Інтерв’ю

Pictoric вже втретє представляє ілюстраторську програму на Книжковому Арсеналі. Основна ідея цьогорічної експозиції – показавати сучасну українську ілюстрацію (журнальну і книжкову) в контексті європейської. Читомо підготувало кілька коротких розмов із українськими ілюстраторами, учасниками виставки, у яких вони називають твори, які представлять на Книжковому Арсеналі, власний топ ілюстраторів, діляться секретами, де проводять вихідні та які книги, фільми, виставки і концерти їх надихають.

1. Коли прйшло усвідомлення того, що хочеш займатися ілюстарцією? Пам’ятаєш свій перший малюнок?

2. Яка подія тебе, як ілюстаратора, найбільше вразила? Де ти хочеш побувати (ярмарки, виставки, фестивалі)? Що, на твій погляд, особливого та цікавого і ілюстраторській виставці під час Книжковому Арсеналу, чому ти береш в ній участь?

3. Розкажи про свої твори, які будуть представлені на цьогорічному Книжковому Арсеналі.

4. Поруч з українськими, на виставці будуть представлені роботи французьких ілюстраторів. Чим тобі особисто цікава французька ілюстрація, чи відслідковуєш когось?

5. Чи займаєшся ти неілюстраторськими проектами? Чим саме? Що з останнього було, чим можеш поділитися?

6. Що ти любиш читати (що читаєш зараз), який фільм чи виставка тебе вразили останнім часом? А може, концерт?

7. Назви свій топ-ілюстраторів.

8. Як ти проводиш свій вихідний? Який би був твій вихідний мрії?

Тетяна Денисенко

1. Я ніколи не планувала бути ілюстратором. Все виходило інтуїтивно. В дитинстві мені завжди подобалось малювати і щось вигадувати. В початковій школі я полюбляла писати свої казки, трохи мріяла бути казкаркою.

Не пам’ятаю свій перший малюнок. Мені взагалі здається, що іноді краще «забувати» свої старі вдалі роботи, шукати щось нове.

2. Коли навчалася на останньому курсі академії, то мені пощастило поїхати на воркшоп у Братиславу, на бієнале книжкової графіки. Це була перша велика виставка сучасної ілюстрації, яку я побачила. Найважливіше, що кожну книгу можна було погортати, і тут же поряд роздивитись оригінал: на якому форматі автор робив, чи все було зроблено вручну, або ж десь додавалась комп’ютерна графіка.

Тетяна Денисенко

Цікаво було також побачити, як представлена майже кожна країна світу, які є загальні тенденції в світі. В минулому році я вперше нарешті побувала на Болонському книжковому ярмарку. Я би хотіла побувати на інших книжкових ярмарках , наприклад у Лейпцигу.

Щодо виставки в Арсеналі, дуже добре, що куратори Pictoric завжди запрошують до участі ілюстраторів з інших країн. Можна дивитись на загальний контекст в цій сфері, а не варитись у власному болоті.

Читайте також: 10 зіркових гостей Книжкового Арсеналу

3. На виставці п’ять моїх робіт. Дві з них – це ілюстрації до оповідання Карола Чапека «Як робити фільм», про процес створення фільму, людей, що у цьому задіяні. Хочу додати в кінці книги пару ілюстрацій, уточнень про те, як знімається фільм зараз, оскільки Чапек це писав давно, коли все тільки починалось, а зараз багато технічних речей робиться набагато простіше. Це ще невидана книга. Мене зацікавила ця тема, тому вирішила зробити макет, а потім шукати видавця.

Ілюстрація до оповідання Карола Чапека «Як робити фільм»

Три інших роботи з виставки ? з книжки, що додається до моєї настільної гри про подорож. Це не зовсім літературний текст, в основі короткі історії про попутників, яких випадково можна зустріти подорожуючи.

 4. Якихось конкретних французьких ілюстраторів я не відслідковую, але мені дуже імпонує стиль французької ілюстрації. Мені подобається простота композиції, легкість , елегантність та іронія. Подобається, що є концепція, ідея, але вона звучить ненав’язливо, ніби вдало розказаний тонкий жарт.

5. Зараз в мене є кілька ідей, над якими працюю, які пов’язані не з книжковою ілюстрацією, а з друкованою графікою. Планую зробити декілька розвивальних ігор для дітей і надрукувати їх вручну невеликим тиражем. Останнім часом все більше і більше мене приваблює світ анімації.

6. Люблю читати поезію, але вже давно не була на якийсь особливій хвилі, щоб поринути повністю у читання якоїсь поетичної збірки. Книга, як музика має підходити під настрій.

З останніх київських виставок, що вразили – звичайно ж «Тіні забутих предків» в Мистецькому Арсеналі і ще трохи раніше була виставка «Художня школа» у музеї російського мистецтва, з вражаючими роботами Влади Ралко.

З фільмів – «Лобстер». Також з британського театру у кіно – вистава за п’єсою Шекспіра «Коріолан».

Ілюстрація Тетяни Денисенко

7. Simone Rea, Lisk Feng, Barbara Dziadosz, Gosia Herba, J?zef Wilkon 

8. Я дуже люблю гуляти на свіжому повітрі, люблю довго ходити вулицями Києва. А ще, звичайно, люблю подорожувати, тому ідеальним вихідним для мене була б коротка подорож в інше українське місто або в іншу країну.

Анна Хоменко

1. Навчаючись в університеті я збиралася займатися саме книжковою ілюстрацією. Та з часом мені відкрилися нові творчі напрямки, в яких я знаходжу і себе, і задоволення. Щодо комерційних робіт, то за все підряд я не беруся. Працюю лише над тими проектами, які мені імпонують та підходять під мій стиль.

Це важливо, щоб образи в голові виникали відразу, тоді робота буде йти плавно та легко. А особливість роботи ілюстратора в тому, що можна створювати цілі світи, а через деякий час роздивлятися деталі, ніби вперше, і обов’язково знаходити щось нове.

 Анна Хоменко

2. Улюбленою подією залишається Книжковий Арсенал: виставки, книжкові новинки, знайомі обличчя та загалом приємна атмосфера. А особливість в тому, що вже кілька років тут проводяться виставки ілюстрацій, у яких беруть участь не лише українські художники, але й іноземні. Це дає можливість познайомитися з новими митцями, знайти щось спільне та відмінне.

3. На Книжковому Арсеналі будуть представлені деякі з моїх fashion-ілюстрацій.

Для мене мода – це не тільки одяг. В цій індустрії задіяні дизайнери, ілюстратори, фотографи, make-up художники та багато інших. Особливої уваги заслуговує Haute Couture. Чого лише варті сукні, де кожна пелюстка, кожна бісеринка, яких тисячі, пришита в ручну. Справжнє мистецтво!

Читайте також: Що буде на Книжковому Арсеналі-2016

В моєму розумінні, класична модна ілюстрація – це експресивні замальовки. Мої ж малюнки дещо стриманіші і відображають, скоріше, не сам одяг, а враження від нього.

Ілюстрація Анни Хоменко 

4. Для мене французька ілюстрація як і французький кінематограф: легка, дещо іронічна, ніби попкорн чи солодка вата. Не знаю, але саме такі асоціації. Довгий час колекціонувала книги з ілюстраціями Rebecca Dautremer. Щоправда, її роботи нагадують мені оксамитові шалі.

5. Кілька років тому почала цікавитися керамікою, а саме, виготовленням глиняного посуду. Спершу ходила в майстерню з думкою, щоб просто порозписувати предмети, але захопилася та почала створювати власні тарілочки.

Звісно, ілюстрація стала мені в пригоді – це дає можливість конвертувати мальовані образи в матеріальні речі.

 Кераміка Анни Хоменко

6. Останнім часом з художньої літератури майже нічого не читаю. Якщо книга захоплива, то сумно, коли дочитуєш. Не люблю цього. Періодично перечитую езотеричні видання. Фаворитом для мене є Вадим Зеланд та його «Трансерфінг реальності».

Щодо кінематографу, то, зазвичай, я надаю перевагу легким та красивим кінострічкам, але несподіваним відкриттям для мене стали «The Hunger Games» в парі з непримітним «The Giver». Після перегляду було ще багато обговорень та думок. Тепер чекаю на квітневу прем’єру «High-Rise».

7. Список улюблених ілюстраторів у мене досить мінливий та змінюється разом з вектором нових захоплень. Не можу сказати, що відслідковую когось з художників, так як мені здається, що це може впливати на власний стиль. Проте, повертаючись до fashion-ілюстрації, є такі митці, від чиїх робіт в мене перехоплює подих – наприклад, чарівна Laura Laine.

Портфоліо Анни Хоменко можна переглянути тут.

Анастасія Стефурак

1. Ще змалку мені дуже подобалось розглядати зображення: репродукції картин та ілюстрації в книжках . Одні ілюстрації гіпнотизували мене, інші – викликали бажання їх змінити, зробити по-іншому. Тож в дитячому віці й з’явилось бажання малювати, ілюструвати книги. В початковій школі я почала робити свої перші «ілюстраторські спроби» малювала ілюстрації до казок Андерсена.

Під час навчання на кафедрі графічного дизайну пробувала себе багато в чому: лого та веб-дизайні, поліграфії та верстці, станковій графіці, але на диплом бакалавра та магістра обрала саме художнє оформлення книг. На четвертому курсі переконалась, що серед усіх розгалужень графічного дизайну ілюстрація мені таки найбільш до вподоби, тож вирішила, що треба рухатись у цьому напрямку.

Перший малюнок – гриб боровик з очима, носом, ротом та листочком на шапці / кольорові олівці, формат А4.

Анастасія Стефурак

2. В ідеалі хотілось би їздити на Болонський книжковий ярмарок щороку, а також відвідати Франкфуртський ярмарок, Паризький книжковий салон та міжнародну книжкову виставку в Чехії.

Сподобалась минулорічна чесько-українська виставка Pictoric на Книжковому Арсеналі, думаю, цього року буде не менш цікаво. Як на мене, проведення таких тандемних виставок – гарна ідея. Для українських ілюстраторів це хороша можливість представити та популяризувати власні твори, познайомитись з роботами закордонних колег.

3. На цьогорічній виставці будуть представлені ілюстрації до збірки поезій Оксани Куценко «Лялечки», яка якраз вийде друком до Книжкового Арсеналу у Видавництві Старого Лева. До речі, це перша проілюстрована мною книжка для дорослої аудиторії і водночас перша поетична, тому для мене вона дуже важлива. Поезія дуже пластична, містить безліч перетікаючих образів, що мені дуже імпонувало в роботі.

Ілюстрація Анастасії Стефурак із книги «Українські прислів’я»

4. Я постійно стежу на різноманітних ресурсах за тим, що відбувається в сфері ілюстрації, та інших галузях графічного дизайну в світі, цікавлюсь роботами дизайнерів та ілюстраторів з різних країн. З французьких ілюстраторів мені до вподоби колажі Mathilde Aubier, роботи Laurent Moreau, Rebecca Dautremer та Camilla Engman.

5. Ще фотографую стару австрійську плитку у львівських будинках, іноді натрапляю на неймовірно гарні зразки. Може з часом це хобі переросте в якийсь проект, побачу.

 6. З улюблених авторів Маркес, Фаулз, Гессе. Зараз читаю «Перебої в смерті» Жозе Сарамаго. З недавно прочитаного дуже вразила попередня книга цього ж автора «Сліпота», маю ідеї стосовно оформлення обкладинки.

Ілюстрація Анастасії Стефурак із книги «Українські прислів’я»

Подобаються також короткометражні анімаційні фільми. З нещодавно переглянутих повнометражних здивував фільм «Прогулянка висотою» (2015), знятий Робертом Земекісом. Це біографічне кіно, про французького канатохідця Філіпа Петі, який здійснив прогулянку між хмарочосами-близнюками в Нью-Йорку. Фільм про підтримку друзів , відвагу, силу волі, віру в себе, досягнення цілей та тяжку працю над собою.

7. Joanna Concejo, Gabriel Pacheco, Agata Dudek, Isabelle Arsenault, Lizzy Stewart, Valerio Vidali, Samuel Casta?o.

8. Зазвичай вихідні проводжу у Львові. Бачусь з друзями, йду в кав’ярню, кінотеатр, театр, парк, на виставку, читаю, відпочиваю. Часом їжджу в інші міста, до батьків. Треба частіше змінювати локацію.

Читайте також: Книжка «Українські прислів’я» від Анастасії Стефурак

Не можу описати чітко вихідний мрії, бо так багато варіантів, що й не перерахувати. Хотілось би, щоб кожного разу це було якось по-новому. Це може бути активний або пасивний відпочинок. Вихідний мрії міг би бути в горах чи біля моря, або за межами України, в Барселоні чи Парижі, наприклад.

Портфоліо Анастасії Стефурак можна переглянути тут.

Інна Черняк

1. Я нічого іншого не вмію робити. Особливий інтерес – ловлю кайф від процесу. Пам’ятаю, як я вперше намалювала картину маслом (мені було 9 років). Чарівний запах фарби і пихтового лаку.

2. Була на виставці в Болоньї – дуже вразила масштабами. Ясна річ що ВСЮДИ хочу побувати! Ось це ж і цікаво, що скільки ж всього цікавого на виставці під час Книжкового Арсеналу! Я беру участь тому бо дуже пишаюсь тим, що мої картинки серед всіх цих талантів.

3. Піратська тема дуже приваблювала мене завжди. Відомо, що кожен ілюстратор мріє намалювати піратів. Тому отримавши замовлення на серію дитячих книжок про піратів я була на сьомому небі . Дві з трьох вже видані. Мені хотілося щоб вийшло весело і радувало. Сподіваюся що вдалось.

4. Мені французька ілюстрація цікава свободою.

Читайте також: 5 невиданих казок. Студентський самвидав

5. Ні, займаюся тільки дитячою ілюстрацією.

6. Читати люблю дуже. Зараз читаю «Квіти для Елджернона». Багато і фільмів, і виставок, і концертів мене вразили останнім часом, я взагалі вразлива, тому я мабуть і ілюстратор.

Ілюстрація Інни Черняк

7. Обожнюю Олів’є Талєка, Олівера Джеферса, Дельфін Дюран, Беатрис Алеману, Емілію Дзюбак, Івана Кравця, Анну Сарвіру, Галину Зінько.

8. Секретна інформація.

Портфоліо Інни Черняк можна переглянути тут.

Анастасія  Слєпцова

1. Чесно кажучи, не пам’ятаю, як прийшло усвідомлювання саме ілюстраціі. Цей напрямок визначився вже під час навчання. І хоча в моєму університеті не було специфіки ілюстраціі, я просто почала малювати «свої картинки», а все інше прийшло вже в процесі творчого пошуку. Для мене це можливість створювати свій світ. Вдосконалюючи наповнюючи його, вдосконалюватись та наповнюватись разом з ним.

2. Беру участь в Книжковому Арсеналі, але ще не знаю, чи зможу приїхати побачити все наживо. Як я собі уявляю, це цікава атмосферна подія, яка висвітлює наших актуальних молодих ілюстраторів з їхніми роботами, де є можливість побачити роботу та автора «в контексті», і мені це дуже імпонує. Завжди цікаво роздивитися роботу в форматі, надруковану, в атмосфері середовища, це цікавий досвід.

Анастасія Слєпцова

3. Завжди складно щось розповідати про роботи з персональних архивів: в мене буде 4 персональні роботи, які створювались протягом останніх двох років, але як і більшість моїх персональних ілюстрацій, вони про тихі моменти, інколи трохи самотні, інколи теплі, бо є з ким їх розділити. Ще одну роботу я обрала з нещодавно виданого випуску словацького журналу Egres, з яким я співправцюю: нічна ілюстрація до статті про дослідження зірок.

Ілюстрація для випуску словацького журналу Egres

4. Дуже люблю роботи Johanna Concejo. Вона народилася в Польщі, але живе і працює у Франції. Нещодавно зацікавили роботи молодого ілюстратора Antoine Maillard, він робить досить атмосферні комікси «ручними» матеріалами.

Також маленькою скарбничкою можу назвати французьке ілюстраторське агенство Costume 3 Pieces – цікава підбірка різноманітних авторів, дуже корисно подивитись, як поєднується рекламна, комерційна робота з баченням різних ілюстраторів. Найбільш цікавими для мене виявилися Thomas Baas, Jean Francois Martin, Julia Wauters. Мене приваблює легкий вінтажний відтінок, коли від ілюстраціі ніби пахне старими книжками, парфумами та стилем початку ХХ століття.

Читайте також: Литовська «Країна книг» для дорослих і дітей, закоханих у читання

5. Я зайнята організаційними питаннями в нашому з сестрою проекті Kontora Sisters. Насправді це тісно пов’язано з моїми ілюстраціями, тому що вони там продаються у вигляді принтів, листівок та іншої друкованої продукції, але всеж таки виробничі питання відбирають досить багато часу і сил від мого основного заняття: малювання ілюстрацій. Вже зовсім скоро буду готуватися до фестивалю Гешефт, який відбудеться в Одесі.

6. Зараз читаю Керуака «В дорозі», далі хотіла б продовжити чимось подібним: більше дізнатись про творчість американськх письменників-бітників. А взагалі знаковим для мене твором є «Тошнота» Сартра – це перша свідома книжка, яку я довго шукала, та придбала на барахолці, коли мені було 15. І вона лишила дуже сильний слід.

Ілюстрація Анастасії Слєпцової

7. Останнім часом не відслідковую нікого, але можу назвати таких ілюстраторів, як Isabelle Arsenault, John Klassen, Carson Ellis, Oamul Lu, Akira Kusaka, Daniel Kachenmeir. Дуже люблю англійських художників-примитивистів Gary Bunt, Dee Nickerson. а також мені до душі художники Michаel Sowa, Andrew Newell Wyeth.

8. Вихідним для себе вважаю такий день, коли не перевіряю пошту, нічого не роблю в комп’ютері, не думаю про роботу та взагалі мало буваю вдома, бо дім – це моє робоче місце. Найкраще, коли їду в інше місто, коли є дорога люблю просто дивитись у вікно. Або я відпочиваю, гуляючи вулицями-парками. Іноді мені хочеться побути насамоті далеко від людей, а іноді – в компанії веселих та відкритих друзів.

Читайте також: Сучасна польська ілюстрація: заохочення до гри

Люблю з кимось випити кави, потрапити в нове місце (чи то селище, чи то сад, чи новий провулок з цікавими будинками – головне, щоб я там не була раніше). Зараз мені не вистачае мандрівок, тому хотілося би опинятися кожного разу в новому місці! І щоб після «вихідного мрії» був ще один вихідний – для того, щоб розкласти в голові всі нові враження.

Переглянути роботи Анастасії Слєпцової можна тут.

Чільна світлина – ілюстрація Тетяни Денисенко до оповідання Карола Чапека «Як робити фільм»