Новини

За концепцією програми дофінансування видань «Книгофонд» передбачене співфінансування видань і продаж цих книжок на комерційному ринку. Про це йшлося 4 грудня на обговоренні, що принципів реалізації програми підтримки книговидань, зініційоване Українським інститутом книги. 

Одним із завдань УІК є реалізація програми підтримки книговидань. Раніше така програма проводилася Держкомтелерадіо і називалася «Українська книга», яка, щоправда, не раз демонструвала свою неефективність і щоразу викликала критику громадськості. Зміна концепції програми, анонсована Інститутом, відбулася з урахуванням досвіду Польщі, Чехії, Франції, Італії, Вірменії, а головною метою організатори називають підтримку українського читача та заповнення тематичних ніш на видавничому ринку. 

В основі програми експертний відділ Українського інституту книги виділив три напрямки нової програми — «Актуальний фонд» (книжки, серед яких перекладна література, український нон-фікшн, інтелектуальні дослідження тощо, що на 50% від загального кошторису дофінансовуватимуться з держбюджету), «Золотий фонд» (академічні коментовані видання, книжки, присвячені ювілейним датам тощо, які дофінансовуватимуть на 80%).

Вартість видань шрифтом Брайля за програмою «Книгофонд» покриватимуть на 100%. Тираж видання, яке отримає співфінансування планують обмежити 1000 примірників.

«У разі комерційного успіху видавець може додруковувати їх в необмеженій кількості», — наголосила завідувачка експертного відділу Українського інституту книги Ярина Цимбал. Відтак держава поділяє відповідальність і ризики із видавцями, стимулює видавців готувати якісні видання та промоцію, а також уникає корупційних ризиків.

За напрямком «Актуальний фонд», окрім зазначених у положенні напрямків, щороку будуть обирати додаткові тематичні напрямки, які стануть пріоритетними. Це на думку УІК, стимулюватиме появу нових видань і формування нових актуальних тематичних ніш. Пріоритетні напрямки формуватиме експертний відділ.

«Ми не ставимо на меті заповнити нішу, а стимулювати її розвиток», — наголосила директорка Українського інституту книги Тетяна Терен.

За новою програмою «Книгофонд» пропонують також виділяти кошти на оплату авторських прав на українські книжки для видання їх іноземними мовами. Кошти від покупки прав отримуватимуть видавництва.

За цією концепцією, оригінал-макети усіх видань, які будуть отримувати співфінансування, планують також передавати у Цифрову бібліотеку, книжки будуть доступними через 5 років у бібліотеках країни.

До експертної комісії «Книгофонду» планують залучити 7 осіб, що на думку УІК, допоможе уникнути конфліктів, а кожен експерт нестиме персональну відповідальність за вибір. Склад комісії затверджуватиме УІК за погодженням з Міністерством культури. Обов’язковою буде і ротація членів комісії. Експерт не може бути у комісії більше, ніж 2 роки поспіль.

Згідно з концепцією, вимоги до заявок в Українському інституті книги планують оприлюднити уже наприкінці весни, проте Інститут пропонує, щоб участь у програмі була можливою не лише для видавців, які працюють на ринку не менше, ніж три роки. На кожний із тематичних напрямків видавці зможуть подавати не більше 3 видань.

Анонсовані зміни — поки що лише бачення Інституту нової програми державної підтримки видань. В Українському інституті книги також наголосили, що концепція нової програми «Книгофонд» будуть обговорювати і під час наступних зустрічей із видавцями, а до 8 грудня приймають конструктивні пропозиції видавців щодо проекту.

Як повідомлялося, одну з перших робочих зустрічей Українській інститут книги організував із видавцями, яких попросив висловити свої очікування від подальшої його діяльності та поділитися  думками про майбутнє програми «Українська книга».

Раніше стало відомо, що у Міністерстві культури обрали 138 назв книжок від 44 видавництв, які закупили для поповнення фондів публічних бібліотек.

В той же час частина видавців надіслали колективний лист прем’єр-міністрові Володимирові Гройсману, в якому вони вимагали призупинити процедуру закупівлі книг.

У відповідь на це Міністерство культури пояснило скорочення списку видань, які закупили за рахунок державного бюджету.