Читомо > Інтерв’ю > За два роки львів’яни отримають новітню бібліотеку при УКУ

Інтерв’ю

За два роки львів’яни отримають новітню бібліотеку при УКУ

19.05.2014 0 Автор:

Поява комфортної і високотехнологічної бібліотеки в Україні стала цілком реальною. Принаймні для жителів Львова, де за два роки мають збудувати новітню книгозбірню. Ініціатором будівництва є Український католицький університет. Про те, якою буде нова бібліотека і хто зможе її відвідувати, «Читомо» розповів Тарас Тимо, директор нинішньої бібліотеки УКУ й один з авторів концепції майбутнього закладу.

– Чому УКУ вирішив збудувати нову бібліотеку?  

– Нашому університетові потрібна бібліотека, оскільки нині для книгозбірні використовуємо частину одного з навчальних корпусів, яка не є адаптованою до бібліотечних потреб. Ми вже давно планували побудову окремого приміщення для бібліотеки і, продумуючи концепцію проекту, зійшлися на тому, що важливо зробити його справді новітнім і провідним.

– Від чого відштовхувалися, розробляючи концепцію?

– Ознайомившись зі світовим досвідом, ми побачили, що зараз панують декілька цікавих тенденцій. Передусім бібліотеки намагаються зробити привабливими для читачів (на відміну від «совковго» стереотипу бібліотеки як старого, занедбаного будинку з книгосховищами, який, швидше, можна вважати бібліотекою-архівом). Я завжди жартую, що гасло такої радянської книгозбірні: захищати книжку від читача. На жаль, ще дуже багато бібліотек в Україні працюють саме за цим принципом, тоді як у новітніх бібліотеках фонд обов’язково є відкритим, тут можна взяти книгу до рук, погортати, глянути на полиці, які ще є видання цієї ж тематики. Також значна увага приділяється сервісу, адже бібліотека – це місце обслуговування читача. Відвідувач може скористатися мережею інтернет, випити кави або чаю, почитати пресу, взяти участь в якомусь обговоренні чи презентації. Крім того, в новітніх книгозбірнях багато місця відводять для комфортного проведення часу, облаштовуючи зали м’якими кріслами, диванчиками, подушками. Саме таким ми й намагалися спроектувати приміщення майбутньої бібліотеки УКУ – це буде світла, простора будівля, з великими вікнами. Інтер’єр також передбачає дуже багато прозорих перегороджень.

bib_2

– У чому полягатиме особливість бібліотеки УКУ порівняно зі світовими аналогами?

– Ми вирішили поєднати академічну й громадську бібліотеки. На Заході таких прецедентів поєднання майже немає, адже в розвинутих країнах і громадська, й університетська мережі бібліотек є самодостатніми. У нас, на жаль, система громадських бібліотек не функціонує, зокрема у Львові ці заклади перебувають у критичному стані. Тож хочемо від університету зробити подарунок для громади міста, відкривши перший поверх бібліотеки для широкого загалу.

– Це значить, що бібліотекою зможуть користуватися не тільки студенти?

Нею і так матимуть змогу користуватися всі охочі: просто студенти зможуть позичати видання на абонемент, всі інші читачі – приходити й працювати з літературою, але не брати книжки додому. Однак тут навіть інше питання: на цьому першому поверсі, який діятиме в форматі громадської бібліотеки, ми передбачаємо особливу відкритість для різних груп користувачів: мам із дітьми, літніх, людей із особливими потребами. Тут буде представлена література популярного, а не академічного рівня. Це буде простір для зустрічей з письменниками, презентацій, щось на кшталт того, що бачимо в мережі книгарень «Є».

bib_5

– Які умови плануєте створити для дітей і батьків з дітьми?

– Зрозуміло, що це не дитяча бібліотека, але ми матимемо книжки для юних читачів також. До того ж буде окрема кімната, де батьки зможуть залишити дітей під наглядом аніматора, а самі в цей час попрацювати в бібліотеці. Це такий собі формат для мам, які, скажімо, перебувають у декретній відпустці, а погодні умови не завжди сприятливі для того, щоб у парк із дитиною піти. Як варіант, мама може відвідати бібліотеку, почитати, розвіятися, поспілкуватися з іншими відвідувачами, знаючи, що малечу є з ким лишити. Дітворі теж буде чим зайнятися: крім читання книг, вони зможуть малювати, бавитися в настільні ігри.

