Читомо > Видане > 5 сучасних філософських праць в українському перекладі

Видане

5 сучасних філософських праць в українському перекладі

17.12.2014 0 Автор:

Чи не застаріла філософія і чи може бути сучасною? Що єднає сучасне суспільство, а що роз’єднує? Про що жалкує теперішня Європа і до чого лишається байдужа?  Яка роль інтелектуала у суспільних і політичних процесах? Читомо підготувало філософську добірку перекладних видань 2014 року, які дозволять краще зрозуміти, як Європа мислить себе, світ та ХХ століття.

Зиґмунт Бауман, Леонідас Донскіс. Моральна сліпота

3_philosipy

Втрата чутливості у плинній сучасності. Київ: «Дух і Літера», 2014. Переклад з англійської Олександра Буценка

Філософський діалог добре відомого в Україні польсько-британського філософа й соціолога Зиґмунта Баумана та філософа, критика і політичного коментатора Леонідаса Донскіса видали у серії «Бібліотека спротиву, бібліотека надії». Ідея серії – допомогти людям розуміти історію ХХ ст. та протиставити щось стереотипним уявленням про ключові її події, зокрема про більшовицький переворот та Другу світову війну.

Передмова до українського перекладу, написана Донскісом у липні 2014 року, за свіжими враженнями від падіння малайзійського лайнера, загалом відповідає бажанням українських читачів. Донскіс визнає, що «Україна стала лакмусовим папірцем для глобальної моральної (не) чутливості на початку ХХІ століття» і порівнює нинішнє мовчання Європи із тим мовчанням, що супроводжувало злочини Гітлера. «Це не кінець історії, панове, ми знову у ХХ ст.», – впевнений він.

Це свіжа книжка – в оригіналі англійською вона з’явилася лише минулого року. Діалог обертається довкола теми втрати чутливості сучасною людиною, що метафорично можна назвати «моральною сліпотою». Бауман та Донскіс говорять про «страхітливо нормальних і здорових людей», які балансують між страхом та байдужістю. А також про цілком «нормальних бюрократів смерті» і нелокалізованість зла в сучасному світі. Назва діалогу, як зазначає в передмові Донскіс, є також алюзією на роман нобелівського лауреата Жозе Сарамаго «Сліпота».

Культурні цінності Європи

Kulturni-tsinnosti_front_300-200x300

Київ: «Дух і літера», 2014. Переклад з німецької Ксенії Дмитренко та Володимира Шведа

Ця 500-сторінковий збірник виник як підсумок колоквіуму на тему ідентичності Європи, який відбувся ще у 2005 році. Ключове запитання, яке ставить у вступній статті соціолог та організатор колоквіуму Ганс Йоанс, – як знайти визначення культурних цінностей Європи, вільне від самовихваляння і пошуків нових ворогів, яке віддавало б належне багатоликості Європи і не заводило до утопічних ілюзій. Хоча це питання ставили ще дев’ять років тому, воно не втратило актуальності й сьогодні.

У збірці знайдуться як ґрунтовні розвідки на тему природи поняття цінностей, так і історичні екскурси на тему європейських цінностей у Середньовіччі. Ганс Йоанс визначає цінність, услід за Мартіном Лютером, як те, «що захоплює нас, над чим ми безпосередньо не владні, що дає особливий досвід свободи, який не зникає в умовах зовнішньої несвободи». Соціолог міркує над тим, чи такі цінності як свобода, раціональність та готовність до прийняття множинності справді властиві Європі.

Інші дослідники нагадують, що не варто забувати й про те, що зовнішня експансія Європи і злочини ХХ ст. так само сформували її ідентичність. Саме про таку Європу як розсадник тоталітарних ідеологій та експериментів ідеться у статті Марка Мазовера.

Автори збірника загалом погоджуються з тим, що свобода, прийнятна відмінність, практичний раціоналізм панування над світом – одні з базових культурних цінностей Європи, нарівні із  цінністю внутрішнього світу, самоздійснення та глибокою повагою до звичайного життя. Водночас частина авторів збірки доходять висновку, що Європа не має ідентичності, хоча бажає її мати. Попри сумніви в тому, що спільні культурні цінності Європи існують, не викликає сумніву те, що їх потрібно створити.

 

Читайте також: 10 нон-фікшн новинок-2014

Паскаль Брюкнер. Тиранія каяття

1_philosipyЕсе про західний мазохізм. Київ: «Темпора», 2014. Переклад з французької Петра Таращука

Есе французького письменника та філософа Паскаля Брюкнера продовжує тему культурних цінностей та ідентичності Європи. Брюкнер відомий своєю критикою французького суспільства, а «Тиранія каяття» присвячена критиці сучасних європейських інтелектуалів та водночас нагадуванню, що Європа все ще є мірилом цінностей для решти світу.

