незалежності
  • Джек Лондон «Любов до життя»
  • Джон Вінтроп «Зразок християнської доброчинності»
  • Джон Сміт «Загальна історія Віргінії, Нової Англії і островів Соммерса»
  • Джонатан Едвардс «Грішники в руках розгніваного бога»
  • Діана Бернс «Звичайно, ти можеш поставити мені особисте питання»
  • Едвард Олбі «Хто боїться Вірджінії Вулф»
  • Ендрю Карнегі «Багатство»
  • Каунті Каллен «Інцидент»
  • Кен Кізі «Пролітаючи над зозулиним гніздом»
  • Коттон Мезер «Дивовижі невидимого світу»
  • Легенда про Джорджа Вашингтона і вишневе дерево
  • Ленгстон Г’юз «Христос в Алабамі», «Негр говорить про ріки»
  • Марк Твен «Пригоди Гекльберрі Фінна»
  • Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»
  • Мері Роулендсон «Влада і доброта Бога: оповідь про полон і звільнення Мері Роулендсон»
  • Натаніель Готорн «Червона літера»
  • Олуадо Еквіано «Життя Олаудо Еквіано»
  • П.Т.Барнум «Боріння і тріумфи: сім заповідей для досягнення успіху в американському бізнесі»
  • Ральф Волдо Емерсон «Довіра до себе»
  • Сюзен-Лорі Паркс The America Play
  • Теодор Драйзер «Фінансист», «Американська трагедія»
  • Томас Діксон «Член клану»
  • Філіп Френо «Індіанський цвинтар»
  • Філіс Вітлі «Про перевезення з Африки до Америки»
  • Франсін Проуз «Блакитний ангел»
  • Френсис Скотт Фіцджеральд «Великий Гетсбі»
Ілюстрації та список рекомендованої літератури надала Наталія Висоцька
Чільна світлина надана Культурним Проектом
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe