Book Art

Останнім часом у книжках рідко хто радує незамозоленими персонажами: це, швидше, прерогатива комп’ютерних ігор, хоча і тут нечасто трапляється щось нестереотипне. Винятком останнього книжкового року можна назвати хіба досить дизайнерських монстрів з книжки Аґрафки «Антоміми», а тепер і монстрів із нового видання Олександра Ком’яхова «Книжуки про бобрюки». Ця книжка – гра в слова, театр абсурду, відгомін Codex Seraphinianus, скоромовної усної народної творчості та натхнення від Флоріана Юр’єва.

UPD! Ура! Завдяки популярності цього матеріалу книжка уже видана! Замовити ([email protected])

Олександр Ком’яхов – відомий ілюстратор, автор книги-зоряної байки «Чуб», і, можна сказати, заслужений художник Майдану. «Книжука» – це його друга авторська книжка, видана, до речі, спільними силами із не менш відомими сестрами Вікою та Вітою Лопухіними, каліграфами, дизайнерками й викладачками.

Ідея видання народилося в громадському транспорті:

«Книжка – подарунок для хрещениці Даші (на той час восьмирічної). Колись я возив дитину на танці. 40 хвилин у транспорті виглядали приблизно так: “А вже скоро приїдемо? А вже скоро приїдемо? А вже скоро приїдемо?..”

Студенти і школярі розважаються на нудних парах та уроках, малюючи на останніх сторінках зошитів. От і я, згадуючи молодість, вигадував каламбури про звірів, а потім дорогою їх малював у блокноті, щоб Даша вгадувала їх назви та імена і не нудьгувала. Поки ми їздили, набралась чимала купа тих монстриків-мутантиків. Мені захотілось зробити з цього книжку, бо в голові крутилася кероловська історія створення “Аліси в країні чудес” і моя особиста історія з нашим місцевим генієм.

Це Флоріан Юр’єв — дивовижна ренесансна людина, яка є для мене є еталонним дизайнером, як да Вінчі. Він займався архітектурою, скульптурою, теорією кольорового письма, також він скрипковий майстер світового рівня. Але мені особливо дорогий його подарунок — артбук якій він придумав і намалював. Це моє натхнення в усі часи. Невеличка книжка ручної роботи, з акварелями, рукописними шрифтами і віршиками.

Тож, працюючи вже з книгою, я об’єднав окремих персонажів у певні мізансцени за допомогою віршиків. Літери, як у книзі Юр’єва, було вирішено робити не набором, а написати й намалювати. Народилась ідея, що позаяк наші монстрики первісно походять зі шкільних зошитів, то текст буде у стилі шкільних прописів. У цьому мені допомогли чудові дизайнери-каліграфи сестри Лопухіни.

Бобрюки – це наполовину бобер, наполовину брюки, виглядає приблизно так:

Про синтезовані слова, що перетворилися на синтезованих персонажів, можна фантазувати як завгодно: вигадувати їхні вміння, характеристики, або просто історії: «Добирав слова так, щоб це було смішне поєднання і щоб залишалося якомога більше складів з обох слів», – каже Ком’яхов.

Попри всю фантазійність та абсурдність книжки, тут є трохи й соціального підтексту: наприклад, можна зустріти персонажа Депутато, який смажить млинці з землі на будмайданчику. Є вони і в деталях, які батькам буде легко відшукати.

За жанровою ознакою Олександр відносить книжку до того, що зараз називають «развівалочка»: «Не усякий дорослий з ходу прочитає ті віршики – вони як скоромовки, з якими треба поборотися) До того ж абсурдистська концепція, яка без проблем сприймається дітьми, для батьків може бути певним челенджем. Отже, це книга для читання та роздивляння батьками і дітьми».

За структурою книжка складається з «серії атракціонів» у вигляді чотиривіршиків на розворот: «За сюжетами розвороти мало пов’язані, вони трохи ускладнюються, починаючись з ґеґів-знайомств, пeреходячи на ті ж таки соціальні та історичні мотиви, і закінчуються, як годиться — весіллям. Але усе це ненав’язливо, головне тут розвага».

«Книжука про бобрюки» була видана мікротиражем. Та й самвидав Саша вважає гарним тестом на профпридатність: «Наше гасло: “Як не дожену, так зігріюсь!”»)) З іншого боку, книга набирає своє коло шанувальників, то в Олександра є задум видати книжку у видавництві «Люта справа». На жаль, для палітурки у неї поки замалий об’єм (лише 16 сторінок), тому це буде можливо тільки після доопрацювання. Але ми все одно будемо чекати на появу «Книжуки про бобрюки» на Книжковому Арсеналі.