Шукати, контактувати і прагнути до менеджерів культури. Для молодого автора визначальний фактор для «ставання на ноги» – це наявність різних майданчиків (і, безумовно, форматів) для творчої самореалізації та діалогу із публікою. А можливості для такої самореалізації найчастіше створює не хто інший, як менеджер культури, що працює на базі культурних інституцій – громадських організацій, фондів, культурний інститутів, державних установ, видавництв, літературних агенцій тощо. В ідеалі він досліджує інфраструктуру літературного ринку України, світові культурні тенденції, інтереси населення, запити молодих авторів, тобто проводить постійний моніторинг і аналізує, що і в який час може «вистрелити».
Найчастіше письменник, як людина творча, (опустімо зараз селф-паблішерів з менеджерським запалом) не може бути «сама собі менеджером», тому велика роль у відкритті нових талантів належить саме менеджеру, який забезпечує платформу для дебюту та подальшого росту.
Зрозуміло, що менеджер має не лише переймати світовий культурний досвід, але й уміло поєднувати його з українською культурною традицією.
Наприклад, якщо ви, як менеджер культури, візьметеся шукати гроші для видання книжки маловідомого автора й підете просити кошти у вигляді добровільних пожертв у громади, то в реаліях американського суспільства, просякнутого «великою американською мрією» та традицією благодійності, – значно скоріше отримаєте позитивний фідбек, ніж в українському, де традиція меценатсва практично відсутня (хоча, як показав Майдан – саме українці своєї гривнею, на добровільних засадах, рятують людей, країну, армію. Стосовно мистецтва – цю «благодійність» ще треба перевіряти).
Донедавна вважалося, що пересічна людина не повинна фінансувати культуру, а от держава та люди із великими статками – зобов’язані, тому підтримувати молодого автора на загальногромадському рівні знаходилося небагато добровольців. Єдині кроки у напрямку розвитку культури краудфаундингу сьогодні робить Велика Ідея через платформу Спільнокошт.
Можливості для молодих авторів в Україні
У сучасному літературному процесі України можна говорити про такі доступні форми самореалізації молодих авторів:
• премії / конкурси,
• арт-фестивалі,
• літературні резиденції,
• гранти, стипендії,
• освітні заходи (літературні школи / студії).
Літературні конкурси
Із конкурсів, які допоможуть дебютувати молодому поету, є «Молода Республіка Поетів», заснована Львівським форумом видавців, Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (буде актуальний і для прозаїків); для прозаїків та сценаристів відкритий літературний конкурс «Коронація слова». Для укладення повної картини стосовно літературних премій в Україні – раджу почитати дослідження журналістики Тетяни Терен «Премійована література. Якими нагородами вшановують письменників в Україні» для видання «Український тиждень».
Літературні та мистецькі фестивалі
Виступи на арт-фестивалях є однією із найрозповсюдженіших та, мабуть, найдавніших форм для самопредставлення. Серед фестивалів, які дають можливість виступити молодому автору чи то на конкурсній основі, чи на умовах реєстрації, або ж участі при «вільному мікрофоні», варто згадати всеукраїнські фестивалі: міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, книжкові фестивалі «Форум видавців» та «Книжковий арсенал», фестиваль «Захід», фестиваль «Франко-місія» тощо.
Також існує багато місцевих, регіональних фестивалів: всеукраїнський поетичний фестиваль «Ватерлінія» (Миколаїв), літературний фестиваль ім. Тараса Мельничука «Покрова. Несімо любов Планеті» (Івано-Франківськ), мистецький фестиваль «Березневі коти» (Ужгород), міжнародний поетичний фестиваль «Київські лаври» (Київ), фестиваль сучасного мистецтва «Артодром» (Луганськ), літературний фестиваль імені Бруно Шульца (Дрогобич), фестиваль «Сковородинівка» (Харків), Йогансен Фест (Харків), Гогольфест (Київ). Досі існував і всеукраїнський літературний фестиваль «Шорох» (Сімферополь), який нині, шоправда, під питанням. Можна зробити табличку фестивалів, які близькі Вам за тематикою та географію, відслідковувати їх дати проведення, дедлайни подання заявок.
Резиденції
Із резиденцій сьогодні в Україні можна назвати лише дві: одна для україномовних авторів – «Станіславський Феномен» (Івано-Франківськ), друга – резиденція для авторів з-за кордону в Чернівцях – Міжнародна стипендія для поетів та перекладачів Meridian Czernowitz.
Гранти для авторів
Грантів на видання книжок як таких немає, але існує стипендія для написання книги, яка фінансово підтримує автора під час реалізації творчого задуму. Такі стипендії можуть отримати письменники (фізичні особи), які мають значні літературні здобутки і/або значний творчий потенціал, що підтверджується поданими на розгляд програми рекомендаційними листами. (Програма i3 – IДЕЯ. IМПУЛЬС. IННОВАЦIЯ. Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»). Також існують travel-гранти, які надаються для подорожей світом, а саме для участі в міжнародних фестивалях, подіях тощо (як приклад – та сама програма від «Розвитку України»).
Іноземні культурні інститути, що мають представництва в Києві, також фінансово підтримують подорожі авторів до своїх країн та регулярно публікують інформацію про відповідні можливості (резиденції, гранти, стипендії) для письменників у своїх країнах (особливо активними у літературному плані є Польський інститут, Чеський інститут, Гете-інститут та Австрійський культурний форум).
Освітні заходи
Освітня форма – це передовсім літературні школи та клуби. Особливо відомим є проект «Літня літературна школа в Карпатах», яку чотири роки поспіль проводить Центр літературної освіти. Освітня форма самореалізації надзвичайно важлива, адже перебуваючи на школі чи студії автор не лише демонструє свою творчість, а й вчиться, спілкується із однодумцями в більш професійному контексті, ніж під час участі, скажімо, у фестивалі.
Можливості авторів VS неможливості інфраструктури
Перелічені можливості, створені менеджерами культурно-літературного ринку України, можуть створювати враження насиченості вітчизняного літературного ринку. Насправді ж цих можливостей досить мало, як на країну із 45-мільйонним населенням. Також проблему становить регіональна неоднорідність – усі наявні можливості зосереджені в основному в Києві та західних областях України. Черговою проблемою є ситуація із проінформованістю про ці можливості у мистецькому середовищі, адже повноцінно функціонуючих культурних порталів, які б централізовано поширювали інформацію щодо таких можливостей в Україні просто немає.
Крім того, відсутня лінійна структура можливостей: тобто, позірно ми маємо чимало можливостей для старту автора, але немає відповідних можливостей, які сприяли б кар’єрному росту. Потенції для початківців створюються стихійно – в основному це ініціативи окремих осіб чи організацій, і між ними немає узгодження планів дій. В результаті ми маємо безліч можливостей для молодих авторів у вигляді фестивалів, одну літературну школу на всю країну, дві премії та одну резиденцію. Натомість зовсім відсутня премія, яка б була престижною для письменника із значним творчим потенціалом та здобутками.
Складними залишаються стосунки мистецького середовища та влади, причинами цього конфлікту є політична нестабільність у державі та неприйняття митцями колишнього політичного режиму. Також владні структури до цих пір не особливо підтримували мистецькі ініціативи із фінансово-матеріальної сторони, в основному культура в Україні фінансується окремими політиками, чи меценатами під час виборчих кампаній, чи іноземними фондами. Відсутній єдиний державний план культурної політики, який був би затверджений на законодавчому рівні. І на жаль, у передвиборчих програмах, з якими ми мали змогу ознайомитися нещодавно, слово «культура» не пробігало.
Отже
Підводячи підсумки написаного, я радила б робити молодим авторам наступне:
1. Шукати собі подібних. Так, шукати таких же молодих авторів, читати одие одному вірші-прозу, критикувати, обговорювати.
2. Багато читати (і не лише стрічку новин у Фейсбуці), адже це робить Ваші тексти та мову кращими.
3. Підписатися на розсилки від Великої Ідеї, Платформи, гурту культурних інститутів (Польський Інститут, Гете Інститут), Edu Active, Mladinfo і, звісно, Читомо. Добірку різноманітних актуальних грантів / стипендій / інших можливостей у сфері культури (Європейcька мережа резиденцій та літературних центрів, Всесвітній Поетичний Рух та смачнюща пдф-ка для письменників) – шукайте у статті «Ірина Вікирчак про міжнародну літературну співпрацю: вартісні ресурси».
4. Бути активними та не боятися критики. Треба їздити по школах, брати участь у літстудіях, читати свою творчість світу – обов’язково знайдеться зворотній зв’язок, від характеру якого ви відчуєте – треба далі проводжувати чи ні, цей зв’язок або мотивуватиме, або переключить на іншу діяльність.
5. Намагатися поєднувати літературу з іншими видами мистецтва – новітні технології гарно тому сприяють – можна і відеопоезію зробити, і вірші на музику покласти.
6. Не обов’язково видавати книгу, можна зробити паблік у ВК та ФБ і дивитися, як люди реагують, як взагалі справа йде.
7. Не здаватися, не боятися і вірити в себе, прислухатися до порад своїх читачів, і займатися тим, що приносить задоволення, шукати себе.
P. S. Залюбки приймаються й інші пропозиції стосовно перших кроків молодих літраторів – у коментарях та обговоренні
Чільне зображення: Joe Ski
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Дякую за корисну статтю:)
Єдине, що скажу – шкода, що багато з перелічених Літфестів не проводяться в 2014 році 🙁
Дуже корисно! Слова вдячності для Вас!:))