Book Art

«Книжечки допомагають мислити проти вітру», ? каже кіт Інжир. Український інтернет-котик читати любить понад усе і витрачає на це весь свій час, вільний від скручування суші з мишей та обдирання шпалер. Кіт Інжир вже кілька років активно веде власну сторінку на Facebook, а цього літа завів Instagram.

«Хорошу книжку завжди можна прочитати за ніч», ? вважає Інжир. Алхімічно-самогонними методами кіт намагається синтезували парфуми із запаху книжок. Для цього спершу варить збірки Жадана, Гоголя і Шевченка, а потім використовує низку перегонних кубів.

Інжир завше дбає за безпеку читання.

Малюнок «Хочу знову читати хороші книжки замість дивитися погані новини» створений наприкінці Майдану, коли попереду було ще стільки поганих новин. Але Інжир, попри свою пухкеньку фігуру, не залишається диванним овочем. На новини реагує активно ? наприклад, допомагає армії ловити пацюків у зоні АТО. Радить усім: «У незалежній країні ? не залежуйся».

Читайте також: Олексій Жупанський про видання перекладів в Україні

Котика не переконати ? він вірить у чітку перевагу паперових книжок над електронними. Наприклад, видершись на стос із перлин світової та української літератури, Інжир може вкрасти зі столу сосиски. Погодьтеся, з електронними варіантами таке неможливо. Бо всі ми карлики, що стоять на плечах у гігантів. От і він, для досягнення мети «став на плечі» класикам і сучасникам. Прикметно, що «Улісс» Джойса лежить поверх книжки джойсоненависника Андрія Кокотюхи. У першому варіанті зображення в основі всього лежав «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, але з технічних причин та через свій об’єм, роман на плакат не вліз.

Олександр Мокровольський: Я взагалі не збирався перекладати «Улісса»

Інжир погоджується із літературознавцем Ростиславом Семківим, що видання «Улісса» українською ? головна подія року в українському літпроцесі. На думку кота, товстенькі книжечки взагалі заслуговують окремої поваги. Хоча б тому, що вони «не комплексують через свою вагу».

Цієї осені у Інжира з’явилося багато нових друзів. Це кролик Круть, хом’як Хоменко і їжачок Марсик, скорочено від Марсохід К’юріосіті. Невдовзі на його сторінці можна буде побачити їхні спільні фотки. Також Інжир розкохався у кицьку Пушін, бо вона не звертала на нього уваги. Він вирішив, що любов між смайликом і котом – неможлива. І закохався у менш зіркову, але не менш красиву кицьку Катрусю, яку всі кличуть Касею. Вона з легкістю може назвати сто жанрів сучасної музики, але ніяк не дійде на уроки сольфеджіо у музичну школу, куди її записали батьки. І ще Інжиру подобаються її кліпси, в яких Кася дуже схожа на рись.

Вже з першого грудня Інжир нетерпляче чекає на дві події ? Святого Миколая, бо тоді щось неодмінно кладуть під подушку (а спить він не на одній подушці, тому вимагає, щоб подарунки були під кожною) та Різдвяний Арсенал ? бо там будуть нові книжечки. Ще він думає, що там уже можна буде колядувати, і всі йому даватимуть гроші або принаймні книжечки.

Топ, без якого наша література доби незалежности немислима, від Забужко

А поки активно їсть гарбузи та імбирне печиво у формі пташечок, сидить у Фейсбуці і щотижня ковтає нову книжку, зараз ? зі списку Книги року Бі-Бі-Сі. У Винничуковому «Аптекарі» йому дуже сподобалося, що у середньовічному Львові ліки робили також і з жаб, мишей і кажанів. Він вже давно був схильний до алхімії, але після цієї книжки у квартирі з новою силою розгорнулася його бурхлива активна аптекарська діяльність. Розтирає у ступках і калампоцає в банках мікстури ? тому вдома ніхто намагається не застудитися, а то ж лікуватиме.

«Профілактика ? найкращі ліки», ? каже Інжир, і не засмучується ? якщо його настоянки не будуть використані за прямим призначенням, поставить їх у неформальному алкототалізаторі Книги року ? головне, щоб не пронюхали, що горобинівка на грушках все-таки не з горобини, а з горобців.

Топ-20 від Ростислава Семківа

Але аптекарство це ще таке ? після прочитання «Карбіда» Андрія Любки, Інжир усерйоз задумався про тунель. Простягатися він мав би від його лотка до холодильника, заходячи до «білою вежі із ковбасою» ізнизу. Процес підкопу і холодильникоінтеграції кота Інжира триває. Поки безуспішно.

Тепер ретельно контролюємо все, що Інжир читає ? на вміст небезпечних ідей. Поки безуспішно ? бо чим більше він читає, тим бурхливіша його фантазія. «Вчений кіт має ходити не на ланцюгу, а в бібліотеки», ? відмявкується Інжир на такі зазіхання на його свободу. І тягне лапи до «Марсіянина» Енді Вейра. Готуємося до космічних пригод. Ясна річ, що для цього потрібно подбати про нові пози для читання.

Авторка персонажа ? журналіст, культурний оглядач Олена Павлова.

Така вона була на виставці кота Інжира.