Читомо > Book Art > Мальована обкладинка: сотня української періодики у Музеї друкарства

Book Art

Мальована обкладинка: сотня української періодики у Музеї друкарства

18.01.2016 0 Автор:

20 січня у Музеї книги і друкарства України в Києві відкриється виставка «Українська традиція мальованої обкладинки періодичних видань». На переконання кураторів виставки, мальована обкладинка української періодики – не тільки графічне мистецтво та дизайн, а й ціла сформована традиція з виразними суто українськими рисами, яка надійно зайняла свою нішу в світовому контексті.

Читомо поспілкувалось з куратором Богданом Поліщуком про історію мальованих обкладинок в Україні від часу перших друкованих журналів і до сучасних періодичних видань.

З якого часу в Україні почалася традиція мальованої обкладинки?

– Якщо говорити про саму періодику, то на території нашої сучасної держави вона існувала достатньо давно. Науковці згадують і видання ХVIII століття у Львові, і видання початку XIX століття у Києві та багатьох інших містах.

Obkl_11

Український альманах «Рада», м. Київ, 1884 рік

На нашій виставці ви побачите  кілька видань з кінця XIX століття. Їх ми подаємо як зразок епохи, для порівняння з тими виданнями, що з’являються на початку XX століття, адже саме з цього часу ми вже можемо говорити про пошуки й виникнення українського стилю в оформленні періодичних видань.

На початку XX століття також з’являється якісно новий підхід у ставленні до обкладинки періодичного видання. Все більше вона набуває естетичної  значення, все більше для роботи над обкладинкою видавці звертаються до відомих художників свого часу. Можна навіть сказати, що з цього часу обкладинка поступово починає набувати ознак плакатності і втрачати ілюстративність.

Obkl_3

Журнал «Коопероване село», м. Харків, 1927 рік. Художник Олексій Маренков

Чому в нас не було ідеї-фікс знайти й покласти у вітрину першу газету, видану у Києві? Бо концепція нашого проекту – показати обкладинку періодичного видання саме як самодостатній мистецький твір. Показати, як зміни епох, стилів, особистість самого художника впливають на вигляд і загальний образ видання; чим наші українські обкладинки періодичних видань відрізняються від російських чи польських, які саме є українські риси, що таке «український стиль».

Тому видання підбиралися, насамперед, за художньою, а не історичною вартістю. Хоча, варто зазначити, що важливих і знакових видань для історії нашої держави на виставці теж чимало.

– Чи були якісь зміни у 20-х роках ХХ століття? Тобто чи приніс щось нове авангард?

– Звичайно! Якщо початок XX століття у нас насамперед асоціюється із затвердженням і розквітом стилю українського модерну, то поступово 20-ті, а пізніше 30-ті  роки породжують численні форми так званого авангардного мистецтва.

Відвідавши цю виставку, ви зауважите, що насправді чіткого часового розмежування мистецьких стилів не існує. Адже розкішні обкладинки у стилі відвертого українського модерну з’являлися і в час, коли дехто з художників вже бавився пошуками динамічного авангарду. До того ж, сам авангард — це дуже узагальнена назва, адже фахівці виділяють в ньому окремі течії й напрямки. Скажімо, на виставці ми представляємо обкладинки, що стали символами українського футуризму та конструктивізму.

Obkl_6

Журнал «Бібліологічні вісті», м. Київ, 1924 рік. Художник Василь Кричевський

Цікаво те, що із самого початку XX століття в українське мистецтво приходить ідея самоідентифікації. Тобто ідея роздумів про те, що в Україні є українського. І вона пронизує мистецтво червоною стрічкою, незважаючи на жодні стилістичні чи естетичні революції.

– Скільки робіт відібрали куратори?

– Зараз не назву точну цифру, але це близько ста експонатів. І ще дуже багато відсіяли в процесі формування експозиції.

Obkl_12

Журнал «Універсальний Журнал», м. Харків, 1929 р. Художник Анатоль Петрицький

Читайте також: Ростислав Лужецький: «Не намагайтесь

«креативити», коли немає притомного концепту»

Обкладинки, представлені на цій виставці, – це роботи знакових (і навіть культових) художників-українців, таких як: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Охрім Судомора, Анатоль Петрицький, Василь Єрмілов, Павло Ковжун, Олексій Маренков, Юхим Михайлів  та багато інших.

Звичайно ж, експонуватимуться і роботи деяких сучасних художників, серед них — Катерина та Володимир Штанки, Анна Гаврилюк, Олеся Варкач, Віктор Кавун, Віра Морозова. Також будуть представлені мої з обкладинки до журналу «Коза» та обкладинка дитячого додатку до нього «Шалені Козюльки» Юлії Поліщук.

Obkl_7

Календар громадянина кооператора на рік 1919, м. Київ, Художник Охрім Содомора

Читайте також: Книжкові журнали ХХ століття

На виставці серед видань ви зможете побачити: український  альманах «Рада» 1884 року, видання початку ХХ століття — журнал «Сяйво», «Ілюстрована Україна», «Світло», «Українське мистецтво», «Шершень», «Наше минуле», журнали 20х -30х років, що випускалися у Харкові, Львові, Києві та інших містах України: «Нова генерація», «Нове мистецтво», «Нові шляхи», «Нова громада».

