Читомо > Новини > Кілька слів про американський епос від Каті Корнієнко: конспект лекції

Новини

Кілька слів про американський епос від Каті Корнієнко: конспект лекції

15.08.2014 0 Автор:

Якщо для когось комікси – це дивовижний світ, повний пригод, загадок і яскравих сюжетів, то для більшості – просто підліткова забавка, що не має нічого спільного ні з літературою, ні з будь-яким іншим мистецтвом. Правда, нещодавній успіх хоча б двох «Даогопаків» від Nebesky засвідчує протилежне – комікси стають перспективним напрямком і для українського ринку. Тому лекторій FanSchool і Катерина Корнієнко пропонують розібрати їх анатомію в лекції «Американський епос: пантеон сучасних (супер)героїв».

Всі комікси – це одна велика історія про смерть людини і народження героя. Це історія про те, як дивовижний костюм може дати все: впевненість в собі, силу, славу, швидкість тощо, та натомість він з’їдає життя. Герой – це посада, професія, casual vacancy, яка може бути актуальною завжди. Часто в коміксах можлива зміна людини під маскою, наприклад Бетмен і Залізна людина зазнавали тимчасових «перестановок» всередині костюма. Та важливо, що ця переміна непомітна, оскільки в коміксах не має значення, хто саме ховається за маскою. Разом з цим, людина стає функцією і втрачає шлях назад, втрачає шанс на вороття.

spyderman

Читайте конспекти лекцій FanSchool від Ростислава Семківа про титанів кіберпанку й похмуре майбутнє
та Галі Глодзь про еволюцію фентезі

Про маску

Цікавим є питання значення маски як одного за найважливіших атрибутів супергероя. Перше її значення і перевага – можливість приховати своє обличчя. Хоча і не всі герої її мають, як от Халк, наприклад. Його суцільна «маска» – це подоба зеленої могутньої істоти, це монструозне перевтілення.
Джон Вагнер, автор коміксу про Суддю Дреда (того самогоя що трансформувався в Робо-Копа), говорить про те, що правосуддя не може мати обличчя, і саме анонімність виступає його гарантією. Хоча й анонімність в коміксах не завжди досягається за допомогою маски, оскільки Кларку Кенту в «Супермені» достатньо зняти свій буденний костюм, аби його перестали впізнавати. Та варто відмітити, що маска не є засобом.

Маска – це мета. Це дозвіл вирватися на волю і продемонструвати свою сутність, це те, що дозволяє бути собою. Пітер Паркер завдяки масці Людини-Павука стає впевненим і рішучим, Зелений Гоблін активізує злий бік Нормана Озборна. З іншого боку, маска є носієм властивостей, які передаються кожній людині, яка нею заволодіє. Яскравим прикладом є однойменний комікс «Маска», де головний атрибут є альтер-его Локі – трікстера, що не відрізняє добра від зла. Зрештою, кожен, хто вдягне її – переймає на себе викривлене бачення реальності й божевільну поведінку.

 

robocop

До теми: Три історії про українські комікси

 

Про алогічність і варіативність

Говорячи про комікси, варто згадати поняття «подвійного Мумбу-Юмбу». Воно призводить до дії закон алогічності і зведення 2-х чи більше реальностей. В одному сюжеті можуть органічно вживатись створіння із різних світів, наприклад, джедаї і маги, або ельфи й прибульці. А ще світ коміксів варіативний, і за бажання перезапуску певного героя можна створити новий Всесвіт, що позначається на кшталт «Земля-616». Хоча від самого початку світи коміксів мали вигляд «пісочниць», де кожен окремий світ мав окремого героя, що не міг перетинатись з іншими. Та пізніше подібна модель докорінно змінилась. Наприклад, свого часу Стен Лі зумів звести всі світи і створити Всесвіт Marvel.

 

superA

А ще читайте про мальовані ліногравюрні історії від Іллі diliago

Про аудиторію і екранізації

Вся західна література почалась зі слова «гнів». Це була лють, що народилась від античного фатуму. Ахілл приречений бути героєм, бо так захотіли і вирішили боги. Сьогодні ж нових героїв обирає аудиторія, і це стосується як коміксів, так і їх екранізацій, які орієнтуються на глядачів 14-24 років.
Головна мета екранізації – захопити вашу увагу вже в перші 15 хв. Тут спрацьовує прийом, умовно названий «врятуй котика», мета якого полягає в тому, щоб глядач відразу проник симпатією до головного героя. Надалі супергеройські екранізації працюють за формулою, яка ділить фільм на три частини:

1. Зав’язка, в якій глядач знайомиться з головними персонажами і споглядає початок конфлікту.
2. Протистояння, в якому відбувається розбір героїв на «друзів» і «ворогів». Зазвичай ця частина закінчується удаваним фіналом.
3. Розв’язка, що змушує стріляти всі рушниці, які висіли на стінах впродовж фільму.

Важливо також відобразити те, що кожен герой починає свій шлях з натовпу. Але герой завжди є Героєм, хоча не всі це помічають. Стен Лі свого часу ствердив, що кожен персонаж має свою точку відліку, а отже, усім потрібна backstory. І вона не лише демонструє початок, але й актуалізує шлях від людини до епічного персонажа. Світ коміксів важко назвати банальним і швидкоплинним, він більше схожий на акумулятор світового культурного досвіду. А світ супергероїв – світ неоромантизму, де кожен приречений стати героєм.

Читайте також: Міліція дозволила організаторам FanSchool повернутися в приміщення

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe