Новини

П’ять років поспіль у Берлінський університет імені Гумбольдта приїжджають гостьові лектори зі Східної Європи. Цьогоріч представники навчального закладу запросили до себе сучасного українського письменника Юрія Андруховича. Пан Юрій не обмежився вичитуванням лекцій і вирішив зробити зі студентами спільний проект «Вигадані поети». Протягом шести місяців під кураторством Андруховича молоді літератори вигадували поетів, яких насправді не існує і ніколи не існувало.

«Програмою мінімум» було попрацювати над їхніми біографіями, надзавданням – написати текст від обличчя «вигаданого». І хоч із 37 попередньо зареєстрованих на лекторій студентів реально його відвідували приблизно 12-20 осіб, та в результаті проекту з-під пера його учасників з’явилося настільки багато незвичайних віршів, що досвідчений літератор Юрій Андрухович зміг перекласти українською далеко не всі. Однак, найцікавіших реальних альтер-его «вигаданих поетів» він привіз на цьогорічний фестиваль «Meridian Czernowitz».

«Читомо» ознайомить вас із їхнім життям та творчістю, а також спробувало візуалізувати вигаданих поетів, користуючись доброю-старенькою програмкою складання фотороботів.

Крістіан Льодаль

Хто? Народився 1889 р. у французько-німецькій родині. У 1914-му Льодаля мобілізують на фронт. Служба у військовому флоті дозволила поету повернутися з Першої світової війни цілим і неушкодженим. Після закінчення війни він живе в Берліні, згодом перебирається до Франції. Там встановлює контакт із сюрреалістами. 36 його віршів знайдені під час ремонту одного з французьких будинків. Поезії датовані 1927-1936 роками. У 1935 р. Льодаль пише останній вірш і зникає з поетичного небосхилу назавжди.

Що написав? Зараз поезія Крістіана Льодаля існує лише німецькою. Це не заважає французам називати його своїм поетом. Андрухович поки не зміг перекласти його сюрреалістичні твори, але вважає, що сповна насолодитися ними можна лише мовою оригіналу.

Зане Цібляме

Хто? Німецько-балтійська поетеса. Народилася на два роки раніше Крістіана Льодаля. Цілком імовірно, що поети спілкувалися і навіть мали роман. Вірші Цібляме почала писати у «дуже ранньому віці» (коли саме – не уточнюється). У пізній період своєї творчості вона жила в Берліні. Була «сильною жінкою», виступала за емансипацію.

Що написала?

Куди летиш, Берліне?

Ти все будуєшся й будуєш

Твої вежі вже сягнули хмар

Черви твого метро вислизають у грунтові води

Але між твоїми мурами вже немає місця для людей

На твої лавки ніхто не присяде

Я і 486 708 інших людей прийшла до тебе з надією

Але ми змогли вплинути лише на міграційну статистику

У пошуку житла, із-за крамничних прилавків, на ринку праці

Нам тільки доводиться чути крики

«Місто вже повне! Місто вже повне!»

*

О Латвіє!

Вони хочуть помістити мене в чуже слово «balticum» (?)

Вони хочуть, щоб я була з Риги, а моє ім’я – Таня

І навіть якщо я не говорю російською, то мала б.

І навіть якщо я не ненавиджу росіяни, то мала б.

Вони думають, що я стільки натерпілася,

Що я бідна-злиденна.

О Латвіє!

Я ще не знаю, чи можу тут лишатися,

Якщо квітки не навколо мене

Замкнуться

Ніби довкола виду

Що вимирає

Алєшка Шчичакова

Хто? Про Алєшку відомо небагато. Народилася у нині закарпатському місті Хуст, коли воно було в складі Чехословаччини (з початку ХХ століття до 1939 року – «Читомо»). Її батьки працювали лісозаготівельниками.

Що написала? Вірш «Minimal» чеською мовою. Він майже повністю побудований на звукописі, тому перекладу, знову ж таки, не існує.

Ілля Нікіфоров

Хто? Поет-космополіт із найретельніше прописаною біографією. Народився у 1978 році в Естонії, куди його батьки переселилися в пошуках заробітку. Має єврейське коріння. В домі його батьків говорили мішаниною мов: ідіш, російською та українською. У 8 років мати змусила Іллю вивчати ще й англійську. Саме в цей час Нікіфоров здійснив перші ліричні спроби. З найбільшим задоволенням йому писалося на балконі у своєї бабусі. У 88-му році родина поета переїхала до США. В Америці Нікіфоров починає вивчати «creative writing» – «творче письмо». Наприкінці 90-х подорожує Європою. Під час подорожі зустрічає літературознавицю Лені Штіпер, між літераторами виникають почуття. Штіпер розповідає Нікіфорову про фігурні вірші, які він починає писати з того часу. Сьогодні Ілля Нікіфоров живе на Гаваях і працює пляжним рятувальником.

Що написав? У своїх віршах Нікіфоров грається з багатомовністю і візуальністю. Через це їх неможливо презентувати.

Олена Персикова

Хто? Народилася на Дніпропетровщині, померла в Швейцарії. Роки життя Персикової – 1953-1987. Вона була олімпійською чемпіонкою, а вірші писала під псевдонімом. У 2013 році вірші Персикової віднайшла група студентів із Німеччини, що приїхали в Дніпропетровськ для вивчення «конструкту тілесності та культу спорту в піздньорадянському суспільстві».

Що написала? Вірші Олени Персикової можна зарахувати до напряму концептуалізму. Вона критикувала радянську систему, а також реконструювала міф про здорове і гарне тіло. Творчий доробок Персикової – це 3000 віршів, 4000 есе і два томи щоденникової прози. Проте, все це неможливо оприлюднити через конфлікт із родичами Персикової, які є правовласниками її творчості.

Леонід Гарц

Хто? Сучасний український поет, який ніколи не вважав себе поетом. Народився у 1960 році. Працював викладачем англійської мови на факультеті економічних наук Києво-Могилянської Академії. Кандидат фіологічних наук. Обовязкові атрибути образу Гарца – цигарка в роті та горнятко кави в руках. До роботи часто ставився зневажливо: залишав студентам матеріал для опрацювання, а сам в цей час обговорював із колегами одну з теорій Ролана Барта за пляшкою коньяку. У 2012 році розлучився з дружиною і переїхав до Берліна. З того часу про Леоніда Гарца нічого не чути. Вірші записував у власний щоденник, який передав другу і дозволив йому робити із записами все, що заманеться.

Що написав?

…Притухлий біль минулого і безліч можливостей відчути внутрішню агонію.

…Їх щоки аж пашать від поклику життя, струменів енергії.

…Басистий гомеричний сміх дзвенить порожнечою душі і відбивається луною.

…Навколишній світ плавно затягує димова завіса.

…Чорного більше немає, біле не сліпить очі.

…Очі дивляться в безодню. Безодня дивиться у тебе…

*

Я кажу все і не кажу нічого

Симулянт замінює симулякр

Розмивається значення слів

До тих пір, поки зміст стає дальнім

Я вбиваю безформативність мови, констатую умовність правди.

Мене слухають. Вірять ерзацам, ставлять питання.

Наївність вбиває сарказм.

[…]

Спантеличений погляд заглядає в мою істоту

Я примушую слово мовчати

Смисли змішуються в порожнечу,

Як пучок кольорових хвиль у біле світло.

Я детально планую втечу.

Лєна Штауф

Хто? Сучасна німецька поетеса. Народилася у 1989 році в Дрездені. На постійній основі почала писати вірші у «постпубертатний період». Більшість із них публікує у власному блозі. Останнім часом живе в Португалії, де займається «екологічним сільським господарством».

Що написала?

Смерть-2010

Вона стоїть зі своїм велосипедом на червоному світлі

Аж воно знову стає зеленим

Вона рушає

Так робить кожна людина

Проте, цього разу вона зосередилася на хибному світлі

Це було зелене світло автомобіля.