Інтерв’ю

Кирило Ткачов – один із найвідоміших шрифтових дизайнерів в Україні. Ще недавно він жив у Луганську, проте у зв’язку з останніми сумними подіями змушений був переїхати з родиною у Луцьк, де продовжує роботу над літерами і шрифтами, а окрім того навчає студентів і всіх, хто хоче створювати прекрасне навколо себе. Для цього Кирило заснував перший і поки єдиний онлайн-курс каліграфії і летерингу. Тому найближим часом його можна побачити або по веб-камері, або на Книжковому Арсеналі в спеціальній програмі «Літери: Майстерня текстового дизайну». 

– Кирило, розкажи про себе. Багато хто знає тебе як автора багатьох популярних шрифтів, але бачу, що ти все більше «мігруєш» у каліграфію і летеринг.

– Так уже вийшло, що останніми роками я займаюся дизайнерською і освітньою діяльністю. Більшість свого робочого часу проводжу, малюючи літери. Це може бути каліграфія, летеринг, логотип чи набірний шрифт. Ще я малюю ілюстрації, створюю плакати, принти на футболки та ін. Хоча, знаєш, якщо подивитися на більшість моїх дизайнерських виробів — все одно побачите шрифти чи каліграфію! Такий вже у мене підхід, що б не робив — вийдуть літери:)

– Скільки на твоєму «рахунку» шрифтів?

– Важко сказати. У вільному продажі на MyFonts (лінк профіль – Ред.) до 10 гарнітур. Кілька шрифтів розроблено ексклюзивно для замовників. І мабуть, 10-15 зараз просто у моєму робочому ноутбуці. Деякі я ще не закінчив, інші – розробляв для себе і не планую випускати. Для мене дуже важливим є сам процес розроблення шрифтів – цікаво експериментувати з формами знаків, перевіряти ідеї. Необов’язково робити з цього комерційний продукт для широкого загалу.

– Ти зі школи любив писати, чи це вибір більш зрілого віку?

– У школі, я звісно, малював і в художню школу ходив, але особливої любові до літер не пригадую. Це вже згодом, коли працював дизайнером, став помічати, що малювати літери та створювати ілюстрації для мене радість, а наприклад, веб-сайти залишають мене байдужим.

– Як ти оцінюєш шрифтовий «ринок» України і наскільки ним користуються видавці?

– На жаль, я не так часто маю справу з видавництвами. Як правило, до мене звертаються дизайнерські компанії. Дуже шкода, бо я б із радістю допоміг українським видавцям зі шрифтами, чи летерингом. Ще цікавіше було б розробити книжку повністю: макет, ілюстрації, шрифти, верстка, летеринґ.

– Чому, на твою думку, в суспільстві така недорозвинена візуальна культура?

– Мені важко сказати, чому так сталося. Мабуть, небагато людей вважають доцільним розвивати культуру (не тільки візуальну). А можливо, проблема ще й в тому, що люди, від яких залежить розвиток візуальної культури, мають занадто застаріле розуміння цього поняття.

Читайте також інтерв’ю з Дмитром Растворцевим «Ентузіаст-самоучка зі шрифтовою стратегією “не святі горшки ліплять“» 

– Ти думаєш, каліграфія і летеринґ – такі необхідні уміння для дизайнерів?

– Так, я впевнений, що ці уміння потрібні. Необов’язково бути при цьому справжнім майстром, але дизайнер має розумітися на каліграфії, проектуванні шрифтів, малюванні летеринґових композицій тощо. Бо текст оточує нас з усіх боків, але розуміння того, як з ним потрібно працювати, на жаль, немає.

– А де можна побачити і «почитати» твої роботи?

– В першу чергу, у моїй фб-спільноті Innerspace. Тут я розміщую всю інформацію про будь-які розроблення а також час від часу розказую та демонструю робочий процес. Деякі проекти можна побачити на Behance.

– Окрім всього ти ще й викладаєш?

– Як викладач працюю в ЛНУ імені Тараса Шевченка, співпрацюю зі Школою візуальних комунікацій та клубом «Арт і я», а також проводжу власні курси та майстер-класи. Викладацька справа дуже цікава для мене. В процесі не тільки навчаєш, але й сам навчаєшся. Роки півтора тому заснував свій перший шрифтовий онлай- курс. Спочатку ідея здалась не дуже вдалою, але трохи згодом я проаналізував таку можливість і змінив точку зору. Тепер активно займаюся цією справою.

– Це ти змінив точку зору після переїзду з Луганська?

– Ні. Онлайн-курси я заснував тоді, коли ще й не думав про переїзд. У принципі, Луганськ був достатньо приємним тихим місцем, де можна було спокійно і з задоволенням займатися своєю справою. Іноді в мене з’являлося бажання переїхати в Київ чи Львів, щоб бути ближче до культурних подій, але це для мене не головне. До речі, Луганщина є батьківщиною і моїх друзів і колег шрифтової справи: сестер Лопухіних та Закентія Горобйова, які переїхали до Києва ще кілька років тому.

– Чому обрав саме Луцьк? Легко там прижитися дизайнеру?

– Луцьк обрав тому, що це маленьке приємне місце і тому, що сюди запросили переїхати друзі. Але я вважав, що ми змінимо Луганськ на Луцьк лише на 2-3 місяці. Але на жаль… Як дизайнер я рідко зустрічаюся зі своїми клієнтами «вживу», тому зміна міста проживання мало на що вплинула. Мені дуже затишно в Луцьку, але, мабуть, переїду в Київ. Маю велике бажання займатися серйозними проектами, а це все ж таки правильніше робити, маючи тісний контакт із клієнтами.

– Тоді розкажи, як тобі вдалося організувати свої лекції онлайн? Це ж не лекції з культурології.

– Читати лекції через інтернет — взагалі не проблема, а от показувати якісь каліграфічні вправи, чи демонструвати принципи розробки шрифту трохи важче, але цілком можливо. Що більше я цим займаюся, то більше напрацьовую цю технологію.

Загальна ідея курсу: пов’язувати різні форми роботи зі шрифтом. Від історії шрифту одразу ж переходимо до каліграфії — лекція стає основою для практики. Від каліграфії (тобто від написання літер пером чи пензлем) — ми переходимо до летеринґу (малювання літер олівцем). Від летеринґу — до логотипа чи розробки шрифта. Завдання мають продовження в зовсім інших техніках виконання. Якщо каліграфія має власну жорстку логіку, пов’язану, перш за все, із самим інструментом, то летеринґ надає значно більшу свободу, але водночас, змушує більше аналізувати форми і приймати власні рішення щодо тих чи інших елементів.

До речі, в Крамничці поки є один квиток на курс «Базовий» за знижкою

Проектування шрифтів — ще більш раціональна штука: ми змушені дивитися на літери, як на набір базових елементів, та шукати зв’язок між ними, але не забувати і про власний характер кожної з літер.

– Ти берешся навчати вже «готових» дизайнерів?

– Сьогодні в мене діють три шрифтові курси: «Базовий» (для новачків), «Про» (для тих, хто вже має досвід у проектуванні шрифтів та логотипів), та «Шрифт для ілюстраторів». Особливість останнього курсу у тому, що ми не проектуємо шрифтів, але досліджуємо їх, займаємося каліграфією та летеринґом, а головний акцент робимо на розгляданні шрифтів в паралелі з ілюстраціями.

Саме тому частина лекцій присвячена українським художникам книги: Георгію Нарбуту, Сергію Конончуку, Лесю Лозовському, Ользі Юнак, Володимиру Фатальчуку, Володимиру Юрчишину та іншим чудовим графікам, які вміло поєднували у своїх роботах орнаменти, шрифти та ілюстрації. На жаль, знайти інформацію про деяких майстрів виявляється вкрай важко. Добре, якщо є можливість отримати цікаві факти чи зразки робіт від родичів або близьких художників. Так, справжнім скарбом є оригінали робіт Олександра Ком’яхова, які зберігаються у його онука і також прекрасного художника-графіка Саші Ком’яхова.

Читайте також: «Книжука про бобрюки»: поки самвидав Саші Ком’яхова

– То хто найчастіше навчається на твоїх курсах?

– Як правило, це дизайнери-графіки, художники-ілюстратори, та веб-дизайнери, які вже знають свою справу, але мають бажання посилити рівень своїх знань, умінь та навичок у проектування логотипів, шрифтів, каліграфії тощо.

– Отже, практика показує, що це зручно?

– Заняття онлайн — це реальна альтернатива іншим формам навчання. Особливо для тих, хто працює і не має часу на традиційну освіту. Учасники моїх курсів мають можливість брати участь в онлайн-заняттях, або дивитися їх у записі. Окрім того, можна бути учасником одного і слухачем — на інших. І взагалі, на мою думку, дистанційна мистецька освіта не дуже розвинута в нашій країні, але потенціал при належній організації має досить великий.

– Знаю, що ти й Саша Ком’яхов готуєте щось на Арсенал. Приїдеш? Що це буде?

– Цього року знову планую приїхати на Арсенал. Так, буде лекція… навіть не з Сашею, а правильніше сказати, лекція сім’ї Ткачових та сім’ї Ком’яхових! Бо ми розповімо про роботу у сімейних тандемах. Мені в багатьох проектах допомагає моя дружина Марина – художник-ілюстратор, а Саша час від часу співпрацює зі своєю дружиною Наталією, яка займається каліграфією. Але це не єдиний захід в рамках Книжкового арсеналу, в якому я братиму участь. Слідкуйте за програмою подій на Арсеналі та за оновленнями моєї фб-стронки – буде ще багато цікавого!

Читайте також: Андрій Шевченко: «Шрифтовому дизайнеру потрібна терпляча дружина»