uncategorized

Українські електронні книжки ще досі недостатньо добре представлені у найбільших світових сервісах цифрової дистрибуції Google та Amazon. Далеко не всі вітчизняні видавці ризикують вкладатися в цей ринковий сектор, маючи на це цілий ряд об’єктивних причин. Чому склалася така ситуація, розповідає Юрій Марченко, директор видавництва «К.І.С».

Чому українські видавці не в Гугл букс і не в Амазоні?

Для початку картинка:

А тепер детальніше.

Якщо ми говоримо про е-книжки, то правильніше говорити не про Amazon, де продається все, зокрема й паперові книжки українською, а про Kindle Store, який і пропонує власне електронні книжки. Справді, системно е-книжок українською там немає. Час від часу трапляються партизанські спроби, але Amazon ретельно прибирає книжки недозволеними мовами. А української якраз і немає в амазоновому проекті КДП (Kindle Direct Publishing) .

Але чи варто про це сумувати? Статистики про кількість читалок Kindle в Україні я не знайшов, знайомі нею не користуються, тому дозволю собі «експертну оцінку»: в Україні Kindle Store погоди не робить.

Читайте також: Копіратство: 7 міфів, чому копірайт – ок, а піратство – ні

А от із Google зовсім інша історія.

Насамперед ще одне уточнення. Варто розрізняти GoogleBooks і GooglePlayBooks. Перший сервіс – це чи не найбільша в світі цифрова бібліотека, доступна через браузер скрізь, де є інтернет. А другий – книжковий відділ гуглівського супермаркету, де є підтримка власників Android-смартфонів та планшетів. Тобто чи не всі українці.

В цій книгарні є що купити – тут представлена велика кількість українських видавництв: «Клуб сімейного дозвілля», «Видавництво старого лева», «Фоліо», «Наш формат», «Нора-друк», «Видавництво Анетти Антоненко», «К.І.С» та ін.

Загальної статистики про кількість сучасних українських книжок я не знайшов, але можна говорити про сотні новинок. І що важливо, на відміну від продажів на сайтах цих видавництв та на українських торгових майданчиках (Букленд, Якабу, Букстерз), е-книжки на GooglePlayBooks представлені в захищеному форматі. Разом з тим їхня купівля – це справді «один клік», а читати їх можна на будь-якому Android-пристрої (інтернет не потрібен), або з будь-якого браузера, якщо є вихід у мережу. Читалки дозволяють шукати в тексті, перекладати «на льоту», робити примітки, закладки й підбирати комфортний розмір шрифту.

Чи приносить Google прибутки?

Складно сказати, хоча я з травня 2015 продаю на GooglePlay книжки й власного видавництва, і деяких інших. Судячи з байдужості «супорта» і того, як організована «кухня», здається, що книжки для Google як та валіза без ручки, яку нести незручно, а кинути шкода. Хоча 48% з кожного продажу вони собі залишають.

Чи вигідно українським видавцям продавати на GooglePlay? Так продають же ж! Значить, вважають за потрібне. Для когось ця вигода матеріальна, а для декого – моральний бенефіт.
Якщо називати конкретні цифри, то для нашого видавництва «К.І.С». це скоріше інвестиція в майбутнє, бо продажі складають хіба пару сотень книжок на рік.

Але сказати, що книжок «не помічають» не можна – маю прекрасну статистику завантажень безкоштовних книжок. Так, збірку інституту національної пам’яті «Майдан від першої особи» за два роки завантажили 2853 рази, а «Кровавые земли» Тімоті Снайдера видавництва «Дуліби» – 15000, з них 2922 рази з України. Так що всі сподівання на те, що рано чи пізно ці тисячі будуть готові платити.

Як повідомлялося, 30 листопада стало відомо, що у Telegram з’явився канал, який пропонував завантажувати українські електронні книжки піратським способом.

Після цього у Facebook здійнялося бурхливе обговорення інциденту, зокрема на сторінці Читомо.

Згодом піратська спільнота у Telegram видалила копії електронних книг українських видавництв й пообіцяла не порушувати авторські права.

Читайте також: Книговидання в еру глобалізації: чудово, хвилююче, що далі? – Е. Навотка