«Західна Європа паралізована нечистим сумлінням», – цими словами відкривається передмова автора до українського видання, де він розповідає про ключову відмінність між Східною та Західною Європою. Ця відмінність полягає у способі пам’ятати. Якщо пам’ять Східної Європи, на думку Брюкнера, складається передусім зі спогадів про страждання, які довелося пережити суспільству, то Західну Європу мучить сумління через страждання, яке вона заподіяла іншим, в тому числі європейському Сходу. Вона приголомшена своїми злочинами, як висловлюється французький письменник.

При цьому, такі муки для Західної Європи обов’язкові, без них вона себе не уявляє, і саме в цьому віднаходить себе, свою ідентичність. Європа все ще прагне панувати у світі, але це прагнення живиться джерелами каяття. «Невеличкий азійський мис», як Брюкнер іронічно називає Європу, опинився в ситуації критичної невпевненості в своєму майбутньому, та в собі взагалі. Європа огидна сама собі, а тому в інтелектуальних середовищах країн Західної Європи зароджуються антиєвропейські настрої: «Судовий процес проти Європи проводить із барабанним боєм сама Європа». Ці середовища натомість солідаризуються з критиками Європи, її противниками, зокрема й в ісламському світі. Ісламофобія – вправний винахід, що перетворив іслам на недоторканний об’єкт, вважає Брюкнер.

Що ж робити Європі із цією самоненавистю? Брюкнер пропонує європейцям згадувати свої тріумфи, а не жалоби, бачити в минулому джерело впевненості, а не жахів. В такий спосіб Європа має «віднайти свою цивілізаційну силу» і поширити на весь світ притаманний їй дух самоаналізу та самокритики.

Ален Бадью. Століття

2_philosipyКиїв: Кальварія – Ніка-Центр, 2014. Переклад з французької Андрія Рєпи

Працю впливового французького мислителя сучасності, журналіста, драматурга й романіста Алена Бадью нарешті видали українською в перекладі Андрій Рєпи. Ця книжка – філософське осмислення минулої сотні років та початок розмови про «філософське завдання на порозі нового століття».

Цю книжку можна назвати знайомством з філософією Бадью. Філософ подає свою версію осмислення ХХ ст., своєрідну філософію століття. «ХХ століття починається з теми людини як програми, а не як даності», – читаємо у Бадью. Автор міркує про минуле століття як про століття волі до реального, а також про час єднання естетичної та політичної пригоди.

Із властивим йому лівим підходом автор іронізує із «екологічного світогляду» західного буржуа, в якому «ринкова економіка з кількома багатіями (на жаль, неминучими) та бідняками (на жаль, незліченними) сприймається як природна». Є в цій книжці думки і про сучасний арабо-ізраїльський конфлікт, і про роль США у сучасному світі.

У виданні розміщено також передмову перекладача, яка буде корисною тим, хто лише починає знайомство з письмом Алена Бадью. Тут розтлумачено окремі концепти, що трапляються у «Столітті», наприклад, сенс поняття «емансипативна політика». У додатках знайдемо переклад одного з ключових текстів Бадью «Ідея комунізму», розлоге інтерв’ю, лекція «Панорама сучасної французької філософії». Та «Про зв’язок філософії та політики».

Читайте уривок з книги Алена Бадью «Століття» із розділу «Нескінченне»

Антоніо Ґрамші. В’язничні зошити

philosipyКиїв: Вперед, 2014. Переклад з італійської Романа Тиси

Динозавра європейської лівої думки видали цього року, вперше – українською. Переклад здійснив Роман Тиса, редактор марксистського журналу «Вперед». У виданні використано харківський правопис.

У «В’язничних зошитах» італійського теоретика Антоніо Ґрамші зібрано частину нотаток, зроблених у тюрмі, куди Ґрамші потрапив на більш як десятиліття за режиму Муссоліні. Ґрамші цінують як політичного теоретика та критика культури, а запропоновані ним тлумачення таких понять як гегемонія мали великий вплив на європейських інтелектуалів другої половини ХХ ст.

«Зошити Ґрамші настільки складні та ще й фрагментарні, що нагадують лабіринт», – попереджають автори переднього слова. Тому впорядковані вони за тематикою: вивчення філософії та філософії практики, історія та політика, література і журналістика (Ґрамші пише про популярну літературу, типові журнали  і взагалі про періодичні видання), роль інтелектуалів, фашизм, агітацію та пропаганду.

Окрім самого тексту «Зошитів», на початку книжки знайдемо розлогу біографію Ґрамші, а наприкінці – ґрунтовно зроблені примітки.

Наприкінці книжки є також словничок основних понять, що їх вживає  Ґрамші, таких як держава, громадянське суспільство, гегемонія, здоровий глузд, органічні інтелектуали, пасивна революція та інші.

Слухайте випуск «Філософський барабан» Олега Шинкаренка про Ґрамші на Громадському радіо:

.

Читайте також: 6 нон-фікшн книжок про природу, людину і техніку для підвищення IQ

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe