Інтерв’ю

Замертвілий стереотип «поезія для того, щоб читати» в минулому вже давно. Поетичне слово – живе. Воно пластичне для різних форм візуального втілення і хоче уваги. Про відеопоезію як новий жанр кіномистецтва,  досвіди візуалізації, рими та ритми  форумчани-2015  говорили з засновницею ГО Літературний центр, успішною організаторкою багатьох літературних проектів, зокрема й відеопоетичного фестивалю «CYCLOP» Поліною Городиською.

Від самого початку свого існування Litcentr [засновник фестивалю] займається культурними проектами, що пов’язані з поезією у всіх можливих формах її існування. Й відеопоезія як явище нас зацікавила через те, що найважливішим складником відеопоетичного твору є саме поетичне слово.

З розвитком технологій народжуються нові форми ноcіїв та існування поетичного висловлення, з’являються нові, вражаючі обрії для експериментів. Те саме сталося й з кінематографом. Поезія була у кіно чи не з самого його виникнення, й відеопоезія як явище є новим етапом цього поєднання.

Не зважаючи на те, що жанр існує не одне десятиріччя, єдиної класифікації відеопоетичних творів й досі не вигадано. Та жанр все більше привертає увагу дослідників, й за матеріалами відеопоезії навіть в Україні вже пишуть дипломні та наукові роботи.

 Єдиної класифікації відеопоетичних творів й досі не вигадано

Так само й досі немає єдиного, універсального визначення цього поняття. У різних регіонах та країнах побутує своє уявлення про відеопоезію як таку, й наявна відчутна різниця між українським, американським та, скажімо, аргентинським поетичним відео.  Закордонні роботи більш орієнтовані на абстрактний, безсюжетний відеоарт. Досить часто це анімація. Так, наприклад, у Аргентині буквальна більшість робіт не містить ані звукового, ані друкованого, ані будь-якого іншого відображення тексту. Чисте відео, експерименти з образністю і її метафоричністю. В той час як українська відеопоезія більш текстоцентрична.

Знову ж таки, світова відеопоезія як така (на відміну від української, яка ще тільки формується) вже має якісь традиції. Є серйозні світові фестивалі, критерії добору робіт на які досить високі. Є певні команди та угрупування, які знімають високопрофесійний, виключно відеопоетичний відеоматеріал (чого в нас поки замало). Ну й ще один момент – європейська та загалом закордонна поезія переважно верлібрична, наша ж силабо-тонічна (поки що) традиція накладає на автора відеопоетичного твору певні ритмічні обмеження. Хоча, звісно, експериментального арту й в нас вистачає. Але його, певно, менше.

 Українська відеопоезія більш текстоцентрична

Та є й дещо спільне. По-перше, у центрі уваги таких творів – завше поезія. По-друге, і це найзахоплюючє, у цьому жанрі не існує жодних обмежень, рекомендацій, правил чи кордонів. У роботах з будь-якої країни є шанс натрапити на схожі підходи, прийоми чи проблеми. В деяких роботах, наприклад, поетична складова просто губиться. Так стається коли візуальний ряд домінує над текстовим. Іноді ж це єднання є наскільки органічним, що, крізь призму бачення людини-режисера, твір отримує нове прочитання. Старі сенси зникають – натомість народжуються нові.

Повертаючись до літературних проектів, відеопоезія цікава ще й тим, що вона виводить поезію за межі її звичної аудиторії. Поетичне висловлення опиняється у полі зору потенційних читачів, що не доходять на літературні вечори, не купляють книжок, але радо переглянуть коротке відео на youtube.

Був випадок, коли, переглянувши одну з відеопоетичних робіт, людина пішла шукати й інших творів автора, аби почитати ще.

Читайте також: 10 найкращих відеопоезій від фестивалю «CYCLOP»-2013

На фестивалі CYCLOP, що ми почали проводити з 2011 року, окрім загальної програми, ми також працюємо  зі студентами університету Карпенка-Карого, режисерами та молодими кіношними угрупуваннями з різних міст, показуємо, як поетичний текст може стати сценарієм для відео, лягти в основу справжнього короткого метру, і які можуть бути неймовірні простори для експериментів, візуальних інтерпретацій та нових прочитань поетичного твору.

Цьогоріч Фестиваль CYCLOP пройде вп’яте, й кожного разу ми намагаємося вигадати щось особливе.  Говоримо про народження жанру, висвілтюємо історію його розвитку, проводимо круглі столи та дискусії.

Так, наприклад, програма минулорічного фестивалю була сфокусована на дослідженні процесу створення відеотвору: як воно взагалі – зробити відеопоезію? Серед запрошених спікерів була низка представників зі світу кіно — режисери, сценаристи, оператори (Михайло Іллєнко, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Оксана та Марина Артеменко,), що ділитися секретами знімального процесу. Й кожен із них намагався подати матеріал крізь призму специфіки жанру, коли справжнім сценарієм короткого метру стає слово, поетичний текст.

Зовсім скоро розкриємо усі подробиці та секрети й цьогорічного фестивалю, що проходитиме в Києві 21-22 листопада)

Щороку ми проводимо покази й кращих закордонних відеопоез. Партнерами CYCLOPу є низка найбільших  фестивалів відеопоезії світу: ZEBRA Poetry Film Festival (Берлін, Німеччина), Rabbit Heart Poetry Film Festival (Вустер, США), Liberated Words poetry film festival (Брістоль, Великобританія), VideoBardo International Videopoetry Festival (Буенос-Айрес, Аргентина), ? Bh?al poetry-film competition (Корк, Ірландія), Audiovisual Asp Of Poetry (Вільнюс, Литва) й інші.

З новинок фестивалю — з нагоди 5-річного ювілею ми заснували окрему Номінацію для поетичних фільмів з усіх країн світу.  На конкурс подали 162 відеопоетичні роботи з 23 країн світу (Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Індія, Ірландія, Ізраїль, Іран, Італія, Литва, Мексика, Нідерланди, Філіппіни, Іспанія, Швеція, Туреччина, ОАЕ, Великобританія, США).

 У журі – директори найбільших світових фестивалів відеопоезії

 До журі міжнародного конкурсу запросили митців жанру та директорів найбільших світових фестивалів відеопоезії: Елістер Кук (Filmpoem Festival, Шотландія), Зета Бенкс (PoetryFilm, Великобританія), Хав’єр Робледо (VideoBardo, Аргентина), Еліс Лайонс (Videopoet, Ірландія), Зіґрун Хьоллріґл (Art Visuals & Poetry, Австрія), Джон Беннет (відеопоет, науковий діяч, Сполучені Штати Америки), Люсі Інґліш (Liberated Words, Великобританія), Том Конівс (поет, продюсер, викладач, піонер в області відеопоезії, Канада), Поліна Городиська (CYCLOP Videopoetry Festival, Україна) та Томас Цандеджакомо (ZEBRA Poetry Film Festival, Німеччина).

Й вже маємо перші коментарі. Так, наприклад, Зіґрун Хьоллріґл з Відня пише, що хвилювався, як саме проходитиме процедура оцінки робіт, як ми пересилатимемо усі відео та скоординуємо вчасне голосування, й був вражений, як добре український фестиваль все вигадав й облаштував. Ми й справді старалися зробити все настільки просто й зручно, наскільки це можливо).

Cyclop 2014: режисура поезії, поезія режисури

Наявні й коментарі по роботах конкурсу-2015. Том Конівс, що вважається чи не піонером відеопоезії як такої, автор низки наукових досліджень й праці «VIDEOPOETRY: A MANIFESTO», що зараз викладає візуальний арт у одному з канадських вишів, написав:

«Перед цими митцями постає надзвичайне випробування. Коли робочий текст це –  вже написаний вірш, недосконалий твір зрідка можна покращити за допомогою відеообробки. Коли ж вірш бездоганний, рідко вдається зробити відеобробку достатньо оригінальною, аби обидва елементи об’єдналися таким чином, щоб виникло творіння, у якому і текст, і відео ідеально взаємопов’язані.

На фестивалі CYCLOP-2015 глядачі не лише дізнаються про розвиток відеопоезії, а й безумовно отримають насолоду від успішного поєднання образу і тексту, властивого багатьом представленим роботам».

Так само триває робота членів журі українського блоку конкурсу, на який надійшло 78 робіт з 18 міст України. В складі журі, за традицією, є представники світу кіномистецтва (режисери й сценаристи Олег Фіалко, Володимир Тихий,  Дмитро Сухолиткий-Собчук та генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко), а також літератури (Оксана Забужко, Ірина Цілик, Катерина Бабкіна, Ірина Шувалова, Дмитро Лазуткін).  До складу журі щороку так само долучається переможець конкурсу-2014 – цьогоріч це художниця Дарія Кузьмич.

Завершено  оцінку робіт й ще одного проекту фестивалю – «До слова», додаткового конкурсу, на якому відома особистість начитує вірш, надає аудіо, і всі охочі (0+) можуть зняти до нього відеоряд – власне бачення поезії. Ми вирішили, що найоптимальнішим варіантом буде, якщо як журі виступатиме сам автор. Бо ж кому, як не йому, видніше, яка з візуальних інтерпретацій є найближчою до того, що закладалося у вірш. «CYCLOP» вже співпрацював із Сергієм Жаданом,  зараз центральною фігурою конкурсу є Оксана Забужко.

 Забужко уважно підійшла до усіх надісланих на конкурс робіт

Учасники другого проекту «До слова» знімали відео до її вірша «Прощання між зірок». Й вона дуже уважно підійшла до усіх надісланих на конкурс робіт, прокоментувала чи не кожну. Ось, наприклад, її враження від відео, якому вона надала перше місце:  «робота, в якій автор не просто “скористався текстом”, а дійсно його візуалізував –  тонко, грамотно і цілком “психоделічненько” (вірш то таки, нікуди не дінешся, метафізичний, і цю метафізику дуже важко “озовнішнити” – а йому вдалося).»

В період проведення ювілейного фестивалю в Києві буде працювати справжня «Відеопоетична лабораторія», до участі у якій ми запрошуємо зухвалих, відчайдушних візуалів. Аби стати учасником проекту достатньо мати мінімальні навички зі зйомки відео та готовність на три дні зануритись у процес створення відеопоези.

У 2014 команди проекту знімали на вірші Грицька чубая. Цьогоріч учасникам буде запропонують твори Олега Лишеги. Партнером «Відеопоетичної лабораторії»-2015 є Арт-Центр Довженка, спеціалісти якого куруватимуть групи учасників. Прийом заявок на участь у проекті триває до 31 жовтня.

Деталі на офіційному сайті CYCLOP

У написанні матеріалу дякуємо Анастасії Савченко