Загалом — дуже багато  видань. Це й альманахи, і календарі, й журнали, і серійні збірники.

Obkl_4

Журнал «Сяйво», м. Київ, 1913 рік. Художник Антон Середа

– Звідки ви взяли роботи?

– Це виставковий проект Музею книги і друкарства України. Одне з його завдань – показати широкій публіці ті експонати, що роками зберігалися в фондах, й були доступні виключно науковцям. Але водночас це дуже вартісні і з наукової, і з мистецької точки зору експонати. Тому саме експонати з фондів музею складатимуть основу експозиції.

Також ми не оминули увагою сучасні видання, що мають мальовані обкладинки. Звичайно, для цього налагодили співпрацю із редакціями видань.

 

Obkl_1

Журнал «Малятко», м. Київ, 2015 рік. Художник Володимир Штанко

Читайте також: Юлія Поліщук: «Книжка,

якою я могла б справді пишатися, все ж таки ще попереду…»

– З ким саме ви співпрацюєте?

Мальована обкладинка збереглася переважно у дитячих періодичних виданнях. У дорослих виданнях такі обкладинки є швидше винятком, ніж тенденцією. Але вони одразу ж позиціонуються й сприймаються як «арт-хаус» чи «альтернатива», як мистецький проект.

З дитячих журналів будуть представлені журнали «Малятко», «Пізнайко», «Шалені козюльки». З дорослих — «Маршрут №1», який випускає редакція газети «День», та Незалежний Театральний Журнал «Коза». Це ті редакції, з якими музей співпрацює у цьому проекті.

Obkl_8

Незалежний Театральний Журнал «Коза», м. Київ, 2013 рік. Художник Богдан Поліщук

Читайте також: Справжня «Коза» дарує фізичне задоволення.

Фоторепортаж із презентації нового номеру

– Чому в Україні відбувається так мало виставок, присвячених періодиці? Чи можна сказати, що українці не знають історії своєї періодики і вона ще чекає дослідників?

– На мою думку, ми ще маємо навчитися по-справжньому цінувати своє. Для цього, звичайно, необхідно знати своїх героїв, історію, мистецтво тощо. Важко відповідати за когось. Сам проект є відповіддю, адже сьогодні ми з Оленкою Поліщук спільно з Музеєм книги і друкарства України змогли зробити його і, сподіваємося, що він буде корисний як відвідувачам загалом, так і сучасним видавцям зокрема. Також маємо надію, що для когось із відвідувачів він стане натхненням. А для музею — ще одним маленьким кроком до відкритості і концептуальності у створенні виставок.

Читайте також: Трохи результатів найкращих українських обкладинок 2013

– Коли з моди вийшли мальовані обкладинки? Що їх замінило? Чи присутні вони наразі на ринку друкованих видань?

– Мальована обкладинка почала зникати з появою фотографії, а пізніше — із подальшим технічним прогресом у друкарській і дизайнерській справі.

Obkl_2

Журнал «Малятко», м. Київ, 70-і роки ХХ ст. Художник Віра Морозова

Читайте також: Головний редактор «Малятка»

Зінаїда Лещенко – про журнал із найкращими обкладинками

Але, відвідавши виставку, ви можете впевнитися, що після довгої паузи, поступово мальована обкладинка повертається до життя. Проте тепер вона стає своєрідною розкішшю і концептуальним задумом, тоді як, скажімо, в ХІХ столітті або першій половині ХХ вона була єдиним можливим варіантом, заповнюючи всі ніші, — від високомистецької до дешевого «общєпіту».

– Що стало для вас відкриттям під час роботи над виставкою?

– Ми з Оленкою насамперед художники, ми працювали над дизайном плакату, запрошень, набором листівок, які готує музей з нагоди цієї виставки, формуванням експозиції й оформленням зали. Це більш звична для нас робота.

Але участь у такому проекті – це суцільні відкриття. Адже доводиться глибоко поринати в тему — перечитувати біографії художників, шукати десятки статей мистецтвознавців, які присвячені українській графіці, періодиці, художникам різних часів. Були випадки, коли ідентифікувати, хто є художником обкладинки, вдавалося дуже важко —за ініціалами або за використанням ідентичних елементів оформлення в інших його роботах.

Obkl_5

Плакат виставки. Художник Богдан Поліщук

Читайте також: 10 посилань про гідні обкладинки, які не можна проґавити

Також варто зазначити, що під час роботи над виставкою ми зверталися до мистецтвознавців і дослідників за порадами та коментарями. Приємно, що багато з них активно відгукнулися та дружньо поставилися до наших прохань і загалом до цього проекту. Це і Ярина Цимбал, і Ольга Лагутенко, і Дмитро Горбачов, і Ольга Шамшетдінова, й Володимир  Петрашек.

Взагалі, коли працюєш із такою кількістю мистецьких робіт художників різних часів, то починаєш бачити картину в цілому, багато речей, які досі були незбагненними або зрозумілими лише на рівні інтуїції, стають усвідомленими.

Виставка відкриється для відвідувачів 20 січня о 19.00 і працюватиме до 28-го лютого.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe