Література на літо

Ще кілька років тому сучасної підліткової літератури в Україні практично не було. Нині ж на книжкових полицях усе більш помітними є тексти, написані саме для підлітків. Серед них – твори українських авторів, а також переклади з інших мов. Читомо пропонує десять підліткових романів та повістей для читання під час літніх канікул. 

Для середнього шкільного віку

Марцін Щигельський. Ковчег часу

переклад з польської Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2016. – 232 с. 

1942 рік, Варшава, німецька окупація. Історія про дев’ятирічного хлопчика Рафала, який жив з дідусем у польському гетто, побудована на реальних подіях. Дідусь продає своє найцінніше – скрипку, якою заробляв на життя, щоб малого Рафала вивести з гетто і влаштувати у сім’ї поза муром. Але події починають розвиватися не так, як було заплановано. Хлопчику доводиться виживати.

Наскрізною книгою, що допомагає Рафалові долати життєві труднощі, є «Машина часу» англійського письменника Герберта Уеллса. Ця книжка за різних обставин двічі потрапляє до рук хлопчикові і супроводжує його усюди не лише як паперове видання, а що важливіше – як спосіб вижити. Зрештою, сам «Ковчег часу» – це певна алюзія на Уеллса.

Читати не лише цікаво, але й місцями моторошно. Але прожити історію до останньої сторінки варто – там часові перетворення, які прояснюють сюжет книжки. Видавець рекомендує дітям від 9 років, але якість розповіді, захопливість сюжету та документальне історичне тло є достатніми аргументами і для старших підлітків. Це та книга, в якій мораль невидима, а реалії життя –повчальні.

Читайте також інтерв’ю з Марціном Щигельським

Валентин Бердт. Все починається в 13

Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 224 с.

Якщо ви полюбляєте дивитися фільми жахів, читати про відьом і слухати страшні історії про походи на кладовище опівночі, ця книга для вас. Якщо ж ви не любите, коли вам лоскочуть нерви історійками про магічні ритуали, закляття та привидів, тоді навіть не відкривайте цю книгу. Адже розповідь справді сташненька, не зважаючи, що розрахована на читачів віком 11-14 років.

Герої, три хлопця та дівчина, приїхали на літні канікули у село. Все починалося весело, безтурботно, а перетворилося на суцільне жахіття. Тут і дивні повідомлення в соцмережах, і реальні ритуали на кладовищі, і низка паранормальних явищ і багато іншого, від чого мурашки по тілу під час читання. Окрім того, це історія про трагічне кохання головних героїв. Але найголовніше – це боротьба добра зі злими чарами.

Текст реалістичний та захопливий. У повісті часто фігурує комп’ютер як неодмінний атрибут сучасної молоді. Але одночасно вчуваються й авторські натяки на несхвалення залежності від комп’ютерних забавок та загалом довгого перебування перед монітором. Загалом же менторський тон як такий не звучить надто гучно та грізно.

Малгожата Гутовська-Адамчик. 220 маршрутів

переклад з польської Ярослави Івченко. – Львів: Урбіно, 2016. – 280 с.

Видавництво «Урбіно» продовжує перекладати польських підліткових авторів. Українською раніше з’явився роман для дівчат «Дівчата з 13 вулиці» Малгожати Гутовської-Адамчик. У квітні друком вийшла друга книга польської авторки із так званої дилогії про двох братів. Якщо перша історія «110 вулиць» була здебільшого про старшого брата Міхала, то друга книга «220 маршрутів» – про молодшого Міхася. Але загалом це окрема історія, а не продовження сюжету першої книжки.

Це не лише історія про дружбу хлопців у підлітковому віці, але й про важливі моменти вибору, сумнівів, ревнощів та, на перший погляд, банальних непорозумінь. Тут немає романтичних історій про перше кохання – тобто така історія є, але вона стримано-чоловіча та розсудлива. Це також книжка про важливі екзистенційні та духовні моменти.

Ну і яка підліткова історія без мрій про рок-групу і справжні музичні інструменти. Авторка відмінно склала іспит на знання всіх деталей барабанної установки, імен відомих гітаристів та барабанщиків, їхнього репертуару тощо. Історія звучить по-справжньому підлітково і без перегинів у бік емоційності, трагічності та невиконаних домашніх завдань.

Читайте також: Читати підліткам: вартісні переклади й вітчизняна проза

Оксана Лущевська. Вітер з-під сонця

Київ: Фонтан казок, 2016. — 128 с.

Повість про один день із життя дівчинки Рисі, хлопця Жеки, його мами Марини та її подруги Клементини. Рися мусить виконувати немилі домашні обов’язки та допомагати батькам у торгівлі, Жека приїхав сюди на відпочинок з мамою. Як усі сюжетні лінії розв’яжуться, як авторка впорається із їхніми життєвими психологічними проблемами?

Молода українська письменниця настільки майстерно побудувала сюжет, непередбачувано для читача кілька ліній поєднала в одне спільне плетиво, що розв’язка того дня стає довгоочікуваним фіналом. Попри мозаїчну будову тексту, у книжці авторка передає літню атмосферу лиману — герої живуть, відпочивають і працюють у Затоці, на узбережжі Чорного моря. А ще в історії присутні коти, які не лише слугують милими декораціями оповіді, але мають певний символічний характер.

У тексті небагато героїв, але Оксана Лущевська зуміла чітко змалювати їхній настрій та душевний стан, прагнення любові, свободи та власного простору. Так, наприклад, звичний для підліткової літератури конфлікт поколінь у цій книжці постає як особиста криза кожного, для вирішення якої необхідні власні зусилля та любов.

Андрій Тужиков. Ще одна цегла в стіні

Чернівці: Чорні вівці, 2016. — 110 c. 

Жорстоко-соціальна та песимістично-реалістична повість — дебют молодого чернівецького письменника.  Троє товаришів у ранньому підлітковому віці малюють графіті, бавляться у відеоігри, згодом вступають в університет. До певного моменту вони однодумці і часто разом проводять вільний час. Але з віком погляди і сприйняття світу починають відрізнятися в кожного: хтось продовжує справу батька-мента, хтось навіки залишається поетом не лише в душі, а третій, головний герой повісті, намагається боротися із системою. Чи вдасться йому побороти усталені звичаї хабарництва, брехні та влади грошей, а чи доведеться здатися і перетворитися на ще одну цеглину в стіні?

У тексті автор галопом проходить українськими реаліями 90-х та початку 2000-х років. Тут і про середовище графітчиків і панк-фанів, і про появу перших мобілок і комп’ютерів, і згодом про літературні середовища і подорожі автостопом. Соціальна картина песимістична та дещо стереотипно зображена. Наприклад, у героя немає іншого вибору, окрім як платити «на лапу» викладачеві (хоча від нього цього ніхто й не вимагає, просто треба стипендію). Кінцівка неочікувана.

Після читання виникає дивний післясмак тексту. З одного боку, безнадійність історії переконує у неможливості змін, з іншого боку — книжка сприймається як ретроспектива, факт нашого донедавнього існування, обмеженого своїм дореволюційним та домайданним часом. Не виключено, що підлітки із різних середовищ сприймуть цю книжку по-різному.

Олена Захарченко. Хутір

Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 240 с. 

Повість «Хутір» для молодшого підліткового віку торкається теми, на яку книжок у сучасній українській дитячій і підлітковій літературі майже немає. Ідеться про особливий історичний період – останні роки існування Радянського Союзу – та дитинство дівчинки, що минає на фоні цивілізаційних зрушень. Крім того, у книжці напрочуд талановито та по-сучасному зроблено екскурс у тему Української повстанської армії.

Головна героїня Христинка вимушено переселяється на хутір до бабусі. Сільський світ, сповнений природних принад, виявляється казковим не тільки в метафоричному, але й буквальному сенсі. Дівчинка виявляє, що навколо неї живуть чарівні істоти, а звірі вміють розмовляти. Щобільше, уся ця казкова дійсність щонайтісніше пов’язана із перипетіями в її долі та її країні.

Такі теми як історична пам’ять та історична травма, тоталітаризм, колективна провина, втілено в повісті Олени Захарченко із новим звучанням, вишуканою стилістикою та гумором. Так, саме з гумором, бо дитяча література, хай яких непростих торкається проблем, завжди має наснажувати оптимізмом.

Читайте також: Підліткові антиутопії, або чому в нас жити страшніше, ніж читати про маньяків

Для старшого шкільного віку

Тарас Шило. Літак в небі

Київ: Круговерть, 2015. – 344 с.

Прихильники серіалів на зразок «Друзів», легеньких жартівливих історій про життя юних та безтурботних одразу засмакують цю книжку. Це розповідь про кількох друзів-старшокласників, які навчаються у Бориславській гімназії. Вони непогано вчаться, ходять до репетиторів і готуються до ЗНО. Окрім навчання, друзі ходять у походи, разом святкують Новий рік та дні народження. Почергово до кожного з них приходить кохання, а з ним і конфліктні та непередбачливі ситуації, які їм доводиться вирішувати.

У повісті немає філософських роздумів, психологічних портретів героїв, яскравих персонажів (ну, хіба що Юзик на їхньому фоні дещо дивакуватий). Дуже багато школи, підготовки до ЗНО та випускних іспитів.

Мова проста: невибаглива лексика, легкі буденні діалоги. Своєю поведінкою, поцілунками в щічку та наївними балачками книжкові герої відповідають радше 12-14 річним підліткам, аніж своїм реальним ровесниками 15-16 років.

Андреас Штайнгьофель. Середина світу

переклад з німецької Ірини Загладько. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 432 с.

Провінційне німецьке містечко. Всі всіх і про всіх все знають. З Америки сюди приїжджає 17-літня вагітна двійнею дівчина, яка згодом народжує дівчинку і хлопчика. Оповідь про їхнє підліткове життя й складає центральне місце в книжці. Але сюжет сконструйовано ретроспективними пазлами, і до останньої сторінки неможливо передбачити та розгадати усіх сімейних та особистих таємниць.

Окрім того, тут проговорюється незвична для українського (і не лише підліткового) читача тема гомосексуалізму. Хоча проблемною вона для автора не виглядає. Це лише певна відмінність.

Щодо традиційних сімей, то випадково-невипадково, але немає жодного зразка хорошої родини. І на цьому фоні гомосексуальні пари виглядають привабливішими та гармонійнішими. Хоча безпосередньої пропаганди гомосексуалізму у тексті немає. Зважаючи на певні натяки на сексуальні сцени, рекомендовано читати підліткам від 16 років.

Оксана Радушинська. Метелики в крижаних панцирах

Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 160 с.

Читацькі запити останніх років досить чітко сформулювали: в українській підлітковій літературі бракує реалістичної прози, яка торкалася б непростих тем, таких, наприклад, як хвороба та інвалідність. Підліткова повість Радушинської – одна з кількох перших відповідей на цю потребу.

Головна героїня, дівчина Ярина, після автомобільної катастрофи прикута до інвалідного візка. Навколо неї – атмосфера відчуження, створена горем, неприйняттям, нерозумінням. Сховавшись у свій крижаний панцир, дівчина рятується від нових можливих потрясінь. Але одного дня виявляється, що і від повноцінного життя – теж. Не було б щастя, та нещастя помогло. Один кримінальний випадок знайомить Ярину із симпатичним хлопцем, і раптом під крижаним панцирем починають жити метелики.

Зворушлива і романтична історія, хоч і не в усьому досконала, заслуговує на увагу читачів як книжка, яка не боїться складних тем і багато про що говорить уперше. А лінія кохання у повісті Оксани Радушинської  – саме те, що треба для читання гарного літнього вечора.

Анна Гончаренко «Гра. Кіготь дракона»

Харків: Фоліо, 2014.

Дебютну книжку Анни Гончаренко «Гра. Кіготь дракона» несправедливо не помітили. А дарма – фантастична сага молодої письменниці заслуговує на увагу і повагу хоча б тому, що авторці вдалося створити багатошарову, заплутану, майже детективну історію, вправно жонглюючи століттями й часами і двома десятками персонажів.

Додайте сюди київський антураж – зоопарк, у якому мешкають підлітки-хижаки, закинутий фонтан Самсон, небезпечний Будинок із химерами, де чатують мисливці, саванна на Майдані, і ви отримаєте можливість познайомитися із альтернативними принадами столиці.

Сюжетна лінія доволі стрімка, і на якомусь етапі – відірватися від гри, у яку потрапили 16 підлітків із різних країн, але з єдиним прагненням – перемогти і здійснити своє найсильніше бажання, неможливо.

У кожного підлітка-персонажа – свої непрості теми й табу. У головної героїні Соні загинули батьки, і вона стає дратівливим, понурим, некерованим дівчиськом, подружку Дашу не визнає за рівноправного гравця власний тато, племінниця Марта звикла до чоловічої уваги й до потакання всіх своїх примх, Петруша комплексує через вагу, а Владлен – типічний зубр-відмінник, що підлизується до викладчів. І всі вони мають свої амбіції, або несуть печать амбіцій власних батьків.

Але на якомусь етапі всі ці неідеальні, складні, але по-своєму цікаві молоді люди зустрічаються із нелюдськими випробуваннями, а, радше, звіриними: чи можна підставити чи навіть убити колегу ради перемоги? чи можлива дружба між конкурентами? а справжня любов і довіра? і власне, як закінчити кровожерливу гру?

Читайте також: Найвідвертіша підліткова книжка Європи вийде українською

Над матеріалом працювали Валентина Вздульська, Оксана Хмельовська