Райнер Марія Рільке. Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе. – К.: Грані-Т, 2010. – 296 с. – ISBN-10: 978-966-465-297-8
Видавництво «Грані-Т» нарешті порадувало гарною книжкою: минулого тижня побачив світ перший переклад єдиного роману Райнера Марія Рільке – цього року твору виповнюється століття. Книга доповнює знаменитий корпус українських перекладів Рільке, на цей раз у виконанні Юрка Прохаська.
Роман «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» – твір для поціновувачів, оскільки у Рільке, здається, є більш світлі й прозорі як поетичні, так і прозові тексти. Надто вже багато в цьому романі смерті, хвороб, злиднів, скніння, тоді як зараз хочеться більше віталізму…
Щоправда, український переклад «Нотаток…» позбавлений якоїсь такої задухи, а є більш розрідженим за текстом. Над цим потрудився перекладач Юрко Прохасько, який, майже завершивши переклад змінив його більшу частину для кращої побудови і сприйняття. Варто сказати, що переклад має розмаїття синонімів, видно, що тлумач перебував у постійному доборі доцільного слова. Отже, проводилася кропітка, відповідальна селекція лексики. Відносно оригіналу специфіка перекладу полягає у спрощенні синтаксичної конструкції, що надає тексту виразного ритму й відчутної інтонації, при цьому перекладач іде суто за оригіналом.
Порівняймо.
Ориґінал Рільке:
So, also hierher kommen die Leute, um zu leben, ich w?rde eher meinen, es st?rbe sich hier. Ich bin ausgewesen. Ich habe gesehen: Hospit?ler. Ich habe einen Menschen gesehen, bicher schwankte und umsank. Die Leute versammelten sich um ihn, das ersparte mir den Rest. Ich habe eine schwangere Frau gesehen. Sie schob sich schwer an einer hohen, rannen Mauer entlang, nach der sie manchmal tastete, wie um sich zu ?berzeugen, ob i noch da sei. Ja, sie war noch da. Dahinter? Ich suchte auf meinem Plan: Maison d’Accouchement. Gut.
Man wird sie entbinden — man kann das. Weiter, rue Saint-Jacques, ein gro?es Geb?ude mit einer Kuppel. Der Plan gab an Val-de gr?ce, H?pital militaire. Das tauchte ich eigentlich nicht zu wissen, aber i schadet nicht. Die Gasse begann von allen Seiten zu riechen. Es roch, soviel sich unterscheiden lie?, nach Jodoform, nach dem Fett von pommes frites, nach Angst. Alle St?dte riechen im Sommer. Dann habe ich ein eigent?mlich starblindes Haus gesehen, es war im in nicht zu finden, aber ?ber der T?r stand i ziemlich leserlich: Asyle de nuit.
Переклад Прохаська:
Отож: люди приїздять сюди, щоб жити, мені ж видається, тут умирають. Я був у місті. Я бачив: шпиталі. Бачив чоловіка, який заточився, потім упав. Люди згромадилися навколо нього, це заощадило мені решту видовища. Бачив вагітну жінку. Вона важко сунула вздовж високого теплого муру, іноді намацуючи його, ніби намагалася переконатися, чи він іще на місці. Так, ще на місці. А за ним? Поглянув на мапі: Maison d’Accouchement. Гаразд. У неї приймуть пологи – тут це вміють.
Далі rue Saint-Jaques, велика споруда з банею. На мапі: Val-de gr?ce, H?pital militaire. Власне кажучи, мені цього й не потрібно знати, та нехай, не зашкодить. Завулок засмердів з усіх боків. Смерділо – наскільки можна було розрізнити – йодоформом, товщем із pommes frites, страхом. Усі міста вліті смердять. А тоді я побачив якийсь дивовижний, вкритий більмами будинок, на мапі його не було, але над брамою досить виразно виднілося: Аsуlе dе nuit.
Постає питання про поетизованість прозового тексту, яка хоч-не-хоч, а буде прозирати в романі Рільке. Юрко Прохасько її відобразив, хоч, за його словами, має не надто добре чуття поезії. Проте це було досягнуто окремими засобами, і перекладач переміг.
А воювати було з чим. Роман насичений складними філософсько-етичними роздумами, які за своїм логічним зв’язком складні для сприйняття, тобто дуже пов’язані на рівні речень, і втрата одної ланки призвела б до втрати смислу. Оці-от бар’єри й довелося долати Прохаськові.
У свій час роман Рільке був новаторським. Цей твір вийшов у нього дуже розрізненим за структурою. Він писав його за зрозумілою, як для письменника в період пошуку натхнення, потребою. Роман складений з окремих вражень Рільке від життя, власної творчості і творчості сучасних йому митців, листів до знайомих і рідних, взагалі, від пейзажу за вікном. Проте, поза всяким сумнівом, у творі є достатньо корисних смислів, попри загальну відстороненість ліричного героя.
В усякому випадку «Нотатки…» є впливовим твором європейської літератури за змістом і формою. Вони могли бути продовженими з тим же настроєм і схожими переживаннями. Втішно, що сьогодні маємо гарну нагоду для сприйняття цього твору українською мовою.
P. S. Дизайн палітурки для цієї книжки виконала Ольга Даниленко. використане вибіркове лакування. Доцільність оформлення кожен може визначити сам для себе, але на думку шеф-редактора Діани Клочко, для роману початку ХХ століття дизайн є вдалим.
Всередині ж тексту часом трапляються прикрі помилки:
або
Олексій Гавриленко
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook