Book Art

Цьогоріч у рамках «Книжкового Арсеналу» клуб ілюстраторів Pictoric продовжив залучати нові імена до створення виставкового простору фестивалю – зокрема проектом «НЕабетка», що був реалізований студентами НАОМА. Свою версію інтерпретації абетки представили Наталя Галавур, Оля Гордієнко, Аліна Комарова, Оля Музиченко, Дарія Луцишина та Микола Степанов.

Проект став алюзією на твори та постаті української літератури: від фольклору та Шевченка – до Вінграновського й Семенка. «НЕабетка – це можливість відкрити НЕочевидні сюжети та НЕчувані НЕологізми поетів, займенники та прийменники. 33 літери – 33 начерки з сюжетів української літератури», – зазначають організатори. Серія плакатів мала також вписатися у фокус-тему Книжкового Арсеналу – «Сміх. Страх. Сила», а учасники мали деякі колірні обмеження. «Читомо» поспілкувалося з учасниками проекту, і представляє 32 з 33 робіт – для тих, хто не встиг побачити їх на Арсеналі.

А – Наталя Галавур, за мотивами «Асфальту» Михайля Семенка: «Половину лiтер, що дiсталися менi, я вирiшила пов’язати з творами, багатьом знайомими ще зi школи, три iншi – знайомство з творчiстю Семенка, якого у школi не вивчають. А дарма, незвичайна постать, чудовi вiршi».

Б – Ольга Гордієнко: «Бескиди – це невід’ємне тло «Тіней забутих предків» перечитаних і переглянутих не один раз. Бескиди в свідомості гуцулів – не просто гори, а щось величне та одухотворене. І десь поміж цих величностей мирно пасуться вівці».

Читайте також: Аня Сарвіра і понад 70 найкращих ілюстраторів світу

В – Аліна Комарова: «Я – дикий експериментатор і перебуваю в процесі вишукування чогось нового та постійно експериментую з техніками. Дуже часто мої плани зазнають кардинальних змін. Мої літери вихоплені з контексту української народної пісні  «Не та роза, що за садом».

Г – Ольга Музиченко, «Ходить Гоголь по городу, питається свого роду…» (за мотивами народного фольклору – до проблеми національної ідентифікації класика).

Ґ – Микола Степанов: «Особисто я вирішив поринути у фольклор, оскільки з дитинства чув безліч прислів’їв та приказок, які не перестають забавляти і до сьогодні. Я користувався виданням 1955 року «Українські прислів’я та приказки».

Читайте також: Японські ілюстратори на Illustrators Exhibition у Болоньї

Д – Дар’я Луцишина, ілюстрація до вірша Сергія Жадана, «Добрий ефіопський король…»

Е – Наталя Галавур, за мотивами вірша «Експресовiтер» Михайля Семенка.

Є – Ольга Гордієнко: «Євшан-зілля – ліричний відступ до моєї закоханності до всяких трав, зілль і іншої зворушливої рослинності, яку я збираю і сушу собі на згадку про якісь місця чи події. Береш травинку – і її аромат нагадує тобі раптом про все. В поемі Миколи Вороного батько намагається за допомогою гінця нагадати синові про рідні краї, але нічого не діє. І тільки це зілля, принесене гінцем, дозволяє нарешті йому пригадати своє походження. Ця поема написана якраз у час, коли українська нація намагалась нарешті самоусвідомитись і нагадати собі, ким ми є. Тут я хотіла перенести цей сюжет в сучасність – коли багато українців так само перебувають на чужині – і єдиний зв’язок з рідною країною в них залишається через скайп, а тут раптом це зілля – і вони пригадують все».

Ж – Аліна Комарова: Всі листочки – повсихали /  А, ти травко, – зеленій / Мене дома усі лають, / А ти, милий, пожалій / Пожалів би тебе, мила, / Якби думав тебе брать. / Через місяць а то й раньше / Буду тебе покидать.

 Читайте також: Найкращі ілюстратори світу: номінанти на премію Андерсена 2016 року

З – Ольга Музиченко, «Три зозулі з поклоном» (за мотивами Григора Тютюнника). Комп’ютерна графіка.

И –Наталя Галавур, за мотивами «Ирiй» Володимира Дрозда.

І – Микола Степанов: «Я обрав техніку монотипії – це один з видів друкованої графіки. Особливість її в тому, що фарба довільно наноситься пензликом на ідеально гладеньку поверхню (скло, оргскло, дзеркало і т. д.) і з утвореного малюнку художник робить відбиток на папері».

Читайте також: Найкрасивіші видання зі всього світу 2017 року від Stiftung Buchkunst

Ї – Ольга Гордієнко: «Їжаки – це народна казка про зайця і їжаків, де їжак навмання дає обіцянку зайцю перемогти його в забігу, і потім завдяки своїй дружині-їжачисі й кмітливості вводить зайця в оману. Їжак і їжачиха схожі й розрізнити їх неможливо, а тому вони просто стоять на фініші й на старті, й заєць, бігаючи щодуху туди-сюди щоразу бачить, що їжак незмінно все одно перемагає».

Й – Наталя Галавур: «В останнiй день у мене з’явилася лiтера Й, ми про неї забули гуртом, і на цю лiтеру вже не було часу вигадувати сюжет, i вiн сам мене знайшов: пiд лiтерою просто розміщено текст про шiстьох йолопiв, якi забули про iснування лiтери».

К – Аліна Комарова: Кому Місяць, кому Зорі, / А, мені завжди туман / Кому радість, кому горе, / А мені завжди печаль

Л – Ольга Музиченко: «Плакат – за мотивами вірша «Ви знаєте, як липа шелестить…» Павла Тичини (липа – в значенні брехні, тобто навішування липи –«локшини» про любов на вуха дівчині)».

М – Дар’я Луцишина: «Плакат за мотивами «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького, де М – героїня Мотря, як на мене, одна з найколоритніших у повісті. І моя фаворитка».

Читайте також: Як оформити досконале ілюстраторське портфоліо: поради Олександра Ком’яхова

Н – Микола Степанов

О – Дар’я Луцишина: «До вірша мого улюбленого поета-шістдесятника Миколи Вінграновського «Обіймає ніч…»

Р – Ольга Музиченко: «3D курочка Ряба» – просто курочка ряба у наші часи (за мотивами української народної казки).  Комп’ютерна графіка».

С – Аліна Комарова: Не та роза, що за садом, / А, та роза, що в саду. / Не той милий, що двох любить, / А той милий, що одну.

Читайте також: Global Illustration Award 2016: найкращі книжкові ілюстрації світу

Т – Дар’я Луцишина: «За мотивами вірша Сергія Жадана «Тріска», який я дуже люблю за атмосферу справжньої буденної казковості».

У – Микола Степанов, за мотивами видання «Українські прислів’я та приказки», 1955.

Ф – Ольга Гордієнко: «Фарбований лис» Івана Франка – це взагалі свято. І знов інтриги, і наджорстока кінцівка. Якраз дуже актуально про те, як суспільство піддається паніці й саме собі створює ідолів і монстрів».

Х – Наталя Галавур, «За мотивами «Хо» Михайла Коцюбинського».

Читайте також: 25 найкрасивіших видань Німеччини

Ц – Ольга Гордієнко: «Цвіт папороті я одразу уявила собі як головний артефакт коміксу-триллеру по Миколі Гоголю «Вечір проти Івана Купала». Там і інтриги, і магія, і кров, всі атрибути сучасних блокбастерів».

Ч – Аліна Комарова: Пожалів би тебе, мила, / Якби думав тебе брать. / Через місяць, а то й раньше / Буду тебе покидать.

Ш – Ольга Музиченко, «ШИВАченка» – Шива української літератури («..я так ним пишалася, а потім виявилося, що подібна ідея вже існує»).

Читайте також: Найкращі дитячі книжки світу від Bologna Ragazzi Award-2017

Щ – Микола Степанов (за мотивами видання «Українські прислів’я та приказки», 1955).

Ь – Ольга Музиченко, «А я – Рак-неборак, як ущипну за М’ЯКИЙ бік, – буде ЗНАК…» (за мотивами фольклору).

Ю – Ольга Гордієнко: «А зла Юнона, суча дочка, розкудкудакалась, як квочка…» – ця цитата є вже культом, а перший твір українською живою мовою мав опинитися в нашій НЕабетці«.

Я – Наталя Галавур, за мотивами «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

«НЕабетка» була для учасників спробою познайомитись з тими самими буквами вдруге, знову по-дитячому здивуватись та подивитись на українську літературу під НЕ таким кутом, підкресливши раніше НЕпомічені деталі – НЕологізми поетів, займенники, прийменники, – ділиться Ольга Гордієнко. –  До речі, освіжаючи в пам’яті деталі творів, я перечитувала їх на онлайн-сайтах, і іноді мала слабкість почитати коментарі. Їх пишуть зазвичай школярі, які по примусу штудіюють програму, і в основному там є насмішки та антипатія. Бо літературу треба не примушувати читати, а зацікавлювати нею. Гадаю, що такими проектами можна це потроху змінювати».

Читайте також: Оголошено переможців World Illustration Awards 2017

Інформацію зібрав Михайло Пилипчук