– Користування бібліотекою буде безкоштовним?

– Можливо, буде якась символічна абонплата, але це в будь-якому разі не комерційний проект. Наприклад, у нинішній бібліотеці УКУ абонемент є умовно платним – невелика сума грошей за пластикову картку і локери для зберігання речей.

 

– Які новітні технологій будуть запроваджені?

– Потреби в чомусь супертехнологічному не бачу. У нас і зараз є електронний каталог, доступний в інтернеті. Є послуги копіювання, сканування, фотографування книг. У майбутній бібліотеці буде, зокрема, комп’ютерний доступ до різних мережевих ресурсів: передплатних баз періодики, електронних книжок.

– Як щодо книжкового фонду майбутньої бібліотеки?

Там буде представлений весь фонд нинішньої університетської книгозбірні, яка поки розташована в двох приміщеннях – у новій бібліотеці все це об’єднаємо. Нинішній фонд складає близько 150 тисяч томів – порівняно небагато, адже УКУ заснований у 1994 році, й з тих пір книгозбірня укомплектовується. Водночас наявні книги є сучасними, академічними, половина фонду – іноземні видання. Думаю, ми спокійно можемо сказати, що є найкращою бібліотекою з гуманітарних дисциплін в Україні. Щодо будівлі, яку плануємо збудувати, вона зможе вмістити до 500 тисяч примірників.

Читайте також: Проект DneprLibrary: міська бібліотека у твоєму смартфоні

bib_3

– Яким буде графік роботи книгозбірні?

– Наразі бібліотека працює дванадцять годин, з 9-00 до 21-00, щодня, крім неділі. Думаю, такий розклад збережемо і надалі.

– Зміни в персоналі бібліотеки плануються?

– На сьогодні у штаті бібліотеки дванадцять осіб, плануємо збільшити цю кількість до п’ятнадцяти. Але це будуть кваліфіковані спеціалісти, що володіють хоча б однією іноземною мовою, мають хорошу гуманітарну освіту та обізнані з сучасними бібліотечними технологіями.

– Хто розробляє проект майбутнього будівництва?

– Дизайн проектує німецька архітектурна фірма Behnisch Architecten – дуже успішна компанія, з сучасними підходами до архітектури. Серед тендерних пропозицій, які ми отримали під час міжнародного конкурсу на розроблення архітектурного проекту бібліотеки обрали саме цю фірму, бо найбільше влаштовувала за ціною/якістю. Були пропозиції і від інших фірм з України, Польщі, Німеччини, США. Субпідрядником Behnisch Architecten є українська компанія Chaplinksyy & Associates. Роботу над проектом будівлі майже завершили, будівництво планується з наступної весни, але усе залежатиме від економічних факторів.

– Скільки приблизно триватиме будівництво?

– Близько двох років. Розумієте, передбачати і загадувати щось наперед у нашій країні дуже складно. Якщо все нормально, то десь за два роки зможемо запустити бібліотеку.

– Хто фінансує проект?

– Кошти виділяють спонсори. УКУ не має власних прибутків, тож у випадку з бібліотекою – це питання фандрейзингу, збирання коштів серед місцевих бізнесменів, української діаспори. Є надія, що всі потрібні гроші знайдемо і проект буде не тільки на папері розроблений, але й втілений у життя. Наразі всіх грошей не маємо, але їх збір триває.

– Як до цього задуму поставилися місцева влада?

– Місто вітає такі ініціативи, але, очевидно, не йдеться про допомогу з фінансового боку, адже муніципальні заклади не є багатими, вони не мають змоги і свої проекти фінансувати в повній мірі. Але ту ділянку землі, на якій будується книгозбірня, нам надало місто. Ми вдячні міському голові Андрію Садовому за сприяння й розуміння, адже це суттєво для всіх наших проектів.

– Де буде нова бібліотека?

– Це не зовсім центр Львова, але прилегла до нього територія – за 30 хвилин ходьби від історичного центру. До того ж це поруч із Стрийським парком, найбільшою зеленою зоною Львова.

Читомо продовжує писати про новітні бібліотеки світу з надією, що вони стануть реальністю у нас. Тож читайте, чому фінська бібліотека не схожа на українську.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe