Номер стенду: В4.5
Жупанський О. Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек: роман / Олексій Жупанський – Київ : Видавництво Жупанського, 2017. – (Альтернатива). – 392 с. ISBN 978-966-2355-79-6
«Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек» – це примарна хроніка містичних пошуків, які починаються для героя у вугільній житниці на сході країни, продовжуються у його власному дитинстві, що виявляється зовсім не таким, яким він його завжди вважав, і закінчуються у столиці зловісним крещендо потойбічної гри, ставки в якій доволі заплутані і невизначені, але однозначно – найвищі.
Гру розпочато, а отже віднині єдиним правилом проголошується відсутність будь-яких правил. І Сліпа доля із зашитими повіками дістає по черзі героїв з чорного кулька BOSS, Давнє пророцтво прискіпливо вивчає їхні особові справи і розставляє їх на липкій червоній дошці 90-х, а божевільний Фатум, скутий зашмульганою віками гамівною сорочкою, смикає зубами рубильник й запускає іржаві шестерні історичного зламу.
І герої одразу опиняються у вирі надзвичайно заплутаних подій. Вони домовляються і зраджують, проводять темні корупційні ритуали і дістають дефіцит, шантажують і вбивають, оживляють Нікодімова і проводять сесію Верховної ради, внаслідок якої у депутатів вилучають м’яке ірраціональне, а решту – просто вбивають. Вони потрапляють у таємничий Червоний колектор, а потім – у сховище Бібліотеки Вернадського, де вивчають секретні архіви Скрижалів Влади, а отже – отримують ключі від останніх дверей, за якими, можливо, на них чекає головний приз, про який ніхто нічого толком не знає, окрім того, що він для всіх є найжаданішим.
Ціна: 80 грн
…сонно розглядаю присутніх у залі, всіх цих сірих номенклатурних клопів, і намагаюся зрозуміти, звідкіля вони всі такі повишкрібалися? Де той страшний інкубатор, що зі своїх нечестивих надр відхаркнув ці людиноподібні зразки підступної догідливості і шкідливої відданості? На якому етапі все пішло не так? Де та розвилка нашого непростого шляху, на якій ми звернули на покручену стежку, і тепер блукаємо нею по колу й ніяк не можемо вибрести назад! Я згадую своє дитинство, школу і думаю, що вони, всі ці людиноподібні паразити у костюмах, вони ж, напевно, теж колись були дітьми, хлопчиками і дівчатками у шкільній формі, носили у ранцях підручники, грали у футбол і скакали через резинки…
