Читомо > Новини > Микола Скиба: Стартап – це не так заробляння грошей, як рішення проблем

Новини

Микола Скиба: Стартап – це не так заробляння грошей, як рішення проблем

22.09.2015 0 Автор:

В Україні літературну діяльність традиційно асоціюють зі сферою креативу. Автор – це той, хто зміг створити новий твір у будь-якому форматі. Проте у Європі та США література вже давно набула статусу бізнесу, і курсами «literature management» чи «literature business» вже нікого не здивуєш. Поступово ця тенденція добирається і до нас. Під час Форуму видавців етнолог, арт-критик, директор «Агенції культурних стратегій» Микола Скиба прочитав лекцію «Література як креативний бізнес». Якщо ви досі не знаєте, як заробити на книжках, читайте наші нотатки.

Про креативну економіку

Креативну економіку називають економікою щастя, тому що там зникає межа між нашими хобі і роботою, робочим місцем і домом. Ми є там, де наш мозок.

Креативна економіка змушує працювати обидві півкулі мозку і залучає нас до процесу винайдення нового. Варто зазначити, що слово «креативний» ми вживаємо поруч із прикметником «творчий», але не замість нього. Остання лексема має багато інших конотацій, пов’язаних із творчими спілками, народною творчістю тощо. Креативність – дещо інше.

Про творчість і креативність

Британський урбаніст Чарльз Лендрі писав: «Креативність – це не тільки здатність створювати нові явища і тексти, а й здатність породжувати моделі, за якими народжуються нові тексти і явища». Саме наявність таких моделей відрізняє креативність від творчості як чистої експресії. Креативність залучає до роботи і праву, і ліву півкулі, у психології це називають «латеральним мисленням».

Отже, креативність – це не просто фонтан ідей і уявлень, а й розуміння того, як їх втілити, що тісно пов’язано з інноваційністю. Іноді креативність навіть називають «втіленою інноваційністю».

Микола Скиба: Підготовлений читач є найкращим лобістом видавця

paper_boat_2

Ad fonts – до джерел

Креативна економіка народилася не відразу, її первені варто шукати у надрах традиційної промисловості. Літопис міг існувати лише в одному екземплярі на телячій шкірі, це коштувало дуже дорого, і доступ до нього був ексклюзивним. Потім з’являється промисловість і друкарські верстати, тираж, мануфактури і крамниці. Тут ми могли б запитати: «А хто визначав зміст написаного?».

У часи літописів їх створювали для мецената, згідно з його особистими вимогами. Коли виникає мануфактура, замовниками стають спілки видавців і менеджерів. Згодом приходить інтернет і з’являється можливість оприлюднювати свої тексти заради зворотного зв’язку. Отже, зараз будь-який користувач мережі визначає контент. Така ситуація сильно змінила економіку, призвівши до появи не лише дистанційної праці, а й іншого світовідчуття.

Читайте також: Я – літератор. Що мені робити?

Про креативну індустрію

Уявіть: існує великий музей з картинами. Поруч неодмінно працюватиме музейна крамничка з магнітами, чашками і футболками. Це – культурна індустрія.

Наступний рівень – складніший: виникають продакшн студії, які роблять певний медіапродукт, і споживачі готові платити за думку експерта. Це вже креативна індустрія.

Як британці визначають, який продукт назвати креативним, а який – ні? Дуже просто: якщо 75% вартості складає предмет інтелектуальної власності, це креативний продукт чи індустрія. У Європі цей сектор ретельно відстежується, і нині він п’ятий за швидкістю економічного зростання.

paper_boat

Про те, як люди ставатимуть креативнішими

Кожні 18 місяців у світі подвоюється кількість інформації. Отже, якщо ми не працюємо зі своїм мозком щодня, не підкачуємо інформацію й оновлення, наче комп’ютер, то перестаємо розуміти світ.

Зростання сучасної економіки пов’язане насамперед з інноваціями. Уявіть такий ранок майбутнього: будильник вириває вас зі сну і водночас дає сигнал кавоварці, щоб вона підготувала вам каву тієї міцності, яку ви любите. Людина звільняється від численних механічних процесів і має кудись витратити вільний час. Так з’являється інший тип роботи, нова економіка, перехід до якої можливий, якщо існує культурний капітал.

Креативність передбачає продукт, продукт передбачає товарно-грошові відносини, а вони дають нам економічну самостійність.

Про людський капітал

Згідно з оцінками Світового банку, дві третини багатства на нашій планеті – це людський капітал. Людський капітал, близький до поняття «креативність», охоплює все те, що я знаю і вмію. Такі дані – невід’ємна частина мого мозку, і вони мають свою вартість. Більше того, вартість брендів у деяких компаніях вже дорівнює вартості активів у вигляді приміщень і банківських рахунків. З’являється конкуренція брендів, що посилює необхідність постійних іміджевих оновлень.

paper_boat_3

 Про новий статус креативного класу

У традиційній індустріальній економіці креативний дизайнер, що пише тексти, був звичайним підлеглим. Він міг просто піти на підприємство і пошукати там якоїсь роботи. Тепер представник креативного класу може бути навіть замовником, який організує навколо своєї ідеї інших виробників.

Бізнес – це не так заробляння грошей, як вирішення проблеми. Якщо ви бачите проблему і знаєте, як її вирішити, маєте готовий стартап. Те саме стосується літератури. Якщо ви дивитеся на неї як на бізнес, почніть з визначення того, яку проблему ви вирішуєте.

 Топ-10 способів перетворення літератури на бізнес:

  • написання й оприлюднення художніх текстів у вигляді книжок або онлайн;
  • створення персонального бренду;
  • редакторська робота;
  • літературні переклади ;
  • робота літературним агентом;
  • проведення майстер-класів з літературного письма;
  • організація літературних і книжкових подій;
  • сторітелінг і написання сценаріїв;
  • літературні квести і подорожі, книжковий туризм;
  • комерційні зустрічі з авторами у форматі бізнес-сніданків.

Читайте також: 10 порад для літературних фандрайзерів

Нагадаємо, дискусія пройшла під час Форуму видавців #22 у Львові. Читайте наш звіт по спецпроектах Форуму і про його ринкову складову.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe