Ми розпитали українських видавців про дитячі та підліткові книжки, які користувалися найбільшим попитом на міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» 17-21 травня в Києві, а також попросили їх прокоментувати тенденції в галузі.
Продажі: практично й розважально
Опитування видавців за підсумками «Книжкового Арсеналу» засвідчило доволі передбачувані результати. Найбільшою популярністю серед покупців користуються ті дитячі та підліткові видання, які мають виразно підкреслену практичну цінність: інформативну, виховну, терапевтичну, ігрову абощо. Це як суто пізнавальні книжки, так і гібриди, що поєднують художні, пізнавальні та ігрові елементи.
Очікувано великою популярністю користується розважальний мейнстрім, найчастіше закордонний, а також видання, що набули розголосу завдяки неординарній темі, постаті автора чи ілюстратора. Серед лідерів продажів – видання з акцентом на візуальному контенті: вімельбухи та книжки-картинки.
Лідери продажів
«Ранок» (Харків):
«КМ-Букс» (Київ):
«Віват» (Харків):
«Урбіно» (Львів):
«Навчальна книга – Богдан» (Тернопіль):
«Чорні вівці» (Чернівці):
«Видавництво Старого Лева» (Львів):
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» (Київ):
Читайте також: Топ-10 дитячих новинок «Книжкового Арсеналу»
Ціни: компроміси та принциповість
Папір і поліграфічні послуги в Україні дорожчають, оскільки прив’язані до валюти. Видавці в більшості намагаються стримувати ціни, остерігаючись втратити покупців. В окремих випадках економія позначається на книжках – гіршої якості папір, дешевша друкарня, економія на ілюстраціях чи редагуванні.
Інші намагаються будь-що втримати якість продукту, сподіваючись, що репутація видавництва, яке має відданих покупців, витримає зростання цін на книжки. Або ж ідеться про нішові видання, невеликі наклади яких, попри високу ціну, розійдуться серед поціновувачів.
Ольга Шкрьогал, видавництво «Ранок»:
Ми намагаємося не збільшувати цін, бо… читачі просто не зможуть купувати наших книжок… Якщо книжка для підлітків – 65-80 грн. Якщо це картонка – то десь 80 грн, якщо маленькі картонки – 25-30 грн. Читанки для діточок – 100-120 грн.
Іван Малкович, «А-ба-ба-га-ла-ма-га»:
Здебільшого ціни не піднялися. Десь на третину видань – збільшилися від 2 до 7%.
Оксана Зьобро, «Видавництво Старого Лева»:
Ціни в порівнянні з минулим роком піднялись, але несуттєво. Основна причина – здорожчання поліграфії та логістичні моменти. Суттєвого стрибка цін не відбулося. Відбувається помірне зростання, але ми намагаємося втримувати ціни.
Ганна Осадко, «Навчальна книга – Богдан»:
Книжки, звичайно, дорожчають, порівняно з минулим «Арсеналом». Дорожче стало процентів на 30, тому що подорожчав папір. Він у нас не український, а фінський скрізь. І послуги друку дорожчі, фарба. Усе прив’язано до валюти.
Ілля Стронговський, «Видавництво»:
Ми пропонуємо споживачеві рівень книжок, раніше доступних лише в західних виданнях. Ми друкуємо їх на папері Munken Lynx – це елітний папір, ми не погоджуємося на вдвічі дешевший, бо це не наш рівень. Шрифти нашого видавництва належать тільки нам і спеціально розроблені Віктором Хариком. Увесь колектив підготовки книги отримує гідні гонорари за свою роботу… Якби ми коштували на 50-70 грн дешевше, то показники були б вищими. Але тоді б ми мусили економити (на виданні – Ред.), а це не наш шлях.
Анатолій Івченко, «Урбіно»:
«Ми дотримуємося… дуже поміркованої цінової політики. Наприклад, у нас практично немає книжок дорожче ста гривень. Єдина книжка, дорожча ста гривень, — це вімельбух «Що роблять коти».
Читайте також: Топ-5 підліткових новинок «Книжкового Арсеналу»
Тенденції: комерціалізація, переклади, формати
Про виразну комерціалізацію дитячої літератури в Україні фахівці говорять протягом кількох останніх років. Одним із наслідків такого процесу будь-де, як відомо, є зменшення уваги до художніх якостей тексту.
Яскраві ілюстрації, реклама, ім’я автора та різноманітні «бонуси» перебирають на себе основну увагу. Естетична функція тексту, його ідеології та стратегічний потенціал на ринку, на жаль, часто стають вторинними.
Асортимент книжок засвідчує: великі видавництва в Україні цілком свідомо орієнтуються на «прибутковий» мейнстрім. Такі книжки часто мають привабливе візуальне втілення, це можуть бути перевірені міжнародні бестселери. Але не обов’язково всі вони вирізняються художньою цінністю тексту, а також ідеологічною збалансованістю.
Такі вподобання широкої аудиторії, як відомо, типові для багатьох країн світу. В Україні вони увиразнилися в останні роки зі збільшенням асортименту дитячої та підліткової літератури.
Малі видавництва, такі як «Артбукс», «Видавництво», «Nebo BookLab Publishing», «Братське», «Читаріум», більш охоче працюють з «неперевіреними» темами та форматами, намагаючись віднайти свою нішу. Деякі з великих видавництв так само лишають собі трохи місця в планах для експериментів.
Для прикладу, велике харківське видавництво «Віват», яке націлене на дорослі й дитячі книжки для широкої аудиторії, звернуло увагу на порівняно новий для України формат – графічний роман для дітей 9+, що торкається серйозних тем: самотності, булінгу, пошуку друзів. Це книжка Ізабель Арсено та Фанні Брітт «Джейн, лисиця і я».
«Для нас це було трошки відхиленням від курсу, тому що ми маємо чіткі видавничі плани. Але ми закохалися в цю книжку в оригіналі й не змогли не представити її на український ринок. Вона дуже якісна, і сьогодні покупці “Книжкового Арсеналу” показали, що ми правильно зробили», – розповідає Ігор Зарудко, pr-менеджер «Вівату».
Головну редакторку малого видавництва «Nebo Book Lab Publishing» Світлану Привалову, як і інших гравців ринку, непокоїть, що український читач, можливо, досі неготовий до ряду форматів і тем, зокрема, складних.
«У нас є книжка К. Т. Хао ‘Чи скучила за мною твоя борода?’. Там мова, узагалі-то, йде про розмову дівчинки й тата. Але вона неоднозначно сприймається читачами. Якщо не пояснювати, сприймається не дуже. Крім того, нас цікавить, чи вийдуть на ринок книжки, у яких би розкривалися питання, котрих (у наших книжках – Ред.) іще немає. От наприклад, хвороба Альцгеймера».
Однією з провідних тенденцій останніх років є різке зростання перекладної літератури для дітей. Купуючи права на популярні закордонні книжки, видавці відносно спокійні щодо гарних продажів.
Тут так само домінує «легка» література, яка завоювала масову аудиторію тих чи тих країн та ввійшла до різноманітних топів на зразок «Нью-Йорк Таймз». Рідше звертають увагу на більш потужні з художнього погляду книжки. Орієнтирами в цьому випадку є «поважні» нагороди, як-то Премія ім. Астрід Ліндґрен, призи Болоньї, Медаль Ньюбері. Інколи видавці орієнтуються й на перекладний досвід Росії попередніх років, де такі видавництва, як «Самокат» чи «Розовый жираф», видали друком чимало непересічних європейських та американських книжок.
Перекладна література заповнює цілий ряд жанрових та тематичних ніш, порожніх чи напівпорожніх з різних причин. Також вона виконує «культуртрегерську» роль, розширюючи читацькі досвіди, зокрема дитячих письменників в Україні. Водночас така «навала», якщо її не стримати в розумних межах, загрожує поховати під собою українських авторів, надто ж – нові покоління, які саме почали спинатися на ноги.
«Я помітив тенденцію, яка насправді мене не дуже тішить. Це дуже суттєве збільшення перекладів і суттєве зменшення видання сучасних українських авторів. Я не знаю, із чим це пов’язано, але найбільші видавництва, які завжди видавали багато цікавих українських книжок, чомусь стали їх видавати значно менше. Видання перекладів – це також важлива справа, але все ж таки має бути певний баланс. Казати, що немає цікавих українських авторів – це маячня. “Фонтан казок” видає, і купують, і читають», – коментує Олег Рибалка, директор видавництва «Фонтан казок».
Читайте також: Як політики світу популяризують дитячу літературу
Серед перекладних книжок зростатиме кількість книжок-картинок, вважають видавці. «Я думаю, що пікчербуки будуть купуватися видавцями й видаватися ще й тому, що вони, в принципі, не вимагають великих зусиль — їх можна швидко підготувати й запустити на ринок. Скажімо, якщо ти готуєш книжку — як наш проект “Енн із Зелених Дахів”, ми готували його 4 роки, і кожна книжка займала півроку — то будь-який пікчербук готується за тиждень, розумієте? Себто у видавців є велика спокуса купувати права з оформленням у якісних художників і запускати на ринок, що вони й роблять», – коментує директор видавництва «Урбіно» Анатолій Івченко.
Загалом видавці відзначають зменшення ролі книжок російською мовою та суттєве пожвавлення галузі. «Україна дедалі помітніше перетворюється на повнокровну книжкову державу: поступово (хай і дуже потроху) заповнюються всі жанрові ніші. Помітно зросла якість дизайну, поліграфічного виконання, виставкового іміджу. Душа розквітає», – підсумовує директор видавництва «Аба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович.
Над матеріалом працювали Валентина Вздульська, Юлія Клебан, Марина Дубина
Чільне фото: «Мистецький Арсенал»
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
|
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook